Рішення

від 30.08.2023 по справі 915/528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року Справа № 915/528/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Фермерського господарства "Калина" (код ЄДРПОУ 25374581, юридична адреса: вул. Миру, буд. 46, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55312, електронна адреса: gladun416@gmail.com)

до відповідача: Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 33850880, адреса: вул.. Дружби народів, буд. 48, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Миколаївської області звернулося Фермерського господарства "Калина" з позовом до Южноукраїнської міської ради, яким позивач просить суд: визнати право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820381000:06:000:0083, що розташована в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської територіальної громади (Іванівська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 25 га, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №276 за фермерським господарством "Калина", код ЄДРПОУ 25374581, юридична адреса: 55312, с. Садове, вул. Миру, 46, Арбузинський район Миколаївської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/528/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 12.04.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. 7, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

25.04.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26 травня 2023 року о 10:30 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

26.05.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позов.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Заперечення відповідача обґрунтовано тим, що громадянка ОСОБА_1 , починаючи з дати набуття права постійного користування земельною ділянкою площею 25 гектарів, яка розташована на території Іванівської сільської Ради з цільовим призначенням: для ведення селянського (фермерського) господарства, до дати звернення до суду від імені фермерського господарства «Калина» (єдиним засновником та учасником якого вона являється) із позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою, жодного разу не зверталась ні до Іванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, ні до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, із заявами про зміну постійного користувача земельної ділянки, яка перебуває у власності Южноукраїнської міської територіальної громади, із фізичної особи ОСОБА_1 та фермерське господарство «Калина». Южноукраїнська міська рада Миколаївської області ніколи не розглядала питання про зміну постійного користувача земельної ділянки із фізичної особи ОСОБА_1 на фермерське господарство «Калина», а тому Южноукраїнська міська рада Миколаївської області жодним чином (жодною своєю дією/бездіяльністю та/або рішенням) не порушувала та не могла порушити права як ОСОБА_1 так і фермерського господарства «Калина», що свідчить про відсутність спору між сторонами по справі. Згідно приписів чинного в Україні законодавства в сфері земельних відносин для внесення змін до відомостей про постійного користувача земельної ділянки ОСОБА_1 та/або фермерському господарству «Калина» необхідно звернутись із відповідною заявою до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, яка зобов`язана розглянути таку заяву протягом 30 днів з дати її надходження та прийняти рішення про зміну користувача земельної ділянки, яке потім підлягає державній реєстрації. За загальними правилами, встановленими приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України захисту в судовому порядку підлягає лише порушене право особи. В даному випадку Позивачем по справі не надано до суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів того, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області будь - яким чином порушила права та/або законні інтереси фермерського господарства «Калина», яке ніколи не зверталось до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області із будь - якими заявами, а тому в даній справі відсутній предмет спору.

26.05.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 28 червня 2023 року о 10:30 год.

05.06.2023 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив.

Позивач заперечення відповідача вважає необґрунтованими та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечення позивача обґрунтовано посиланням на ст. 19 Конституції України, п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/939/18, наказ №21-ОТГ «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну від 23 квітня 2021 року та мотивовано тим, що органи місцевого самоврядування повинні знати, що земельні ділянки загальною площею 25 га надавались на праві постійного користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 не як громадянину, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства. Законодавством, чинним на час створення Фермерського господарства "Калина", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерським господарством як юридичною особою. Водночас, одержання громадянином державного акту, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створений такого фермерського господарства. Крім цього, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі. Саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства, тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після йогостворення належить цьому господарству. З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримає саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства, та постійним користувачем вказаної ділянки наданої засновнику є селянське (фермерське) господарство. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяження таких прав врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Перелік документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, визначено частиною першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речовим прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, для державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством подається документ, що підтверджує державну реєстрацію засновником такого фермерського господарства.

Відповідач зазначає, що у січні 2022 року до Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська в усній формі з питанням як зареєструвати інше речове право постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820381000:06:000:0083 на фермерське господарство "Калина", де отримала відповідь, що Фермерське господарства "Калина" не має жодного речового права на земельну ділянку, яка була надана у постійне користування фізичній особі - засновнику (члену) такого господарства. Право постійного користування земельною ділянкою надано ОСОБА_1 як фізичній особі, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством "Калина". Рекомендували звернутися із позовом до Господарського суду, щоб суд виніс рішення про визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номерам 4820331000:05:000:0083 за фермерським господарством "Калина" і на підставі рішення суду державний реєстратор зареєструє речове право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820331000:05:000:0083 за фермерським господарством "Калина". У лютому 2022 року почалася війна, господарство не зверталося до суду враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, суд певний період часу не працював . У заявку з воєнними діями в Україні міжнародні організації надають малим фермерським господарствам фінансову та матеріальну допомогу, яку фермерське господарство "Калина" не може отримати з тих причин, що фермерське господарство належним чином зареєстроване, а речове право на користування земельною ділянкою не законно зареєстровано на фізичну особу. Земельна ділянка з кадастровим номером 4820381000:06:000:0083 знаходиться у користуванні фермерського господарства "Калина" з 1936 року, з дати заснування є постійним користувачем названої земельної ділянки, натомість Южноукраїнською міською радою внесено відомості до Єдиного державного реєстру речових прав, що інше право постійного користування земельною ділянкою належить фізичній особі ОСОБА_1 , чим порушено права фермерського господарства.

28.06.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09 серпня 2023 року об 11:30 год.

21.07.2023 Южноукраїнською міською радою подано до господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника ради. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

08.08.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника ФГ "Калина", закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті.

09.08.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 30 серпня 2023 року об 11:30 год.

29.08.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника ФГ "Калина".

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

На підставі ст. 233 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням 3 сесії 22 скликання Арбузинської районної ради народних депутатів Арбузинського району Миколаївської області від 30 листопада 1994 року ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 25 гектарів, яка розташована на території Іванівської сільської Ради народних депутатів з цільовим призначенням: для ведення селянського (фермерського) господарства.

10 листопада 1995 року ОСОБА_1 отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25 га, про що у книзі записів державних актів на право постійного користування землею зроблено запис №276.

02 серпня 1996 року ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (запис №276) створено та зареєстровано селянське фермерське господарство "Калина" (код ЄДРПОУ 25374581).

У 2020 році ОСОБА_1 звернулась до ДП «Центр Державного земельного кадастру» із заявою про розробку технічної документації та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці загальною площею 25 га, яка перебуває у неї на праві постійного користування.

22 травня 2020 ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 25 га, згідно заяви ОСОБА_1 .

12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до відділу в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про здійснення державної реєстрації технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 25 га, яка перебуває в неї на праві постійного користування та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номеру: 4820381000:06:000:0083.

12 серпня 2020 року відділом в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснено державну реєстрацію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 25 га та присвоєно цій земельній ділянці кадастровий номер: 4820381000:06:000:0083, яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 .

14 грудня 2020 року Южноукраїнською міською радою Миколаївської області прийнято рішення №11 «Про початок реорганізації Костянтинівської селищної ради та Іванівської сільської ради шляхом приєднання до Южноукраїнської міської ради» згідно пункту 2 якого вирішено почати процедуру реорганізації Іванівської сільської ради (ЄДРПОУ 02125869), місцезнаходження: вул. Шкільна будинок 2, с. Іванівна, Вознесенського району Миколаївської області) шляхом приєднання до Южноукраїнської міської ради (ЄДРПОУ 33850880), місцезнаходження: вул. Дружби Народів, 48 м. Южноукраїнськ, Миколаївської області). А пунктом 3 даного рішення визначено, що Южноукраїнська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Костянтинівської селищної ради та Іванівської сільської ради.

08 грудня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ №21-ОТГ «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність», згідно якого земельні ділянки загальною площею 363,6865 га, що перебували у державній власності підлягали передачі у комунальну власність Южноукраїнської міської територіальної громади.

08 грудня 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Южноукраїнським міським головою Онуфрієнко Валерієм Васильовичем, на виконання наказу від 08.12.2020 №21-ОТГ, підписано Акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність.

26 січня 2021 року Южноукраїнською міською радою Миколаївської області прийнято рішення №183 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Южноукраїнської міської територіальної громади», яким затверджено Акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 08.12.2020.

23 квітня 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська Лазоренко Оксаною Валеріївною зареєстровано за Южноукраїнською міською територіальної громадою в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області право власності за земельну ділянку площею 25 га, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_1 . Державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку здійснена на підставі наказу № 21-ОТГ «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність». Акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 08.12.2020, рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 26.01.2021 №183 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Южноукраїнської міської територіальної громади».

Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820381000:06:000:0083, що розташована в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської територіальної громади (Іванівська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 25 га, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №276 за фермерським господарством "Калина", код ЄДРПОУ 25374581, юридична адреса: 55312, с. Садове, вул. Миру, 46, Арбузинський район Миколаївської області.

Господарський суд, надаючи оцінку доводам позовної заяви, вважає, що обов`язковим для врахування та застосування у цій справі є таке.

Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною другою статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Подібні висновки, викладені, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/6613/20, про

Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Досліджуючи докази, на які посилається позивач в своїй позовній заяві, господарський суд не знаходить підстав вважати порушеним його право, про захист якого йдеться в позові, діями або бездіяльністю відповідача.

Так, як витікає з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №327764719 від 01.04.2023 (а.с. 44), відповідно до запису про речове право 41747326, за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4820381000:06:000:0083.

Підставою для внесення запису про право власності є обставини передання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Южноукраїнської міської територіальної громади та відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 57917580 від 28.04.2021.

Документи, подані для державної реєстрації: наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №21-ОТГ від 08.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020; рішення Южноукраїнської міської ради №183 від 26.01.2021 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Южноукраїнської міської територіальної громади».

Позивач, посилаючись в позовній заяві на зазначений запис, не наводить доводів, з який витікало би, що його право постійного користування порушено набуттям відповідачем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до запису про інше речове право №41747435 (а.с. 45) державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57917580 від 28.04.2021 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1

До позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що це рішення прийнято відповідачем.

При цьому господарський суд відзначає, що порушення права, внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування рішень у відповідності до їхньої компетенції, встановлюється на підставі дослідження спірного рішення на предмет відповідності положенням закону.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Позивачем не подано до позовної заяви належним чином завіреної копії рішення органу місцевого самоврядування, з якого витікало б порушення останнім його прав та законних інтересів, на захист яких подано цей позов.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що рішення, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права постійного користування прийнято відповідачем, не подано суду відповідного рішення, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту порушення його права, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволені позову відмовити повністю.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Фермерське господарство "Калина" (код ЄДРПОУ 25374581, юридична адреса: вул. Миру, буд. 46, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55312, електронна адреса: gladun416@gmail.com),

відповідач: Южноукраїнська міська рада (код ЄДРПОУ 33850880, адреса: вул.. Дружби народів, буд. 48, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002).

Повний текст судового рішення складено і підписано 08.09.2023.

Суддя В.О.Ржепецький