Рішення

від 08.09.2023 по справі 910/9528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023Справа № 910/9528/23за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзолотопостач"

про стягнення 577 576,43 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзолотопостач" про стягнення 577 576,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору овердрафтного кредитування № МБ-ОВ-КІЕ-3604 від 15.12.2020 у частині повернення кредиту, з огляду на що позивач просить суд стягнути 577 576,43 грн, з яких: 530 509,98 грн основного боргу та 47 066,45 грн процентів за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 позовну заяву залишено без руху.

30.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Частинами 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, у прохальній частині позову позивач просить визнати дану справу малозначною та здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на предмет позову у даній справі та незначну складність справи, враховуючи клопотання позивача, суд визнає справу № 910/9528/23, такою, яку доцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Так, будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи від сторін спору до суду не надходило.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про розгляд даної справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

14.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про долучення доказів.

У частині 8 статті 22 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у заяві про долучення доказів, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство" Укрзолотопостач" (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзолотопостач") (Позичальник, відповідач) укладено Договір овердрафтного кредитування № МБ-ОВ-КІЕ-3604 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому в п. 2.2. цього Договору (далі за текстом - «Кредит» або «Овердрафт»), а Позичальник має право отримати Кредит, а після отримання зобов`язаний використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі та інші платежі, в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що «Овердрафт» - короткостроковий кредит, який надається Банком Позичальнику на умовах цього Договору шляхом сплати розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує Кредитний залишок, в межах Ліміту Овердрафту, з утворенням Дебетового залишку.

Відповідно до п. 2.5.1. Договору Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше « 10» грудня 2021 р. (десятого грудня дві тисячі двадцять першого року) включно.

В останній день Строку Кредиту Позичальник не має права отримувати суми Кредиту і зобов`язаний повністю погасити всю заборгованість за основною сумою Кредиту, процентами, комісійними винагородами та іншими платежами за цим Договором (п. 2.5.2. Договору).

У випадку виникнення будь-якої Несприятливої події (будь-яка з подій, зазначених у статті 4), у тому числі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов`язань, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 2.5.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше 3 (трьох) Банківських днів з дня відправлення Банком відповідної вимоги (не включаючи день відправлення). У такому випадку днем закінчення Строку Кредиту зі сплатою всіх Боргових зобов`язань у повному розмірі є 4 (четвертий) Банківський день з дня відправлення Банком Позичальнику вимоги про дострокове повернення Кредиту (включаючи день відправлення вимоги) (п. 2.5.3. Договору).

Приписами п. 2.6.1 Договору визначено, що процентна ставка за Кредитом фіксована у розмірі 15,0% (п`ятнадцять процентів) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п`ять) днів на рік. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті закінчення Строку Кредиту, а початком - дата надання Кредиту та/або перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням). Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця, або в дату закінчення Строку Кредиту в повному розмірі. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом. Незважаючи на інші положення п. 2.6.1. цього Договору, проценти за користування Кредитом на прострочену суму Кредиту нараховуються Банком за ставкою у розмірі 15,0% (п`ятнадцять процентів) річних із розрахунку 365 днів на рік для Кредиту в національній валюті, з першого дня прострочення повернення суми Кредиту до тієї дати, коли сума Кредиту буде повернута Банку в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. Договору надання Кредиту здійснюється шляхом оплати з Поточного рахунку розрахункових документів Позичальника на суму, яка перевищує Кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах Ліміту Кредиту, який діє у відповідний період згідно з умовами цього Договору.

Датою надання сум Кредиту вважається день оплати з Поточного рахунку розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує Кредитовий залишок на такому рахунку (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 9.1. Договору цей Договір може бути змінено або доповнено за взаємною згодою Сторін. Зміни і доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі додатковими угодами до цього Договору або шляхом викладення цього Договору у новій редакції. Всі додаткові угоди щодо внесення змін та доповнень до цього Договору складають його невід`ємну частину.

Судом встановлено, що 08.12.2021 між Сторонами укладено Додатковий угоду № 1 до Договору овердрафтного кредитування № МБ-ОВ-КІЕ-3604 від 15.12.2020, якою викладено п. 2.2 Договору в такій редакції: «Ліміт Кредиту 565 000 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч)» та п. 2.5 Договору в такій редакції: « 2.5.1. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше « 05» грудня 2022 р. (п`ятого грудня дві тисячі двадцять другого року) включно. 2.5.2. В останній день Строку Кредиту Позичальник не має права отримувати суми Кредиту і зобов`язаний повністю погасити всю заборгованість за основною сумою Кредиту, процентами, комісійними винагородами та іншими платежами за цим Договором. 2.5.3. У випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, у тому числі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов`язань, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 2.5.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше 3 (трьох) Банківських днів з дня відправлення Банком відповідної вимоги (не включаючи день відправлення). У такому випадку днем закінчення Строку Кредиту зі сплатою всіх Боргових зобов`язань у повному розмірі є 4 (четвертий) Банківський день з дня відправлення Банком Позичальнику вимоги про дострокове повернення Кредиту (включаючи день відправлення вимоги).».

