Рішення

від 31.08.2023 по справі 320/3111/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року справа №320/3111/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиха Піві» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиха Піві» (далі позивач та/або ТОВ «Тиха Піві») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2023 №00064930704 щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 500396 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 125099 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що висновки акту перевірки від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими та безпідставними. При цьому, ТОВ «Тиха Піві» наполягає на реальності господарських операцій з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» та надання ним всіх належних первинних документів до перевірки на підтвердження зазначеного.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

09.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник контролюючого органу зазначає, що в ході перевірки було встановлено декларування ТОВ «Тиха Піві» операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки аналізом інформаційних баз було встановлено відсутність у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» трудових ресурсів, що необхідні для виконання діяльності в таких обсягах, номенклатура та обсяг наданих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності, зокрема будівельно-монтажних робіт. Представник ГУ ДПС у м. Києві відмічає, що відповідні послуги із залученням трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавався, а операції, здійснені ТОВ «Тиха Піві» не мали реального характеру, що свідчить про порушення ним норм податкового законодавства та відсутність підстав для формування від`ємного значення з податку на додану вартість.

27.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій останній наголошує на помилковості висновків контролюючого органу та невідповідності останніх вимогам чинного законодавства України та первинним документам ТОВ «Тиха Піві», які були надані до перевірки, та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства. Представник позивача наполягає на реальності господарських операцій із його контрагентом - ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», наголошує, що контролюючим органом було проведено інвентаризацію фактичної наявності основних засобів та не встановлено жодних розбіжностей, що безумовно свідчить про реальність господарської операції. На переконання позивача, представником відповідача не спростовано тверджень і доводів позивача, яким він обґрунтовує позовні вимоги у позовній заяві, у зв`язку із чим вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На підставі направлень від 26.10.2022 №12959/26-15-07-04-05 та від 01.11.2022 №13272/26-15-07-04-05, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.10.2022 №4353-п, виданого на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку «Тиха Піві» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 14.07.2022 №9126603656 заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, за наслідком якої складено акт перевірки від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 (далі акт перевірки).

Як вбачається з висновків акту перевірки, в ході її проведення встановлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та відповідно до завищення суми від`ємного значення, що призвело до завищення заявленої суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації), за червень 2022 року у розмірі 500 396,00 грн.;

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2022 року у розмірі 3 433 395,00 грн. (тут і надалі - висновки акту перевірки).

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки, подав до контролюючого органу заперечення, за наслідком розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві листом б/н залишило висновки акту перевірки від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 без змін.

Відповідно до матеріалів справи лист про результати розгляду заперечень на акт перевірки від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 отримано ТОВ «Тиха Піві» - 13.02.2023.

Між тим, 24.01.2023 ГУ ДПС у м. Києві згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 за порушення ТОВ «Тиха Піві» пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №00064930704, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, за який подано декларацію за червень 2022 року (№91266033560 від 14.07.2022) у розмірі 500 396 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 125 099 грн. (далі оскаржуване т/або спірне рішення).

Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктами 78.4-78.8 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд вказує, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не вказує про порушення порядку призначення та/або проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.

Отже, суд переходить до дослідження наявності/відсутності обставин порушення ТОВ «Тиха Піві» вимог податкового законодавства, які були підставою для прийняття оспорюваного рішення та зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року №9126603656 від 14.07.2022 (далі Декларація), у якій визначено наступні показники:

- рядок 9 «Усього податкових зобов`язань» - «-»;

- рядок 17 «Усього податкового кредиту» - « 4 004 816»;

- рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» - « 4 004 816»;

- рядок 19.1 «Сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання декларації» « 7 667»;

- рядок 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу на момент подання декларації «3 997 149» яка:

20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» - «-»;

20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню» - «3 990 203»:

20.2.1 «на рахунок платника у банку» - 3 990 203;

20.2.2 «у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету» - «-»;

20.3 «зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду» - « 6 946»;

21. «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» - « 14 613».

В акті перевірки зафіксовано, що основним чинником від`ємного значення з ПДВ є здійснення будівництва наземної фотоелектричної сонячної станції «Тиха Піві» за адресою: Україна, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Горського, б. 65-а.

Вказані послуги надавались позивачу ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

На аркуші 7 акту перевірки контролюючий орган вказує, що проведені ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» операції не можливо підтвердити стосовно реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, враховуючи той факт, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» не володіє достатньою кількістю трудових ресурсів та здійснював реалізацію послуг з 01.08.2021 по 31.12.2021 іншим 26 суб`єктам господарювання на загальну суму ПДВ 43 865 355,92 грн.

Також ГУ ДПС у м. Києві стверджує, що згідно наданих первинних документів до перевірки встановлено, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» виконано робіт під час будівництва наземної фотоелектричної сонячної станції «Тиха Піві» для ТОВ «Тиха Піві» у розмірі 31 122,66 годино-людин, що вказує на необхідність залучення 59 працівників, у той час коли чисельність працівників на ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» складає від 115 осіб (36 жінок, 79 чоловіків) до 135 осіб (38 жінок, 97 чоловіків). Зазначене, на думку контролюючого органу, унеможливлює надання будівельних робіт по новому будівництву наземних фотоелектричних сонячних електростанцій, реконструкції ПС, технічного переоснащення лінійної комірки, реконструкції промислового приміщення тощо, які надавались одночасно ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» іншим суб`єктам господарської діяльності із наданням послуг ТОВ «Тиха Піві».

Загалом в акті перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про не підтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання (згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН)); не можливість підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявність трудових ресурсів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Враховуючи наведене, ГУ ДПС у м. Києві в акті перевірки (аркуш 9) вважає, що оскільки реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальника ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ «Тиха Піві» не було підстав для податкового обліку відповідних операцій.

Надаючи оцінку вказаним підставам, які зафіксовані в акті перевірки, у взаємозв`язку із наявними первинними документами в матеріалах справи, з урахуванням норм чинного законного законодавства, що регулює спірні правовідносин, суд вказує про наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких чинників: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПКУ та підписана уповноваженою особою.

У той же час, як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону №996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вже було вказано судом вище, сума від`ємного значення з ПДВ, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в Декларації, сформована по взаємовідносинах з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Судом встановлено, що між ТОВ «Тиха Піві», як замовником, укладено з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», як виконавцем, договір генерального підряду №24/06/2021-08ГП від 24.06.2021, у відповідності до якого генпідрядник в межах даного договору виконує на свій ризик, власними і залученими силами із власних матеріалів, будівництво об`єкту та передає змовнику збудований об`єкт (далі Договір від 24.06.2021).

У статті 1 вказаного договору визначено об`єкт будівництва Нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Тиха Піві» на території Новомиргородської міської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області; будівельний майданчик земельні ділянки площею 2,9776 га, що відведені у встановленому порядку для проведення робіт на об`єкті. Кадастрові номери земельних ділянок: 3523810100:03:000:5743 та 3523810100:03:000:5748.

Згідно із пунктом 3.1 статті 3 договору від 24.06.2021 ціна договору включає в себе вартість робіт, які передбачені в Додатку №1 «Договірна ціна».

Загальна вартість робіт по даному договору визначається виходячи із фактичного об`єму виконаних робіт та Розцінок на виконання таких робіт (п. 3.2 ст. 3 договору від 24.06.2021).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4, пунктів 5.1, 5.2 договору від 24.06.2021 замовник забезпечує безперервне фінансування робіт на об`єкті у відповідності з календарним планом будівництва і графіком виконання робіт, що визначаються окремими додатками до цього договору. Датою початку виконання робіт (початок мобілізації) є дата підписання акту прийому-передачі будівельного майданчику (п.5.1 договору). Термін виконання робіт по п. 2.1 складає не більше 180 днів з моменту отримання генпідрядником першого платежу по цьому договору (п.5.2 договору).

Згідно із пунктами 8.1, 8.3 статті 8 договору від 24.06.2021 замовник передає генпідряднику на період виконання будівельних робіт на об`єкті придатний до виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами. Генпідрядник зобов`язаний забезпечити будівельний майданчик будівельною технікою та устаткуванням, необхідним для виконання будівельних робіт, самостійно або через субпідрядників.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 статті 9 договору від 24.06.2021 замовлення, транспортування, приймання, розвантаження, складування, охорона та подача на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій, виробів здійснюється генпідрядником. Замовник допомагає генпідряднику в постачанні місцевими будівельними матеріалами.

Пунктом 14.1 статті 14 договору від 24.06.2021 передбачено, що генпідрядник залучає для виконання робіт працівників в достатній кількості, потрібної кваліфікації, створює необхідні умови праці і відпочинку на будівельному майданчику.

Згідно із пунктами 15.1, 15.2, 15.3, 15.8 статті 15 договору від 24.06.2021 здавання-приймання виконаних робіт на об`єкті робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідкою про вартість виконаних робіт на суму понесених витрат за відповідний період за формою КБ-3 та іншими кошторисними формами, які визначені ГОСТ Д.1.1-1:2013.

Генеральний підрядник готує акт приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в (далі «Акт виконаних робіт»), довідку про вартість виконаних робіт на суму понесених витрат за відповідний період за формою КБ-3 (далі «Довідка про вартість») та інші кошторисні форми, які визначені ГОСТ Д.1.1-1:2013.

Акти виконаних робіт, що підлягають підписанню складаються та подаються замовнику на розгляд у 2-х примірниках. Акти виконаних робіт подаються на розгляд замовнику, замовник впродовж 5 днів з моменту отримання акту, повинен підписати чи узгодити розрахунки по коригуванню, надати зауваження (у разі наявності таких). Процес розгляду, коригування та надання зауважень не може перевищувати 5 днів з моменту передачі акту виконаних робіт замовнику. У випадку не дотримання замовником вище вказаних термінів підписання акту по даного договору, роботи вважаються виконаними генпідрядником в повному обсязі і з належною якістю, і прийнятими замовником.

Поставка обладнання та матеріалів на будівельний майданчик замовника здійснюється на підставі технічної документації з будівництва об`єкту, силами та коштами генпідрядника.

По завершенню будівництва об`єкту, сторони підписують акти виконаних робіт, які є доказом виконання генпідрядником робіт, згідно умов, погоджених сторонами згідно технічної документації та підтверджують перехід до замовника права власності на об`єкт будівництва.

Датою виконання робіт (або частки робіт) вважається дата підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт.

10.12.2021 сторонами, в межах виконання договору від 24.06.2021, складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №46, у відповідності до якого ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» надало послуги «Нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Тиха Піві» на території Новомиргородської міської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області» на загальну суму 18 507 476,54 грн., у тому числі ПДВ 3 701 495,31 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано до суду Акт приймання виконаних робіт за грудень 2021 року, підписаний сторонами 10.12.2021 за формою КБ-2в.

Обставини дослідження контролюючим органом під час проведення перевірки Додатку №1 «Договірна ціна», Додатку №2 «Графік платежів» до договору від 24.06.2021 зафіксовано на аркуші 5 акту перевірки.

У той же час на аркуші 3 акту перевірки відображено, що під час перевірки ТОВ «Тиха Піві» надано всі документи, що стосуються предмету перевірки.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд відмічає, що в матеріалах справи наявна Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції від 22.08.2017 №35-Л про надання дозволу на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Також в матеріалах справи наявний дозвіл №0855.21.12 від 30.11.2021 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо виконання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» випробувань машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки устаткування напругою понад 1000 В; дозвіл №1726.16.12 від 28.12.2016 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо виконання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» зведення споруд, зварювальних робіт: дозвіл №1278.17.12 від 15.11.2017 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо експлуатування ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держпраці; дозвіл №1135.17.12 від 11.10.2017 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо виконання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки електричного устаткування електричних мереж, технологічного обладнання напругою понад 1000 В (до 330 кВ включно); роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В (до 330 кВ включно); роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту; дозвіл №0690.21.12 від 11.10.2021 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо виконання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» роботи в колодязах, шурфах, траншеях, котлованах, колекторах, земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій, роботи в охоронних зонах ліній електропередач.

Отже, враховуючи наведене, суд констатує, що у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» наявна ліцензія та дозволи для виконання робіт, передбачених умовами договору від 24.06.2021.

Разом з цим, згідно із податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року кількість застрахованих осіб у звітності періоді, яким нараховано заробітну плату ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» становить 1 113 осіб, 2- 104 особи, 3 115 осіб, а за 4 квартал 2021: 1 129 осіб, 2 135 осіб, 3 132 особи.

Тобто, у період взаємовідносин ТОВ «Тиха Піві» з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» у останнього були наявні трудові ресурси, кількість працівників складала понад 100 осіб.

У той же час, податковий орган стверджуючи про відсутність достатніх трудових ресурсів у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» надає оцінку фактично іншим господарським операціям останнього із іншими суб`єктами господарювання в один і той же період та стверджує про їх недостатність.

Вказані доводи, на переконання суду, є безпідставними, оскільки обставини надання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» послуг іншим суб`єктам господарської діяльності у період надання послуг ТОВ «Тиха Піві» не є та не може свідчить про нереальність господарських операцій з позивачем. Такі твердження є виключно припущеннями, які не базуються на підставі належних та достатніх доказів.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19 згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №520/123/20.

Більше того, суд наголошує, що відповідачем в акті перевірки зафіксовано, що згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» виконано робіт під час будівництва наземної фотоелектричної сонячної станції «Тиха Піві» для ТОВ «Тиха Піві» у розмірі 31 122,66 годино-людин, що вказує на необхідність залучення 59 працівників.

Разом з цим, згідно із наявних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3, 4 квартали 2021 року у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» наявна достатня кількість трудових ресурсів.

Враховуючи викладене, посилання відповідача в окресленій частині не свідчать про протиправність формування позивачем від`ємного значення з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Також при вирішенні спору по суті суд враховує, що в матеріалах справи наявний договір оренди техніки №05/05/21-01ОТ від 05.05.2021, укладений між ТОВ «КАТ ГРУП» та ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», згідно з якого останній орендує будівельну техніку: Краз 260М бортовий, MAN F 2000, самоскид, МАЗ 5334 КС 3577-2 кран на автомобільному ходу, автокран РS 253, машина бурильно-кранова БКУ-105К (Додаток №1 до договору оренди техніки №05/05/21-01/ОТ від 05.05.2021.

Отже, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у період надання ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» послуг ТОВ «Тиха Піві» у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» були наявні достатні як трудові, так і матеріальні ресурси для виконання робіт.

Окрім цього, суд зазначає, що факт наявності права у позивача на земельні ділянки, де був розміщений будівельний майданчик та безпосередньо на якому ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» надавались послуги згідно умов договору від 24.06.2021 підтверджується договором оренди землі №15/06/2021-03 від 15.06.2021, який укладений між Новомигородською міською радою та ТОВ «Тиха Піві».

Що ж стосується доводів відповідача про не підтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання (згідно даних ЄРПН), то суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №826/13639/16.

Доцільним є також зазначення судом про те, що в ході перевірки ГУ ДПС у м. Києві було проведено інвентаризацію необоротних активів, про що складено інвентаризаційний опис необоротних активів від 10.11.2022 за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Горького, б. 65-а та розбіжностей контролюючим органом встановлено не було.

Обставини введення в експлуатацію об`єкту будівництва згідно договору від 24.06.2021 (Нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Тиха Піві» на території Новомиргородської міської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області) підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №294270832 від 12.01.2022, право власності на об`єкт: Наземна фотоелектрична сонячна станція «Тиха Піві», розміщена за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Горького, б. 65-а зареєстровано за позивачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62657443 від 29.12.2021.

Крім цього, згідно умов договору №1112/02 про надання послуг охорони від 11.12.2021, ТОВ «ДНІПРО ЕСТЕЙТ СІКЮРІТІ» надає послуги ТОВ «Тиха Піві» з охорони об`єкту: Наземній фотоелектричній сонячній станції «Тиха ПІВІ», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Горького, 65-А.

Водночас, обставини використання у власній господарській діяльності отриманих від ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» позивачем послуг підтверджується безпосередньо договором №3361 виробника про надання позивачу послуг з розподілу електричної енергії ПАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», договором №307000038 від 12.07.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії, а характер отриманих послуг відповідає коду КВЕД діяльності позивача: - 35.11 Виробництво електроенергії.

Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в повній підтверджують факт надання позивачу послуг ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» за договором від 24.06.2021, використання ТОВ «Тиха Піві» отриманих послуг у власній господарській діяльності, а відтак суд вважає, що договір від 24.06.2021 спрямований на реальне настання юридичних наслідків, без ознак формального оформлення первинних документів сторонами укладеного договору.

Отже, суд зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків ГУ ДПС у м. Києві щодо порушення ТОВ «Тиха Піві» положень пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що свідчить про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про не відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення не сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 9382,43 грн. (платіжна інструкція №263 від 07.02.2023) підлягають стягненню на користь останнього із ГУ ДПС у м. Києві.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №01/30/02 від 30.01.2023, на умовах цього договору замовник (ТОВ «Тиха Піві») доручає, а виконавець (АБ «Геннадія Івановича Бойко «ЮНІВЕРСАЛ ПРОТЕКШН») зобов`язується відповідно до чинного законодавства та доручення замовника надати йому юридичні (адвокатські) послуги, зокрема, але не виключно: представляти інтереси замовника під час оскарження податкового повідомлення-рішення №00064930704 від 24.01.2023, винесеного ГУ ДПС у м. Києві на підставі акту від 22.11.2022 №40377/26-15-07-04-05/44361549 (далі Договір).

Згідно із пунктом 4.1 статті 4 Договору за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує виконавцю фіксовану суму гонорару: за представництво в суді першої інстанції Київський окружний адміністративний суд 20 000,00 грн. (без ПДВ).

Оплата ТОВ «Тиха Піві» на користь АБ «Геннадія Івановича Бойко «ЮНІВЕРСАЛ ПРОТЕКШН» коштів у сумі 20 000,00 грн. підтверджується рахунком на оплату наданих послуг №Счт-00007 від 07.02.2023 та платіжною інструкцією №264 від 07.02.2023.

Окрім цього, представником позивача до клопотання від 06.04.2023 надано до суду акт приймання-передачі щодо визначення суми правничої допомоги (адвокатського гонорару) згідно договору №01/30/02-23 «Про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 30.01.2023, у відповідності до якого виконавцем було надано наступні послуги: здійснено вивчення та аналіз фінансово-господарської документації; проведено аналіз підстав та обґрунтованості винесеного податкового повідомлення-рішення №00064930704 від 24.01.2023; проведено консультацію щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом; проведено аналіз чинної судової практики; підготовка та направлення адвокатського запиту; здійснено аналіз отриманої документації разом з листом від 08.02.2023 №08/02/2023; складено та направлено позовну заяву з додатками до Київського окружного адміністративного суду; здійснено аналіз відзиву на позовну заяву; підготовлено та направлено сторонам відповідь на відзив на позовну заяву.

У зв`язку з тим, що ТОВ «Тиха Піва» надано до суду документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а відповідачем не доведено неспівмірності суми витрат на правничу допомогу фактично наданим адвокатом послугам та складності справи, та не подано клопотання про зменшення розмір витрат на оплату правничої (правової) допомоги, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000,00 грн. підлягають стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.01.2023 №00064930704.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиха Піві» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9, ідентифікаційний код 44361549) судовий збір у розмірі 9382,43 грн. (дев`ять тисяч триста вісімдесят дві грн. 43 коп.).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиха Піві» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9, ідентифікаційний код 44361549), понесені ним витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2023.

Суддя Кушнова А.О.