Рішення

від 31.08.2023 по справі 320/3096/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року справа №320/3096/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс» (далі позивач, ТОВ «Євразія Транс») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м.Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2022 №258700413, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі Акту Головного управління ДПС у м. Києві від 16.09.2022 №25342/ж5/26-15-04-13-03/42756142.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує про відсутність зафіксованих в акті перевірки порушень з підстав своєчасної реєстрації податкових накладних, складених контрагентами-постачальниками у лютому 2022 року, до граничної дати такої реєстрації - 15.07.2022 включно, тобто без порушення граничних термінів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшов відзив на позов від ГУ ДПС у м. Києві, в якому зазначається, що позивач сформував податковий кредит за податковими накладними, які зареєстровані з порушенням граничних термінів. Відповідач зазначає, що усі податкові накладні, граничний термін реєстрації яких припав на військовий стан, мали бути зареєстровані у строк до 15.07.2022, тоді як позивач сформував податковий кредит за податковими накладними, які були зареєстровані не до 15.07.2022, а безпосередньо 15.07.2022, тобто з порушенням граничних термінів реєстрації.

Позивач у відповіді на відзив наполягає, що згідно усталеної судової практики прийменник «до» позначує кінцеву календарну дату включно із зазначеним днем, тобто підприємство мало право зареєструвати податкові накладні без порушення граничних термінів до 15.07.2022 включно, а не до 14.07.2022.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс» є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податку на додану вартість у Головному управлінні ДПС у м.Києві.

ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Євразія Транс» за лютий 2022 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2022 №25342/Ж5/26-15-04-13-03/42756142.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Євразія Транс» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму податку 63115 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 11.10.2022 №258700413, яким за порушення пункту 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 94672,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 63115,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 31557,50 грн.

Вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2022 №258700413 є предметом спору у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У свою чергу, предмет документальної перевірки визначається згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, відповідно до якого документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що при виявленні розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, у контролюючого органу виникають підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця.

Однак документальна позапланова виїзна перевірка за наявності зазначених підстав не призначалась, а за наслідками проведення камеральної перевірки зроблено висновки про заниження позитивних нарахувань декларації з ПДВ за лютий 2022 року на 63115,00 грн. внаслідок формування податкового кредиту на суму 565028,00 грн., в тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 62198,44 грн., та за рахунок взагалі не зареєстрованих податкових накладних на суму 916,67 грн.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві порушило спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податковій декларації платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.08.2019 у справі №808/818/15 від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 22.12.2020 у справі №640/15334/19.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 21.02.2020 в рамках справи №826/17123/18 наголосив, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Щодо суті встановлених порушень.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про можливість включення до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН у звітному періоді, в якому такі податкові накладні були зареєстровані.

Згідно з пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналіз означених вище норм у сукупності дає підстави для висновку про надання позивачу як платнику ПДВ, зокрема і у лютому 2022 року право включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, відображені у податкових накладних, які не були зареєстровані в ЄРПН, на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до абзацу 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Виходячи з положень абзацу 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року податкові накладні повинні бути зареєстровані в ЄРПН до 15.07.2022.

Відповідач в акті перевірки зазначив про встановлення формування податкового кредиту на суму ПДВ 63115,00 грн. за рахунок невчасно зареєстрованих та взагалі не зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН без зазначення переліку таких податкових накладних та дат їх реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Матеріали перевірки це, зокрема, акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною.

З наведених положень вбачається про долучення до акта перевірки, як документу, який відображає результати такої перевірки, інформативних додатків.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.

Водночас, акт перевірки не містить переліку податкових накладних, зареєстрованих постачальниками з порушенням граничних термінів реєстрації, на суму ПДВ 67236,00 грн., виписаних на адресу позивача, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження означених обставин на предмет наявності чи відсутності такого порушення.

Лише на окремий запит позивача вже після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган у листі від 09.12.2022 №494/ЗП/26-15-04-13-10 повідомив, що сума збільшеного спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов`язання на суму 63115,00 грн. включає у себе:

- формування податкового кредиту за лютий 2022 року на суму податку на додану вартість 62198,44 грн. за рахунок 43 податкових накладних, які виписані на позивача постачальниками ОСОБА_1 та ТОВ «Хімснабсервіс» у період з 01.02.2022 по 18.02.2022, але зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022;

- формування податкового кредиту за лютий 2022 року на суму податку на додану вартість 916,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 3103522852, але в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня інформація про реєстрацію податкової накладної таким контрагентом.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 251 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).

Слід зазначити, що досить часто для визначення терміну з календарною датою вживаються прийменники "до" або "по". При цьому законодавство не містить правил, якими варто керуватися при визначенні терміну у разі такого формулювання.

Водночас в науковій літературі зазначається, що для позначення початкової і кінцевої дати, тобто певного періоду часу, у документах прийменник з треба вживати в парі з прийменником до. Інколи, щоб увиразнити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник включно. Проте його вживання поряд з останньою датою недоречне. Прийменники до і по визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються сферами свого використання: до закріплений за офіційно-діловим стилем, а по - за розмовним. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно вживати лише прийменник до.

Саме такий правовий аналіз викладено в листі Міністерства юстиції України від 15.06.2020 №26245/14036-33-20/8.1.2 «Щодо неоднакового застосування прийменників "до" і "по" на позначення кінцевої календарної дати та прийменника "до" в поєднанні з числівниковоіменниковою формою».

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі diesadquem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін dies a quo означає день, з якого починається відлік строку, а термін diesadquem означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день diesadquem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

Суд зауважує, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Саме такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15, від 08.10.2018 у справі №927/490/18.

Отже, кінцевою датою реєстрації у ЄРПН податкових накладних, складених у лютому 2022 року, є саме 15.07.2022. Висновки відповідача, що останнім днем граничного строку є 14.07.2022 ґрунтуються на неправильному тлумаченні значення прийменника «до» в українській мові.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що спірні податкові накладні, які на думку відповідача безпідставно були включені до податкового кредиту, були зареєстровані вчасно, а тому відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих постачальниками з порушенням граничних термінів реєстрації.

Щодо зафіксованого в акті перевірки формування податкового кредиту за лютий 2022 року на суму податку на додану вартість 916,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 3103522852, щодо якого в Єдиному реєстрі податкових накладних за твердженням відповідача відсутня інформація про реєстрацію податкової накладної таким контрагентом, суд зазначає, що позивачем означене порушення не спростовано. Проте, таке порушення не впливає на результати розгляду справи з огляду на встановлення протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 11.10.2022 №258700413 є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за позовні вимоги майнового характеру на суму 94672,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.01.2023 №250847.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.10.2022 №258700413.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс» (ідентифікаційний код 42756142, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Чернігівська, 51) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2023.

Суддя Кушнова А.О.