Рішення

від 08.09.2023 по справі 904/2965/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2965/23За позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАС ПЛЮС"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за договором поставки нафтопродуктів у розмірі 1 044 136,90грн.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що дійсно 01.05.2021 сторони уклали Договір поставки нафтопродуктів № 363/2/2118, згідно якого ТОВ " ОРАС ПЛЮС" отримало від ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" паливо на загальну суму 1 044 136,99 грн. Згідно наданих Позивачем документів Відповідач не здійснив оплату поставленого товару. Оскільки у Відповідача вилучені всі первинні документи, які стосуються взаємовідносин сторін, товариство не має можливості перевірити достовірність первинних документів на поставку та оплату товару за вищевказаним Договором. Таким чином, ТОВ "ОРАС ПЛЮС" не має можливості підтвердити несвоєчасну оплату або не оплату поставленого палива. Крім того, з 24.02.2022 Указом Президента в Україні введено воєнний стан. Відповідно до положень статі 1 Закону України "Про правовий режим воєнного етапу" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб. Фактично, вказані обставини позначилися на Відповідача зменшенням працівників. Зараз у підприємства обчислюються тільки один працівник це директор, який працює на 0,1 ставку. Вказані обставини істотно вплинули та обмежили можливість Відповідача з ведення господарської діяльності, у зв`язку з чим Відповідач просить відмовити Позивачеві в задоволенні його позовних вимог та надати сторонам можливість врегулювати справу самостійно.

У відповіді на відзив Позивач висловив не згоду з позицією Відповідача, посилаючись на те, що перелічені у відзиві причини виникнення боргу не впливають на обов`язок Відповідача виконання договірних зобов`язань.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2021 сторони уклали Договір поставки нафтопродуктів № 363/2/2118 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язується поставити Покупцю (Відповідачеві) нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору.

Одиниця виміру товару тонна (п. 1.2. Договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів (п. 3.2 Договору).

Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (Специфікаціях) до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Оплата товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснювались частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті (п. 4.2 Договору).

Жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від Сторін обставинами, що виникли після укладення Договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим Договором то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин (п. 6.1 Договору).

Сторона, яка не виконала зобов`язання за цим Договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом (п. 6.3 Договору).

Положення цього розділу не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягом строку прострочення виконання зобов`язань стороною, яка на них посилається (п. 6.4 Договору).

Строк дії Договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 7.1 Договору).

Додатком № 1/07 до Договору є специфікація на поставку товару від 01.07.2021, відповідно до якої, ціна за тону бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0*ДСТУ 7687:2015 становить 30 600,00 грн.

Додатком № 1/11 до Договору є специфікація на поставку товару від 01.11.2021, відповідно до якої, ціна за тону палива дизельне ДП-Л-Євро5-В0 (2710194300) ДСТУ 7688:2015 становить 26 700,00 грн., ціна за тону палива дизельне ДП-З-Євро5-В0 (2710194300) ДСТУ 7688:2015 становить 30 330,00 грн.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 1 044 136,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1/07 від 31.07.2021 на суму 206 886,60 грн. та № 1/11 від 30.11.2021 на суму 837 250,30 грн.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури № 90789419 від 31.07.2021 на суму 206 886,60 грн., № 90842850 від 30.11.2021 на суму 297 891,90 грн. та № 90842846 від 30.11.2021 на суму 539 358,40 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив, у зв`язку з чим, у Відповідача виник борг перед Позивачем у розмірі 1 044 136,90 грн.

Позивач направив Відповідачеві претензію № 14/05-210 від 30.01.2023, у якій вимагав протягом 5 днів, з дня отримання претензії перерахувати на рахунок ПАТ "Укртатнафта" заборгованість в сумі 1 044 136,90 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію № 09-02/23-3 від 09.02.2023, у якій борг не заперечував, однак з метою уточнення даних щодо ходу виконання Договору, просив надіслати ТОВ "ОРАС ПЛЮС" оригінали других екземплярів актів приймання-передачі за період липень, листопад 2021 року.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару Позивачем, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов частково заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.

Так, 01.05.2021 сторони уклали Договір № 363/2/2118 поставки нафтопродуктів, за п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 1 044 136,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1/07 від 31.07.2021 на суму 206 886,60 грн. та № 1/11 від 30.11.2021 на суму 837 250,30 грн.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури № 90789419 від 31.07.2021 на суму 206 886,60 грн., № 90842850 від 30.11.2021 на суму 297 891,90 грн. та № 90842846 від 30.11.2021 на суму 539 358,40 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснювались частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок Постачальника.

Щодо посилання Відповідача на дії форс-мажору, то, ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно зі ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На думку суду, воєнний стан на території України не означає, що Відповідач беззаперечно не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Крім того, беручи до уваги, п. 4.2. Договору, строк оплати за поставлений товар настав до 24.02.2023.

Беручи до уваги надані сторонами докази (Договір, акти приймання-передачі нафтопродуктів, рахунки-фактури, переписка сторін), відсутність доказів оплати за поставлений товар, суд вважає суму основного боргу в розмірі 1 044 136,90 грн. обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАС ПЛЮС" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 99, код 44094999) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код 00152307) 1 044 136,90 грн. основного боргу, 15 662,05 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков