Постанова

від 05.09.2023 по справі 2-2403/2008

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2403/2008 Номер провадження 22-ц/814/3759/23Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Гальонкіна С.А.., Чумак О.В., при секретарі: Андрейко Я.Г., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа Крюківського районного сулу міста Кременчука Полтавської області по справі № 2-2403/08 від 12.11.2008 щодо стягнення зі скаржника на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та зобов`язати відповідний відділ державної виконавчої служби здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів.

Свої вимоги скаржник мотивував тим, що на примусовому виконанні у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавчий лист Крюківського районного сулу міста Кременчука Полтавської області по справі № 2-2403/08 від 12.11.2008 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі частини з усіх видів заробітку скаржника. На думку скаржника, розрахунок заборгованості по аліментам в межах вказаного вище виконавчого провадження було здійснено відповідним відділом державної виконавчої служби із порушенням вимог чинного законодавства, а саме із застосуванням при проведенні зазначеного розрахунку неправильних даних середньомісячної заробітної плати по місту Кременчук Полтавської області.

Не погоджуючись із визначеним державним виконавцем розміром заборгованості по аліментам, скаржник 17.10.2022 звернувся до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про здійснення перерахунку зазначеної вище заборгованості. 02.01.2023 листом № 766 скаржнику було відмовлено у здійсненні зазначеного вище перерахунку, після чого вважаючи відмову відповідного відділу виконавчої служби неправомірною, ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду в порядкустатті 447 ЦПК Україниіз скаргою на бездіяльність останнього та зобов`язання вчинити певні дії, а саме зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавче провадженням № 10259150 із врахуванням вірних даних по середньомісячній заробітній платі в місці Кременчуці Полтавської області.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 08 травня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 , - відмовлено.

З даною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 травня 2023 року скасувати, заявлені у скарзі на бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

В обгрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на письмові докази, зокрема, лист Головного управління статистики у Полтавській області від 06.02.2023 року, де сума середньої заробітної плати правцівника для відповідної місцевості суттєво відрізняється як від інформації, що міститься у досліджених судом листах Головного управління статистики у Полтавській області за періоди: з 01.01.2018 оп 30.06.2020, з 01.08.2021 по 30.11.2021, так і від відповідних показників у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Крім того, апелянт посилається на те, що державним виконавцем було здійснено перерахунок на основі самовільної зміни доходу боржника в сторону збільшення без будь-яких законних підстав.

Від Автозаводського відділу ДВС надйшов відзив на апеляційну скаргу у якому останні наводячи доводи на пілтримку висновків суду першої інстанції, у задоволенні апеляційної скарги прохали відмовити.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі. На момент розгляду в режимі відеоконференції брав участь представник заявника, інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника заявника, доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1ст. 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд першої інстанції виходив з того, що проведені державним виконавцем розрахунки щомісячних платежів, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 за судовим рішенням проведено із врахуванням як норм чинного законодавства так і документів, що були надані учасниками виконавчого провадження, а тому твердження скаржника про безпідставне використання державним виконавцем при проведенні останніх розрахунків розміру середньомісячної заробітної плати по місту Кременчуку Полтавської області є хибним.

Суд вказав, що оскільки будь-яких змін достатті 195 СК Українищодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, законодавцем внесено не було, у державного виконавця не було підстав розраховувати заборгованість по аліментам іншим чином, аніж з останніх показників середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оприлюдненої органом статистики.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що державним виконавцем було проведено усі необхідні дії з метою виконання судового рішення в примусовому порядку, а тому визначений скаржником факт бездіяльності державного виконавця не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду скарги в суді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається із матеріалів справи, що на примусовому виконанні Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 67771800, до складу якого входять наступні виконавчі провадження: ВП № 10259150 з примусового виконання виконавчого листа №2-2403 від 12.11.2008 р., виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2008 року до досягнення дитиною повноліття; ВП № 43771646 з примусового виконання виконавчого листа №2а-524/21/2013 від 17.06.2013 р., виданого Автозаводський районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПСЗН Крюкіського райвиконкому боргу в розмірі 3949,20 грн.; ВП № 60988270 з примусового виконання виконавчого листа № 537/1847/18 від 22.04.2019 р., виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1219,00грн.; ВП № 70394121 з примусового виконання виконавчого листа №524/12142/21 від 23.09.2022 р., виданого Автозаводський районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованості в розмірі 12991,56 грн. Станом на час звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою сума заборгованості зі сплати аліментів складала 144087,83 грн. (а.с. 211 т.1)

Судом також встановлено, що боржник неодноразово звертався до відповідного відділу державної виконавчої із заявами про проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів з підстав незгоди із проведеними державними виконавцями розрахунками, а саме: на звернення від 21.01.2021 надіслана відповідь 26.01.2021 за вих. №8769, на звернення від 14.02.2021 надіслана відповідь 01.04.2021 за вих. №38206, на ідентичні звернення від 27.09.2021 та 12.11.2021 відповідь вручена боржнику особисто під підпис 06.12.2021, на звернення від 11.07.2022 надіслана відповідь 14.07.2022 за вих. №76089 та 20.07.2022 за вих. №80206, на звернення від17.10.2022 надіслана відповідь 03.11.2022 за вих.№121779, на звернення від 07.11.2022 надіслана відповідь 21.11.2022 за вих. № 129441, на звернення від 22.11.2022 надіслана відповідь 06.12.2022 за вих. №135798.

Частинами першою та третьоюстаті 71 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначені суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку, визначається виконавцем в порядку встановленомуСімейним Кодексом України.

Із наданих суду письмових доказів та частково досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем при проведенні розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів, яка підлягає стягненню із скаржника ОСОБА_1 , було враховано середньомісячну заробітну плату по місту Кременчуку Полтавської області, що підтверджується, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме листами Головного управління статистики у Полтавській області, за наступні періоди: з 01.01.2018 по 30.06.2020, з 01.08.2021 по 30.11.2021.

Із врахуванням отриманої державним виконавцем інформації про джерела доходів боржника ОСОБА_1 та їх розмір, приймаючи до уваги надані учасниками виконавчого провадження документи (квитанції, довідки, розписки), що підтверджують або спростовують сплату аліментів, розрахунок платежів необхідних до сплати протягом періоду часу з 08.10.2008 і на час звернення до суду зі скаргою, що є предметом даного судового розгляду, державним виконавцем в провадженні якого перебувало виконавче провадження, було проведено наступним чином.

За період з 08.10.2008 по 30.06.2017, оскільки частина доходу боржника склала менше мінімального гарантованого розміру аліментів, боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідно до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України.

За період з 01.07.2017 по 31.12.2017, оскільки частина доходу боржника склала менше мінімального гарантованого розміру аліментів, боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідно до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України.

За період з 01.01.2018 по 31.05.2020 боржник не працював на час виникнення заборгованості, тому, відповідно до ч.2 ст.195 СК України, боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та доходів, виходячи із середньомісячної заробітної плати по м. Кременчук, наданої згідно листів Головного управління статистики у Полтавській області, керуючись ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

За період з 01.06.2020 по 31.07.2021 боржник отримував соціальну допомогу від Кременчуцького міськрайонного центра зайнятості, розміру якої становила менше гарантованого розміру аліментів, у зв`язку з чим боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідно до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України.

За період з 01.08.2021 по 30.11.2021 боржник не працював на час виникнення заборгованості, тому боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів, виходячи із середньомісячної заробітної плати по м. Кременчук, наданої згідно листів Головного управління статистики у Полтавській області, керуючисьст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

За період з 01.12.2021 по 31.01.2023 боржник отримує пенсію, розміру якої становить менше гарантованого розміру аліментів, у зв`язку з чим боржнику нараховані платежі зі сплати аліментів в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідно до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України.

Частиною 2статті 195 Сімейного кодексу Українивстановлено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Із наведеного вбачається, що частиною другою статті 195 ЦПК Україничітко визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі №759/1727/16 дійшов наступного висновку: «Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другоїстатті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713. Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у державного виконавця не було підстав розраховувати заборгованість по аліментам іншим чином, аніж з останніх показників середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (м. Кременчук), оприлюдненої органом статистики, адже будь-яких змін достатті 195 СК Українищодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, законодавцем внесено не було. Судом першої інстанції вірно встановлено, що державним виконавцем було проведено усі необхідні дії з метою виконання судового рішення в примусовому порядку, а тому визначений скаржником факт бездіяльності державного виконавця не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду скарги в суді та в ході апеляційного перегляду.

Доводи апелянта щодо того, що суд першої інстанції не звернув уваги на письмові докази, зокрема, лист Головного управління статистики у Полтавській області від 06.02.2023 року, де сума середньої заробітної плати правцівника для відповідної місцевості суттєво відрізняється як від інформації, що міститься у досліджених судом листах Головного управління статистики у Полтавській області за періоди: з 01.01.2018 року 30.06.2020, з 01.08.2021 по 30.11.2021, а також щодо того, що державним виконавцем було здійснено перерахунок на основі самовільної зміни доходу боржника в сторону збільшення без будь-яких законних підстав, суд відхиляє через те, що дане твердження повністю спростовується матеріалами справи.

Так, зокрема, із листа Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці від 14.03.2023 року №39821 вбачається, що за виконавчим провадженням №10259150 було проведено перерахунок, враховуючи положення ст.195 СК України, адже постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 16.01.2023 року скасовано довідку-розрахунок від 13.01.2023 року №5195, постанову про накладення штрафу від 10.01.2023 року, зобов`язано державного виконавця Галченко М.В. привести виконавче провадження у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с.20-24, 30-31). Відтак, державним виконавцем було здійснено перерахуванок не на основі самовільної зміни доходу боржника, а на підставі положень ст.195 СК України.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування даної ухвали суду.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Крюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від08травня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2023 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.А. Гальонкін

---

О.В. Чумак