Рішення

від 04.09.2023 по справі 160/8956/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/8956/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.06.2023р., просить:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області:

-рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2023 року № 4356;

-рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.03.2023 року №10633;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938918/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 01.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938921/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 02.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938919/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 3 від 03.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938922/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 4 від 04.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938920/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 5 від 06.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 07.03.2023 року в ЄРПН;

2. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СТАЛЕВИХ ВИРОБІВ ТА МЕТАЛООБРОБКИ (код ЕДРПОУ 31828612) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СТАЛЕВИХ ВИРОБІВ ТА МЕТАЛООБРОБКИ (Код ЕДРПОУ 31828612), а саме податкові накладні: № 1 від 01.03.2023 року; №2 від 02.03.2023 року; №3 від 03.03.2023 року; №4 від 04.03.2023 року; №5 від 06.03.2023 року; №6 від 07.03.2023 року датою їх подання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорювані рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку були прийняті безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач має достатній штат співробітників для забезпечення торгівельного процесу, кількість працюючих становить на поточну дату 4 особи, а в першому кварталі 2022 було 5 осіб, при цьому, у першому півріччі заробітна плата нараховувалась у повному обсязі, податки сплачено своєчасно; на період дії воєнного стану та при неможливості провадження господарської діяльності всі співробітники були відправлені у відпустку без збереження заробітної плати до виникнення сприятливих обставин для відновлення роботи підприємства та співробітники стали до роботи з 22.02.2023 року; позивач реалізував лист металевий в січні 2022 року ТОВ «ЛІОНІ ТОРГ» (код 33771228), а статус ризиковості був наданий даному контрагенту 22.06.2022 році за взаємодію з іншими контрагентами, відповідно, на момент проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «ЛІОНІ ТОРГ» жодне підприємство не знаходилась в стані ризиковості. Окрім того, позивач вказує на те, що по взаємовідносинах із Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» позивачем були складені та направлені для реєстрації у ЄРПН податкові накладні № 1 від 01.03.2023р., №2 від 02.03.2023р., №3 від 03.03.2023р., №4 від 04.03.2023р., №5 від 06.03.2023р., №6 від 07.03.2023р. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним, проте, контролюючим органом були прийняті оскаржувані рішення №8938918/31828612, №8938921/31828612, №8938919/31828612, №8938922/31828612, №8938920/31828612, № 8938917/31828612 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; Додаткова інформація: Наявні ризикові операції у СГ. Позивач вважає такі рішення контролюючого органу протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття та можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії. Враховуючи обставину необґрунтованості, невмотивованості рішень про зупинення реєстрації податкової накладної, рішення про відмову у їх реєстрації також не можуть вважатись правомірними. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду (а.с.1-7, 191-201 том 1).

Ухвалою суду від 22.05.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.144 том 1).

Ухвалою суду від 05.07.2023р. було прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог від 07.06.2023р., залучено до участі у справі Державну податкову службу України як другого відповідача та зобов`язано відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов, (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.06.2023р.) та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.219-220 том 1).

24.07.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції; 02.06.2022р. було прийнято рішення №35022 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні представник відповідача-1 вказує на те, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена (а.с.228-233 том 1).

24.07.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-2 (ДПС України) на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній просив прийняти рішення, яким у задоволенні позивачеві відмовити повністю посилаючись на те, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року штатна чисельність працівників на підприємстві складає 4 особи, при цьому сума нарахованого доходу складає 0 грн. Також, в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що позивач у 2022 році реалізовує розчин аміачної селітри, аміак рідкий технічний, аміачну селітру, амонію сульфат гранульований, лист на загальну суму ПДВ 1 738 949 грн., в тому числі на контрагентів, яких внесено до переліку ризикових, а саме: ТОВ "ЛІОНІ ТОРГ" (код 33771228), включено до переліку ризикових СГ: 22.06.2022р.; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції; реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу ДПС України, та такі вимоги є передчасними без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, про що, на думку представника відповідача-2, зазначено і у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у відзиві (а.с.1-5 том 2).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно дост. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 04.09.2023р., у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" з 12.04.2002р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.29А, кв.20, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності підприємства є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.17-18 том 2).

Згідно копії Протоколу №69 від 01.02.2023р. видно, що за результатами проведеного аналізу ПН, розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «Центр сталевих виробів та металообробки» (код 31828612), як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується змістом відповідної копії (а.с.174 том 2).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №4356 від 01.02.2023р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.64, 177 том 1).

Згідно копії Протоколу №141 від 03.03.2023р. вбачається, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи від ТОВ «ЦСВ ТА МО» та інформації отриманої в межах Алгоритму та інформації, отриманої в межах з бази даних ІС «Податковий блок», у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується змістом відповідної копії (а.с.175 том 1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №10633 від 03.03.2023р. з урахуванням отриманих від підприємства інформації та копій відповідних документів від 23.02.2023р. №1, вирішено про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконанні роботи чи надані послуги; постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.65, 178 том 1).

Окрім того, виконання договору поставки №01032023-01 від 01.03.2023р. позивачем здійснювалась поставка товарів СФГ «Прогрес» в березні 2023 року, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.10,14,18,22,26,30,74-76 том 1).

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, за наведеними господарськими операціями позивачем були оформлені податкові накладні № 1 від 01.03.2023р., №2 від 02.03.2023р., №3 від 03.03.2023р., №4 від 04.03.2023р., №5 від 06.03.2023р., №6 від 07.03.2023р., що підтверджується змістом їх копій (а.с.9,13,17,21,25,29, 240-245 том 1).

Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій від 24.03.2023р., від 30.03.2023р. та від 31.03.2023р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с.11,15,19,23,27,31 том 1).

З метою проведення реєстрації вищевказаної податкової накладної, позивачем були надіслані контролюючому органу повідомлення №1, №2 від 03.04.2023р., №3, №4, №5, №6 від 04.04.2023р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.12,16,20,24,28,32 том 1).

Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) були прийняті рішення №8938918/31828612, №8938921/31828612, №8938919/31828612, №8938922/31828612, №8938920/31828612, № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; Додаткова інформація: Наявні ризикові операції у СГ, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.202-207,234-239 том 1).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2023 року № 4356, від 03.03.2023 року №10633 та з рішеннями №8938918/31828612, №8938921/31828612, №8938919/31828612, №8938922/31828612, №8938920/31828612, № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними та скасувати наведені рішення, а також і зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СТАЛЕВИХ ВИРОБІВ ТА МЕТАЛООБРОБКИ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СТАЛЕВИХ ВИРОБІВ ТА МЕТАЛООБРОБКИ, а саме податкові накладні: № 1 від 01.03.2023 року; №2 від 02.03.2023 року; №3 від 03.03.2023 року; №4 від 04.03.2023 року; №5 від 06.03.2023 року; №6 від 07.03.2023 року датою їх подання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень прийнятих Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2023 року №4356, від 03.03.2023 року №10633, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, як встановлено судом зі змісту оспрюваних рішень від 01.02.2023 року № 4356, від 03.03.2023 року №10633 та змісту копій протоколів №69 від 01.02.2023р., №141 від 03.03.2023р., які були підставою для прийняття оспорюваних рішень, вони не містять жодної інформації про те, які саме податкові накладні чи розрахунки коригування були подані позивачем та які саме документи позивачем не надані контролюючому органу, а які підлягали підставами для їх прийняття (а.с.64,65,174,175,177,178 том 1).

Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень від 01.02.2023 року № 4356, від 03.03.2023 року №10633 вказані поля заповнені та зазначено таке: у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (а.с.64,65,177,178 том 1), проте, жодна підстава у рішеннях не наведена, документи, що слугували підставами для таких висновків, не зазначені.

Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваних рішень можна дійти висновку, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації, обґрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконанні роботи чи надані послуги; постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку», не зазначено у оскаржуваних рішеннях і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували підставами для прийняття спірних рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи), які аналізувалися під час прийняття відповідачем спірних рішень, а відповідно, ці рішення не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: … Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .….

Разом з тим, відповідачем надано до суду копії протоколу засідання Комісії №69 від 01.02.2023р., №141 від 03.03.2023р. під час прийняття оскаржуваних рішень, зі змісту яких видно, що у них не зазначено перелік осіб, які були присутні на засіданні, не вказано переліку осіб, які виступали під час засідання (а.с.174,175 том 1).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді питання щодо прийняття оспорюваних рішень про відповідність платника податків критеріям ризиковості були порушені вищенаведені приписи Порядку №1165, що також є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваних рішень.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень прийнятих Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: рішення від 06.06.2023 року №8938918/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 01.03.2023 року в ЄРПН; рішення від 06.06.2023 року № 8938921/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 02.03.2023 року в ЄРПН; рішення від 06.06.2023 року № 8938919/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 3 від 03.03.2023 року в ЄРПН; рішення від 06.06.2023 року № 8938922/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 4 від 04.03.2023 року в ЄРПН; рішення від 06.06.2023 року №8938920/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 5 від 06.03.2023 року в ЄРПН; рішення від 06.06.2023 року № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 07.03.2023 року в ЄРПН, суд виходить з наступного.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, як свідчить зміст копій Квитанцій від 24.03.2023р., від 30.03.2023р. та від 31.03.2023р. про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав того, що платник податку, якими подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, вказані Квитанції не містять зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (а.с.11,15,19,23,27,31 том 1).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації спірних податкових накладних у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаних податкових накладних, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 були надіслані контролюючому органу повідомлення №1, №2 від 03.04.2023р., №3, №4, №5, №6 від 04.04.2023р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.12,16,20,24,28,32 том 1).

Разом з тим, комісією регіонального рівня, були прийняті оспорювані рішення №8938918/31828612, №8938921/31828612, №8938919/31828612, №8938922/31828612, №8938920/31828612, № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; Додаткова інформація: Наявні ризикові операції у СГ, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.202-207,234-239 том 1).

Вивчивши зміст вказаних оспорюваних рішень, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем на підтвердження реальності виконання господарських операцій, оформленої позивачем за спірними податковими накладними, проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаних вище рішень, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не відповідають вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Пунктом 9 Наказу №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваних рішень було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити які саме копії документів, надані платником податків, складені з порушенням законодавства.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними податковими накладними, а також наведені рішення і не містять доводів та обґрунтувань відносно того, з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом та які з поданих позивачем документів, складені з порушенням законодавства з урахуванням того, що в Додатковій інформації в оскаржуваних рішеннях зазначено про наявність ризикових операцій, а не на складання документів з порушенням законодавства (а.с.202-207,234-239 том 1).

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд також виходить із того, що оспорювані рішення є актами індивідуальної дії, які породжують у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваних рішень, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.

Є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються судом, аргументи відповідача-1 щодо неможливості зобов`язання відповідача-2 зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, оскільки такі повноваження відповідача-2 є дискреційними, з огляду на те, що, по-перше, відповідачем-1 не надано повноважень захисту та представлення інтересів відповідача-2 у даному спорі, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не заявлені до відповідача-1; по-друге, суд наділений повноваженнями обрати той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним та таким, щоб виключав би можливість звернення сторони у подальшому з позовом до суду, а також у разі встановлення судом фактів безпідставності відмови у проведенні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, у даному випадку, встановлено судом, а відповідно, належним та ефективним захистом порушеного права є зобов`язання суб`єкта владних повноважень не розглянути питання повторно, а зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати таку податкову накладну у ЄРПН, що відповідає приписам ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також на свої дискреційні повноваження в частині наявності у останнього свободи розсуду при прийнятті відповідних рішень посилається і представник відповідача-2 у відзиві, які судом відхиляються із уже вищенаведених обґрунтувань та з урахуванням того, що суд наділений при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень таких рішень за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких є зобов`язання усунути виявлені судом порушення при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваних рішень шляхом зобов`язання останнього зареєструвати (зобов`язати вчинити певні дії) податкову накладну в ЄРПН.

З огляду на викладене та враховуючи, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправність дій відповідача-1 при прийнятті оспорюваних рішень, які перевірені судом у спосіб, встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому порядку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, у відповідача-2 уже відсутня свобода розсуду при прийнятті відповідних рішень, оскільки судом встановлена протиправність прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, а, відповідно, таке порушення податкового законодавства, повинно бути усунуто саме шляхом спонукання суб`єкта владних повноважень у примусовому порядку провести реєстрацію таких податкових накладних у ЄРПН у відповідності до вимог податкового законодавства та на підставі висновків, викладених у даному судовому рішенні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваних рішень є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем-1, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим слід визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2023 року №4356, від 03.03.2023 року №10633, та рішення №8938918/31828612, №8938921/31828612, №8938919/31828612, №8938922/31828612, №8938920/31828612, № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд приходить до висновку, що, у даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також і слід зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН згідно до приписів ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжної інструкції в національній валюті №18 від 04.05.2023р. у розмірі 21472,00 грн. (а.с.131а, 131б том 1).

Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме:

-рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2023 року № 4356;

-рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.03.2023 року №10633;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938918/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 01.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938921/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 02.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938919/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 3 від 03.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938922/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 4 від 04.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938920/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 5 від 06.03.2023 року в ЄРПН;

- рішення від 06.06.2023 року № 8938917/31828612 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 07.03.2023 року в ЄРПН

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.29А, кв.20; код ЄДРПОУ 31828612) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.29А, кв.20; код ЄДРПОУ 31828612), а саме податкові накладні: № 1 від 01.03.2023 року; №2 від 02.03.2023 року; №3 від 03.03.2023 року; №4 від 04.03.2023 року; №5 від 06.03.2023 року; №6 від 07.03.2023 року датою їх подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію податкової накладної №109 від 08.08.2022р., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання, тобто 01.11.2022р.

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сталевих виробів та металообробки" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.29А, кв.20; код ЄДРПОУ 31828612) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21472 грн. 00 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва