Ухвала

від 08.09.2023 по справі 520/24753/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2023 р. Справа № 520/24753/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши адміністративний позов Харківського обласногое відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" (вул. Свободи, буд. 11, корпус А, смт. Чкаловське,Чугуївський район, Харківська область, 63544, код ЄДРПОУ 31293151) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" (вул. Свободи, буд. 11, корпус А, смт. Чкаловське,Чугуївський район, Харківська область, 63544, код ЄДРПОУ 31293151), на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947, р/р IBAN: UA658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 13804,64 грн. (тринадцять тисяч вісімсот чотири грн.64 коп).

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня 2023 року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в сумі 13804,64 грн. Зазначена сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не була сплачена.

Отже тримісячний строк для звернення до адміністративного суду сплив 15.07.2023. При цьому до суду позивач звернувся до суду з даним позовом 07.09.2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача разом з позовом надав клопотання, в якому просив суд поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом зазначивши, що у червні 2023 року відділення Фонду вже зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені та з клопотанням про відстрочку судового збору. Проте, ухвалою суду від 02.08.2023 року позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений строк. Вказане, на думку позивача, не позбавляє його права на повторне звернення до суду.

В клопотанні також зазначено, що на момент подання першого позову до суду в червні 2023 року кошти на судові витрати були витрачені в повному обсязі. Згідно з розписом на 2023 рік КПКВК 2507110 «Соціальний захист осіб з інвалідністю» у серпні 2023 року відділенню Фонду були виділені з Державного бюджету додаткові кошти на судові витрати, у зв`язку з чим вважає, що вищевказані причини пропуску територіальним відділенням Фонду строку подання позовної заяви є поважними, оскільки існували дійсні перешкоди та труднощі для вчасного подання позовів.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, викладеними в клопотанні про поновлення пропущеного тримісячного строку звернення до суду, оскільки сплата судового збору за подання позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові від 28 березня 2023 року по справі №420/9405/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

В свою чергу, п. 5, 6 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропущення строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Неспроможність позивача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд не визнає поважною причиною пропущення тримісячного строку звернення.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №640/11452/19 при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду.

За таких підстав, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, викладені в клопотанні про його поновлення, у зв`язку з чим позовні вимоги пред`явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

-заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без руху.

Надати позивачу термін п`ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

України шляхом викладення змісту позовних вимог щодо відповідача.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.