Постанова

від 08.09.2023 по справі 440/9170/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 р. Справа № 440/9170/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Супрун Є.Б.) від 22.12.2022 року по справі № 440/9170/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Будинків"

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Фабрика Будинків", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7230795/40932249 від 19.08.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкової накладної ТОВ "Фабрика Будинків" №2 від 31.01.2022;

зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 31.01.2022, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Фабрика Будинків", датою її первинного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність відмови в реєстрації податкової накладної за наявності усіх передбачених Податковим кодексом України на те передумов, зокрема пояснень і первинних документів, наданих на підтвердження господарських операцій за договором субпідряду №213 до договору підряду №217/50139 від 24.05.201 з виконання позивачем, як субпідрядником, будівельно-монтажних робіт "з реконструкції двоповерхового житлового будинку по вул. Молодіжна, 7 на об`єкті "с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області" на замовлення генпідрядника в особі ТОВ "Феррострой".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі №440/9170/22 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2022 №7230795/40932249.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.01.2022 днем подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Будинків" (код ЄДРПОУ 40932249).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Будинків" (вул. Першотравнева, буд. 44, офіс 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40932249) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп та обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі № 440/9170/22 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №440/5415/22, у зв`язку із Рішенням Вищої ради правосуддя від 06.06.2023 р. № 613/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/9170/22 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Присяжнюк О.В., розпорядженням керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи з метою заміни судді Присяжнюк О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі № 440/9170/22 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Подобайло З.Г., Бегунц А.О.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з витягу з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичну особу позивача включено до Реєстру 02.11.2016, про що вчинено запис №15851020000009797. Зареєстрованими видами економічної діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 70-71). Позивач має статус платника ПДВ.

В межах зареєстрованого основного виду господарської діяльності 26.07.2021 між ТОВ "Феррострой" (Генпідрядник) та ТОВ "Фабрика Будинків" (Субпідрядник) був укладений Договір субпідряду № 213 до договору підряду № 217/50139 від 24.05.201 (надалі - Договір) (а.с. 19-24), предметом якого є зобов`язання Субпідрядника за завданням Генпідрядника на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції двоповерхового житлового будинку по вул. Молодіжна, 7 на об`єкті: "с. Пришиб, Кременчуцького району, Полтавської області", а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані Роботи в порядку та розмірах, визначених Договором. Замовником робіт є Виконавчий комітет Пришибської сільської ради. Склад і обсяг робіт визначаються Сторонами відповідно до проектної документації відомостей обсягів робіт та актів дефектів або іншим способом, прийнятним для Сторін.

Відповідно до підпункту 2.1 Договору, загальна вартість Робіт визначається в межах вартості Робіт відповідно до договірних цін, узгоджених Сторонами.

31.01.2021 сторони підписали акт № 17-01-22/Ф-Б приймання виконаних робіт з поточного ремонту, яким засвідчили факт виконання робіт за договором субпідряду від 26.07.2021 № 213 вартістю 216668,69 грн, у т.ч. ПДВ - 36111,45 грн, за наслідками чого субпідрядник виставив генпідряднику рахунок на оплату № 5 від 31.01.2022 (а.с. 37).

15.02.2022 на підставі виставленого з боку ТОВ "Феррострой" рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ "Фабрика будинків" була здійснено зарахування коштів в оплату за виконані роботи у розмірі 216668,69 грн згідно з платіжним дорученням № 2189 (а.с. 29).

За наслідками здійснення цих господарських операцій за правилом "першої події" відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (виконання робіт) 31.01.2022 позивач склав податкову накладну № 2, де у розділі "Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця" зазначив "Реконструкція двоповерхового житлового будинку Молодіжна 7 в с. Пришиб, Кременчуцького району, Полтавської обл.", на загальну суму 216668,69 грн, у т.ч. ПДВ - 36 111,45 грн (а.с. 112-113).

В свою чергу, після направлення цієї накладної на реєстрацію, позивач отримав квитанцію від 15.02.2022 наступного змісту: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 31.01.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних" (а.с. 103).

У зв`язку з цим, підприємством позивача через автоматизовану систему на адресу контролюючого органу направлено пояснення та документи на підтвердження відповідної господарської операції за участю ТОВ "Феррострой" (а.с. 27). У поясненнях, окрім викладеного вище, вказав, що для проведення робіт ТОВ "Фабрика будинків" придбавалися будівельні матеріали у наступних постачальників: ТОВ "Гелюх" (код ЄДРПОУ 43039062) за договором поставки № 07/10/21 від 07.10.2021; ТОВ "Тайл" за договором поставки № 482 від 24.12.2021, Полтавської філії ТОВ "Дако-Груп ЛТД" (код ЄДРПОУ 40810967) за договором поставки № ПФ-7/21 від 30.12.2020. Виконання робіт забезпечено трудовими ресурсам - чисельність штатних працівників ТОВ "Фабрика будинків" 8 осіб з відповідною кваліфікацією для виконання робіт (менеджер з постачання, монтажники гіпсокартонних конструкцій, штукатур, бетоняр) середня з/пл за січень 2022 рок складає 13887,50 грн. Оплата праці штатним працівникам, а також податки сплачені в повному обсязі і своєчасно.

До повідомлення було додано копії таких документів: робочий проект "Реконструкція двоповерхового житлового будинку по вул. Молодіжна, 7 в с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області"; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року; відомості ТОВ «Фабрика будинків» про суми нарахування доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 1 квартал 2022 року; платіжне доручення № 569 від 28.02.2022 щодо сплати ТОВ "Фабрика будинків" ПДВ за січень 2022 року; платіжне доручення № 801 від 21.03.2022 щодо сплати ТОВ "Фабрика будинків" ПДВ за лютий 2022 року; штатний розпис ТОВ "Фабрика будинків"; договір субпідряду № 213 від 26.07.2021 до договору підряду № 217/50139 від 24.05.2021 між ТОВ "Феррострой" та ТОВ "Фабрика будинків" (частково); акт № 17-01-22/Ф-Б від 31.01.2022 приймання виконаних робіт з поточного ремонту за січень 2022 року до договору № 213 від 26.07.2021; рахунок №5 від 31.01.2022 ТОВ «Фабрика будинків» в адресу ТОВ "Феррострой" на суму 216 668,89 грн; платіжне доручення №2189 від 15.02.2022 ТОВ "Феррострой" на адресу ТОВ "Фабрика будинків" за роботи по Реконструкції двоповерхового житлового будинку по вул. Молодіжна, 7 в с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області згідно рахунку № 5 від 31.01.2022 по дог. №213 від 26.07.2021 на суму 216 668,89 грн; договір поставки №07/10/2021 від 07.10.2021 між ТОВ «Гелюх» та ТОВ "Фабрика будинків"; видаткова накладна №ГХ-0000041 від 26.10.2021 ТОВ «Гелюх» та ТОВ «Фабрика будинків» на суму 235 794,00 грн; товарно-транспортна накладна № 26 від 26.10.2021 від ТОВ «Гелюх» в адресу ТОВ «Фабрика будинків»; платіжне доручення №562 від 22.10.2021 ТОВ «Фабрика будинків» в адресу ТОВ «Гелюх»; договір поставки №482 від 24.12.2021 між ТОВ "Тайл" та ТОВ "Фабрика будинків"; видаткова накладна №10609 від 24.12.2021 від ТОВ "Тайл" в адресу ТОВ "Фабрика будинків" на суму 11500,0 грн; товарно-транспортна накладна №7615 від 24.12.2021 ТОВ «Тайл» в адресу ТОВ «Фабрика будинків»; платіжне доручення №206 від 28.12.2021 ТОВ "Фабрика Будинків" в адресу ТОВ «Тайл»; договір поставки №ПФ-7/21 від 30.12.2020 між ТОВ «Дако-Груп ЛТД» та ТОВ "Фабрика Будинків"; видаткова накладна №17649 від 15.12.2021 ТОВ "Дако-Груп ЛТД" в адресу ТОВ "Фабрика Будинків"; видаткова накладна №18364 від 29.12.2021 ТОВ "Дако-Груп ЛТД" в адресу ТОВ «Фабрика Будинків»; платіжне доручення №533 від 14.01.2022 від ТОВ "Фабрика Будинків" в адресу ТОВ "Дако-Груп ЛТД" на суму 48562,70 грн за матеріали; товарно-транспортна накладна №Р18346 від 29.12.2021 від ТОВ «Дако-Груп ЛТД» в адресу ТОВ "Фабрика Будинків".

19.08.2022 Комісією ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було прийнято рішення №7230795/40932249 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.01.2022 №2 у ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. Додаткова інформація: надано договір субпідряду від 26.07.2021 №213 не в повному обсязі, а саме відсутні пункти 4.9, 4.10, 5.7, 9.1, 10, 11 та пп. 7.1.1, 7.3.5, 7.3.6. До пакету первинних документів платником не надано договір підряду від 24.05.2021 №217/50139, на який посилається в договорі субпідряду, тому неможливо ідентифікувати підрядника для виконання даних робіт. Крім того, відсутній документ щодо договірної ціни, який передбачений п. 2.1 договору субпідряду від 26.07.2021 №213, що не дає можливість встановити ціну даних робіт (а.с. 107-108).

Скарга платника податку на рішення комісії була залишена без задоволення, про що ДПС 19.09.2022 ухвалено відповідне рішення №44848/40932249/2 (а.с. 109).

Не погодившись із правомірністю підстав зупинення реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 31.01.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних" (а.с. 103).

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Що стосується посилання у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку № 1165 передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідача про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.

Крім того, з дослідженої колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації ПН № 2 від 31.01.2022 встановлено, що перший відповідач, наводячи показники D = 6.2999 %, Р = 7286.38, не надає при цьому розрахунку за критерієм пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у цьому випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вказує, що зупинення їх реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не наведено чіткого визначення мотивів зупинення комісією ГУ ДПС у Полтавській області реєстрації вказаної ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити, відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаної ПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Разом з тим, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено ПН/РК носять характер ризикових.

Квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить обґрунтованих причин зупинення їх реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Колегією суддів встановлено, що позивачем після отримання квитанції, надіслано контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості складення вказаної ПН.

Проте, незважаючи на подані документи, першим відповідачем прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу в реєстрації ПН № 2 від 31.01.2022 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. При цьому, у графі Додаткова інформація оскаржуваного рішення зазначено: «надано договір субпідряду від 26.07.2021 №213 не в повному обсязі, а саме відсутні пункти 4.9, 4.10, 5.7, 9.1, 10, 11 та пп. 7.1.1, 7.3.5, 7.3.6. До пакету первинних документів платником не надано договір підряду від 24.05.2021 №217/50139, на який посилається в договорі субпідряду, тому неможливо ідентифікувати підрядника для виконання даних робіт. Крім того, відсутній документ щодо договірної ціни, який передбачений п. 2.1 договору субпідряду від 26.07.2021 №213, що не дає можливість встановити ціну даних робіт».

Щодо цих висновків першого відповідача суд зазначає, що податкову накладну від 31.01.2022 № 2 позивач склав за фактом першої події, а саме - підписання сторонами 31.01.2022 акту № 17-01-22/Ф-Б приймання виконаних робіт з поточного ремонту, яким засвідчено факт виконання робіт за договором субпідряду від 26.07.2021 №213 вартістю 216 668,69 грн, у т.ч. ПДВ - 36 111,45 грн (а.с. 15). Будь-яких заперечень з приводу вказаного акту приймання виконаних робіт з поточного ремонту представник відповідачів у ході судового розгляду не висловив. Зауважень щодо форми та змісту акту приймання виконаних робіт у Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ході прийняття оскаржуваного рішення також не виникло. Відтак, за умови надання платником до контролюючого органу вказаного акту приймання виконаних робіт суд доходить висновку про те, що безпідставність твердження відповідачів про відсутність документу щодо договірної ціни, який передбачений п. 2.1 договору субпідряду від 26.07.2021 № 213.

Крім того, як зазначив суд першої інстанції, представник відповідачів не надав до суду копії договору субпідряду № 213 від 26.07.2021 до договору підряду від 24.05.2021 №217/50139, який би доводив твердження відповідачів про надання платником цього договору не в повному обсязі.

Натомість, позивач надав до суду в якості доказу копію договору субпідряду №213 від 26.07.2021 до договору підряду від 24.05.2021 №217/50139 у повному обсязі (а.с. 19-24).

Таким чином, позивач у ході розгляду справи спростував доводи комісії податкового органу про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.01.2022 № 2 у ЄРПН.

Щодо посилань першого відповідача на те, що ТОВ "Фабрика Будинків" не доведено факт виконання будівельних робіт, оскільки акти приймання-передачі будівельних робіт не розкривають інформацію про зміст та обсяг господарської операції в частині трудозатрат, відсутні обґрунтовуючі розрахунки про трудовитрати спеціалістів (людино-дні), погоджені із замовником, а в наданих актах зафіксовано лише обсяг та вартість робіт, то судом першої інстанції такі доводи правомірно відхилені, оскільки ці обставини не зазначені у якості підстав для ухвалення спірного рішення від 19.08.2022 № 7230795/40932249.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина 1 статті 74 КАС України).

Належними доказами, які підтверджують здійснені клієнтом банківські операції та їх розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного закону, у чинній на день складення спірної виписки з рахунку позивача редакції, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин, їх реальність тощо. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність дефектного акту та технологічних карт, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 19.08.2022 №7230795/40932249, яким відмовлено ТОВ "Фабрика Будинків" в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.202 року, діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію ТОВ "Фабрика Будинків" податкову накладну від 31.01.2022 року № 2 датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Будинків" податкову накладну від 31.01.2022 р. № 2 датою її подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі №440/9170/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.О. Бегунц