Постанова

від 29.08.2023 по справі 520/7355/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 р.Справа № 520/7355/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представника позивача - Макаренко О.А.,

представника відповідача - Гуди К.П.,

представника відповідача - Шеремети В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., повний текст складено 22.12.22 року) по справі № 520/7355/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікстранс"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікстранс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2022 №231917000703, прийняте ГУ ДПС у Рівненській області.

В обґрунтування позову зазначило, що здійснення господарських операцій між ТОВ "Вікстранс» та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Натомість, висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а не на аналізі фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі відповідач 1), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з СФГ «Гея» та ФГ «Фаворит».

Посилається на лише документальне оформлення первинних документів без фактичного здійснення господарської діяльності за укладеними договорами між позивачем та іншими суб`єктами господарювання з підстав відсутності у них достатньої площі земельних ділянок для вирощування соняшнику у великих обсягах, недостатності трудових ресурсів.

Вважає, що сам факт перерахування ТОВ "Вікстранс» коштів контрагентам за відсутності реального постачання ними товару не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування.

Зауважує, що лише формальна наявність договорів, платіжних доручень, податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг і не дає можливості дійти переконливого висновку про фактичне проведення господарської операції.

Отже, вказані обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про нереальний характер господарських операцій і, як наслідок, правомірність податкових повідомлень-рішень.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 2) надало додаткові пояснення, в яких підтримує доводи апеляційної скарги та за результатами її розгляду просить її задовольнити, судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст.41, пп. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3. п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, пп. 82.2 ст. 82 ПК України, в період з 07.02.2022 по 11.02.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вікстранс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року (від 20.12.2021 року №9387333344), яке сформовано за рахунок періодів виникнення від`ємного значення за травень, червень, вересень, жовтень, листопад 2021 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2022 № №3704/20-40-07-24-05/43613993 (т. 1 а.с. 173-236).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем:

- абз. «а» п. 198.1, абзаців 1 і 2 п. 198.3, п. 198.6, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації з ПДВ) у сумі 6 298 445,00 грн. за листопад 2021 року.

На підставі акту перевірки, 20.06.2022 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення рішення № 231917000703, яким зменшено ТОВ "Вікстранс» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 6298445,00 грн (т.1 а.с. 242).

Позивач оскаржив податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, за наслідками розгляду якого рішенням ДПС України від 18.08.2022 скаргу підприємства залишено без задоволення, а рішення податкового органу - без змін (т. 2 а.с. 1-7).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ним та СФГ «Гея», ФГ «Фаворит» у періоді, що перевірявся, та свідчать правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із вказаними вище контрагентами. Натомість, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі- ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом наведених норм у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг).

Отже, всі витрати господарюючого суб`єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16.

Судом встановлено, що ТОВ «Вікстранс» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області, видами діяльності якого є, зокрема: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); неспеціалізована оптова торгівля; допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво олії та тваринних жирів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "Вікстранс" має в користуванні складські приміщення, що знаходиться за адресою Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14 на підставі договору оренди нежитлової будівлі (склад) від 01.03.2021 № 0103-01 укладеним з ТОВ "Агроком Нова Водолага".

В перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з СФГ «Гея» та ФГ «Фаворит».

09.09.2021 між ТОВ «Вікстранс» (покупець) та СФГ «Гея» (постачальник) укладено договір поставки № 0909-0121 ПВ, за умовами якого постачальник зобов`язується продати (поставити) товар, а покупець прийняти і оплатити товар українського походження (соняшник), врожаю 2021 р. на умовах, зазначених в цьому договорі.

За умовами договору поставка товару здійснювалася на умовах DAP (поставка в пункті), що розташований: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна 88 у відповідності до ІНКОТЕРМС 2020 р. Датою поставки товару вважається дата підписання постачальником та покупцем видаткової накладної (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 2.4 Договору розвантаження товару з транспорту, наданого постачальником у місці поставки здійснюється за рахунок та силами покупця.

Попередньо визначена кількість товару, що поставляється зазначається у товарно-транспортних накладних. Остаточна вага партії товару, що поставляється, визначається як залікова вага товару при базових показниках якості, зазначених у п. 1.3 Договору. При поставці товару з якісними показниками нижче базових, залікова вага визначається як при базових показниках. У випадку поставки постачальником товару з показниками, що перевищують базові, залікова вага товару розраховується за формулою Дюваля виходячи з фізичної ваги, визначеної на вагах ТОВ «Агроком Нова Водолага», що знаходиться за адресою Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова 14 або Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна 88. Остаточна кількість товару є залікова вага товару при базових показниках якості, що вказується в прийомних актах (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем у розмірі 80% від суми договору, залишок коштів у розмірі 20% протягом трьох банківських діб після надання постачальником покупцю документів, зазначених у пп. 2.7 2.9 Договору.

Також, 13.09.2021, 15.09.2021, 16.09.2021, 04.10.2021, 11.10.2021 між ТОВ «Вікстранс» (покупець) та СФГ «Гея» (постачальник) укладено ряд договорів поставки, умови яких аналогічні договору № 0909-0121 ПВ від 09.09.2021.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав як до перевірки, так і до суду видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти розрахунки прийому передачі насіння соняшника за якісними показниками та платіжні доручення.

Перевезення товару здійснювалося автотранспортом постачальника до орендованого позивачем у ТОВ «Агроком Нова Водолага» складу, розташованому за адресою Харківська область, с. Ватутіне, вул. Станційна, 88.

Оплата за поставлений товар здійснена позивачем у повному обсязі у безготівковій формі.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Вікстранс» зазначені вище операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», в податковому обліку в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Придбаний у СФГ «Гея» соняшник використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом переробки в олію соняшникову та шрот за договором переробки від 08.09.2021 № 0809-1, укладеним з ТОВ «Агроком Нова Водолага», що підтверджується актами здачі приймання робіт, актами прийому передачі олії соняшникової та шроту соняшникового.

В подальшому, після переробки сировини, ТОВ «Вікстранс» реалізував готовий товар в межах здійснення власної господарської діяльності іншим контрагентам, зокрема, ТОВ «В.І.П.Строй», ТОВ «Щедро», Allseeds Switzerland S.A., OCB Agroliga group PLC, Soy Comtrotlities LTD, ПП «Фенікс Агро», що підтверджується відповідними договорами, контрактами, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, інвойсами, банківськими виписками.

25.10.2021 між ТОВ «Вікстранс» (покупець) та ФГ «Фаворит» (постачальник) укладено договір поставки № 2510-0121 ПВ, за умовами якого постачальник зобов`язується продати (поставити) товар, а покупець прийняти і оплатити товар українського походження (соняшник), врожаю 2021 р. на умовах, зазначених в цьому договорі.

Товар поставляється на умовах DAP (поставка в пункті), що розташований: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна 88 у відповідності до ІНКОТЕРМС 2020 р. Датою поставки товару вважається дата підписання постачальником та покупцем видаткової накладної (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 2.4 Договору розвантаження товару з транспорту, наданого постачальником у місці поставки здійснюється за рахунок та силами покупця.

Попередньо визначена кількість товару, що поставляється зазначається у товарно-транспортних накладних. Остаточна вага партії товару, що поставляється, визначається як залікова вага товару при базових показниках якості, зазначених у п. 1.3 Договору. При поставці товару з якісними показниками нижче базових, залікова вага визначається як при базових показниках. У випадку поставки постачальником товару з показниками, що перевищують базові, залікова вага товару розраховується за формулою Дюваля виходячи з фізичної ваги, визначеної на вагах ТОВ «Агроком Нова Водолага», що знаходиться за адресою Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова 14 або Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна 88. Остаточна кількість товару є залікова вага товару при базових показниках якості, що вказується в прийомних актах (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем у розмірі 80% від суми договору, залишок коштів у розмірі 20% протягом трьох банківських діб після надання постачальником покупцю документів, зазначених у пп. 2.7 2.9 Договору.

Також, 12.11.2021, 14.11.2021, 18.11.2021 між ТОВ «Вікстранс» (покупець) та ФГ «Фаворит» (постачальник) укладено ряд договорів поставки, умови яких аналогічні договору № 2510-0121 ПВ від 25.10.2021.

Відповідно до договорів поставки, укладених позивачем з СФГ "Гея" та ФГ "Фаворит", товар поставлявся на умовах DAP.

Відповідно до видання Міжнародної торгової палати (ICC) «Коментар ICC до правил Інкотермс 2010. Роз`яснення та практичне використання»: термін DAP (Delivered At Place/ доставка у місце) означає, що продавець здійснив поставку, коли товар переданий у розпорядження покупця в узгодженому місці на транспортному засобі, що готовий до розвантаження/

На підтвердження факту поставки товару позивач як податковому органу так і до суду надав видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти розрахунки прийому передачі насіння соняшника за якісними показниками та платіжні доручення.

Товар перевозився автотранспортом постачальника до орендованого позивачем у ТОВ «Агроком Нова Водолага» складу, розташованої за адресою Харківська область, с. Ватутіне, вул. Станційна, 88., що підтверджується товарно - транспортними накладними.

Оплата за поставлений товар здійснена позивачем у повному обсязі у безготівковій формі.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Вікстранс» зазначені вище операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», в податковому обліку в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Придбаний у ФГ «Фаворит» соняшник використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом переробки в олію соняшникову та шрот за договором переробки від 08.09.2021 № 0809-1, укладеним з ТОВ «Агроком Нова Водолага», що підтверджується актами здачі приймання робіт, актами прийому передачі олії соняшникової та шроту соняшникового.

В подальшому, після переробки сировини, ТОВ «Вікстранс» реалізував готовий товар в межах здійснення власної господарської діяльності іншим контрагентам, зокрема, ТОВ «В.І.П.Строй», ТОВ «Щедро», Allseeds Switzerland S.A., OCB Agroliga group PLC, Soy Comtrotlities LTD, ПП «Фенікс Агро», що підтверджується відповідними договорами, контрактами, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, інвойсами, банківськими виписками.

Всі товари, придбані у СФГ "Гея" та ФГ "Фаворит", оприбутковано, використано у межах провадження господарської діяльності та включено відповідні суми до власного податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що документи надані позивачем до перевірки не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що не заперечується відповідачем. Жодних зауважень до документів не висловлено і податковим органом.

Також предмет спірних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактичне здійснення спірних господарських операцій позивача з контрагентами підтверджено належними первинними документами, зокрема, договорами, видатковими накладними, банківськими платіжними документами, актами прийому передачі насіння соняшника за якісними показниками, які повністю підтверджують факт придбання позивачем у даних контрагентів відповідної продукції, а тому колегія суддів не може погодитися з доводами податкового органу про безтоварність таких операцій.

Доводи апелянта щодо недостатньої чисельності працівників, відображеній у податковій звітності СФГ «Гея» (6 осіб) для виконання спірних господарських операцій, враховуючи значний обсяг задекларованих операцій, їх специфіку, та відсутність інформації про залучення сторонніх трудових ресурсів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальника позивача та дослідження первинних документів.

Колегія суддів при вирішенні справи враховує висновки Верховного Суду, висловлені, зокрема, в постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, від 13 липня 2022 року у справі № 320/6224/19 згідно з якими відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Проте, податковим органом зустрічні перевірки контрагентів позивача не проводилися, первинні документи контрагентів позивача не досліджувалися, а отже належними доказами не доведено не можливості виконання контрагентами позивача спірних господарських операцій.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на безтоварність спірних господарських операцій з підстав недостатності у контрагентів площі земельних ділянок для вирощування великого обсягу соняшника, та зазначає про відсутність можливості встановити джерело походження вказаного товару.

Доводи апелянта щодо недостатності у контрагентів позивача площі земельних ділянок для вирощування великого обсягу соняшника ґрунтуються на даних податкової декларації з плати за землю за 2021 р. в якій СФГ «Гея» задекларувала земельні ділянки загальною площею 744,20 га, інформації з Державного реєстру речових прав щодо наявності відомостей у контрагента позивача земельних ресурсів площею 140,0252 га., відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 67 кадастрових номерів земельних ділянок, інформації Білозерської селищної ради Херсонської області про перебування земельної ділянки площею 27,05 га для ведення фермерського господарства, у постійному користуванні ОСОБА_1 (голова СФГ «ГЕЯ»). Інформація щодо використання СФГ "ГЕЯ" земель комунальної власності на умовах оренди та земельних ділянок приватної власності громадян у селищної ради відсутня.

За твердженнями відповідача за перевіряємий період СФГ "Гея" на адресу ТОВ «Вікстранс» було реалізовано соняшник у кількості 2 960,346 тон., враховуючи середню урожайність сільськогосподарських культур по Херсонській області у 2021 році - соняшник - 20,0 ц/га, соя - 29,1 ц/га (дані інтерактивної карти «Врожай онлайн 2021»), та задекларовану площу земельних ділянок (140,0252 га), у СФГ "Гея" відсутня достатня площа земельних ресурсів для отримання даного урожаю.

Щодо ФГ «Фаворит» відповідач врахував податкову декларацію з плати за землю за 2021 рік, поданою цим підприємством, відповідно до якої задекларовано земельні ділянки загальною площею 185,6643 га, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур на 2021 рік , згідно якого загальна площа земельних ділянок, які задіяні для вирощування соняшника складали 761,0 га, інформацію Новокаховська міська рада Херсонської проте, що на території Новокаховської міської громади земельних ділянок, оформлених на ім`я ФГ "Фаворит" не обліковується.

За твердженнями податкового органу за перевіряємий період ФГ «Фаворит» на адресу ТОВ «Вікстранс» було реалізовано соняшник у кількості 1 454,38 тон., враховуючи середню урожайність сільськогосподарських культур по Херсонській області у 2021 році - соняшник - 20,0 ц/га (дані інтерактивної карти «Врожай онлайн 2021»), та задекларовану площу земельних ділянок (185, 6643 га), у ФГ "Фаворит" відсутня достатня площа земельних ресурсів для отримання даного урожаю, а саме на даних земельних ділянках підприємство мало можливість виростити лише 371,3286 тон соняшника.

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про неможливість вирощування проданої кількості соняшника зроблені на підставі співставлення задекларованої кількості земель та середньої урожайності сільгоспкультур по Херсонській області за даними інтерактивної карти "Врожай онлайн 2021", проте такі обрахунки (без документального підтвердження) є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5.2 р. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін`юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.

При цьому, зазначені вище висновки податкового органу зроблені без аналізу первинних документів, перевірок контрагентів.

Натомість, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанови від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 р. по справі №340/422/19 зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного у постанові від 09.03.2021 року по справі №826/7270/18 визначено: "якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову (п.46 постанови)

З огляду на положення принципу індивідуальної відповідальності платника податків, інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від наявності у них господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.04.2022 у справі № 280/5061/19.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ТОВ «Вікстранс» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з СФГ «Гея» та ФГ «Фаворит».

Доводи скаржника про проведення відносно контрагентів позивача досудових розслідувань колегія суддів оцінює критично, оскільки ні номерів кримінальних проваджень, за якими ведуться розслідування, ні підстав для їх проведення, а також чи стосуються ці провадження взаємовідносин з позивачем відповідачем не зазначено.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Доказів наявності вироків відносно позивача та його контрагентів апелянтом не надано, із встановлених обставин справи фактів протиправності дій саме позивача або недійсності укладених договорів, судом не виявлено.

Отже, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б достовірно вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно його контрагентів і не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у ТОВ «Вікстранс» первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені господарські операції по правочинам між позивачем та СФГ «Гея», ФГ «Фаворит» були реально здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, такі операції пов`язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на належних доказах.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення від 20.06.2022 є протиправним та правомірно скасоване судом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 по справі № 520/7355/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 08.09.2023 року