Рішення

від 08.09.2023 по справі 520/13930/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 вересня 2023 р. справа № 520/13930/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 41557796) до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ43997560) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000065/1 від 14 квітня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000308 від 14 квітня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000082/1 від 01 травня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000348 від 01 травня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000088/2 від 03 травня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000359 від 03 травня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000107/1 від 11 травня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000372 від 11 травня 2023 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову позивач вказав, що Хмельницькою митницею Держмитслужби всупереч приписів МК України та без достатніх правових підстав, а саме без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності, без зазначення документів, необхідних для визначення митної вартості, протиправно було витребувано додаткові документи у Позивача, посилаючись лише на загальну ч. 3 ст. 53 МК України.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Позивач вважає, що ним разом з митними деклараціями було надано як обов`язкові документи, вказані в ч. 2 ст. 53 МК України, та і ті, які в своїй сукупності підтверджують визначення митної вартості товарів у розмірі 57 200 доларів США.

Щодо стверджуваних порушень, позивач вказав, що помилка, допущена Постачальником у інвойсі, при наявності Договору з конкретними відомостями не може слугувати підставою для ствердження про заниження митної вартості товарів.

Щодо пов`язаних осіб, позивач вказав, що він орендує у INNER MONGOLIA BIOK BIOLOGY CO.,LTD, на підставі Договору оренди виробничого комплексу № 25/07-20 від 24.07.2020 виробничий комплекс, який знаходиться за адресою: TUO ELECTRICITY INDUSTRIAL PARK, TUOKETUO COUNTY, INNER MONGOLIA, 010206, CHINA. Таким чином, товар який поставляється VITOIL LTD SP. Z O.O. за Договором № 16-VT-23 виготовляється силами та з матеріалів Компанії INFOARK INTERNATIONAL CO., LIMITED (Вантажовідправник), до складу якої входить - INNER MONGOLIA BIOK BIOLOGY CO.,LTD (в якої Позивач орендує виробничий комплекс), отже саме ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» виступає його виробником, що також підтверджує Реєстраційне посвідчення № АВ-06323-01-16 від 14.02.2022.

Також позивач зазначає, що митному органу була надана комерційна пропозиція від 06.02.2023 від Vitoil LTD Sp. Z O.O., згідно якої при закупці ветеринарного препарату «Рейкокс» більше ніж 200 000 кг., ціна складатиме 2, 60 доларів США. З метою придбання товару за економічно вигідною ціною Позивачем було підписано з Vitoil LTD Sp. Z O.O. Специфікації № 4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 від 09.02.2023 на поставку товару - «Рейкокс» загальною кількістю - 220 000 кг. та вартістю за кілограм - 2, 60 доларів США за кг., як це передбачено комерційною пропозицією поданою до митного органу.

Щодо складових митної вартості, позивач зазначив, що у специфікаціях відсутні відомості щодо страхування товару, що в свою чергу вказує, що товар не був застрахований, а отже і не можуть включатися до визначення митної вартості товарів. Згідно умов Договору № 16-УТ-23 упаковка товару входить в його вартість. Транспортування товару Позивача здійснювалось у контейнерах користування якими було включено до вартості транспортир послуг та, відповідно включено до митної вартості товарів. Позивачем до митних декларацій надавалися довідки про транспорті витрати як щодо морських перевезень, так і щодо автомобільним транспортом з детальним описом вартості на міжнародних сполученнях та по території України. Вартість встановлюється Виконавцем та ніяким чином не залежить від Позивача.

Наявність у ЄАІС інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не вказано на обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що при розмитненні товарів у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, оскільки їх заявлений рівень митної вартості нижчий ніж рівень митної вартості за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів з такою ж діючою речовиною, зокрема - заявлений рівень митної вартості товару становить 2,94 - 2,96 дол.США/кг., при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів - 4,62 дол.США/кг. (митна декларація від 13.03.2023 №UA400040/2023/008902), окрім цього за митною декларацією від 20.09.2022 №UA403 030/2022/019104 митне оформлення ідентичних товарів здійснювалось за рівнем 3,46 дол.США/кг. Вищезазначене стало підставою для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлення ознак, визначених положенням частини 3 статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.З ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Окрім зазначеного вище, заявлений до митного оформлення виробник товару є фактично є його отримувачем, отже у митного органу є підстави вважати, що експортер та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Під час контролю правильності визначення митної вартості оцінюваних партій товарів у митного органу (як контролюючого органу) були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ, та для коригування митної вартості відповідно до статті 55 МКУ, в зв`язку з тим, що відповідно до статті VII ГАТТ, були підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

У відповіді на відзив та у додаткових поясненнях позивачем вказано обґрунтування його правової позиції, тотожне викладеному в позові.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем зазначено, що встановлені ознаки взаємозалежності між виробником та імпортером товару в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а також найнижчий рівнем митної вартості задекларованого товару в порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях, слугувало підставою для витребування передбачених частиною 4 статті 53 МКУ додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Щодо наданого до митного оформлення висновку ДП «Держзовнішінформ» відповідач вказав, що він не може бути взятий до уваги, як такий, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки не відповідають вимогам, зазначеним у пункті 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, зокрема не містять: переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також у разі потреби - інших інформаційних джерел, які роз`яснюють та підтверджують припущення та розрахунки. Окрім цього, у висновку експертом зроблено посилання на специфікації, які до митного оформлення не надавались.

Джерелом числового значення скоригованої митної вартості товару є митна декларація від 20.09.2022 №UА403030/2022/019104, відповідно до якої здійснювалось митне оформлення ідентичного товару на іншій митниці Держмитслужби з проведенням відповідного коригування митної вартості згідно поданих до митного оформлення документів, що підтверджують вартість доставки товару до місця ввезення на митну територію України (рахунок на оплату транспортних витрат від 11.04.2023 №ЗВ-0000045).

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя з 14.08.2023 по 01.09.2023 перебував у відпустці та на лікарняному, 07.09.2023 - у відпустці.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 41557796, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Слобідський район м. Харкова.), зареєстроване за юридичною податковою адресою: 61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 30.

Між Позивачем (Покупець) та компанією «VITOIL LTD Sp. ZO.O», 30-015UL. Swietokrzyska 12/323 Krakow, Poland. (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №16-VT-23 від 10 січня 2023 року.

13.04.2023 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA400040013136U6 на товар Позивача « 1. Лікарські засоби (Ветеринарні), що не містять пеніцилін, антибіотиків, гормонів, вітамінів, йоду та алкалоїдів спиртовмістних рідин. Розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці.-Ветеринарний препарат "Рейкокс" /(Veterinary preparation "Reycox") Серія: 11 до 02.2025 - 22000 кг, нетоНе містить психотропні, наркотичні речовини та прекурсори Торговельна марка: Ветсинтез Країна виробництва: CN Виробник: ТОВ Ветсинтез».

Митну вартість заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 57 200,00 дол. США., з додаванням витрат на транспортування 290 167,81 грн.

01.05.2022 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA400040014888U6 на товар Позивача « 1. Лікарські засоби (Ветеринарні), що не містять пеніцилін, антибіотиків, гормонів, вітамінів, йоду та алиалоїдів, спиртовмістних рідин. Розфасовані для роздрібної торгівлі, нев аерозольній упаковці.-Ветеринарний препарат "Рейкокс" /(Veterinary preparation "Reycox")Cepia: 12 до 02.2025 - 22 000 кг, нето Не містить психотропні, наркотичні речовини та прекурсори Торговельна марка: ВетсинтезКраїна виробництва: CN Bиробник: ТОВ Ветсинтез».

Митну вартість заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 57 200,00 дол. США., з додаванням витрат на транспортування 277 319,81 грн.

02.05.2023на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA400040015184U8 на товар Позивача « 1. Лікарські засоби (Ветеринарні), що не містять пеніцилін, антибіотиків, гормонів, вітамінів, йодута алиалоїдів, спиртовмістних рідин. Розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці.-Ветеринарний препарат "Рейкокс" /(Veterinary preparation "Reycox")Cepia: 13 до 03.2025 - 22 000 кг, нетоНе містить психотропні, наркотичні речовини та прекурсори Торговельна марка: Ветсинтез Країна виробництва: CN Bиробник: ТОВ Ветсинтез».

Митну вартість заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 57 200,00 дол. США., з додаванням витрат на транспортування 284 099,40 грн.

01.05.2023 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA400040016082U6 (далі - МД) на товар Позивача « 1. Лікарські засоби (Ветеринарні), що не містять пеніцилін антибіотиків, гормонів, вітамінів, йоду та алиалоїдів, спиртовмістних рідин.Розфасовані для роздрібної торгівлі, нев аерозольній упаковці.-Ветеринарний препарат "Рейкокс" /(Veterinary preparation "Rеусох")Серія: 14 до 03.2025 - 22 000 кг, нето Не містить психотропні, наркотичні речовини та прекурсори Торговельна марка: Ветсинтез Країна виробництва: CN Bиробник: ТОВ Ветсинтез».

Митну вартість заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 57 200,00 дол. США., з додаванням витрат на транспортування 291 487,40 грн.

До вищевказаних МД декларантом було надано товаросупровідні документи, вказані у графі 44 МД у вигляді коду документа, номеру та дати документу, які додано учасниками до матеріалів справи.

У процесі митних консультацій позивачем до вищевказаних митних декларацій додатково подано платіжну інструкцію № ВТ-00621 від 11.04.2023; платіжну інструкцію № ВТ-00573 від 04.04.2023; платіжну інструкцію № ВТ-00631 від 12.04.2023; транзитна декларація № 23ROCT190000227856 від 10.04.2023 (в якій вказано вартість транспортних послуг); договір № 1109 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів; Комерційну пропозицію від 06.02.2023; переклад комерційної пропозиції від 06.02.2023; договір № 1311-Т/22 від 16.06.2022 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів; Лист INFOARK INTERNATIONAL CO, LIMITED; договір оренди виробничого комплексу № 25/07-20 від 24.07.2020; Договір № 27-07-02/22 від 27.07.2022 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів; Договір № 1109 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів; Транзитна декларація № 23ROCT190000268841 від 21.04.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00734 від 27.04.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00694 від 24.04.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00621 від 11.04.2023; комерційну пропозицію від 06.02.2023; Договір № 14/04 від 14.04.2023 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів; Договір № 01038-212/1 від 01.03.2018 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів; Транзитна декларація № 23ROCT190000265110 від 25.04.2023 (в якій вказано вартість транспортних послуг); Платіжна інструкція № ВТ-00735 від 27.04.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00741 від 28.04.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00642 від 14.04.2023; Звіт про оцінку майна № 10/05/2023 від 10.05.2023; Платіжна інструкція № ВТ-00680 від 20.04.2023; Транзитна декларація № 23ROCT190000296761 від 08.05.2023 (в якій вказано вартість транспортних послуг); Комерційну пропозицію від 06.02.2023; Договір № 14/04 від 14.04.2023 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів; Договір № 01038-212/1 від 01.03.2018 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів; Транзитна декларація № 23ROCT190000265110 від 25.04.2023 (в якій вказано вартість транспортних послуг); платіжна інструкція № ВТ-00799 від 09.05.2023; платіжна інструкція № ВТ-00805 від 10.05.2023.

В результаті опрацювання документів митницею виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

-номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті;

-заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку;

-експертний висновок містить інформацію про наявність специфікацій до контракту від 09.02.2023 №5,6,7,8, які не подані до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях;

-пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданими до митного оформлення специфікаціями, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;

-при перевірці числових значень заявлених до митного оформлення складових митної вартості за митною декларацією від 01.05.2023 №иА400040/2023/014888 встановлено, що заявлені до митного оформлення витрати на транспортування з морського порту до місця ввезення на митну територію України становлять 50000 грн. при відстані переміщення товару на 600 км., при цьому відповідно до наданих документів, що підтверджують вартість перевезення товару, витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становлять також 45000 грн. при відстані переміщення товару на 220 км. Тобто, тариф перевезення товару, який включається до митної вартості на перевезення складає 83,3 грн./км., а який не включається - 204,55 грн./км.;

-за митною декларацією від 02.05.2023 №UA400040/2023/015184, місце відправлення вантажу, зазначене в рахунку на фрахт не відповідає місцю відправлення зазначеному у графі 20 МД, при цьому перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа з якою укладено договори перевезення різні, також до митного оформлення не подано заявку на перевезення, зазначену в рахунку 04823-2 та банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;

-подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

У зв`язку з викладеним у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» (в розумінні статті VII ГАТТ) та у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, про що вказано безпосередньо в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості від 14.04.2023 №UА400000/2023/00065/1, від 01.05.2023 №UА400000/2023/00082/1, від 03.05.2023 №UА400000/2023/00088/2; від 11.05.2023 №UА400000/2023/00107/1.

Так, у рішенні про коригування митної вартості від 14.04.2023 №UA400000/2023/000065/1 вказано, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті; заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку; експертний висновок містить інформацію про наявність специфікацій до контракту від 09.02.2023 №5,6,7,8, які не подані до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях. Окрім цього, пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією №4, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення. Також подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості 2,96 дол. США/кг., нижче рівня (3,46 дол. США/кг.) за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару 20.09.2022 за митною декларацією №UA403030/2022/019104 та значно нижче мінімального рівня за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів (4,62 дол. США/кг.) за митною декларацією від 13.03.2023 № UA400040/2022/008902. Окрім цього, заявлений до митного оформлення виробник товару є фактично є його отримувачем, отже існує прямий взаємозв`язок. Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості від 01.05.2023 № UA400000/2023/000082/1 вказано, що окументи, подані згідно ч.2 та ч.З cm. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті; заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку; експертний висновок містить інформацію про наявність специфікацій до контракту від 09.02.2023 №6,7,8, які не подані до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях. Окрім цього, пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією №5, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення. Також подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. При перевірці числових значень заявлених до митного оформлення складових митної вартості встановлено, що заявлені до митного оформлення витрати на транспортування з морського порту до місця ввезення на митну територію України становлять 50000 грн. при відстані переміщення товару на 600 км., при цьому відповідно до наданих документів, що підтверджують вартість перевезення товару, витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становлять також 45000 грн. при відстані переміщення товару на 220 км. Тобто, тариф перевезення товару, який включається до митної вартості на перевезення складає 83,3 грн./км., а який не включається - 204,55 грн./км. Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості 2,96 дол. США/кг., нижче рівня (3,46 дол. США/кг.) за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару 20.09.2022 за митною декларацією №UA403030/2022/019104 та значно нижче мінімального рівня за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів (4,62 дол. США/кг.) за митною декларацією від 13.03.2023 № UA400040/2022/008902. Окрім цього, заявлений до митного оформлення виробник товару є фактично є його отримувачем, отже існує прямий взаємозв`язок. Таким чином, у митного органу є обгрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості від 03.05.2023 №UA400000/2023/000088/1 вказано, що документи, подані згідно ч.2 та ч.З cm. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: Місце відправлення вантажу, зазначене в рахунку на фрахт не відповідає місцю відправлення зазначеному у графі 20 МД Перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа з якою укладено договори перевезення різні, що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка включена як складова митної вартості. До митного оформлення не подано заявку на перевезення, зазначену в рахунку 04823-2. Банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів . Номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті; заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку; експертний висновок містить інформацію про наявність специфікацій до контракту від 09.02.2023 №5,6,7,8, які не подані до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях. Окрім цього, пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією №4, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення. Також подані до митного оформлення документи не містять інших, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості нижче рівня (3,46 дол. США/кг.) за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару 20.09.2022 за митною декларацією №UA403030/2022/019104 та значно нижче мінімального рівня за яким здійснювалось митне оформлення подібнш товарів (4,62 дол. США/кг.) за митною декларацією від 13.03.2023 № UA400040/2022/008902. Окрім цього, заявлений до митного оформлення виробник товару є фактично є його отримувачем, отже існує прямий взаємозв`язок. Також у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості від 11.05.2023 №UA400000/2023/000107/1 вказано, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті; заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку; експертний висновок містить інформацію про наявність специфікації до контракту від 09.02.2023 №8, яка не подана до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях; місце відправлення вантажу, зазначене в рахунку на фрахт не відповідає місцю відправлення зазначеному у графі 20 МД; перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа з якою укладено договори перевезення різні, що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка не включена до митної вартості, як її складова. Окрім цього, пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією №7, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення. Також подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості 2,96 дол. США/кг., нижче рівня (3,46 дол. США/кг.) за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару 20.09.2022 за митною декларацією UA403030/2022/019104 та значно нижче мінімального рівня за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів (4,62 дол. США/кг.) за митною декларацією від 13.03.2023 № UA400040/2022/008902. Окрім цього, заявлений до митного оформлення виробник товару є фактично є його отримувачем, отже існує прямий взаємозв`язок. Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів тау відповідності до статті VIIГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів».

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та відповідними картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом з обґрунтуванням, вказаним вище.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів та із інформації, зазначеної у заявах по суті справи, після прийняття митних декларацій до митного оформлення системою управління ризиками було згенеровано перелік форм митного контролю за напрямком контролю правильності визначення вартості були визначені такі форми митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про неприйнятність аргументів позивача стосовно безпідставності витребування у нього митним органом додаткових документів при здійснення митного оформлення товару за наявності згенерованих системою ризиків.

Окрім того, наявність у ЄАІС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Вищенаведеним, у тому числі, спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

Відтак, процедура митних консультацій розпочата відповідачем правомірно.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ, а саме: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6)виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 7)довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 8)розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідь декларантом додатково надано банківські платіжні документи на оплату послуг з доставки товарів до місця призначення на митній території України; договори на транспортно-експедиційне обслуговування; реєстраційне посвідчення товару; комерційна пропозиція контрагента; румунську транзитну декларацію та повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Детальний перелік цих документів судом наведено в описовій частині рішення.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з вимогами положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Як вже встановлено судом, В результаті опрацювання документів митницею виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

-номер рахунку IBAN та SWIFT зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі не відповідає номерам рахунків зазначеним у зовнішньоекономічному контракті;

-заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку;

-експертний висновок містить інформацію про наявність специфікацій до контракту від 09.02.2023 №5,6,7,8, які не подані до митного оформлення, при цьому пунктом 3.1 контракту визначено, що загальна вартість продукції складається з загальної вартості у специфікаціях;

-пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданими до митного оформлення специфікаціями, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;

-при перевірці числових значень заявлених до митного оформлення складових митної вартості за митною декларацією від 01.05.2023 №иА400040/2023/014888 встановлено, що заявлені до митного оформлення витрати на транспортування з морського порту до місця ввезення на митну територію України становлять 50000 грн. при відстані переміщення товару на 600 км., при цьому відповідно до наданих документів, що підтверджують вартість перевезення товару, витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становлять також 45000 грн. при відстані переміщення товару на 220 км. Тобто, тариф перевезення товару, який включається до митної вартості на перевезення складає 83,3 грн./км., а який не включається - 204,55 грн./км.;

-за митною декларацією від 02.05.2023 №UA400040/2023/015184, місце відправлення вантажу, зазначене в рахунку на фрахт не відповідає місцю відправлення зазначеному у графі 20 МД, при цьому перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа з якою укладено договори перевезення різні, також до митного оформлення не подано заявку на перевезення, зазначену в рахунку 04823-2 та банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;

-подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Оцінюючи аргументи позивача стосовно виявлених розбіжностей, суд зазначає таке.

Факт того, що номер рахунку IBAN та SWIFT, зазначений у поданому до митного оформлення інвойсі, не відповідає номерам рахунків, зазначеним у зовнішньоекономічному контракті, позивачем не заперечується, однак, на його думку, на визначення митної вартості не впливає.

При цьому така розбіжність у поданих до митного оформлення документах зумовлює початок процедури митних консультацій.

Позивач зазначає, що виробником товару є ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ», а не ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ- ТРЕЙД», яке в свою чергу має всі дозвільні документи на виробництво Ветеринарного препарату «Рейкокс» та виробництво якого здійснюється на виробничих потужностях ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ». Вантажовідправником є INFOARK INTERNATIONAL CO., LIMITED, який здійснює виробництво продукції на виробничих потужностях та за рецептурою ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ». Продавцем продукції - ветеринарний препарат «Рейкокс», за договором № 16VT-23 від 10.01.2023 є VITOIL LTD SP. Z O.O. Вказаний товар VITOIL LTD SP. Z O.O. придбало в INFOARK INTERNATIONAL CO., LIMITED, що підтверджують експортні декларації, а безпосереднім виробником є ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ». Одержувачем є ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД», про що свідчить договір № 16VT- 23 від 10.01.2023.

Митним органом встановлені ознаки взаємозалежності між виробником та імпортером товару в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а також найнижчий рівнем митної вартості задекларованого товару в порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях, слугувало підставою для витребування передбачених частиною 4 статті 53 МКУ додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Окрім цього, частиною 18 статті 58 МКУ визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Передбачені вищезазначеними нормами МКУ додаткові документи та відомості, декларантом не надавались, як до митного оформлення, а також до суду.

Суд зазначає, що у цьому спорі він оцінює правомірність спірних рішень контролюючого органу за обставин виявлення факту пов`язаності юридичних осіб, водночас, позивачем не спростовано належними докази у процедурі митного оформлення відсутність факту пов`язаності виробника та імпортера, виявленого митним органом, що безпосередньо впливає на митну вартість товарів.

Позивач, посилаючись на експертний висновок, зазначає, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо.

Утім, суд, оцінюючи такий доказ, зважає на прийнятність аргументів відповідача про недоліки такого документу при визначенні митної вартості товарів, оскільки він не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, зокрема не містить: переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також у разі потреби - інших інформаційних джерел, які роз`яснюють та підтверджують припущення та розрахунки. Окрім цього, у висновку експертом зроблено посилання на специфікації, які до митного оформлення не надавались.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 6 Договору № 16-VT-23 умови щодо страхування вказуються у Специфікаціях до цього договору, та наполягає, що у специфікаціях відсутні відомості щодо страхування товару, що в свою чергу вказує, що товар не був застрахований, а отже і не можуть включатися до визначення митної вартості товарів.

При цьому суд вважає обґрунтованим твердження відповідача про те, що недекларування передбаченої зовнішньоекономічним контрактом такої складової митної вартості як страхування, слугує, як передбачено частиною 2 статті 58 МКУ, підставою для незастосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач також зазначає, що транспортування товару Позивача здійснювалось у контейнерах, користування якими було включено до вартості транспортир послуг та, відповідно включено до митної вартості товарів, а ОСОБА_1 є директором ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ- ТРЕЙД», відповідно до Наказу № 6-К від 24.03.2021, та не отримує брокерську винагороду, що в свою чергу пояснює не включення її до складу митної вартості.

Суд зазначає, що такі обставини самі по собі слугували б підставою для висновку суду про надмірний формалізм з боку митного органу при прийнятті спірних рішень, водночас, за наявності вищевстановлених обставин щодо пов`язаних осіб, відсутності у митній вартості складової страхування, та інших недоліків, а також згенерованих ризиків, у своїй сукупності свідчить про те, про такі аргументи в цілому вищенаведених висновків суду не спростовують.

Як встановлено судом, в оскаржуваних рішеннях зазначена інформація щодо проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 «Коригування» (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) - доларах США за одиницю Товару (тобто за 1 кг, що відповідно не потребує жодного коригування на партію товару, адже розраховується множенням за загальну вагу); у графі 31 «Код методу визначення вартості митного органу» - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товарів, в графі 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Відповідно до глави 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може використовуватись, серед іншого, спеціалізовані програмно- інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; інформація отримана з мережі Інтернет.

ЄАІС (Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби) - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні. Основні завдання та функції ЄАІС визначені Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затвердженим наказом Державної митної служби №1341 від 04.11.2010. Даним Положенням визначені основні завдання та основні функції ЄАІС, а також порядок надання регламентованого (санкціонованого) доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби; забезпечення захисту інформації на всіх етапах її збору, накопичення, систематизації, обробки, узагальнення та збереження, тощо.

Отже інформація розміщена в ЄАІС носить об`єктивний характер і відображає узагальнену інформацію у сфері митної справи.

З урахуванням вимог статей 11 та 56 МКУ «Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів» митницею надано відповідні витяги з бази даних «Рівень митної вартості» ЄАІС Держмитслужби. У витязі з ЄАІС Держмитслужби «Рівень цін по БД» є можливість переглядати назву товару та 34,22, 43/1, 43/2, умови поставки, 11, 15, вагу, кількість, одиниці виміру оформлених митними органами України митних декларацій, а такої номер та дату цих декларацій, митну вартість у валюті за кг, за одиницю виміру та задавати параметри для пошукових запитів з метою більш точного порівняння оцінюваних товарів.

Джерелом числового значення скоригованої митної вартості товару є митна декларація від 20.09.2022 №UА403030/2022/019104, відповідно до якої здійснювалось митне оформлення ідентичного товару на іншій митниці Держмитслужби з проведенням відповідного коригування митної вартості згідно поданих до митного оформлення документів, що підтверджують вартість доставки товару до місця ввезення на митну територію України, що, на переконання суду, слугує достовірним джерелом інформації для визначення митної вартості товарів за резервним методом. Протилежного позивачем не доведено, а викладені ним судження стосовно необхідності обрання будь-якої іншої декларації є оціночними.

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

Частиною п`ятою статті 54 МКУ за митним органом закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю (пункт 2 частини шостої статті 54 МКУ).

Згідно з частиною третьою статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Виявлені під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів розбіжності у поданих до митного оформлення документах, відсутність у них усіх передбачених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості товарів, наявність у митного органу інформації про значно вищий рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалось на інших митницях Держмитслужби, цілком правомірно слугували підставою для винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 41557796) до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ43997560) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 08 вересня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов