Рішення

від 30.08.2023 по справі 912/626/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокуСправа № 912/626/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/626/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід", вул. М. Грушевського, 145, м. Збараж, Тернопільська область, 47300

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар", вул. В. Чміленка, 19, кв. 4, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 503 333,34 грн

Представники сторін: участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 07.08.2023 задовольнив позовні вимоги. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" збитки в сумі 503 333,34 грн, а також судовий збір в розмірі 7550,00 грн.

14.08.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" подало заяву від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення, з вимогою поновити строк на подання заяви в разі його пропущення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 16.08.2023 суд призначив судове засідання для розгляду заяви ТОВ "Інтек-Захід" від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/626/23 на 30.08.2023 о 12:00 год.

В засіданні суду 30.08.2023 представники сторін участі не брали, про засідання суду повідомлялись належним чином.

Розглядаючи заяву по суті, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З дотриманням приписів процесуального законодавства, позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Також у позові міститься клопотання в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно заяви від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Інтек-Захід" заявляє про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн ТОВ "Інтек-Захід" надало копію Договору про надання правової допомоги від 21.03.2023.

За умовами Договору від 21.03.2023 укладеного між ТОВ "Інтек-Захід" (замовник) та адвокатом Репецьким В.В. (виконавець) замовник доручає, а виконавець приймає замовлення щодо надання правової допомоги, захисту та представництва інтересів замовника у справі за позовом ТзОВ "Інтек-Захід" до ТзОВ "Віса-Стар" про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних (п. 1.1.).

Згідно п. 3.1. Договору розмір гонорару виконавця, котрий підлягає оплаті замовником в разі досягнення позитивного результату у справі - задоволення судом (в т.ч. часткового) позовних вимог замовника у справі вказаній в п. 1.1. Договору, становить фіксовану суму у розмірі 50 000,00 грн. За положеннями п. 3.3. Договору правова допомога вважається наданою після ухвалення судом рішення у справі вказаній в п. 1.1. Договору, без необхідності додаткового підписання акта приймання-передачі надання правової допомоги.

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до моменту його розірвання або повного виконання його умов (п. 4.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

17.04.2023 ТОВ "Інтек-Захід" видало довіреність адвокату Репецькому В.В. представляти інтереси в Господарському суді Кіровоградської області у справі №912/626/23.

Адвокат Репецький В.В. брав участь у судових засіданнях у справі №912/626/23 в режимі відеоконференції - 25.05.2023 (30 хв), 08.06.2023 (10 хв), 19.06.2023 (15 хв), 06.07.2023 (1 год 10 хв), 07.08.2023 (27 хв).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Поряд з цим, у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто, ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому, ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Більше того, судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявив.

При цьому, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

На предмет відповідності критеріям зазначеним в ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що адвокат Репецький В.В. у даній справі заявив клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції та заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Інших заяв та клопотань представник позивача суду не подавав та не заявляв.

Тривалість засідань у даній справі не є значною.

Суд зазначає, що даний спір не є значної складності та не потребує від адвоката особливих професійних зусиль та навичок.

Отже, зазначений у Договорі розмір гонорару в сумі 50 000,00 грн є завищеними.

Виходячи з наведеного та враховуючи вказаний обсяг складових правової допомоги, наданої адвокатом позивачу у суді, категорію та складність справи, а також виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку, про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Решта вимог покладається на позивача.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/626/23 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" від 12.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/626/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" (вул. В. Чміленка, 19, кв. 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 38435608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Захід" (вул. М. Грушевського, 145, м. Збараж, Тернопільська область, 47300, і.к. 37753663) витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати позивачу (spd37753663@gmail.com), відповідачу (вул. В. Чміленка, 19, кв. 4, м. Кропивницький, 25006; вул. Сєнчева Сергія, буд. 25, м. Кропивницький, 25014; ksana.ldzhuk@gmail.com).

Повний текст додаткового рішення складено 08.09.2023.

Суддя В.Г. Кабакова