Ухвала
від 05.09.2023 по справі 490/7629/23
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Прохладний республіки Кабардино-Балкарія у складі РФ, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000406.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.10.2023 р. включно, з визначенням застави у розмірі 402600 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати i постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 12.10.2023 р. без визначення застави.

Узагальнені доводи апелянта.

Прокурор вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як така, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, в частині визначення розміру застави з огляду на наступне.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Органом досудового розслідування доведено й наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_6 переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків та перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Слідчим суддею не враховано того, що неправомірними діями підозрюваного заподіяно тяжкі наслідки загибель молодої жінки 2001 року народження. Крім того, під час керування транспортним засобом підозрюваний перебував у стані алкогольного сп`яніння, кількість якого в його організмі складала 1,84 проміле. Тому визначення застави, на думку прокурора, є невиправданим, з огляду на обставини вчиненого правопорушення та завдання ним незворотних наслідків.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000406 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено, що 11.08.2023 р. близько 20.24 год. водій ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі сполученням «Богданівка-Маріївка», що має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній в кожному напрямку), в межах Вознесенського району Миколаївської області, в напрямку від села Богданівка до села Маріївка, наближаючись до заокругленої ділянки даної дороги праворуч, за напрямком його руху. В цей час, назустріч ОСОБА_6 , в межах своєї смуги, рухався автомобіль марки «АЗЛК-2141», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .

В свою чергу водій ОСОБА_6 , рухаючись по заокругленій ділянці вказаної автодороги, в порушення п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем марки «АЗЛК-2141», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «АЗЛК-2141», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці події.

12.08.2023 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував тим, що наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні

Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя зважаючи на обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у разі внесення застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які вважали ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

ЄСПЛ наголосив, що п. 3 ст. 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. У рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції, якою гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Конвенцією покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні протягом певного часу. За виняткових обставинах, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має перебувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Вказані вимоги закону та норм міжнародного права слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а також враховані всі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання у кримінальному провадженні, зокрема, дані протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.2023 р., допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновку №30 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_6 на з`ясування стану сп`яніння, акту №30 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_6 та інші долучені матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, зазначеного у повідомленні про підозру.

Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування та розгляду судом кримінального провадження (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, тощо).

Рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує те, що на даній початковій стадії досудового розслідування здійснюються дії направлені на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, встановлюються та допитуються можливі свідки події, призначаються відповідні судові експертизи, а відтак ризик можливого незаконного впливу на свідків є доведеним.

Отже, на переконання апеляційного суду, сукупність наведених обставин є достатніми підставами для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і слідчий суддя, дійшов вірного висновку про необхідність застосування такого запобіжного заходу, для забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків.

Стосовно доводів прокурора про безпідставне визначення, слідчим суддею застави у відповідному розмірі, апеляційний суд доходить наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Отже, питання визначення або не визначення застави у кримінальному провадженні, є правом слідчого судді, а не обов`язком, застосування якого залежить від встановлених в ході розгляду клопотання підстав та обставин.

З огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні неумисного тяжкого злочину, зважаючи на його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, визнає свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, обіймає посаду генерального директора СФГ «Бакшали М.Г.», позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, станом на час розгляду апеляційної скарги надав документи, які підтверджують перерахування ним на розрахунковий рахунок ОСОБА_15 грошових коштів на загальну суму 130000 грн., апеляційний суд вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у відповідному розмірі, запобіжить встановленим ризикам та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, оскільки рішення слідчого судді є обґрунтованим та вмотивованим, ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для її скасування та вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, апеляційний суд не вбачає, тому апеляційна скарга прокурора ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення05.09.2023
Оприлюднено11.09.2023
Номер документу113331241
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою

Судовий реєстр по справі —490/7629/23

Ухвала від 10.11.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 05.09.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 05.09.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 18.08.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 18.08.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 17.08.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 16.08.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 14.08.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні