Ухвала

від 08.09.2023 по справі 160/18767/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18767/22

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року по справі №160/18767/22 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю Таурус Ойл до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмежено відповідальністю Таурус Ойл задоволено.

Відповідач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 27.01.2023. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа копія даного судового рішення доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС 16.02.2023. Разом з тим, апеляційна скарга відповідачем подана поштою лише 17.08.2023, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 остання була повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду. Після сплати судового збору, без зволікань, відповідач повторно звертається з апеляційною

скаргою до суду. Просить взяти до уваги, що вдруге апеляційна скарга подана в максимально короткий строк з моменту повернення первісної апеляційної скарги, та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування. Вказує, що звертається зі скаргою в межах процесуального строку, оскільки з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення не пройшов рік. Посилається на оголошення загальнодержавного карантину.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши аргументи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на таке.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.04.2023 повернув скаргу скаржнику. Згідно відомостей КП ДСС, що не спростовується скаржником, копію вказаної ухвали суду апеляційної інстанції відповідач отримав через підсистему Електронний суд 21.04.2023 та засобами поштового звязку 01.05.2023. Платіжним дорученням від 15.08.2023 відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі. Вдруге своє право на апеляційне оскарження рішення суду відповідач реалізував 17.08.2023.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на апеляційне оскарження (повторно скарга подана відповідачем після спливу шести місяців з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення), заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не може вважатися обґрунтованою, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення апеляційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

При цьому, за встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося майже через чотири місяці з дня повернення первісної апеляційної скарги та отримання ГУ ДПС копії ухвали про її повернення, що ставить під сумнів довід скаржника, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої апеляційної скарги.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги, на що посилається скаржник, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Суд також звертає увагу на те, що для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання цієї апеляційної скарги після ухвалення рішення суду першої інстанції і отримання її повного тексту відповідачем, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутність у ньому коштів, призначених на сплату судового збору тощо не надають суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

До того ж в даному випадку судовий збір сплачено скаржником лише 15.08.2023 при зверненні з апеляційною скаргою повторно. У той час, коли право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і, відповідно, обов`язок щодо сплати судового збору у разі подання апеляційної скарги, у відповідача виникли в лютому 2023 року (беручи до уваги дату вручення копії оскаржуваного судового рішення відповідачу).

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу (на які посилається скаржник), зокрема, з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою (квітень-серпень 2023 року), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Щодо посилань скаржника про вплив карантину на своєчасність подання апеляційної скарги, слід зазначити, відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону № 731-ІХ) механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Натомість, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, скаржнпиком у поданому ним клопотанні не зазначено.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.

Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Керуючись ч.3 ст.298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року по справі №160/18767/22 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року по справі №160/18767/22 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 08.09.2023 та оскарженню не підлягає.

СуддяЯ.В. Семененко