Рішення

від 06.09.2023 по справі 910/4693/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2023Справа № 910/4693/23

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

позовної заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ"

про стягнення 48 356,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ" про стягнення 48 356,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 48 356,00 грн., яка фактично є збитками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

28.04.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4693/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/4693/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення, а саме позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494192256 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 01.05.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, 02.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494192256, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.20220 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ" (далі - Відповідача/Постачальник) було укладено Договір постачання № 9315-ПУ-УМТС-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої Продукції від погодженої до постачання кількості загальна вартість Договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої Продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання Продукції становить ± 15%, якщо інше не обумовлено Сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві такі документи: рахунок; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізнична/товарно-транспортна накладна); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у разі якщо Продукція підлягає обов`язковій сертифікації).

На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3 календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що розрахунки за Продукцію за цим Договором, що поставляється Постачальником, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90-го календарного дня з дати постачання відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Так само розрахунки за цим Договором можуть здійснюватися в інших формах, що не суперечать чинному законодавству.

У відповідності до пункту 8.1. Договору сторонами визначено, що цей Договір може бути скріплений печатками Сторін, що набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома Сторонами своїх зобов`язань термін дії Договору встановлюється до 31.12.2021 включно. У разі невиконання (неналежного виконання) Сторонами (Стороною) своїх зобов`язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору, між постачальником та покупцем було підписано та скріплено печатками Специфікацію від 21.04.2021 та Видаткову накладну № 10 від 17.05.2021, відповідно до якої постачальником поставлено покупцеві товар на загальну вартість 290 136,00 грн. в т.ч. 48 356,00 грн. - ПДВ.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Постачальник передав Покупцю товар на суму 290 136,00 грн., з яких сума ПДВ становить 48 356,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 17.05.2021.

Як вбачається з платіжної інструкції № 2241306 від 19.10.2021 та № 2241307 від 19.10.2021 на загальну суму 290 136,00 грн. Покупець сплатив Постачальнику вартість поставленого товару за вищевказаною накладною повністю.

До матеріалів справи долучена Квитанція про реєстрацію податкової накладної від 10.06.2021 на суму 290 136,00 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 48 356,00 грн., в якій зазначено, що податкова накладна за № 9154383861 від 10.06.20221 на суму 290 136,00 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 48 356,00 грн. згідно даних з ЄРПН прийнята, але має статус - "Реєстрацію зупинено".

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з надання податкової накладної, у зв`язку із закупівлею позивачем товару за Договором постачання № 9315-ПУ-УМТС-Т від 06.11.2020 та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим в свою чергу, позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ за господарською операцією та завдано останньому збитки у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 48 356,00 грн.

Як встановлено судом, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір постачання № 9315-ПУ-УМТС-Т, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Постачальник поставив, а Покупець оплатив товар у повному обсязі.

При цьому, за змістом пункту 4.3. Договору на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3 календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділу V цього Кодексу.

За змістом пп."а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України регламентовано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства та умови Договору, суд доходить висновку, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" мало законне очікування про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ" обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, реєстрація якої надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 48 356,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідної податкової накладної відповідачем зареєстровано не було.

Зі змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної від 10.06.2021 на суму 290 136,00 грн., в якій зазначено, що податкова накладна за № 9154383861 від 10.06.20221 на суму 290 136,00 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 48 356,00 грн. згідно даних з ЄРПН прийнята, але має статус - "Реєстрацію зупинено".

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на вказані норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вже зазначалось, згідно з пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201.10 Податкового кодексу України передбачає, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Таким чином, відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України, зокрема, не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 48 356,00. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та договором обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі № 910/3338/21 від 10.01.2022.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом травня-липня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини та період перебування судді Приходько І.В. у відпустці, повний текст судового рішення по справі № 910/4693/23 виготовлено 06.09.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ" про стягнення 48 356,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУР ЛІЗИНГ" (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 10/10, офіс 46; ідентифікаційний код: 42075340) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 7; ідентифікаційний код: 00178353) 48 356 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят шість) грн. 00 коп. - збитків та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2023.

Суддя І.В. Приходько