З метою забезпечення належного виконання Позичальником кредитних зобов`язань за Договором між Банком та ТОВ «СП «УКРЗОЛОТОПОСТАЧ» (Заставодавець) був укладений Договір №МБ- МПД-КІЕ-3604/1 застави майнових прав за депозитним договором від 15.12.2020 р. зі змінами та доповненнями внесеними відповідно Додаткової угоди № 1 від 08.12.2021 р. (Договір застави ), згідно з яким:

1.1. Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника(ів) перед Заставодержателем за договором(ми), зазначеним(их) в п. 1.2. цього Договору (далі - «Основне зобов`язання»), передає в заставу Заставодержателю, а Заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, наступне майно (далі - «Предмет застави»):

1.1.1. Майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному рахунку № НОМЕР_1 у доларах США в АТ «ПУМБ», код банку 334851 (далі грошові кошти на вкладному рахунку - «Депозит»), які належать Заставодавцю на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) №301437641 від « 08» грудня 2021 року (далі - «Депозитний договір»), а саме:

- право Заставодавця вимагати від Заставодержателя (який є боржником Заставодавця за Депозитним договором) повернути Депозит в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США 00 центів по закінченні строку його зберігання;

- право Заставодавця вимагати від Заставодержателя сплати процентів в розмірі, зазначеному в Депозитному договорі, нарахованих на суму Депозиту, в порядку та строки, передбачені Депозитним договором.

Майнові права оцінюються Сторонами в сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США 00 центів.

При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету застави Заставодержатель не буде зв`язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмету застави.

1.1.2. Код Предмету застави за внутрішньою класифікацією Заставодержателя: 59001 (іменні ощадні (депозитні) сертифікати, випущені банком-кредитором, майнові права на грошові кошти, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку-кредиторі на строк, не менший, ніж строк користування активом).

1.1.3. При поверненні від Заставодержателя, який виступає боржником Заставодавця за Депозитним договором, грошових коштів в сумі Депозиту та нарахованих за ним відсоткам в рахунок виконання зобов`язань за Депозитним договором всі одержані Заставодавцем при цьому грошові кошти, стають предметом застави. Заставодавець зобов`язаний у той же день перерахувати всі одержані грошові кошти Заставодержателю в рахунок виконання Основного зобов`язання, якщо на момент отримання цих коштів Основне зобов`язання не буде виконане у повному обсязі.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_2 вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу 530 509,98 грн кредитних коштів.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з Вимогою про погашення простроченої заборгованості за Договором овердрафтного кредитування № МБ-ОВ-КІЕ-3604 від 15.12.2020 Вих. № КНО-61.1.2/7 від 09.02.2023, у якій зазначав про наявність заборгованості та вимагав негайно погасити прострочену заборгованість з повернення основної суми кредиту у розмірі 530 509,98 грн та прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 22 866,47 грн.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що позичальник свої зобов`язання за Договором овердрафтного кредитування № МБ-ОВ-КІЕ-3604 від 15.12.2020 не виконав.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_2 судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу 530 509,98 грн кредитних коштів.

Відповідно до п.2.5.1. Договору в редакції Додаткової угоди Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше « 05» грудня 2022 р. (п`ятого грудня дві тисячі двадцять другого року) включно.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого кредиту (тіло кредиту) відповідача перед позивачем становить 530 509,98 грн.

Крім того, приписами п. 2.6.1 Договору визначено, що процентна ставка за Кредитом фіксована у розмірі 15,0% (п`ятнадцять процентів) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п`ять) днів на рік. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті закінчення Строку Кредиту, а початком - дата надання Кредиту та/або перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням). Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця, або в дату закінчення Строку Кредиту в повному розмірі. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом. Незважаючи на інші положення п. 2.6.1. цього Договору, проценти за користування Кредитом на прострочену суму Кредиту нараховуються Банком за ставкою у розмірі 15,0% (п`ятнадцять процентів) річних із розрахунку 365 днів на рік для Кредиту в національній валюті, з першого дня прострочення повернення суми Кредиту до тієї дати, коли сума Кредиту буде повернута Банку в повному обсязі.

З наданої позивачем виписки по особовому рахунку вбачається, що станом на 28.05.2023 відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 47 066,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату ухвалення рішення обов`язок по поверненню коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника по основному боргу - овердрафту в розмірі 530 509,98 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 47 066,45 грн перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, зокрема, накладення рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19.08.2022 в межах провадження № 42022110000000194 арешту на грошові кошти відповідача, що знаходилися на внутрішньобанківських рахунках із забороною розпоряджатися вказаними коштами, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч.4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката ТПП беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання.

Відповідно до діючого законодавства України обставина непереборної сили звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 дійшов висновку про те, що відсутність у суб`єкта господарювання коштів не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України.

З огляду на викладене, оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували об`єктивну неможливість виконання відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості за Договором станом на момент розгляду даної судової справи, суд відхиляє наведені в заяві ТОВ "Укрзолотопостач" доводи, зважаючи на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзолотопостач" (01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 4А; ідентифікаційний код: 31570585) на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідентифікаційний код: 14282829) заборгованість за сумою кредиту у розмірі 530 509 (п`ятсот тридцять тисяч п`ятсот дев`ять) грн 98 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 47 066 (сорок сім тисяч шістдесят шість) грн 45 коп. та судовий збір у розмірі 8 663 (вісім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 65 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева