Ухвала

від 08.09.2023 по справі 911/2706/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"08" вересня 2023 р. Справа № 911/2706/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» від 29.08.2023 № 07.03/1618 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум комфорт» 36994,36 грн

встановив:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі заявник, КП «Броваритепловодоенергія») звернулося до Господарського суду Київської області із заявою від 29.08.2023 № 07.03/1618 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум комфорт» (далі ТОВ «Палладіум комфорт») заборгованості за договором зі Споживачем про надання послуг від 01.11.2021 № 1401 у сумі 36994,36 грн, з яких: 15869,68 грн за надані послуги постачання теплової енергії та абонентської плати за постачання теплової енергії за період з квітня по червень 2023 року; 21124,68 грн за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з січня 2022 року по червень 2023 року.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

За приписами статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною другою статті 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Частина друга статті 150 ГПК України встановляє вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, згідно із пунктами 4 та 5 вказаної частини, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини третьої статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною другою статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору. Крім того заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, виписки банку тощо), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, проте відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно із викладеними у заяві обставинами, 01.11.2021 між КП «Броваритепловодоенергія», як виконавцем, і ТОВ «Палладіум комфорт», як споживачем, укладено договір № 1401 про надання послуг, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язався надавати споживачеві послуги, зазначені в додатку 1 цього договору (зокрема, постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізоване водопостачання та водовідведення), а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Як стверджує заявник, за період з квітня по червень 2023 року споживачу за отримані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а також за послуги з абонентського обслуговування, нараховано 15869,68 грн. За період із січня 2022 року по червень 2023 року споживачу за отримані послуги з централізованого водопостачання, а також за послуги з абонентського обслуговування, нараховано 21124,68 грн.

Водночас, за твердженнями заявника, на виконання умов договору КП «Броваритепловодоенергія» щомісяця направляло на електронну адресу ТОВ «Палладіум комфорт» рахунки на оплату та акти про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води і акти-рахунки за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з квітня по червень 2023 року, а також рахунки на оплату та акти про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та абонентське обслуговування послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період із січня 2022 року по червень 2023 року із зазначенням дати, кількості використаних послуг, тариф, по якому нараховувалася оплата, суму до оплати та залишок заборгованості на початок місяця. Зазначені документи, як стверджує заявник, КП «Броваритепловодоенергія» додатково направило поштою на юридичну адресу ТОВ «Палладіум комфорт», однак споживач не здійснив жодної оплати за надані послуги.

В якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, до заяви про видачу судового наказу долучено, зокрема: копію договору зі споживачем про надання послуг № 1401 від 01.11.2021; розрахунок суми боргу за надані послуги з теплопостачання; копію рішення виконавчого комітету Броварської міської ради № 877 від 24.11.2020; копію рішення виконавчого комітету Броварської міської ради № 534 від 12.10.2022; копію наказу КП «Броваритепловодоенергія» від 01.11.2021 № 353/1 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування»; копію наказу КП «Броваритепловодоенергія» від 30.06.2022 № 224 «Про внесення змін до наказу № 353/1 від 01.11.2021 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування»; копію постанови НКРЕКП № 2853 від 22.12.2021; копію наказу КП «Броваритепловодоенергія» № 449 від 30.12.2021; розрахунок суми боргу за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; копію опису вкладення від 23.06.2023 та копію накладної від 23.06.2023 (поштове відправлення № 0740030832802).

Згідно із частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 911/3753/17.

У поданій заяві КП «Броваритепловодоенергія» посилається на пункт 4.3 договору зі Споживачем про надання послуг від 01.11.2021 № 1401, де зазначено, зокрема, що фактично надані послуги у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг.

Таким чином, наведені вище норми законодавства, а також зміст пункту 4.3 вказаного договору, на який посилається заявник, свідчать про те, що належним доказом того, що господарська операція з надання послуг виконавцем споживачу відбулась, є акт про надання послуг.

Однак до заяви від 29.08.2023 № 07.03/1618 про видачу судового наказу КП «Броваритепловодоенергія» не додало актів про надання послуг, на наявність яких заявник посилається у своїй заяві. Відсутність належним чином оформлених первинних документів (актів про надання послуг) унеможливлює встановлення факту надання виконавцем послуг споживачу саме у заявлених обсягах та вартості, а відтак матеріали заяви не містять доказів виникнення або порушення ТОВ «Палладіум комфорт» права грошової вимоги заявника.

Згідно із частиною другою статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

З урахуванням викладеного, оскільки вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, до заяви не додано відповідних доказів, які б підтверджували відсутність спору про право, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пунктів 1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 ГПК України).

Керуючись статтями 148, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Комунальному підприємству Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум комфорт» 36994,36 грн за договором зі Споживачем про надання послуг від 01.11.2021 № 1401.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін