Постанова

від 05.09.2023 по справі 906/818/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Справа № 906/818/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

прокурор Рункевич І.В.

інші учасники справи не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 (ухваленого суддею Шніт А.В., повний текст складено 29.05.2023)

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до 1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл"

про визнання недійсним договору про закупівлю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 позов Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" про визнання недійсним договору про закупівлю - задоволено.

Визнано недійсним договір поставки №300822-1 від 30.08.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" та Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство".

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Житомирської обласної прокуратури 2481,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державне спеціалізована господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- визначення державного комерційного підприємства наведене в статті 74 Господарського кодексу України і ДП "Овруцьке СЛГ" відповідає такому визначенню, а положення норм ст. 75 знаходить своє відображення в Статуті ДП "Овруцьке СЛГ", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 24.01.2022 № 108;

- Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") здійснює свою господарську діяльність на конкурентному ринку, де формування ціни на продукцію формується попитом, держава не встановлює цін на продукцію підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності;

- Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України в особі Філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") не здійснювало закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти державного чи місцевого бюджетів, отже в посадових осіб підприємства був відсутній обов`язок щодо проведення тендерних закупівель, і відповідно щодо розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики;

- роз`яснення Мінекономіки від 19.07.2022 №3323-04/50213-06 Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану при винесенні рішення судом першої інстанції не було прийнято до уваги;

- постановою № 169 врегульовано закупівлі, здійснення яких потребує використання особливих механізмів, нерозривно пов`язаних із введенням воєнного стану, усі ж інші закупівлі мають проводитись з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-УІІІ;

- спірний договір був укладений на поставку товару для задоволення потреб відповідача, а тому відповідачем повністю дотримано вимоги законодавства щодо оприлюднення звіту про укладений договір, встановлений ст. 75 ГКУ для державних комерційних підприємств

- договір поставки №300822- 1 від 30.08.2022 укладений між ДП "Овруцький спецлісгосп" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України) та ТОВ "Євраз Ойл" без порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/818/22 у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.

Листом №906/818/22/4038/23 від 21.06.2023 матеріали справи №906/818/22 було витребувано з Господарського суду Житомирської області.

30.06.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/818/22.

Розпорядженням керівника апарату від 10.07.2023 №01-05/286 у зв`язку із закінченням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Дужича С.П. - рішення ВРП від 06.07.2023 №685/0/25-23, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/818/22.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/818/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22. Призначено справу №906/818/22 до розгляду на 05.09.2023, тощо.

25.07.2023 на адресу суду першої інстанції від Північного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, в якому позивач звертає увагу, що судом першої інстанції правильно не встановлено ані факту бездіяльності, ані права Північного офісу Держаудитслужби звертатися до суду із відповідним позовом.

31.07.2023 на адресу суду від Коростенської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За розпорядженням в. о. керівника апарату суду від 30.08.2023 №01-05/776 у зв`язку із закінчення повноважень судді Савченка Г.І. - рішення ВРП від 20.07.2023 №731/0/15-23, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/818/22.

За результатами повторного автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи №906/818/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 прийнято апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/818/22 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач Північний офіс Держаудитслужби та відповідачі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 05.09.2023 не з`явилися, своїх повноважних представників не направили. Водночас, Північний офіс Держаудитслужби надіслав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, 05.09.2023 на адресу суду від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника у розгляді іншої справи, а також із неможливістю забезпечити надання у судове засідання додаткових доказів на підтримку позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.07.2023 явка представників сторін в судове засідання 05.09.2023 не визнавалася обов`язковою.

Враховуючи, що відповідач 1 як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Також суд зазначає, що представником відповідача 1 надано прерогативу іншій справі щодо справи, яка перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції. Поряд з цим, відповідачем 1 доказів щодо представницва під час розгляду іншої справи суду не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Також, зазначаючи про неможливість забезпечити надання у судове засідання додаткових доказів на підтримку позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач 1 не навів жодних виняткових випадків неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції, не вказано які саме докази будуть подані відповідачем 1. Також колегія суддів звертає увагу, що провадження у справі відкрите 12.07.2023, однак про неможливість подання додаткових доказів відповідач 1 повідомив лише у день засідання 05.09.2023.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 05.09.2023 прокурор заперечила доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Заперечила клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача Північного офісу Держаудитслужби та відповідачів.

Згідно із ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 02.09.2022 Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Овруцьке спеціалізоване лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України) (відповідач 1) в електронній системі закупівель оприлюднено Звіт №UA-2022-09-02-008609-a про договір №300822-1 від 30.08.2022 щодо закупівлі, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" (2-ий відповідач), без використання електронної системи закупівель, на постачання 20 000літрів мастильних матеріалів (технічна олива та мастила) на суму 10 000 000,00грн (а.с. 19-20, т.1).

30.08.2022 між Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Овруцьке спеціалізоване лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України) (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" (покупець) укладено договір поставки №300822-1 (далі - Договір) (а.с. 46-50, т.1).

За умовами п.1.1 Договору постачальник зобов`язується передавати технічну оливу та мастила (мастильні матеріали) (надалі - товар) у власність покупцеві, а покупець - приймати та оплачувати товар у асортименті, кількості, ціні у відповідності до заявки покупця, яка погоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти або в усній формі. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу) або оплата товару згідно рахунку-фактури (у разі оплати товару на умовах попередньої оплати). Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу Специфікацій у розумінні статті 266 Господарського кодексу України і є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору загальна сума договору складається із суми вартості всього товару, поставленого постачальником протягом строку дії цього договору, та не може перевищувати 10 000 000,00грн, в т.ч. ПДВ.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, в частині невиконання зобов`язань - до їх повного виконання (п.8.1 Договору).

Прокурор, посилаючись на порушення відповідачами відповідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", звернувся до суду з позовом про визнання договору поставки №300822-1 від 30.08.2022 недійсним.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 позов задоволено та визнано недійсним договір поставки №300822-1 від 30.08.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл" та Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство".

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4,7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури у позові зазначив, що правовідносини, пов`язані з використанням державних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконна угода, на підставі якої ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що про порушення інтересів держави свідчить те, що під час укладання оскаржуваного договору не дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 203 ЦК України. Укладення оспорюваного договору без застосування визначених чинним законодавством про закупівлі процедур не лише свідчить про порушення відповідачем 1 вимог законодавства, а й вказує про нехтування ним можливостями заощадити кошти підприємства та усвідомлене намагання обійти наведені вище принципи публічних закупівель з тим, щоб уникнути та не допустити проведення закупівлі відкрито і на конкурентних засадах та укласти договір із самостійно обраним постачальником. Тобто, недотримання процедури проведення закупівлі призвели та призведуть в подальшому до фактичних втрат коштів державного підприємства, що мали б бути використані для належного виконання ним статутних завдань. Відповідач 1 заснований державою, яка передала йому безоплатно у користування лісові ресурси та інші основні засоби, за рахунок використання яких державним підприємством і здійснюється господарська діяльність та отримується прибуток. За таких обставин, інтереси держави вбачаються, в тому числі, у належному та ефективному використанні спеціалізованим лісогосподарським підприємством грошових коштів, що отримані ним внаслідок використання державного майна.

Таким чином, пред`являючи даний позов прокурором переслідується мета захисту порушених інтересів держави шляхом визнання недійсним незаконно укладеного правочину та запобігання неналежному та не ефективному витрачанню коштів державним підприємством. Отже, правильне застосування законодавства у сфері закупівель беззаперечно становить суспільний інтерес.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність та обґрунтованість звернення Заступником керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Колегія суддів зазначає, що причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними договору поставки від №300822-1 від 30.08.2022 з підстав його невідповідності положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України).

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частина перша якої визначає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічне положення міститься й у ч. 10 ст. 3 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Отже, однією з основних вимог, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" до договору про закупівлю, є те, що такий договір укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених цим Законом. При цьому, укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (частина друга статті 13 цього Закону).

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Крім того, варто зауважити, що через військову агресію російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Питання здійснення закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану нормативно регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (тут і далі - у редакції, чинній станом на виникнення спірних правовідносин між сторонами), абзацом 3 пункту 1 якої передбачається, що замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50тис. гривень із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України "Про публічні закупівлі". Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли:

інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку;

замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;

відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку із виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу;

роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

- предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

- укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

- відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

- необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

- укладення договору про закупівлю з постачальником "останньої надії" або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу;

відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом;

виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов`язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі;

здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;

здійснюється закупівля юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України;

здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об`єктів критичної інфраструктури;

публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для:

- проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту;

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту та облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб;

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту та облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів;

- підготовки до проведення опалювального сезону.

Як судом зазначалося вище, п. 4.1 договору поставки №300822-1 від 30.08.2022 визначено, що загальна сума договору складається із суми вартості всього товару, поставленого постачальником протягом строку дії цього договору, та не може перевищувати 10 000 000,00грн, в т.ч. ПДВ.

Таким чином, враховуючи зміст абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", а також ціну оспорюваного договору, придбання товару, що є предметом даного договору, повинно було здійснюватися через закупівлю з проведенням процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.2022.

Проте, договір поставки №300822-1 від 30.08.2022 було укладено відповідачами як прямий договір без оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, без встановлення строку на надання пропозицій учасникам, без проведення електронного аукціону, а так само і без застосування електронного каталогу, загалом - без використання електронної системи закупівель, що, зокрема, підтверджується Звітом 1-го відповідача №UA-2022-09-02-008609-a від 02.09.2022 про договір №300822-1 від 30.08.2022 щодо закупівлі, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраз Ойл", без використання електронної системи закупівель, на постачання 20 000літрів мастильних матеріалів (технічна олива та мастила) на суму 10 000 000,00грн (а.с. 19-20, т.1), та не заперечується самими сторонами оспорюваного договору. Вказане, у свою чергу, є порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану".

Скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що спірний договір був укладений на поставку товару для задоволення потреб відповідача за власні кошти, а тому відповідачем повністю дотримано вимоги законодавства щодо оприлюднення звіту про укладений договір, встановлений ст. 75 ГКУ для державних комерційних підприємств, тобто без порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів звертає увагу, що у статуті Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") (чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Статут) (а.с. 80-94, т.1) передбачено, що підприємство засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 12.01.2006 №2 "Про удосконалення лісовим і мисливським господарством у Житомирській області", належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Підприємство є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки (пункт 4.1 Статуту).

Згідно з п. 3.1 зазначеного Статуту підприємство створене з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

За змістом п. 5.1, 5.3 Статуту статутний капітал підприємства утворюється Органом управління майном та складає 7 482 350,25 грн. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Таким чином, для кваліфікації відповідної юридичної особи як замовника в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" необхідна сукупність таких умов:

1) підприємство забезпечує потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі;

2) підприємство є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління підприємства або у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

При цьому, зазначені ознаки (вказані в п.2) законодавцем наводяться в альтернативний спосіб, тобто достатньо наявності хоча б однієї з них.

Аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що замовниками у розумінні Закону є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Статтею 73 Господарського кодексу України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Відповідно до ч. 1-3 ст. 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим.

Оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені у будь-які правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.

Державні підприємства, як юридичні особи, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%, наділені обов`язковими ознаками замовника, визначеними пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у чинній на дату укладення оспорюваного договору редакції).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене, відповідач 1 станом на час укладення спірного договору був наділений обов`язковими ознаками замовника в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".

Зважаючи на те, що у статутному капіталі Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків і воно забезпечує потреби держави у охороні, захисті, раціональному використанні та відтворенні лісів, охороні, відтворенні та раціональному використанні державного мисливського фонду і така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, підприємство являється замовником, в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", і повинно здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

При цьому, судом враховується правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 907/576/19, від 15.12.2021 у справі №922/490/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що під час укладення Договору поставки №300822-1 від 30.08.2023 відповідачем 1 порушено принципи здійснення закупівель в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Отже, Договір поставки №300822-1 від 30.08.2023, укладений між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та ТОВ "Євраз Ойл", суперечить вимогам законодавства, що є правовою підставою для визнання такого договору недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Колегія суддів зазначає, що позовна вимога у позовній заяві в даній справі про визнання недійсним договору без заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Вказаний правовий висновок викладено об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023 у справі №906/818/22 - без змін.

2. Справу №906/818/22 повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "07" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.