Рішення

від 07.09.2023 по справі 240/21026/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/21026/23

категорія 111030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Интертехторг" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Интертехторг" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105100701, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 2662060 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 665515 грн та №000105120701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 15634 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 14.04.2023 №4924/06-30-07-01/38145081. На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105100701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 2662060 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 665515 грн та податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105120701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 15634 грн. Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що не грунтуються на нормах податкового законодавства та дійсних обставинах справи, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.08.2023.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що за результатами перевірки встановлено наступні порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПКУ, ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" завищено бюджетне відшкодування за січень 2023 року в сумі 2 662 060,00 грн та завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за січень 2023 року в сумі 15 634,00 грн, та порушення п.185,1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п,201.1 та п.201.10 ст. 201 ПКУ , підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по занижених податкових зобов`язаннях за серпень 2022 року в кількості 2 штук на загальну суму ПДВ 283 271,00 грн. За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.06,2023- №000105120701 яким встановлено завищення від`ємного значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 15 634,00 грн, та №000105100701, яким встановлено завищення від`ємного значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 662 060,00 грн та застосовано штрафну санкцію 665 515,00 грн. Зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

До суду позивач направив додаткові пояснення та відповідь на відзив, в якій зазначив, що вважає поданий відзив таким, що не спростовує обставин та доказів, які наведені та приєднані до позову.

Розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача на 29.08.2023.

Представник позивача у наданих до суду додаткових поясненнях просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.08.2023 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, які занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Интертехторг" зареєстровано виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області від 04.04.2012 за №12661020000041003, основний вид діяльності згідно КВЕД: 46.90-неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 15.03.2023 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки щодо дотримання податкового законодавства Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено акт від 14.04.2023 №4924/06-30-07-01/38145081, яким встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ "Интертехторг" завищено бюджетне відшкодування за січень 2023 року в сумі 2662060 грн та завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за січень 2023 року в сумі 15634 грн;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по занижених податкових зобов`язаннях в кількості 2 штук на загальну суму ПДВ 283271 грн в т.ч. по періодах: серпень 2022 року-2 податкових накладних на суму ПДВ 283271 грн.

На підставі акта від 14.04.2023 №4924/06-30-07-01/38145081 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105100701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 2662060 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 665515 грн

- податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105120701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 15634 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп.14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.5 розділу III, пп. 1, пп. 5 п. 4 розділу V) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" у періоді, що перевірявся, завищено податковий кредит за червень-липень 2022 року та вересень 2022 року внаслідок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від ТОВ "ВАРУСТ" код згідно з ЄДРПОУ 42745214, без документального підтвердження саме факту придбання ТМЦ (медичні препарати) на загальну суму 11238237 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 756895 грн), суд зважає на слідуюче.

ТОВ "ВАРУСТ" у періоді червень-липень 2022 року та вересень 2022 року було виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на реалізацію медичних препаратів для ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" на загальну суму 11238237 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 756895 грн.), які були віднесені до рядка 10 (колонка Б) Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою та зі ставкою 7 %» за періоди червень-липень 2022 року та вересень 2022 року відповідно до податкових накладних, реєстр яких наведено у додатку №2 до даного акту перевірки.

ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" податкові накладні включило до податкового кредиту та відобразило у податковій звітності за період червень-липень 2022 року та вересень 2022 року на підставі договору купівлі-продажу №090522 від 09.05.2022 укладеного між ТОВ "ВАРУСТ" (Постачальник) та ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" (Покупець) про поставку та передання у власність Покупцеві товару. Згідно з п. 1 вищезазначеного договору, Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

У вищезазначеному договорі зазначено, що Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві товар. Дані щодо навантаження та розвантаження товару відображені в ТТН.

До перевірки було надано ТТН №2 від 10.06.2022, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ОСОБА_1 ,

-водій - ОСОБА_1 ,

-замовник - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»

-вантажовідправник - ТОВ "ВАРУСТ", Харківська область м. Харків, вул. Зубенка Владислава, буд. 62/1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»

-пункт навантаження - м. Запоріжжя, вул. Радистів,54

- пункт розвантаження - Тбілісі Грузія.

Також були надані ТТН № 3, №4 з іншими первинними документи, які підтверджують господарську операцію та виконання вимог вищезазначеного договору.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту Закон №996-ХІV ) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас за відсутності факту придбання послуг або в разі, якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд дослідив надані на виконання умов Договору первинні документи та вважає, що ці первинні бухгалтерські документи належним чином оформлені та свідчать про реальність здійснення поставки та передання у власність ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ лікарських засобів.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до правових висновків ВС КАС викладених у п.14-16 Постанови від 08.10.2020 по справі №816/1909/18 правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд наголосив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Щодо порушення п.44,1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III, пп. 1, пп. 5 п. 4 розділу V) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" у періоді, що перевірявся, завищено податковий кредит за липень-вересень 2022 року внаслідок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС" код згідно з ЄДРПОУ 40369587, без документального підтвердження саме факту придбання ТМЦ (медичні препарати) на загальну суму 32140432 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 2262409 грн.), суд зазначає наступне.

ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС" у періоді липень- вересень 2022 року виписало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні на реалізацію медичних препаратів для ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" на загальну суму 32140432 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 2262409 грн.), які були віднесені до рядка 10 (колонка Б) Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою та зі ставкою 7 %» за періоди липень- вересень 2022 року відповідно до податкових накладних, реєстр яких наведено у додатку №2 до акту перевірки.

ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" податкові накладні включено до податкового кредиту та відображено у податковій звітності за період липень- вересень 2022 року на підставі договору роздрібної купівлі-продажу №280722-1 від 28.07.2022 укладеного між ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС» та ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" (Покупець) про поставку та передання у власність Покупцеві товару. Відповідно до п. 1 Договору Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

До перевірки було надано ТТН №120 від 12.08.2022 року, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ОСОБА_2 ,

-водій- Половинка Іван Паспорт НОМЕР_1 ,

-замовник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС",

-вантажовідправник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", Аптека №11 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»,

-пункт навантаження - Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1.

- пункт розвантаження - м. Харків, вул. Кооперативна б. 1 (склад) м. Київ, Зона митного контролю.

До перевірки було надано ТТН №121 від 12.08.2022 року, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_3 ,

-водій- ОСОБА_4 ,

-замовник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС",

-вантажовідправник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", Аптека №11 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»,

-пункт навантаження - Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-пункт розвантаження - м. Харків, вул. Кооперативна б. 1 (склад).

До перевірки було надано ТТН №122 від 25.08.2022 року, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 код НОМЕР_2 ,

-водій- ОСОБА_1 Паспорт НОМЕР_3 ,

-замовник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС",

-вантажовідправник ~ ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", Аптека №11 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»,

-пункт навантаження - Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-пункт розвантаження - м. Харків, вул. Кооперативна б. 1 (склад) м. Київ, Зона митного контролю.

До перевірки було надано ТТН №124 від 24.09.2022 року, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 код НОМЕР_2 ,

-водій - ОСОБА_1 Паспорт НОМЕР_3 ,

-замовник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС",

-вантажовідправник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", Аптека №11 Донецька область, м. Слов`янськ, вул, Комяхова, 69, прим 1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»,

-пункт навантаження - Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-пункт розвантаження - м. Харків, вул.. Кооперативна б. 1 (склад) м. Київ, Зона митного контролю.

До перевірки було надано ТТН №123 від 12.09.2022 року, згідно якої:

-автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 код НОМЕР_2 ,

-водій - ОСОБА_1 Паспорт НОМЕР_3 ,

-замовник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС",

-вантажовідправник - ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", Аптека №11 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-вантажоодержувач - ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ»,

-пункт навантаження - Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Комяхова, 69, прим 1,

-пункт розвантаження - м. Харків, вул. Кооперативна б. 1 (склад) м. Київ, Зона митного контролю.

Крім ТТН були надані інші первинні документи, які підтверджують господарську операцію та виконання вимог вищезазначеного договору.

Суд звертає увагу, що відповідно до акта перевірки від 14.04.2023 №4924/06-30-07-01/ НОМЕР_4 на виконання запиту під час перевірки ГУ ДПС у Житомирській області від 05.04.2023 про надання копій документів ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ» надано до перевірки копії наявних первинних документів.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про непідтвердження факту придбання ТМЦ (медичних препаратів) по податкових накладних від постачальників ТОВ "ВАРУСТ" та ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС" по періодах червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, оскільки позивачем були надані первинні документи на підтвердження господарської операції та виконання вимог Договору, та поміж іншого, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки не складалось актів про ненадання (відмову від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації про відмову керівника платника податків або уповноваженої особи від підписання зазначених актів, про відмову від проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу.

Суд зазначає, що надані до перевірки первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства і в своїй сукупності з встановленими обставинами справи свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд відхиляє посилання відповідача у акті перевірки та у своїх запереченнях, щодо відсутності первинних документів про поставку товару (неналежне оформлення ТТН) від постачальників до позивача, оскільки до ТОВ «ИНТЕРТЕХТОРГ» кожним контрагентом були надані серед інших і товарно- транспортні накладні на перевезення товару.

Підстав вимагати інші документи чи перевіряти можливості перевезення у позивача немає, а тому відповідальність за відображення операції по перевезенню у бухгалтерському обліку повністю лежить на постачальниках.

Крім того, посилання на наявність недоліків в заповненні товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з контрагентом, як підставу для невизнання реальності господарських операцій, є необґрунтованими, оскільки, документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 640/4444/21.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, зазначених в акті перевірки про відсутність в тому числі сертифікатів якості та сертифікатів відповідності, як таких, що підтверджують факт здійснення операції з придбання товару позивачем у ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС", оскільки сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 по справі № 818/530/16.

Слід зазначити, що зміст договорів купівлі-продажу є таким, що дає підстави суду зробити висновок про те, що позивач вживав всіх можливих заходів з метою унеможливлення порушень податкового законодавства, належним чином оформив первинні документи та відобразив їх у бухгалтерському та податковому обліку, а тому висновки податкового органу є протиправними, а податкове повідомлення підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення № 000105120701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 15634 грн, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що проведено аналіз задекларованих ТОВ «ІНТЕРТЕХТОРГ» податкових зобов`язань Деклараціях з податку на додану вартість та їх відповідність первинним документам та регістрам бухгалтерського обліку підприємства (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт та банківські виписки; оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків тощо), даним Єдиного реєстру податкових накладних, та встановлено, що до податкових зобов"язань платника не включено у повному обсязі отримані грошові кошти на банківські рахунки (авансові платежі) всього в сумі ПДВ 283271 грн, чим порушено п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України , всього в сумі 283271 грн, а саме:

-отримання коштів в сумі 2830000 грн від ТОВ "ВАРУСТ", відповідно до платіжного доручення від 04.08.2022 №80 - призначення платежу «Сплата за товар в асортименті згідно договору купівлі-продажу №2707/2022 від 27.07.2022р., у т ч. ПДВ 7%-185140,19 грн,

-отримання коштів в сумі 1500000 грн від ТОВ "ВАРУСТ", відповідно до платіжного доручення від 09.08.2022 №82- призначення платежу «Передплата за товар в асортименті згідно договору купівлі-продажу №2707/2022 від 27.07.2022р., у т ч. ПДВ 7%-98130,84 грн»

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки працівникам контролюючого органу було надано договір № 2 від 04.08.2022 про надання поворотної бсзвідсоткової фінансової допомоги (позички) ТОВ "Варуст" (Позикодавець) з однієї сторони ТОВ «ІНТЕРТЕХТОРГ» (Позичальник) відповідно до якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику гроші у сумі 4330000 грн без податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.3 вищезазначеного договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позика) має бути повернена Позичальником Позикодавцю в повному обсязі та не є доходом Позичальника.

Також, перевіряючим були надані листи ТОВ "Варуст" від 09.08.2022 за № 26/08-1 "Щодо уточнення призначення платежів", яким повідомлено, що 09.08.2022при перерахуванні коштів в платіжному дорученні №82 від 09.08.2022 на суму 1500000 грн в полі "призначення платежу" допущена помилка, правильним вважати "Перерахування коштів згідно договору позики № 2 від 26.07.2022" та від 04.08.2022 № 22/08-1 "Щодо уточнення призначення платежів", яким повідомлено, що 04.08.2022 при перерахуванні коштів в платіжному дорученні №80 від 04.08.2022 на суму 2830000 грн в полі "призначення платежу" була допущена помилка правильним вважати "Перерахування коштів згідно договору позики № 2 від 26.07.2022".

Суд зауважує, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Крім того, податкове законодавство не ставить право платника на декларування податкового кредиту в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється надання відповідних послуг (робіт) його контрагентом. Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 815/6817/15, від 07.10.2021 у справі №813/3211/17, від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 05.10.2022 у справі №826/9671/18.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Надаючи в загальному оцінку висновкам контролюючого органу, викладеним в акті перевірки, суд відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує такі правові позиції Верховного Суду:

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а);

- порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань (постанова від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770);

- відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (постанова від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а);

- порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16).

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В пункті 23 рішення у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини вказав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

Враховуючи в сукупності вказані обставини, суд вважає, що первинними документами підтверджується факт поставки та передання у власність ТОВ "ИНТЕРТЕХТОРГ" товару. З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій з ТОВ " ТОВ "ВАРУСТ" та ТОВ "ФАРМ-ЕКСПРЕС, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання у господарській діяльності підприємства, обсяги поставленого товару та його оплату.

Таким чином, в процесі судового розгляду податковий орган не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 08.06.2023 №000105100701 та №000105120701, тому позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

ТОВ "Интертехторг" відповідно до платіжної інструкції №296 від 30.06.2023 сплачено судовий збір за подання до суду даного позову в розмірі 26840,00 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Интертехторг" (Майдан Згоди, 6, кв. 4, м.Житомир,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38145081) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.06.2023 №000105100701, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 2662060,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 665515,00 грн та від 08.06.2023 №000105120701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 15634,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Интертехторг" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесений судовий збір в сумі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа