Рішення

від 08.09.2023 по справі 904/2995/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2995/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП"

про стягнення боргу за поставлений товар, пені, штрафу, суми інфляційного збільшення та 3% річних

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 656 261,14 грн. - основного боргу, 11 176,13 грн. - індексу інфляції, 131 252,22 грн. - штрафу, 82 706,88 грн. - пені, 4 962,41 грн. - 3 % річних, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки № 27/02/2023 від 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 справу №904/2995/23 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930022761848 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 сторони уклали Договір поставки № 27/02/2023 (далі Договір), за п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник (Позивач) зобов`язується у порядку та строки, встановлені цим Договором постачати (передавати у власність) Покупцю (Відповідачеві) металопродукцію (далі по тексту Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар, у порядку та строки встановлені Договором оплатити вартість товару.

Кожна партія товару визначається специфікацією, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1) в якій зазначається: найменування (асортимент, номенклатура за сортами, марками, типами, розмірами) кількість, ціна за одиницю, загальна сума товару, що поставляється за цим Договором, а також умови, терміни поставок та оплати (п. 1.2. Договору).

Ціна товару визначається на підставі узгодженої сторонами у Специфікації і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін та зазначається у специфікації до цього Договору (п. 5.1. Договору).

Оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника у строк, вказаний у специфікації до цього Договору (п. 6.1. Договору).

Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору (п. 6.3. Договору).

Моментом оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі та/або рахунку-фактурі Постачальника (п.6.6. Договору).

Прийом-передача товару оформлюється видатковою накладною, або товарно-транспортною накладною у випадку передачі товару перевізнику Покупця (п. 7.2. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).

У разі невиконання або неналежне виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачується штраф у розмірі 20 % відсотків від суми заборгованості (п. 8.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Якщо до закінчення строку дії даного Договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії Договору або між сторонами не буде укладено новий Договір, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 12.1. Договору).

27.02.2023 сторони підписали специфікацію № 1, відповідно до якої загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією складає 658 330,99 грн. Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, передбаченою даною специфікацією, протягом 7 календарних днів з дня поставки товару.

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 656 261,14 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 28.02.2023 та ТТН № 31 від 28.02.2023, підписаними сторонами без заперечень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок на оплату № 52 від 27.02.2023 на суму 658 330,99 грн.

Відповідач надав Гарантійний лист № 4 від 28.02.2023, в якому гарантував оплату металопрокату підприємству ТОВ "Труботорг Інвест" на суму 658 330,99 грн.

04.04.2023 Позивач направив Відповідачеві претензію про сплату заборгованості, пені та штрафу, в якій вимагав сплатити на користь Позивача борг за поставлений товар у сумі 656 261,14 грн., штраф - 131 252,22 грн., пеню -24 272,67 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію № 28 від 06.04.2023, в якій зазначив, що не зміг виконати свої зобов`язання за Договором № 27/02/2023, у зв`язку із затримкою оплати Відповідачеві з боку Замовника продукції. Так як Замовник не відмовляється від своїх платіжних зобов`язань перед ТОВ "МВ-ГРУПП", останній гарантує ТОВ "Труботорг Інвест" сплату з майбутніми нарахуваннями в повному обсязі з відновленням фінансування до 01.05.2023.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував штраф у розмірі 20 % - 131 252,22 грн., 11 176,13 грн. індекс інфляції з березня 2023. по квітень 2023 р., за період з 08.03.2023 по 07.06.2023 - 82 706, 88 грн. пені та 4 962, 41 грн. 3 % річних.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки Позивачем товару Відповідачеві, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд погоджується з Позивачем.

Так, 27.02.2023 сторони уклали Договір поставки № 27/02/2023, за п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник зобов`язується у порядку та строки, встановлені цим Договором постачати (передавати у власність) Покупцю металопродукцію (далі по тексту Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар, у порядку та строки встановлені Договором оплатити вартість товару.

Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору (п. 6.3. Договору).

27.02.2023 сторони підписали специфікацію № 1, відповідно до якої загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією складає 658 330,99 грн. Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, передбаченою даною специфікацією, протягом 7 календарних днів з дня поставки товару.

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 656 261,14 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 28.02.2023 та ТТН № 31 від 28.02.2023, які підписані сторонами без заперечення.

Заперечень Відповідача щодо поставки не всього товару до суду не надходило, беручи до уваги п. 6.3. Договору та умови специфікації, строк оплати на частину поставленого товару настав 07.03.2023.

Докази оплати за оставлений товар в матеріалах справи відсутні.

Надані Позивачем документи (докази) (Договір, специфікація, видаткова накладна, ТТН, рахунок, претензія, відповідь на претензію) свідчать про належне виконання Позивачем договірних зобов`язань та прострочку Відповідача з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим суд визнає обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи звернення з вимогою про стягнення 656 261,14 грн. основного боргу.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки штрафу, пені, 3 % річних та індексу інфляції проведено правильно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Оскільки Позивач у позовній заяві повідомив про очікувані (попередні) витрати на правничу допомогу, доказів надання правничої допомоги до матеріалів справи не надав, це питання не розглядається судом.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП" (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Новоолександрівка (пн), комплекс будівель та споруд, 187А, код 35986198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ" (49027, м. Дніпро, вул. Акінфієва Івана, буд. 18, оф. 505 А, код 39333484) 656 261,14 грн. основного боргу, 11 176,13 грн. індекс інфляції, 131 252,22 грн. штрафу, 82 706,88 грн. пені, 4 962,41 грн. 3 % річних, 13 295,38 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков