Рішення

від 07.09.2023 по справі 280/3810/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року Справа № 280/3810/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд.75, оф.226, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СП КОНТИНЕНТ (70422, Запорізька область, Запорізький район, с.Нове Запоріжжя, вул. Першотравнева, буд. 1-Г, код ЄДРПОУ 24519155),

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Континент (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП КОНТИНЕНТ на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 15806,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю СП КОНТИНЕНТ за звітний період складає 12 осіб, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Водночас, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період - 2022 рік, склала 0 осіб. Посилаючись на норми Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, просить задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 17.07.2023 надав до суду відзив (вх.№30437), в якому зазначив, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік був надісланий до електронного кабінету підприємства на веб-порталі електронних послуг ПФУ 17 квітня 2023, тобто з порушенням строку для повідомлення та оплати. Посилається на те, що протягом 2022 року та безпосередньо в IV кварталі 2022 року на підприємстві з середньообліковою чисельністю штатних працівників 12 осіб була працевлаштована одна особа з інвалідністю, тому вважає, що протягом 2022 року підприємством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ, був виконаний. За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.06.2023 позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим, позовна заява приведена у відповідність вимогам КАС України.

Ухвалою суду від 03.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3810/23 без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого ТОВ СП КОНТИНЕНТ, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у ТОВ СП КОНТИНЕНТ, за рік склала 12 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, ТОВ СП КОНТИНЕНТ повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році у загальному розмірі 15806,87 грн. у добровільному порядку Запорізьке ОВ ФСЗОІ звернулось із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Так, як зазначає позивач та підтверджує відповідач, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у ТОВ СП КОНТИНЕНТ у 2022 році склала 12 осіб.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу № 4/к від 03.07.2019, з 04.07.2019 на посаду слюсаря-ремонтника був прийнятий ОСОБА_1 , який відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії AB №0295296 від 22.12.2015 має III групу інвалідності безстроково (причина - загальне захворювання). Згідно наказу № 5/к від 21.11.2022, ОСОБА_1 звільнено з посади з 21.11.2022 за власним бажанням.

Тож, протягом звітного періоду середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у ТОВ СП КОНТИНЕНТ склала 1 осіб, якою є ОСОБА_1 , що підтверджується наданими документами.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених статтею 19 Закону № 875-ХІІ та зайняте протягом звітного періоду робоче місце на підприємстві працівником, якому встановлена інвалідність.

На думку суду, сукупність названих обставин свідчить, що ТОВ СП КОНТИНЕНТ не порушило нормативу, встановленого статтею 19 Закону № 875-ХІІ для працевлаштування інвалідів, що виключає підстави для застосування санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону №875-XII.

Щодо звітування товариством за формою 3-ПН, суд зазначає наступне.

Листом від 15.06.2023 вих.№1422/01-22 Запорізький обласний центр зайнятості повідомив, що звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування осіб з інвалідністю у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року підприємством не надавалась. Також вказано, що підприємство знаходиться на території Долинської сільської територіальної громади Запорізького району та відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" перебуває на території де можливі бойові дії.

Відповідач вказані обставини у відзиві не заперечує, але зазначає, що після звільнення ОСОБА_1 звітність за формою 3-пн не подавалась, оскільки товариство не мало змоги забезпечити нового працівника роботою і відповідно виплачувати заробітну плату, бо господарська діяльність фактично не здійснювалась, прибуток був відсутній. Вказані обставини підтверджуються долученими до справи доказами (копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, рішенням про опис майна у податкову заставу тощо).

З огляду на викладене, суд вважає, що подання звітності за формою 3-ПН не є обов`язковою у випадку відсутності у товариства потреби у залучені до роботи осіб з інвалідністю.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд.75, оф.226, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю СП КОНТИНЕНТ (70422, Запорізька область, Запорізький район, с.Нове Запоріжжя, вул. Першотравнева, буд. 1-Г, код ЄДРПОУ 24519155) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.09.2023.

СуддяЛ.Я. Максименко