Рішення
від 08.09.2023 по справі 904/3225/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3225/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (м. Дніпро)

до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (м. Кам`янське, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985 грн. 65 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - відповідач) заборгованість за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985 грн. 65 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 21 168 грн. 00 коп. - основний борг;

- 1 594 грн. 85 коп. - пеня;

- 127 грн. 11 коп. - інфляційні втрати;

- 95 грн. 69 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу № 094205L5H8AP016 від 01.01.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з березня по квітень 2023 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 21 168 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 в сумі 1 594 грн. 85 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по травень 2023 року у сумі 127 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 у сумі 95 грн. 69 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №33489/23 від 06.07.2023).

Враховуючи вказане, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду 34621/23 від 1307.2023), в якому він проси суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З приводу вказаного клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки у даній справі ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в силу частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа є малозначною та підлягає одноособовому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 34605/23 від 13.07.2023), в якому він просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішення Київського окружного суду у справі № 640/9962/21, посилаючись на таке:

- виходячи з приписів пункту 6.2. договору, АТ "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих у 2020-2022 роках коштів. На 2021 рік відповідачем було заплановано для придбання та переробки 625 646 400,00 м3 природного газу;

- до 01.01.2020 оплата послуг з розподілу природного газу за договором здійснювалася АТ "Дніпроазот" на користь АТ "Дніпропетровськгаз" виходячи з фізичного обсягу розподілу природного газу, як це визначено пунктом 6.2. договору, за тарифом, що становить 580,60 грн. за 1000 мЗ (без урахування ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425 (зі змінами та доповненнями), яка є чинною на цей час. Вартість виставлених до сплати послуг розподілу природного газу за договором у 2019 році склала 476 937 371 грн. 04 коп. згідно з розрахунком: 684 546,69170 * 580,60 + 20 % = 476 937 371,04, де:

684 546,69170 - загальний обсяг спожитого природного газу, тис.м3;

580,60 - тариф, встановлений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, гривень за 1000 м3 без ПДВ;

20 % - ставка податку на додану вартість;

- 24.12.2019 НКРЕКП була прийнята постанова № 3018 від 24.12.2019, якою для Оператора ГРМ на 2020 рік були встановлені тарифи на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу

ГРМ, у розмірі:

- на період з 01.01.2020 до 30.06.2020 включно - 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

- на період з 01.07.2020 до 31.12.2020 включно - 1,25 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

- постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 були внесені зміни у постанову НКРЕКП №3018 від 24.12.2019 і тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" на період з 01.07.2020 до 31.12.2020 включно було змінено на 1,14 грн. за 1 м3 на місяць (без ПДВ). Внаслідок істотного збільшення розміру тарифу, зокрема на 2020 рік, загальна річна сума до сплати коштів за послуги розподілу природного газу за договором, яка пред`явлена Оператором ГРМ Відповідачу за 2020 рік, збільшилася до 722 319 851 грн. 04 коп.;

- оскільки АТ "Дніпроазот" не було згодне з постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3018, у тому числі внаслідок відсутності економічного та правового обґрунтування тарифу на послуги Оператора ГРМ на 2020 рік та збільшення у значному розмірі для відповідача витрат на сотні мільйонів гривень на сплату послуг з розподілу природного газу за договором, відповідач оскаржив її у судовому порядку шляхом подання адміністративного позову (справа № 640/1125/20 на даний час розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва);

- 30.12.2020 НКРЕКП була прийнята постанова від 30.12.2020 № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", якою на 2021 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,17 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Внаслідок чергового та істотного збільшення розміру тарифу, зокрема на 2021 рік, загальна річна сума до сплати коштів за послуги розподілу природного газу за Договором, яка була пред`явлена Оператором ГРМ Відповідачу у 2021 році, збільшилася до 878 407 545 грн. 60 коп.;

- оскільки АТ "Дніпроазот" також не згодне з постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2768, у тому числі внаслідок відсутності економічного та правового обґрунтування тарифу на послуги Оператора ГРМ на 2021 рік та збільшення у значному розмірі для відповідача витрат на чергові сотні мільйонів гривень на сплату послуг з розподілу природного газу за договором, відповідач оскаржив її у судовому порядку шляхом подання адміністративного позову (справа № 640/9962/21 на даний час розглядається Київським окружним адміністративним судом);

- внаслідок прийняття 30.12.2020 оскаржуваної у межах адміністративної справи №640/9962/21, постанови № 2768, знову (порівняно з минулими роками) збільшується розмір тарифу для Оператора ГРМ, у зв`язку з чим витрати АТ "Дніпроазот" за послуги розподілу природного газу у 2021 році зростають:

у порівнянні з вартістю послуг розподілу природного газу, розрахованої за тарифом,

який був встановлений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425 та безспірно застосовувався позивачем, відповідачем та Оператором ГРМ, - на 84,18%, тобто з 476 937 371 грн. 04 коп. до 878 407 545 грн. 60 коп.;

у порівнянні з вартістю послуг розподілу природного газу, розрахованої за тарифом,

який був встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018, оскарженою у суді, - на

21,61%, тобто з 722 319 851 грн. 04 коп. до 878 407 545 грн. 60 коп.;

- при цьому, фактичне розподілення природного газу за весь 2021 рік склало 611 512 550,89 м3, у порівнянні з 2020 роком, коли розподіл природного газу склав 692 702 630,73 м3. Тобто навіть зменшивши обсяг послуг з розподілу природного газу у відповідача істотно збільшуються витрати, внаслідок застосування неправомірної постанови НКРЕКП № 2768. З огляду на що, АТ "Дніпроазот", виходячи з тарифу що становить 580,60 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425 (зі змінами та доповненнями), яка є чинною на цей час, має сплатити позивачу за послуги, надані за 2021 рік, у розмірі: 611 512 550,89 м3 х 0,58060 грн. за 1 м3 + 20% ПДВ = 426 053 024 грн. 46 коп.;

- враховуючи наявну у АТ "Дніпроазот" переплату, яка обумовлюється вищевикладеним, а також оплату за надані позивачем протягом 2021 року послуги у розмірі 764 616 436 грн. 32 коп. (відповідно до розрахунку), у відповідача відсутня заборгованість за надані позивачем у 2021 році послуги та наявна переплата у розмірі 338 563 411 грн. 86 коп.;

- АТ "Дніпроазот" не згодне з підставами і умовами плати за послуги розподілу природного газу на користь АТ "Дніпропетровськгаз", не згодне з процедурою формування та встановлення тарифів на ці послуги для цього суб`єкта природних монополій. Обставини та факти, викладені в цьому позові, явно підтверджують неправомірний характер формування та встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" та неправомірність їх застосування до АТ "Дніпроазот" під час оплати послуг за договором;

- АТ "Дніпроазот" вважає, що дії позивача та Оператора ГРМ по формуванню та встановлення тарифів на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" на 2021 рік, як і на 2020 та 2022 роки, вчинені з грубим порушенням вимог законодавства України і явно мають протиправний і необґрунтований характер. Подання документів для встановлення НКРЕКП тарифів на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" здійснюється не об`єктивно та не прозоро, їх розгляд відповідачем здійснюється без дотримання законодавчих принципів формування цін на послуги розподілу природного газу, допускаючи зловживання Оператором ГРМ існуючим монопольним становищем, чим істотно ущемляються права та інтереси АТ "Дніпроазот" як суб`єкта господарювання та споживача послуг за договором;

- постанову № 2768 АТ "Дніпроазот" вважає протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України та встановлених для НКРЕКП процедур прийняття таких рішень, без належного та підтвердженого економічного обґрунтування, з порушенням прав та інтересів споживачів, з недотриманням балансу інтересів між споживачами, зокрема між АТ "Дніпроазот" та АТ "Дніпропетровськгаз", як суб`єктом природних монополій, у зв`язку з чим Постанова № 2768 підлягає визнанню протиправною, нечинною і скасуванню саме з моменту її прийняття;

- АТ "Дніпроазот" звернулося до адміністративного суду з відповідним позовом, який ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 у справі №640/9962/21 прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. Таким чином, на сьогоднішній час у провадженні Київського окружного адміністративного перебуває справа № 640/9962/21, предметом розгляду якої є правомірність прийняття постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768;

- АТ "Дніпроазот" вважає, що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ "Дніпропетровськгаз" не встановлено (постанова НКРЕКП від 30.12.2020 №2768 є неправомірною), і АТ "Дніпроазот", керуючись пунктом 6.2. договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ "Дніпропетровськгаз" у 2021 році за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено пунктом 6.4. договору);

- таким чином, виходячи з приписів пункту 6.2. договору, АТ "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих у 2020-2021 роках коштів;

- внаслідок застосування тарифу 580,60 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ) до спірних правовідносин, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, у АТ "Дніпроазот" наявна переплата за надані позивачем у 2021 році послуги, переплата за надані позивачем у 2020 році послуги, яка відповідно до пункту 6 статті 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем має бути врахована як оплата за отримані послуги у майбутніх періодах. Тобто у відповідача відсутня заборгованість за надані послуги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у березні - квітні 2023 року;

- оскільки підставою для подання позову по цій справі є стягнення заборгованості за березень - квітень 2023 року за договором розподілу, то вирішення адміністративної справи № 640/9962/21 та встановлені у межах справи № 640/9962/21 обставини мають істотне та преюдиційне значення для розгляду цієї справи, встановлення правомірного або неправомірного виконання договору з боку відповідача;

- в адміністративній справі № 640/9962/21 встановлюються факти та обставини, що мають преюдиційне значення для вирішення даної справи, зокрема, встановлюється правомірність постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768, тобто встановлюється правомірність застосування до спірних правовідносин ціни послуг у розмірі, встановленої оскаржуваною постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2768 і, як наслідок, наявність або відсутність переплати у відповідача за надані позивачем у 2021 році послуги, що безпосередньо впливає на наявність або відсутність заборгованості за березень - квітень 2023 року. У зв`язку з чим, наявність судового провадження про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768 прямо свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до остаточного вирішення питання правомірності постанови НКРЕКП від 30.12.2020 №2768 у адміністративній справі № 640/9962/21. При цьому, зібрані по справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Як свідчать матеріали справи та з заяв позивача по суті позову, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, наявністю заборгованості за надані позивачем послуги у березні - квітні 2023 року. У той же час, наявність або відсутність заборгованості за надані позивачем у березні - квітні 2023 року залежить від наявності переплати у відповідача за надані позивачем послуги у минулі періоди, зокрема, у 2021 році, внаслідок неправомірного застосування постанови НКРЕКП 30.12.2020 № 2768, що і є предметом розгляду у справі № 640/9962/21.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заперечує проти заявленого клопотання та зазначає, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем Тариф є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (пункт 6.1 договору). Пунктом 6.6 договору розподілу природного газу визначено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги. Отже наявність або відсутність будь-якої переплати за попередні періоди не має значення для вирішення цієї справи. Таким чином вважає, що цю справу (про стягнення заборгованості за надані послуги в лютому 2023 року) можливо розглядати безвідносно до вирішення справи № 640/9962/21, а зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З приводу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.

Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов`язаність цих справ з розглядуваною не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що на даний час, виходячи з обґрунтування клопотання, та з урахуванням стандартів доказування у господарському процесі, об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 640/9962/21 Київським окружним адміністративним судом відсутня.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 34603/23 від 13.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- щодо заборгованості за надані послуги за розподіл природного газу за березень та квітень 2023 року, nj як стверджує позивач у своїй позовній заяві, заборгованість АТ "Дніпроазот" за березень та квітень 2023 року на дату подачі позовної заяви становить 21 168 грн. 00 коп. Однак, це не відповідає дійсності. Для можливості фізичного отримання природного газу та його використання на власних виробничих об`єктах, АТ "Дніпроазот"укладено з АТ "Дніпропетровськгаз", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз", "Оператор ГРМ"), за типовою формою договір розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205І.5Н8АР016 (далі - договір);

- АТ "Дніпроазот" вважає, що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ "Дніпропетровськгаз" не встановлено, і АТ "Дніпроазот", керуючись пунктом 6.2. договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового правомірно визначеного тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ "Дніпропетровськгаз" у 2020-2022 роках за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено пунктом 6.4. договору). Таким чином, виходячи з приписів пункту 6.2. договору, АТ "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих (переплачених внаслідок скасування постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018) у 2020-2022 роках коштів;

- з боку позивача незаконно і безпідставно порушуються права та законні інтереси АТ "Дніпроазот", грубо ігноруються вимоги пункту 6.2 та 6.4. договору, статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України;

- до 01.01.2020 оплата послуг з розподілу природного газу за договором здійснювалася АТ "Дніпроазот" на користь АТ "Дніпропетровськгаз" виходячи з фізичного обсягу розподілу природного газу, як це визначено пунктом 6.2. договору, за тарифом, що становить 580,60 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425 (зі змінами та доповненнями), яка є чинною на цей час. Вартість виставлених до сплати послуг розподілу природного газу за договором у 2019 році склала 476 937 371 грн. 04 коп. згідно з розрахунком: 684 546,69170 * 580,60 + 20 % = 476 937 371,04, де:

684 546,69170 - загальний обсяг спожитого природного газу, тис. м3;

580,60 - тариф, встановлений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, гривень за 1000 м3 без ПДВ;

20 % - ставка податку на додану вартість;

- 24.12.2019НКРЕКП була прийнята постанова № 3018 від 24.12.2019, якою для Оператора ГРМ на 2020 рік були встановлені тарифи на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі:

- на період з 01.01.2020 до 30.06.2020 включно - 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

- на період з 01.07.2020 до 31.12.2020 включно - 1,25 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

- внаслідок істотного збільшення розміру тарифу, зокрема на 2020 рік, загальна річна сума до сплати коштів за послуги розподілу природного газу за договором, яка пред`явлена Оператором ГРМ відповідачу за 2020 рік, збільшилася до 722 319 851 грн. 04 коп.;

- 30.12.2020 НКРЕКП була прийнята постанова від 30.12.2020 № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", якою на 2021 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,17 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Внаслідок чергового та істотного збільшення розміру тарифу, зокрема на 2021 рік, загальна річна сума до сплати коштів за послуги розподілу природного газу за договором, яка була пред`явлена Оператором ГРМ відповідачу у 2021, збільшилася до 878 407 545 грн. 60 коп.;

- 22.12.2021 НКРЕКП була прийнята постанова від 22.12.2021 № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" (далі - "Постанова № 2745"), якою на 2022 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

- внаслідок збільшення розміру тарифу, зокрема на 2022 рік, загальна річна сума до сплати коштів за послуги з розподілу природного газу за договором, яка могла бути пред`явлена Оператором ГРМ відповідачу у 2022 році, з розрахунку річної замовленої потужності на рівні 457 008 000,00 мЗ, складала б 690 996 096 грн. 00 коп. з ПДВ (20%), виходячи з розрахунку:

457 008 000,00 * 1,26 + 20 % = 690 996 096,00, де:

457 008 000,00 - річна замовлена потужність об`єкта позивача для споживання природного газу на 2022 рік, мЗ;

1,26 - тариф, встановлений Постановою № 2745, гривень за 1 м3 без ПДВ;

20 % - ставка податку на додану вартість;

- таким чином, щомісячна вартість послуг за договором складала б 57 583 008 грн. 00 коп. з ПДВ (20%) (57 583 008,00 грн. * 12 місяців = 690 996 096 грн. 00 коп.);

- при цьому, фактичне розподілення природного газу станом на 31.12.2022 становить:

січень у розмірі 54 913 914,69 м3;

лютий у розмірі 42 293 059,16 м3;

березень у розмірі 4 884 031,23 м3;

квітень у розмірі 42 887,02 м3;

травень у розмірі 9 539, 27 м3;

червень к розмірі 9 828,13 м3;

липень у розмірі 9 804,10 м3;

серпень у розмірі 11 903,52 м3;

вересень у розмірі 11 545,53 м3;

жовтень у розмірі 9 882,13 м3;

листопад у розмірі 5 908,95 м3;

грудень у розмірі 7 884,93 м3;

всього у обсязі 102 210 188,66 м3;

- у зв`язку з військовою агресією рф та введенням на території України військового стану, АТ "Дніпроазот" був вимушений зупинити виробництво і, як наслідок, майже припинив отримувати природний газ. З огляду на що, починаючи з березня 2022 року, АТ "Дніпроазот" фактично не отримувало від позивача послуг з розподілу природного газу, зокрема у тих обсягах, як це відбувалося у звичайній господарській діяльності. При цьому, скориставшись правом, передбаченим Кодексом ГРМ, АТ "Дніпроазот" подало позивачу уточнену заявку від 13.09.2022 № 102/01-6, якою зменшило величину річної замовленої потужності на календарний 2022 рік до рівня фактичного споживання. Виходячи з акту приймання-передачі природного газу за березень 2023 року, обсяг фактичного розподілу природного газу позивачем відповідачу у березні 2023 року становить 4 914,95 м3. А виходячи з акту приймання-передачі природного газу за квітень 2023 року, обсяг фактичного розподілу природного газу позивачем відповідачу у квітні 2023 року становить 4 968,27 м3;

- з огляду на що, АТ "Дніпроазот", виходячи з тарифу що становить 580,60 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425 (зі змінами та доповненнями), яка є чинною на цей час, має сплатити позивачу за послуги, надані у березні - квітні 2023 року у розмірі: (4 914,95 + 4 968,27) м3 х 0,58060 грн. за 1 м3 + 20% ПДВ = 6 885 грн. 84 коп., а не 21 168 грн. 00 коп., як це заявляє позивач у своєму позові;

- АТ "Дніпроазот" не згодне з підставами, умовами і розміром плати за послуги розподілу природного газу на користь АТ "Дніпропетровськгаз", не згодне з діями Регулятора стосовно формування та умовами встановлення тарифів на ці послуги для цього суб`єкта природних монополій, які були вчинені до та під час прийняття Постанови № 2745, а тому звернулося до суду з відповідним позовом про скасування, визнання протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.12.2021 № 2745 (адміністративна справа № 640/7137/22);

- обставини та факти, викладені в адміністративному позові у справі № 640/7137/22 від 06.06.2022, явно підтверджують неправомірний характер дій під час формування розміру тарифу, його структури АТ "Дніпропетровськгаз"а встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", визначеного Постановою № 2745, а також підтверджують неправомірність застосування встановленого цією Постановою № 2745 тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" до АТ "Дніпроазот" під час оплати послуг за договором;

- АТ "Дніпроазот" вважає, що дії НКРЕКП та Оператора ГРМ по формуванню та встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", затвердженого Постановою № 2745, як і на 2020-2021 роки, вчинені з грубим порушенням вимог законодавства України і явно мають протиправний і необґрунтований характер. Подання документів для встановлення Постановою № 2745 тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" здійснювалося не об`єктивно та не прозоро, їх розгляд здійснювався відповідачем без дотримання законодавчих принципів формування цін на послуги розподілу природного газу, допускаючи зловживання Оператором ГРМ монопольним становищем, чим істотно порушені права та інтереси АТ "Дніпроазот" як споживача послуг розподілу природного газу;

- Постанову № 2745, яка набрала чинності та застосовується Оператором ГРМ до правовідносин за договором з 01.01.2022, АТ "Дніпроазот" вважає протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України та встановлених для НКРЕКП процедур прийняття таких рішень, без належного та підтвердженого економічного обґрунтування розміру тарифу на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" та його структури, з порушенням прав та інтересів споживачів, з недотриманням балансу інтересів між споживачами, зокрема між АТ "Дніпроазот" та АТ "Дніпропетровськгаз", як суб`єктом природних монополій, у зв`язку з чим Постанова № 2745 підлягає визнанню протиправною, нечинною і такою, що не підлягає застосуванню саме з моменту її прийняття;

- АТ "Дніпроазот" звернулося до адміністративного суду з відповідним позовом, який ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №640/7137/22 (с. Іщук І. О.) прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. При цьому на 2023 рік НКРЕКП взагалі не встановлювало тариф на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз". Тому, правові підстави для застосування у 2023 році саме розміру тарифу, який було встановлено Постановою №2745, відсутні і позивач безпідставно посилається на цю Постанову № 2745 в якості обґрунтування вартості послуг розподілу природного газу у березні - квітні 2023 року;

- як випливає з розрахунку переплати за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016, внаслідок застосування до спірного договору неправомірних тарифів НКРЕКП у АТ "Дніпроазот" виникла переплата за надані позивачем послуги:

за 2020 рік у розмірі 113 791109 грн. 28 коп.;

за 2021 рік у розмірі 338 563 411 грн. 86 коп.;

за 2022 рік у розмірі 43 954 133 грн. 36 коп., які, відповідно до вимог пункту 6.4 договору, мають бути враховані при визначені поточної заборгованості, у тому числі і за надані у березні - квітні 2023 року послуги. Таким чином, у АТ "Дніпроазот" відсутня заборгованість за надані позивачем у березні - квітні 2023 року послуги з розподілу природного газу, а навіть навпаки, наявна переплата за ці послуги, що обумовлено неправомірним застосуванням неправомірних постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги позивача, що неправомірно не враховано позивачем;

- у зв`язку з безпідставністю та неправомірністю позовних вимог щодо сплати основної заборгованості, що обґрунтовується вищевикладеним, відсутні і правові підстави для нарахування пені та 3% річних;

- стягнення з відповідача одночасно збитків, які викликані інфляційними процесами, відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, та пені (штрафних санкцій) є неправомірним та порушує вимоги частини 1 статті 232 Господарського кодексу України;

- наявність та дія вищенаведених форс-мажорних обставин унеможливили здійснення у 2022-2023 роках платежів на користь позивача за договором, що є обґрунтованою та законною підставою для звільнення АТ "Дніпроазот" від відповідальності за нездійснення оплати за надані позивачем послуги відповідно до договору розподілу у березні - квітні 2023 року (стаття 218 Господарського кодексу України).

Від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи (вх. суду № 35475/23 від 18.07.2023), в яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотань АТ "Дніпроазот" про зупинення розгляду справи № 904/3225/23 до набрання законних сили рішення по справам № 640/7137/22, № 640/9962/21, № 640/1125/20, №904/5998/20, посилаючись на таке:

- предметом позову у справі №904/3225/23 є стягнення заборгованості за надані послуги річної замовленої потужності за березень-квітень 2023 року. У період з 2020-2023 рік діяли такі Постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу:

- Постановою НКРЄКП від 24.12.2019 № 3018 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;

- Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 "Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3018" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,14 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.07.2020 по 31.12.2020;

- Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 р. № 2768 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,17 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.01.2021 по 31.12.2021;

- Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ);

- жодна з вищевказаних постанов не визнана протиправною у судовому порядку. Вказані Постанови НКРЕКП втрачали чинність автоматично з моменту вступу в силу кожної наступної Постанови;

- АТ "Дніпроазот" з 01.01.2020 здійснювало оплату послуг з розподілу природного газу, а АТ "Дніпропетровськгаз" у свою чергу, приймало вказані кошти за існуючими тарифами;

- в незалежності від того на чию користь буде прийняте рішення в межах розгляду справи № 640/1125/20, та враховуючи зміст правовідносин, які є предметом розгляду у вказаній справі, рішення в межах розгляду адміністративної справи не вплине на правовідносини сторін по справі № 904/5998/20;

- період дії постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3018 лише 6 місяців;

- на теперішній час провадження по справі 904/5998/20 зупинено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 22.04.2021 до розгляду справи №640/31995/20, яка вже третій рік розглядається адміністративними судами, та у разі задоволення клопотанням відповідача, заявник може скористатися ситуацією, та відмовитись протягом тривалого часу платити АТ "Дніпропетровськгаз" за надані послуги. На майбутнє, у разі задоволення вказаного клопотання АТ "Дніпропетровськгаз" буде вимушено надавати послуги з розподілу природного газу навіть за відсутності платежів з боку відповідача, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 по справі №904/5998/20 заяву АТ "Дніпроазот" про забезпечення позову задоволено повністю. Заборонено АТ "Дніпропетровськгаз2, його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "Дніпроазот". Тобто, на теперішній час вже наявна ситуація, коли АТ "Дніпроазот2, маніпулюючи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову відмовляється від сплати за надані послуги з розподілу природного газу;

- тариф на 2021 рік також є чинним (справа № 640/9962/21 перебуває на розгляді у суді І інстанції);

- щодо справи № 640/7137/22 (Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На даний час на сайті Судова влада України наявна інформація про призначення складу суду у Київському окружному адміністративному суд). Справа № 640/7137/22 щодо оскарження АТ "Дніпроазот" постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" та визнання її такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття;

- нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судовчинства України). Отже, враховуючи зміст правовідносин, які є предметом розгляду у вказаній справі, рішення в межах розгляду адміністративної справи не вплине на правовідносини сторін по справі № 904/3225/23;

- оцінюючи предмет і підстави позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", враховуючи процесуальні повноваження суду під час розгляду справ, суд у справі № 904/3225/23 не обмежений можливістю самостійно встановити обставини справи та оцінити надані сторонами докази для вирішення спору з огляду на предмет, підстави позову, предмет доказування. Відтак, правові підстави для зупинення провадження у цій справі до вирішення справ № 640/9962/21, № 640/7137/22, № 640/1125/20, № 904/5998/20 - відсутні;

- у разі позитивного вирішення судами спорів у справі № 640/7137/22, № 640/9962/21, № 640/1125/20, № 904/5998/20, та будуть встановлені істотні для господарської справи №904/3225/23 обставини, що не були і не могли бути відомі сторонам під час розгляду даної господарської справи, то сторони не позбавлені можливості звернутися до господарського суду із відповідною заявою про перегляд дано/о/рішення за нововиявленими обставинами.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 35477/23 від 18.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- щодо тарифної політики, то фактично, доводи АТ "Дніпроазот" зводяться до того, що останній не погоджується з тарифами, які були встановлені Регулятором, та відповідно до яких АТ "Дніпропетровськгаз" здійснювало нарахування, проте жодна з нижченаведених постанов не визнана протиправною у судовому порядку. Вказані Постанови НКРЕКП втрачали чинність автоматично з моменту вступу в силу кожної наступної Постанови;

- тарифи, які діяли за постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, яка на переконання АТ "Дніпроазот" має застосовуватися й на теперішній час, є очевидно збитковими для ліцензіата АТ "Дніпропетровськгаз";

- постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 втратила чинність з 01.07.2020 у зв`язку з набранням чинності постанови НКРЕКП № 1156 від 24.06.2020;

- постанова НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 є законною, винесена у межах, на підставі наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством;

- відповідно до Постанови НКРЕКП 28.03.2017 № 395 Постанова № 425 від 24.03.2016 втратила чинність. Таким чином, споживач мав сплачувати за надані послуги з розподілу природного газу, відповідно до тарифу, який діяв на момент надання таких послуг;

- посилання відповідача на наявність судової справи № 640/1125/20 є недоречним, з огляду на те, що предметом спору у справі № 640/1125/20 є постанова НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз". Аналіз змісту оспорюваної постанови НКРЕКП свідчить, що вона встановлює нові тарифи на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", які починають діяти з 1 січня 2020 року, зокрема:

в розмірі 1,04 грн. за 1 мЗ на період з 01.01.2020 до 30.06.2020;

в розмірі 1,25 грн. за 1 мЗ на період з 01.07.2020 до 30.12.2020;

- судом було констатовано, що постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" є нормативно-правовим актом. Таким чином, постанова НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" встановлювала тариф виключно на 2020 рік, та автоматично втратила чинність з прийняттям постанови НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156;

- Акціонерне товариство "Дніпроазот2 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання протиправною, нечинною та скасування постанови від 22.12.2021 № 2745. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва винесено ухвалу від 07.07.2022 про відкриття провадження за вказаним позовом. Позовні вимоги по справі № 640/7137/22: перший пункт прохальної частини позовної заяви, а саме: визнати протиправною Постанову № 2745 є вимогою, яка стосується акта індивідуальної дії; другий пункт прохальної частини позовної заяви щодо визнання нечинної Постанови № 2745 є вимогою, що стосується нормативно-правового акта, а вимога щодо визнання Постанови № 2745 такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття, взагалі не передбачена вимогами Кодексу адміністративного судочинства України; третій пункт прохальної частини позовної заяви щодо скасування Постанови №2745 з моменту її прийняття також не передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, позивач обирає способи захисту, які передбачені для різних актів суб`єкта владних повноважень, а також просить суд захистити його права у спосіб, що не передбачений положеннями Кодексу адміністративного судочинства України;

- нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, скасування оскаржуваної постанови не призведе до наслідків, які передбачаються здійснення перерахунку суми за надані послуги у минулому. Отже, враховуючи зміст правовідносин, які є предметом розгляду у вказаній справі, рішення в межах розгляду адміністративної справи не вплине на правовідносини сторін по справі 904/3225/23;

- АТ "Дніпроазот" з 01.01.2020 здійснювало оплату послуг з розподілу природного газу, а АТ "Дніпропетровськгаз" у свою чергу, приймало вказані кошти за існуючими тарифами, у свою чергу, постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи АТ "Дніпроазот" про наявність переплати. Постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 наразі не скасована, а тому підлягає застосуванню до правовідносин між АТ Ґ"Дніпроазот" та АТ "Дніпропетровськгаз" протягом І півріччя 2020 року. В свою чергу, постанова НКРЕКП від 24.06.2020 року №1156, яка діяла протягом ІІ півріччя 2020 року також є не скасованою. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 640/31995/20 АТ "Дніпроазот" відмовлено в задоволенні позову до НКРЕКП, третя особа АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 у справі № 640/31995/20 залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 640/31995/20 без змін, а апеляційну скаргу АТ "Дніпроазот" - без задоволення. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 640/31995/20 набрала законної сили - 30.11.2021. Тариф на 2021 рік також є чинним (справа № 640/9962/21 перебуває на розгляді у суді І інстанції). Таким чином, на теперішній день постанови НКРЕКП про затвердження тарифів на розподіл природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" на 2020-2023 роки не скасовані;

- щодо тарифної політики на 2023 рік, то, варто зазначити, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Діючий у 2022 році тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" не переглядався у зв`язку з прийняттям Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-1Х, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в тому числі на послуги з розподілу природного газу. Таким чином, на теперішній час (січень 2023 року) діяв тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2745. який є чинним, та відсутнє будь яке судове рішення, яким би визнавалася нечинність вказаної постанови;

- Оператором ГРМ було надано споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП069513 від 30.09.2022, яким встановлено РЗП на 2023 рік, вказаний акт приймання передачі природного газу був підписаний споживачем. Листом від 19.10.2022 вих. №1735/01-6 споживач скорегував об`єми РЗП до 84000/12 = місячна замовлена потужність 7000,00 м3. У січні 2023 року діяла Постанова НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021, якою було встановлено тариф на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ);

- на виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у березні - квітні 2023, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП83004542 від 31.03.2023, № ДГП83006235 від 30.04.2023 підписаними сторонами без зауважень. Рахунок на оплату № 63001222 від 31.01.2023 за березень 2023 на суму 10 584 грн. 00 коп. був направлений на адресу споживача 03.02.2023, що підтверджується описом-вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта". Рахунок на оплату № 63008283 від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму 10 584 грн. 00 коп. був направлений на адресу споживача 04.05.2023, що підтверджується описом-вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта". Враховуючи викладене, наявність заборгованості за березень - квітень 2023 року є беззаперечною, та нарікання з боку відповідача на якість наданих Оператором ГРМ послуг відсутні;

- настання форс-мажорних обставин (непереборної сили), в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини (стаття 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"). Однак, до позовної заяви даного сертифікату не долучено, а також не вказано: яким чином війна перешкоджає оплаті за фактично спожиті послуги з розподілу природного газу;

- АТ "Дніпропєтровськгаз" на сьогодні забезпечує газом більш ніж 600,5 тисяч споживачів і є єдиним оператором газорозподільної системи на території Дніпропетровської області. Природний газ отримують більш ніж 600 тис. сімей та 1,8 тис. підприємств, установ і організацій. АТ "Дніпропєтровськгаз" є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами підприємствами, установами, тощо. Більше того, відповідно до пункту 10.3. Типового договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (пункт 10.4. Типового договору).

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 36364/23 від 24.07.2023), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- відповідно до постанови НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 постанова НКРЕКП від 28.03.2017 № 395 була скасована, а відтак відновилася дія постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 425 (зі змінами та доповненнями). Таким чином, станом на день подання цих заперечень, постанова НКРЕКП № 425 від 24.03.2016 є чинною;

- висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними та такими, що порушують існуючий правовий порядок в Україні;

- постанова № 1156 змінює лише одну цифру у тексті постанови № 3018, а не викладає її у новій редакції, а інші положення постанови № 3108 не змінювались. У новій редакції викладений лише додаток 2 до постанови № 3018. За висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеного у його постанові від 30.11.2021 у справі №640/31995/20, а також за твердженням позивача, викладеним у відповіді на відзив, після 01.07.2020 має застосовуватись лише постанова НКРЕКП № 1156, а постанова НКРЕКП № 3018 - ні, так як остання втратила чинність. Однак, такі висновки суперечать змісту самої постанови НКРЕКП № 1156, якою постанова НКРЕКП № 3018 не визнана нечинною, зміст її не був викладений у новій редакції. Внесення змін у будь-який нормативно-правовий акт, якщо про це прямо не зазначено у нормативно-правовому акті, якій його змінює, не може призвести до втрати чинності нормативно-правового акту, який змінюється (доповнюється). Більш того, саме постанову НКРЕКП № 1156 не можна застосовувати до спірних правовідносин, виходячи з її змісту, який унеможливлює її застосування у спірних правовідносинах, а також у зв`язку з її виконанням відразу після набрання нею чинності 01.07.2020. Це обумовлюється тим, що суттю постанови НКРЕКП №1156 є внесення змін у іншу постанову НКРЕКП №3018, а тому відразу після набрання чинності постанови НКРЕКП № 1156 зазначені в ній зміни вносяться до чинної постанови НКРЕКП № 3018 та стають частиною постанови №3018, а тому постанова НКРЕКП № 1156 є виконаною і у частині внесення змін не має подальшої дії у часі. При цьому, саме постанова НКРЕКП № 3018 продовжує діяти після внесення у неї змін, так як зміст цієї постанови спрямований на регулювання певних правових відносин на період часу у майбутньому та не припиняється внесенням у неї змін. Мова може йти лише про дію у часі різних редакцій положень постанови № 3108. Крім того, постановою НКРЕКП № 1156 вносилися зміни не у всі положення постанови НКРЕКП №3108, а лише в одну цифру, а тому всі інші положення цієї постанови продовжують діяти до втрати її чинності у цілому. Тут також відповідач вважає за доцільне навести аналогію у подібній ситуації, як приклад: внесення змін у Господарський процесуальний кодекс;

- протягом 2020 року встановлений тариф на послуги позивача визначається саме відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018, а з 01.07.2020, положення цієї постанови діють з урахуванням внесених змін постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156;

- твердження позивача, що постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 з 01.07.2020 втратила чинність не відповідає змісту цієї постанови, а тому є безпідставними, надуманими і протиправними. Також, у своєму відзиві АТ "Дніпроазот" звертав увагу суду, що на 2023 рік НКРЕКП взагалі не встановлювало тариф на розподіл природного газу для АТ "Дніпропєтровськгаз", а тому правових підстав для застосування у 2023 році саме розміру тарифу, який було встановлено Постановою № 2745, не вбачається і позивач безпідставно посилається на цю Постанову № 2745, в якості обґрунтування вартості послуг розподілу природного газу у лютому 2023 року;

- у своїй відповіді на відзив позивач посилається на положення Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", з прийняттям якого тариф на послуги з розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" не переглядався. Посилання на дію Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", як на підставу не встановлення тарифу для послуг позивача на 2023 рік є неправомірним. Вищевказаним законом лише встановлена заборона протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, підвищувати тарифів на послуги з розподілу природного газу. Однак, немає жодної заборони щодо встановлення тарифу на послуги позивача у меншому або такому ж самому розмірі, як і за минулий період. З огляду на що, посилання позивача на постанову № 2745, в якості обґрунтування вартості послуг розподілу природного газу у березні-квітні 2023 року, є безпідставним та неправомірним;

- наявні форс-мажорні обставини, засвідчені належним чином Торгово-промисловою палатою України, виключають відповідальність відповідача щодо невиконання ним своїх обов`язків за спірним договором.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 45024/23 від 05.09.2023), в яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання АТ "Дніпроазот" про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішеннями у справах № 640/7137/22, № 640/9962/210 № 640/1125/20, № 904/5998/20, посилаючись на таке:

- предметом позову у справі № 904/3225/23 є стягнення заборгованості за надані послуги річної замовленої потужності за березень-квітень 2023. У період з 2020-2022 рік діяли такі Постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу:

- Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;

- Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2768 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,17 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.01.2021 по 31.12.2021;

- Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розміри ,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).

- в незалежності від того на чию користь буде прийняте рішення я межах розгляду справи № 640/1125/20, та враховуючи зміст правовідносин, є предметом розгляду у вказаній справі, рішення в межах розгляду адміністративної справи не вплине на правовідносини сторін по справі 904/3225/20;

- період дії постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3018 лише 6 місяців;

- на теперішній час провадження по справі 904/5998/20 зупинено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 22.04.2021 до розгляду справи №640/31995/20, яка вже третій рік розглядається адміністративними судами, та у разі задоволення клопотанням відповідача, заявник може скористатися ситуацією, та відмовитись протягом тривалого часу платити АТ "Дніпропетровськгаз" за надані послуги. На майбутнє, у разі задоволення вказаного клопотання АТ "Дніпропетровськгаз" буде вимушено надавати послуги з розподілу природного газу навіть за відсутності платежів з боку відповідача, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 по справі №904/5998/20 заяву АТ "Дніпроазот" про забезпечення лозову задоволено повністю. Заборонено АТ "Дніпропетровськгаз", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "Дніпроазот". Тобто, на теперішній час вже наявна ситуація, коли АТ "Дніпроазот", маніпулюючи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову відмовляється від сплати за надані послуги з розподілу природного газу. Тариф на 2021 рік також є чинним (справа № 640/9962/21 перебуває на розгляді у суді І інстанцій. АТ "Дніпроазот" оскаржує постанову НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2768;

- відповідно до пункту 2.5 Процедури 369 суб`єкт господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов`язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. Отже, тариф установлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювати його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності;

- задля належного одержання природного газу споживачами, безаварійної, безперебійної, безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи розмір тарифу на розподіл природного газу має відповідати ринковим цінам та забезпечувати належну роботу АТ "Дніпропетровськгаз";

- розмір тарифу не залежить ані від протяжності газопроводів, ані від майнового стану споживачів. Розрахунки тарифу проведені у суворій відповідності до вимог Методики № 236. АТ "Дніпроазот" оскаржувало попередні тарифи, встановлені НКРЕКП на 2020 та 2021 рік. Однак, наразі не винесено жодного рішення на користь АТ "Дніпроазот". Так, протягом 2020 року для споживачів АТ "Дніпропетровськгаз" діяли такі тарифи на послуги розподілу природного газу:

-у період 01.01.2020 по 30.06.2020 діяв тариф на розподіл природного газу, встановлений для АТ "Дніпропетровськгаз" постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 у розмірі 1,04 за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

-у період з 01.07.2020 по 31.12.2020 діяв тариф на розподіл природного газу, встановлений для АТ "Дніпропетровськгаз" постановою НКРЕКП від 24 06.2020 № 1156 у розмірі 1,14 за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

-з 01.01.2021 діяв тариф у розмірі 1,17 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), встановлений постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768;

- отже, з 01.01.2020 АТ "Дніпроазот" здійснювало оплату послуг з розподілу природного газу на користь АТ "Дніпролетровськгаз" за існуючими тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 до 30.06.2020, а з 01.07.2020 року - за постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу;

- постанова НКРЕКП від 24 12.2019 № 3018 наразі не скасована, а тому підлягає застосуванню до правовідносин між АТ "Дніпроазот" та АТ "Дніпропетровськгаз" протягом І півріччя 2020 року. В свою чергу, постанова НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156, яка діяла протягом II півріччя 2020 року також є не скасованою;

- нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання, законної сили відповідним рішенням суду (частина друга статті 265 Кодекс адміністративного судочинства України). Отже, враховуючи зміст правовідносин, ялі є предметом розгляду у вказанім справі, рішення в межах розгляду адміністративної справи не вплине на правовідносини сторін по справі № 904/3225/23;.

- оцінюючи предмет і підстави позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", враховуючи процесуальні повноваження суду під час розгляду справ, суд у справі № 904/3225/23 не обмежений можливістю самостійно встановити обставини справи та оцінити надані сторонами докази для вирішення спору з огляду на предмет, підстави позову, предмет доказування. Відтак, правові підстави для зупинення провадження у цій справі до вирішення справ № 640/9962/21. № 640/7137/22. №640/1125/20, № 904/5998/20 - відсутні;

- у разі позитивного вирішення судами спорів у справі № 640/7137/22, № 640/9962/21, № 640/1125720, № 904/5998/20, та будуть встановлені істотні для господарської справи №904/3225/23 обставини, що не були і не могли бути відомі сторонам під час розгляду даної господарської справи, то сторони не позбавлені можливості звернутися до господарського суду з відповідною заявою про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі; матеріали справи містять всі заяви по суті справи, передбачені статтею 161 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, строк розгляду даної справи закінчується 08.09.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг з розподілу природного газу, строк дії договору, умови надання послуг та їх оплати, факт надання послуг, вартість наданих за договором послуг у спірний період, наявність оплат за надані послуги, наявність заборгованості за договором у заявлених до стягнення сумах, правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної, комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Відповідно до пункту 2, глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператор ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4, глави 3, розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в укованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу в установленому Кодексом ГРМ порядку 01.01.2016 Публічне акціонерним товариство "Дніпроазот", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Дніпроазот" (далі - споживач, відповідач) було підписану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094205L5H8AP016.

Отже, між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - оператор ГРМ, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", яке в подальшому змінило свої найменування на Акціонерне товариство "Дніпроазот" (додаткова угода № 5 від 29.05.2018) (далі - споживач, відповідач) укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовими), шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016 (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. договору).

Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1. договору).

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1. договору).

Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 01.08.2018).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4. договору).

Згідно з пунктом 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до пункту 6.8. договору надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором (пункт 7.4 договору).

Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 договору).

Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХО00005L5Н800Н.

Згідно з Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745, для клієнтів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб, м на місяць (без урахування ПДВ).

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності):

- у березні 2023 року на суму 10 584 грн. 00 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП83004542 від 31.03.2023 (а.с.37);

- у квітні 2023 року на суму 10 584 грн. 00 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП83006235 від 30.04.2023 (а.с.49).

Вказані документи були направлені в адресу споживача разом із вимогами від 05.04.2023 та від 08.05.2023, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта" (а.с.44, 52), а також разом з листом від 03.05.2023 (а.с.48-50).

Акціонерним товариством "Дніпроазот" не здійснено плати за отримані послуги з розподілу природного газу за період з березня по квітень 2023 року, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у пункті 6.6. договору порядок розрахунків за надані послуги, господарський суд встановив, що строк оплати послуг з розподілу природного газу, наданих відповідачу у період з березня по квітень 2023 року є таким, що настав.

Акціонерне товариство "Дніпроазот" проти позову заперечує, посилаючись на що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ "Дніпропетровськгаз" не встановлено (постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 є неправомірною), і Акціонерне товариство "Дніпроазот", керуючись пунктом 6.2. договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ "Дніпропетровськгаз" у 2020-2022 роках за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено пунктом 6.4. Договору). За доводами Акціонерного товариства "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих у 2020-2022 роках коштів. Внаслідок застосування тарифу 580,60 грн. за 1000 мЗ (без урахування ПДВ) до спірних правовідносин, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, у АТ "Дніпроазот" наявна переплата за надані позивачем у 2021 році послуги, переплата за надані позивачем у 2020 році послуги, яка відповідно до пункту 6 статті 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем має бути врахована як оплата за отримані послуги у майбутніх періодах. Тобто у відповідача відсутня заборгованість за надані послуги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у період з березня по квітень 2023 року.

Господарський суд відхиляє вказані доводи відповідача з огляду на таке.

Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" надані Акціонерному товариству "Дніпроазот" послуги з розподілу природного газу (потужності): у лютому 2023 року в об`ємі 5 852,77 м3, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ДГП0076556 від 28.02.2023.

Вартість послуг з розподілу газу Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" визначено на підставі постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745, якою для клієнтів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб, м на місяць (без урахування ПДВ).

Станом на час виставлення рахунку на оплату послуг з розподілу газу за період з березня по квітень 2023 року та станом на час ухвалення рішення у справі постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не скасована в установленому порядку.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у період з березня по квітень 2023 року послуг з розподілу природного газу на суму 21 168 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за надані позивачем у період з березня по квітень 2023 року послуги з розподілу природного газу в сумі 21 168 грн. 00 коп. є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 21 168 грн. 00 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 01.08.2018) сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 в сумі 1 594 грн. 85 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 4-5), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком на оплату окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені, наведений у позовній заяві (а.с. 4-5), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 594 грн. 85 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг у строки, визначені умовами договору, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по травень 2023 року у сумі 127 грн. 11 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.4-5), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат; розрахунок проведено з урахуванням вказаних вище положень.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 4-5), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 127 грн. 11 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг у строки, визначені умовами договору, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 у сумі 95 грн. 69 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.4-5), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком на оплату окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 95 грн. 69 коп.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин та наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання перед позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на простій та відпустки працівників в контексті наявності форс-мажорних обставин.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по типовому договору розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985 грн. 65 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909; ідентифікаційний код 05761620) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) - 21 168 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 594 грн. 85 коп. пені, 127 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 95 грн. 69 коп. 3% річних та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.09.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	08.09.2023
Оприлюднено	11.09.2023
Номер документу	113334593
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —904/3225/23

Судовий наказ від 24.11.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Постанова від 21.11.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чус Оксана Володимирівна

Ухвала від 11.10.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чус Оксана Володимирівна

Ухвала від 27.09.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чус Оксана Володимирівна

Рішення від 08.09.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 10.07.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 26.06.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.09.2023 по справі 904/3225/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/3225/23

Судовий наказ від 24.11.2023

Постанова від 21.11.2023

Ухвала від 11.10.2023

Ухвала від 27.09.2023

Рішення від 08.09.2023

Ухвала від 10.07.2023

Ухвала від 26.06.2023

Рішення
від 08.09.2023 по справі 904/3225/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