Рішення

від 22.08.2006 по справі 10731-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10731-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.08.2006Справа №2-20/10731-2006

За позовом ТОВ „Івер”, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3,

До відповідача Міністерства оборони України, м. Київ, Повітрофлоцький пр., 6,

Третя особа ВАТ „Кримзалізобетон”, м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 3

Про визнання права спільної часткової власності на майно.

Суддя Луцяк М.І.  

Представники:

Від позивача –  Івченко А.В., дир.. пасп.             

Від відповідача –не з'явився   

Від третьої особи Шапотенко С.В.

Сутність спору:

ТОВ „Івер”, м. Сімферополь звернулось у господарський суд АРК із позовом до Міністерства оборони України, м. Київ, у якому просить суд визнати ТОВ „Івер” співвласником у спільній частковій власності на майно військового містечка № 15, за адресою: м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3, визнати за ТОВ „Івер” право спільної часткової власності на майно військового містечка № 15 за адресою: м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3 у розмірі 12217,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є орендарем нерухомого військового майна, згідно договору № 170-1997, ним зроблені невід'ємні поліпшення орендованого майна та містяться посилання на норми Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 331, 355-357.  

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, раніш Міністерством оборони України направлені пояснення у яких вказується, що міністерство погоджується із тим, що ТОВ „Івер” є співлвсником у спільній частковій власності на майно військового містечка № 15, за адресою м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3 і погоджується визнати за позивачем право спільної часткової власності на майно військового містечка № 15 у м. Сімферополі по вул.. Гагаріна, 3 .

Представник третьої особи у судове засідання з'явився, проти позову заперечує, згідно наданих пояснень.   

У судовому засіданні оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „ІВЕР” та Квартирно експлуатаційним відділом м. Сімферополя МО України було укладено договір оренди №170/1997/ ГоловКЕУ на оренду нежитлового приміщення будівлі № 44 ВГ № 15.  

Відповідно до умов договору КЕВ м. Сімферополя МО України здало, а ТОВ „Івер” прийняло у строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення в окремої будівлі № 44 ВГ № 15.

Згідно ст.. 1 закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, будинки та споруди.

Міністерство Оборони України набуло права на майно військове містечко №15 за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 3 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1995р. №316, згідно якої було Кабінетом мінстрів закріплено за Міністерством Оборони України вказане майно в статусі оперативного управління Міноборони.

Згідно ст. 2 закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

Згідно ст. 17 закону України „Про оренду державного та комунального майна” якщо у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином термін договору оренди встановлений на невизначений строк, оскільки у законному порядку договір не розірвано та не визнано недійсним.

За умовами пункту 6.1. вказаного договору орендар має право робити зміни та вносити поліпшення орендованого майна.

ТОВ „ІВЕР” з дозволу Міністерства Оборони України на час дії орендних відносин зроблені невід'ємні поліпшення орендованого майна.

Згідно звіту незалежної експертної оцінки виконаного підприємством „Северін-консалтинг” вартість невід'ємних поліпшень споруди за адресою м. Сімферополь, вул.. Гагаріна 3 складає - 12 217,00 грн.

Згідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена або створена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Таким чином право спільної часткової власності виникло на підставі зазначених узгоджених із орендодавцем невід'ємних поліпшень цього майна за згодою орендодавця. Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути, зокрема, юридичні особи та держава.

Згідно до ст. 357 ЦК України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у виготовлення (спорудження) майна.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не становлено домовленістю співвласників. Згідно до ст.364 ЦК України компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Позивач не бажає виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності та його компенсації та не бажає поділу майна, що є у спільній сумісній власності, а тому, право спільної сумісної власності на вказане майно не припиняється.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

На підставі викладено суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Щодо посилань третьої особи зокрема на те, що договір оренди № 170 від 1997 р. має бути визнаний незаконним, то слід зауважити, що дана обставина не є предметом спору, а ТОВ „Кримзалізобетон” має право звернутись до суду у встановленому законом порядку із відповідною позовною заявою.  

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу суд вважає залишити за позивачем.

З огляду на викладене, керуючись ст.. ст.. 331, 335, 357, Цивільного кодексу України, ст.. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                        ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати ТОВ „Івер” (м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3; код ЄДРПОУ 16506003) співвласником у спільній частковій власності на майно військового містечка № 15, за адресою: м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3.

3. Визнати за ТОВ „Івер” (м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3; код ЄДРПОУ 16506003) право спільної часткової власності на майно військового містечка № 15 за адресою: м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 3, у розмірі 12217,00 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Луцяк М.І.