Рішення

від 08.09.2023 по справі 910/1302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2023Справа № 910/1302/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/1302/23

за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АСТАРТА АГРО» (69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Троїцька, будинок 27)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «НТ АДЕНІУМ»

(01103, місто Київ, вул. Підвисоцького Професора, будинок 10/10, офіс 60-61)

про стягнення 255 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АСТАРТА АГРО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «НТ АДЕНІУМ» про стягнення 255 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу №4/21 від 09.08.2021 щодо поставки товару, оплаченого позивачем згідно платіжного доручення 1568 від 22.02.2022, та неповерненням суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1302/23, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощено о позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, місто Київ, вул. Підвисоцького Професора, будинок 10/10, офіс 60-61.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТ АДЕНІУМ» (за договором - Постачальник) та Приватним підприємством «АСТАРТА АГРО» (за договором - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №4/21, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується у встановлений строк поставити (передати власність) Покупцю мінеральні добрива, що в подальшому іменуються "Товар", зазначений в Специфікації (Додаток 1), яка с невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець-прийняти і сплатити Товар на умовах визначених цим Договором.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна Товару, який буде поставлятись в рахунок виконання даного Договору зазначений в Специфікації (Додаток 1), що надається до цього Договору, яка є не від`ємною його частиною (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1 договору Розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату товару (далі рахунок) за цінами визначеними у доданій до цього Договору Специфікації та видаткової накладної підписаної сторонами.

Розрахунки за Товар здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.3 договору).

Згідно п. 3.6 договору у випадку відсутності у Специфікації строку оплати Товару Покупець зобов`язаний оплатити 100% вартість партії Товару.

У п. 4.1. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюються окремими партіями на умовах вказаних в Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками та скріплення печатками Сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання Сторонами всіх зобов`язань за ним та проведення взаємних розрахунків (п. 11.2 договору).

Сторонами була підписана Специфікація №22 від 21.02.2022 року до Договору, якою були узгоджені наступні умови постачання:

- товар: «Добрива гранульовані комплексні мінеральні NP 20:20, мішок 50 кг», у кількості 10 тон, на загальну суму 255 000,00 грн. з ПДВ;

- умови оплати: Товар повинен бути оплачений Покупцем на умові 100% (сто відсоткової) оплати за кожну узгоджену партію;

- умови поставки: Поставка товару здійснюється на умовах EXW Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-кт Аношкіна 179, місце призначення зазначається Покупцем у заявці;

- строк поставки: лютий 2022 р.

22 лютого 2022 року ПП «Астарта Агро» було перераховано до ТОВ «НТ АДЕНІУМ» грошові кошти в розмірі 255 000,00 грн згідно платіжного доручення №1568 на підставі рахунку на оплату №240 від 21 лютого 2022 року за постачання товару відповідно до специфікації №22 від 21.22.2022 року.

Позивач вказує, що протягом встановленого специфікацією №22 від 21.22.2022 року строку ТОВ «НТ АДЕНІУМ» не виконало своїх зобов`язань та не здійснило поставку сплаченого товару.

21 грудня 2022 року Позивач звернувся з листом-вимогою повернути передоплату за товар у зв`язку з відсутністю постачання.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 255 000,00 грн попередньої оплати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 вказаного Кодексу).

Статтею 662 ЦК України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Зі змісту ч. 1 ст. 693 ЦК України слідує, що договором може бути встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата).

Судом встановлено, що позивачем за платіжним дорученням №1568 від 22.02.2022 було перераховано відповідачу згідно його рахунка №240 від 21 лютого 2022 року суму передоплати за товар у розмірі 255 000,00 грн.

Таким чином, виходячи з умов договору та специфікації до нього, у відповідача виник обов`язок поставити позивачеві замовлений та оплачений ним товар, останнім днем строку виконання якого було 28.02.2022.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу оплаченого згідно з платіжним дорученням №1568 від 22.02.2022 на суму 255 000,00 грн товару.

Отже, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу суми попередньої оплати в розмірі 255 000,00 грн.

Суд зазначає, що в статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати.

Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018р. по справі №910/5444/17, від 30.10.2018р. по справі №917/63/18.

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази поставки відповідачем позивачу товару, визначеного у специфікації та оплаченого згідно з платіжним дорученням №1568 від 22.02.2022, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 255 000,00 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «НТ АДЕНІУМ» (01103, місто Київ, вул. Підвисоцького Професора, будинок 10/10, офіс 60-61, ідентифікаційний код 35547282) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АСТАРТА АГРО» (69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Троїцька, будинок 27, ідентифікаційний код 44386061) 255 000 грн попередньої оплати та судовий збір у розмірі 2 684 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.09.2023.

СуддяЛітвінова М.Є.