Ухвала

від 28.08.2023 по справі 915/737/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

28 серпня 2023 року Справа № 915/737/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Баштанської районної державної адміністрації, вул. Героїв Небесної сотні, 37, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 04056687)

електронна пошта: bashtanka@mk.gov.ua

до відповідача Заступника голови Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Козирєвої Анни Володимирівни, вул. Зоряна, 57, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57303

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації юридичної особи

Представники учасників справи у підготовче засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

1. Предмет та підстави позову.

До Господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 до відповідача Баштанської районної державної адміністрації та до відповідача Заступника голови Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Козирєвої Анни Володимирівни з позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації юридичної особи, в якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову вх. № 7858/23 від 16.06.2023):

1. Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для подання даної позовної заяви, що пропущений з поважних причин.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Снігурівської районної держадміністрації Миколаївської області від 17.12.2002 № 740-р, яким скасовано державну реєстрацію фермерського господарства "М-К" в зв`язку зі смертю голови фермерського господарства "М-К" Мігащука Івана Юрійовича.

3. Скасувати реєстраційну дію органу державної реєстрації - заступника голови Снігурівської районної державної адміністрації Козирєвої Анни Володимирівни № 140 від 18.12.2002 року в Єдиному державному реєстрі про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Фермерського господарства "М-К" (ідентифікаційний код СПД в ЄДРПОУ 19287889, місцезнаходження: Херсонська область, Бериславський район, с. Кірово), вчинене в журналі обліку реєстраційних справ № 038 від 19.11.1998.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Підставою позову позивачем зазначено наступні підстави.

ОСОБА_2 є засновником Селянського (фермерського) господарства «М-К», ідентифікаційний код 19287889, місцезнаходження якого: Миколаївська область, Снігурівський район, село Кірово.

19.11.1998 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого Снігурівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зроблено запис про державну реєстрацію Фермерського господарства «М-К» № 0368.

Фермерське господарство «М-К» було створено з метою здійснення господарської діяльності (зокрема, вирощування зернових, олійних культур) на земельній ділянці площею 51, 5 га, в т.ч. ораної 50, 0 га, для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, отриманої за державним актом на право довічного успадковуваного володіння, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Снігурівської міської ради народних депутатів Миколаївської області № 51 від 23.01.1991.

ОСОБА_2 є засновником фермерського господарства, проте не встиг скористатися правом на оформлення права землеволодіння або землекористування на земельну ділянку в порядку ЗК України, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Розпорядженням Снігурівської райдержадміністрації Миколаївської області від 17.12.2022 № 740-р скасовано державну реєстрацію фермерського господарства «М-К» згідно п. 33 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності в зв`язку зі смертю голови фермерського господарства, про що створено повідомлення Снігурівською райдержадміністрацією Миколаївської області від 18.12.200 № 140.

Позивач зазначає, що спірні правовідносини є корпоративними, оскільки позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 (йог донька), а спірні правовідносини виникли у зв`язку з припиненням юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки реєстраційна дія щодо скасування державної реєстрації юридичної особи - фермерського господарства «М-К» була проведена з порушенням закону, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позивач зазначає, що Баштанська районна державна адміністрація є правонаступником Снігурівської районної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 19 Конституції України, ст. 29 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», п. 33 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, ст. 27, 140 ЗК України, ст. 37, 529, 530, 249 ЦК УРСР, судовою практикою.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 16.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Проніної О. О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В підготовче засідання 16.06.2023 учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили.

16.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від представника позивача адвоката Проніної О. О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх. № 7860/23 від 16.06.2023), яке судом розглянуто та задоволено, про що зазначено в ухвалі суду від 16.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2023 відкладено підготовче засідання на 17.07.2023. Витребувано у позивача та відповідача виконавчого комітету Снігурівської міської ради докази. Призначено підготовче засідання на 17.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача, адвоката Проніної О. О.

В підготовче засідання 17.07.2023 учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили. Витребувані докази не подали.

29.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області засобами електронного зв`язку від представника позивача адвоката Проніної О. О. надійшов лист (вх. № 8549/23 від 29.06.2023), в якому адвокат Проніна О.О. повідомила суд, що представництво інтересів ОСОБА_1 по даній справі припинено 14.06.2023 на підставі ст. 28, 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку із розірванням договорів про надання правової допомоги № 85 від 21.01.2022, № 77 від 21.10.2021. Враховуючи викладене, представник позивача адвокат Проніна О. О. просила суд в подальшому повістки і процесуальні документи направляти безпосередньо позивачу.

В ухвалі суду від 17.07.2023, враховуючи припинення повноважень адвоката Проніної О. О. на представництво інтересів позивача, судом зазначено, що подальші процесуальні документи суду у даній справі (крім даної ухвали до відома представнику) не направлятимуться на адресу адвоката Проніної О. О. Ухвала суду від 17.07.2023 направлена до відома адвокату Проніній О. О., про що зазначено в ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 28.08.2023.

Визнано явку позивача в підготовче засідання обов`язковою.

Повторно витребувано у позивача та виконавчого комітету Снігурівської міської ради докази.

В підготовче засідання 28.08.2023 учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили. Витребувані докази не подали.

Від позивача жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило, причини неявки в підготовче засідання 28.08.2023 позивача (або повноважного представника позивача за наявності) суду не повідомлено.

Від виконавчого комітету Снігурівської міьської ради надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду (вх. № 10781/23 від 16.08.2023), згідно якої вбачається, що відомості про ФГ "М-К" не включено до ЄДРЮОФОПГФ, реєстраційна справа в паперовій формі отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація.

31.07.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області засобами електронного зв`язку від представника позивача адвоката Проніної О. О. надійшов лист (вх. № 10062/23/23 від 31.07.2023), в якому адвокат Проніна О.О. повідомила суд, що представництво інтересів ОСОБА_1 по даній справі припинено 14.06.2023 на підставі ст. 28, 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку із розірванням договорів про надання правової допомоги № 85 від 21.01.2022, № 77 від 21.10.2021. Враховуючи викладене, представник позивача адвокат Проніна О. О. просила суд в подальшому повістки і процесуальні документи направляти безпосередньо позивачу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в господарському суді повідомлена особисто, ухвали суду надсилались також і на поштову адресу самого позивача ОСОБА_1 та отримувались нею, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (02.06.2023, 28.07.2023).

Зокрема, ухвала суду від 17.07.2023, якою призначено підготовче засідання на 28.08.2023, особисто отримана позивачем ОСОБА_1 завчасно 28.07.2023.

Додатково ухвали суду надсилались на електронну пошту позивача vinarciknada@gmail.com.

Як вказано вище, від позивача жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило, причини неявки в підготовче засідання 28.08.2023 позивача (або повноважного представника позивача за наявності) суду не повідомлено.

3. Джерела права, які застосував суд.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Правова позиція також зазначена у постановах Верховного Суду від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

До такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 та Верховний Суд у постановах від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (постанови Верховного Суду у від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17).

КГС ВС в постанові від 29.12.2020 у справі № 910/14532/19 зауважив, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем, об`єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та постановах Верховного Суду від 29.12.2020 по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 по справі № 916/365/17).

Норми ст. 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17).

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

За результатами розгляду вищевказаної справи Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи".

Вищевказаної правової позиції послідовно дотримується Верховний Суд. Так, аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, вказавши, що:

- обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;

- у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання;

- у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи;

- приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Вищевказана правова позиція послідовно дотримується Верховним Судом. Так, у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 судом зазначено наступне.

Водночас підставами передачі даної справи № 910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати, колегією суддів було визначено необхідність уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Крім того, об`єднана палата звертає увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи, про що, у свою чергу, зазначено колегією суддів в ухвалі від 22.12.2022, якою справу передано на розгляд об`єднаної палати та визначено як підстави уточнення висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

4. Висновки суду.

Судом у даній справі проведено три підготовчих засідання 16.06.2023, 17.07.2023, 28.08.2023. В жодне підготовче засідання позивач (або повноважний представник позивача не з`явився).

Строк підготовчого провадження є обмеженим (ч. 3 ст. 177, ч. 2 ст. 181 ГПК України).

Як зазначено судом вище, 16.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від представника позивача адвоката Проніної О. О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх. № 7860/23 від 16.06.2023), а 29.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області засобами електронного зв`язку від представника позивача адвоката Проніної О. О. надійшов лист (вх. № 8549/23 від 29.06.2023), в якому адвокат Проніна О.О. повідомила суд, що представництво інтересів ОСОБА_1 по даній справі припинено 14.06.2023 на підставі ст. 28, 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ухвалами суду від 16.06.2023, від 17.07.2023 двічі витребовувались у позивача докази (належним чином засвідчена копія Статуту Фермерського господарства «М-К» (код ЄДРПОУ 19287889)). Проте, позивачем не виконано вимоги ухвал суду, не подано суду витребуваних доказів, як і не повідомлено суду про причини неподання доказів. При цьому, про наявність у позивача вказаного доказу свідчить факт долучення до матеріалів позовної заяви копій двох аркушів Статуту.

Ухвалою суду від 17.07.2023 судом визнано явку позивача обов`язковою.

В підготовче засідання 28.08.2023 позивач ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки не повідомила, повноважного представника (за наявності) не направила.

Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в господарському суді повідомлена особисто, ухвали суду надсилались на поштову адресу самого позивача ОСОБА_1 та отримувались нею, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (дати отримання ухвал суду 02.06.2023, 28.07.2023).

Зокрема, ухвала суду від 17.07.2023, якою призначено підготовче засідання на 28.08.2023, особисто отримана позивачем ОСОБА_1 завчасно 28.07.2023.

Додатково ухвали суду надсилались на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_1

Як вказано вище, від позивача жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило, причини неявки в підготовче засідання 28.08.2023 позивача (або повноважного представника позивача за наявності) суду не повідомлено.

Суд дійшов висновку, що нез`явлення позивача перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, з`ясуванню обставин у справі, а також виконанню завдань підготовчого провадження (ст. 177 ГПК України), в тому числі, але не виключно, щодо встановлення складу учасників процесу, витребування доказів, встановлення обставин, які входять до предмета доказування тощо. Так, нез`явлення позивача перешкоджає суду встановленню обставин щодо спадкування прав та обов`язків спадкодавця (засновника фермерського господарства ОСОБА_2 ), зокрема, встановлення кола спадкоємців, неповнолітніх осіб (в т.ч. позивача) на дату смерті спадкодавця та їх законних представників, а також доказів на підтвердження викладених обставин (питання оформлення спадкових прав, вжиття дій щодо відновлення / здійснення діяльності фермерського господарства на дату смерті засновника фермерського господарства тощо). В позовній заяві позивач в якості третьої особи просив залучити ОСОБА_4 , зазначивши, що вказана особа є спадкоємцем корпоративних прав фермерського господарства. Проте, суду не подано відповідних доказів, що унеможливлює вирішення питання залучення третьої особи та/або витребування судом доказів. Крім того, обов`язковість явки позивача викликана необхідністю з`ясування питань щодо поважності причин пропуску строку позовної давності та доказів на їх підтвердження, а також з`ясування порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду (зокрема, питання відновлення діяльності припиненої юридичної особи ФГ "М-К" (місцезнаходження Херсонська область), державна реєстрація якого проводилась Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області, а також використання земельної ділянки площею 51, 5 га для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, в т.ч. з урахуванням наявного спору щодо земельної ділянки, розгляд якого здійснюється Бобринецьким районним судом Кіровоградської області по справі № 383/314/23).

Повідомлення позивача про підготовчі засідання здійснено судом належним чином та завчасно, однак позивач та/або повноважний представник позивача у підготовчі засідання не з`явився, хоча явка позивача визнана судом обов`язковою. При цьому, позивач не виконує покладені на нього процесуальні обов`язки щодо подання витребуваних документів, щодо явки в засідання суду, щодо повідомлення причин невиконання вимог ухвали суду, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Жодних заяв, клопотань на адресу суду від позивача не надходило.

Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника (в спірному випадку припинення представництва адвокатом інтересів клієнта) позивач може вжити заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому процесі шляхом направлення іншого повноважного представника чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.

Крім того, наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду", яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Таким чином, учасники справи не позбавлені права брати участь у підготовчому / судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в підготовчому / судовому засіданні, він може подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості явки або забезпечення явки представника в підготовче / судове засідання.

В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача Баштанської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04056687), до відповідача Заступника голови Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Козирєвої Анни Володимирівни про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації юридичної особи залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.09.2023

Суддя Е.М. Олейняш