Рішення

від 07.09.2023 по справі 340/4894/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4894/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» (вул. Кропивницького, б. 148, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 44704227)

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Ковальчук Ю.М., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1) Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №22240 від 06.06.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» віднесено до переліку ризикових;

2) Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3) Стягнути судові витрати у справі зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без належного мотивування, фактично єдиною підставою для віднесення позивача до категорії ризикових є взаємовідносини з іншими суб`єктами господарювання, які податковим органом також віднесені до категорії ризикових, що, на думку позивача, порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності. Позивач зазначає, що відповідачем повністю проігноровано усі надані ним пояснення та документи, які, на думку позивача, доводять можливість позивача здійснювати господарську діяльність, використовуючи наявну в нього матеріальну базу, працю штатних співробітників тощо.

Ухвалою суду від 05.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено порядок та строки вчинення процесуальних дій (а.с.188).

Від відповідача на адресу суду 21.07.2023 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, просить суд відмовити у його задоволенні та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що спірне рішення щодо включення відповідача до переліку ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості, затверджених постановою КМ №1165 від 11.12.2019, прийнято у зв`язку з тим, що згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України, зазначений суб`єкт господарювання мав господарські взаємовідносини з суб`єктами, віднесеними до категорії ризикових.

Зазначив, що прийняте ним спірне рішення у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято обґрунтовано, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Звертає увагу на безпідставність оскарження дій відповідача щодо включення до категорії ризикових окремо від оскарження рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с. 193-196).

Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався.

У період часу з 28.08.2023 по 01.09.2023 розгляд справи не проводився, оскільки суддя не здійснював правосуддя у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «АРЛАН ГЛОБАЛ» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.10.2022 та перебуває на податковому обліку в Кропивницькій ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Основним видом діяльності є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с. 13).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 17389 від 04.05.2023 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою такого рішення у відповідній його графі зазначено наступне: « 12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку» (а.с.16).

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, позивачем 29.05.2023 за №1 було направлено до податкового органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого було додано пояснення та документи щодо власної матеріальної бази, основних засобів, штату працівників, бухгалтерської звітності, тощо.

Водночас, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 22240 від 06.06.2023 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.05.2023 №1, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підстава зазначеного спірного рішення у відповідній графі викладена наступним чином: « 12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Оспорюване рішення містить наступну інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: (а.с.17).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв (а.с. 118).

Пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить наступну розшифровку:

-тип операції постачання,

-період здійснення господарської операції (зазначені періоди у проміжку часу з 27.12.2022 по 01.05.2023, окремо по кожному контрагенту),

-код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 4011100090 (що у відповідності до вказаної класифікації означає «інші»),

-податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції (перелічено такі номери: 40763100, 43053181, 44249363, 41564473, 44246226).

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду підстави, за яких вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Окрім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком N 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Водночас, відповідач не зазначив, яка саме податкова інформація в нього наявна, в чому саме вона полягає, про які саме факти вона свідчить, якими документами, що мають доказове значення, вона підтверджується.

Так, оскаржуване рішення мотивоване тим, що позивач протягом зазначеного відповідачем проміжку часу здійснював постачання товарів/послуг переліченим контрагентам, водночас, не конкретизовано, які саме товари чи послуги постачались, в чому полягає протиправність та/або ризиковість таких дій.

В наданому до суду витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №105 від 06.06.2023 (а.с. 204-205), міститься лише посилання на реалізацію шин в широкому асортименті в тому числі суб`єктам господарювання, внесеним до переліку ризикових підприємств, проте будь-яких даних про те, які саме операції, вчинені безпосередньо позивачем, є ризиковими та чому, вказані протоколи не містять, як і не містять будь-яких даних щодо дослідження чи обговорення членами комісії такої інформації, з урахуванням наданого позивачем пакету документів та пояснень.

До суду будь-яких документів, які б містили вищезазначену інформацію, також не надано.

Отже з наданих сторонами матеріалів справи суд приходить до висновку, що фактично оскаржуване рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості податковим органом мотивовано виключно фактом постачання товарів/послуг, не конкретизованих відповідачем, суб`єктам господарювання, які також віднесено до категорії ризикових, що, на думку суду, порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності.

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків, що випливає з правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 18 грудня 2018 року у справі N 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі N 809/2918/13-а.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Булвес АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

За таких підстав, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку та його включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення та наведеного вище протоколу слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення N 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз змісту указаного Порядку свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Таким чином, недотримання зазначеної послідовності дій контролюючим органом свідчить про порушення ним п. 5 наведеного Порядку, що у свою чергу вказує на те, що податковий орган у даному випадку діяв не у порядку, визначеному Законом, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Доводи відповідача щодо неможливості оскарження спірного рішення окремо від рішення про відмову у реєстрації податкової накладної суд не приймає за наступних підстав.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку N 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку N 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі N 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі N 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі N 640/11321/20.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу наведених норм вбачається, що, на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку, а тому надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у справі № 640/6130/20, постанова від 23 червня 2022 року.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на практику Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, від 30.11.2020 у справі № 520/4986/19, тощо, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття оскаржуваного рішення втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.

Доводи відповідача з приводу відсутності порушеного права позивача суд також не приймає до уваги, оскільки з положень наведених вище норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації може бути прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення відповідача є протиправними та підлягає скасуванню, з виключенням позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. (а.с. 10), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження обсягу наданих позивачу послуг адвоката до суду надано Договір про надання правової допомоги від 29.05.2023 (а.с. 178-182), замовлення від 20.06.2023 на надання правової допомоги, згідно якої адвокат приймає на себе обов`язок надати клієнту такі послуги: складення та подання позовної заяви, вартість такої послуги визначено у розмірі 15000 грн. (а.с. 183); акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.06.2023 (а.с. 184); рахунок на оплату від 30.06.2023 (а.с. 185); а також докази сплати за послуги у сумі 15000 грн (а.с. 186).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у випадку доведення здійснення витрат, пов`язаних з розглядом саме цієї справи та враховуючи принцип співмірності здійснених витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 р. у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Надаючи оцінку обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд зазначає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. не відповідає складності справи, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягу наданих адвокатом послуг.

Так, справа, що розглядається, є незначної складності, її розгляд проведений судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Враховуючи усталену судову практику з розгляду та вирішення аналогічних спорів, адвокат не мав витрачати значного часу для аналізу чинного законодавства, збору та підготовки документів, необхідних для складання позовної заяви; у матеріалах справи відсутні будь-які дані про збір адвокатом додаткових доказів, необхідних для розгляду та вирішення справи, витребування ним документів, складання адвокатських запитів, тощо.

Таким чином, оцінивши обставини цієї справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про доцільність стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 7000,00 грн.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» (вул. Кропивницького, б. 148, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 44704227) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №22240 від 06.06.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» (ЄДРПОУ 44704227) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» (ЄДРПОУ 44704227) з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН ГЛОБАЛ» (ЄДРПОУ 44704227) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. та за професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО