Ухвала

від 08.09.2023 по справі 705/4625/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4625/23

2-н/705/273/23

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

08.09.2023 м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги зі ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» звернулося до суду із заявою, в якій просить стягнути зіОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» борг за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 20992,97 грн, а також покласти на ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву, а також матеріали, додані до неї, суддя доходить такого висновку.

Положеннямист. 162 ЦПК Українивстановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Правила загальної підсудності застосовуються до всіх справ позовного провадження, за винятком тих, для якихЦПК Українивстановлює інший вид підсудності.

Статтею 30ЦПК України для окремих видів позовів встановлено виключну підсудність.

Так, згідно з ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до ст.ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним);про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо;про визнання правочину з нерухомістю недійсним;про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі № 462/7217/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в Постанові від 11.07.2019 зазначив, що правила ст.30ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна .

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Надання житлово-комунальних послуг з утримання майна нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомого майна, зокрема вищезазначеним житловим приміщенням, користувачем чи власником якої є відповідач.

Позов або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, предметом заяви про видачу судового наказу є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, правовідносини між сторонами стосуються утримання нерухомого майна, яке знаходиться у м. Києві, а тому для вказаної справи визначено виключну підсудність.

Згідно з п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Таким чином, дана заява про видачу судового наказу не підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області та за правилами виключної підсудності має розглядатися Шевченківським районним судом м. Києва.

Згідно з п. 9 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

На підставі викладеного, враховуючи, що житлове приміщення розташоване на території, яка не підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 9 ч. 1ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.165-166,186 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги зі ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 15 днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду.

Суддя О.І. Єщенко