Ухвала

від 08.09.2023 по справі 440/12842/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/12842/21

Cуддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши заяву від 19 липня 2023 року про зміну способу/порядку виконання судового рішення від 17 січня 2022 року у справі № 440/12842/21,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2023 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Полтавській області про зміну способу/порядку виконання судового рішення від 17 січня 2022 року у справі № 440/12842/21.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року зазначену заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Справа розглянута в письмовому провадженні з урахуванням вимог ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року адміністративний позов Приватного підприємства "Геологія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо відмови у внесенні змін (коригувань) до Інтегрованої картки платника щодо виключення відомостей про наявність у Приватного підприємства "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 178816,07 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника Приватного підприємства "Геологія" шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн.

Визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Геологія" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7649 (сім тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

18 липня 2022 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 440/12842/21, на підставі якого Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом подано заяву про зміну способу/порядку виконання судового рішення від 17 січня 2022 року у справі № 440/12842/21.

Мотивуючи свою заяву, заявник посилався на відсутність технічної можливості виконати рішення суду, оскільки наразі в ІТС "Податковий блок" відсутня технічна можливість коригування облікових показників в ІКП платника шляхом зменшення суми податкового боргу з ПДВ без відображення первинних документів на підставі яких здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу. В зв`язку з чим заявник просить змінити спосіб/порядок виконання судового рішення шляхом зміни резолютивної частини судового рішення на "зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області прийняти рішення про виключення з ІКП податкового боргу (недоїмки) ПП "Геологія" з ПДВ у розмірі 179326,07 грн шляхом списання податкового боргу".

Таким чином, на даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 440/12842/21 боржником у повному обсязі не виконано.

Відповідно до частин першої - третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Так, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із до частиною третьою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Суд зауважує, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав у вагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 0840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву контролюючого органу, змінити спосіб/порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі № 440/12842/21 в частині "зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника Приватного підприємства "Геологія" шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн" на "зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити відомості з Інтегрованої картки платника про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн. шляхом прийняття рішення про списання податкового боргу".

Керуючись статтями 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про зміну способу/порядку виконання судового рішення від 17 січня 2022 року у справі № 440/12842/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геологія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Спосіб/порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі № 440/12842/21 в частині "зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника Приватного підприємства "Геологія" шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн" змінити на "зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити відомості з Інтегрованої картки платника про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн. шляхом прийняття рішення про списання податкового боргу".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова