Рішення

від 07.09.2023 по справі 916/2553/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2553/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до приватного підприємства „М.ІД про стягнення 39 136,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту Департамент) звернувся до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „М.ІД (далі по тексту ПП „М.ІД) про стягнення заборгованості за орендною платою у розмірі 17 255,83 грн. за період з 01.12.2020р. до 19.04.2021р. та неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21 880,50 грн. за період з 20.04.2021р. по 14.07.2021р. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №52/33 від 11.01.2010р. в частині сплати орендних платежів та повернення об`єкта оренди після розірвання договору у судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.06.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

ПП „М.ІД було повідомлено судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали від 21.06.2023р. на юридичну адресу відповідача, а саме: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 67, кв. 6, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату відкриття провадження у справі.

05.07.2023р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом із конвертом та ухвалою суду від 21.06.2023р. у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП „М.ІД про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Нежилі приміщення підвалу, розташовані за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 67, загальною площею 91,3 кв. м., згідно свідоцтва про право власності від 06.04.2009р. належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

11.01.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та МПП „М.ІД (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №53/33, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 67, загальною площею 91,3 кв. м. Договір оренди укладено на строк до 20.05.2010р.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р. орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди місяць 1991,01 грн. та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно з п. 4.7 договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.10 договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р. у випадку припинення дії цього договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

11.10.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та МПП „М.ІД було укладено додаткове погодження №1 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., згідно якого строк дії договору було продовжено до 11.10.2012р., визначено, що базова ставка орендної плати складає 2238,25 грн.

12.11.2012р. між Департаментом та МПП „М.ІД було укладено додаткове погодження №2 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., відповідно до якого Орендодавець був замінений у договорі на Департамент згідно рішення Одеської міської ради №384-VI від 28.02.2011р.; продовжено строк дії договору до 12.10.2015р.; визначено, що базова ставка орендної плати складає 2489,85 грн.

15.05.2016р. між Департаментом та ПП „М.ІД було укладено додатковий договір №3 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., згідно якого Орендар був замінений з малого приватного підприємства на приватне підприємство. Крім того, сторонами було продовжено строк дії договору до 16.04.2019р.; визначено, що базова ставка орендної плати складає 3618,63 грн.

01.11.2018р. між Департаментом та ПП „М.ІД було укладено додатковий договір №4 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., згідно якого сторонами було продовжено строк дії договору до 01.10.2021р.

13.05.2019р. між Департаментом та ПП „М.ІД було укладено додатковий договір №5 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., згідно якого сторонами було визначено, що базова ставка орендної плати з 13.05.2019р. складає 12 269,69 грн.

10.07.2019р. між Департаментом та ПП „М.ІД було укладено додатковий договір №5 до договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р., згідно якого сторонами було визначено, що базова ставка орендної плати з 10.07.2019р. складає 3493,43 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2021р. по справі №916/3776/20 позовні вимоги Департаменту до ПП „М.ІД було задоволено, розірвано договір оренди №52/33 від 11.01.2010р., укладений між ПП М.ІД та Департаментом; виселено ПП М.ІД із нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 91,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 67 на користь Департаменту; присуджено до стягнення із відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 32 018,57 грн. за період з 01.03.2020р. по 31.10.2020р., пеню в сумі 1 374,39 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 306,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14.07.2021р. державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в ході виконання судового рішення по справі №916/3776/20 було встановлено, що орендоване ПП „М.ІД підвальне приміщення було звільнено останнім, про що складено акт.

У поданій до суду позовній заяві Департаментом було наголошено, що договір вважається розірваним з 20.04.2021р., тобто після набрання рішенням суду від 23.03.2021р. по справі №916/3776/20 законної сили. Проте, орендоване приміщення було звільнено лише 14.07.2021р., що є підставою для стягнення неустойки. Крім того, позивачем заявлено до стягнення орендну плату за період з 01.12.2020р. до 19.04.2021р., стягнення якої не було предметом спору по справі №916/3776/20.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019р., який набрав чинності 27.12.2019р.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 11.01.2010р. між сторонами по справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення №53/33 на строк до 01.10.2021р. Вказаний договір був розірваний рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2021р. по справі №916/3776/20, яке набрало законної сили 20.04.2021р.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом заявлених Департаментом позовних вимог є вимоги, зокрема, про стягнення орендної плати у розмірі у розмірі 17 255,83 грн. за період з 01.12.2020р. до 19.04.2021р. за договором оренди, стягнення якої не було предметом спору по справі №916/3776/20.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язань в частині сплати орендної плати за період з 01.12.2020р. до 19.04.2021р., тобто до моменту розірвання договору у судовому порядку, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Департаментом позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ПП „М.ІД орендної плати у розмірі 17 255,83 грн.

Згідно з п. 4.7 договору оренди нежитлового приміщення №53/33 від 11.01.2010р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положеннями п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29 травня 2013 року N 12 передбачено наступне. Застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень ч. 1-2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Так, з висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за II півріччя 2014 р. (лист від 01.04.2015р.) вбачається, що для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно не виконав цього обов`язку (постанова Верховного Суду України від 19 серпня 2014 р. у справі N 3-70гс14). Положеннями ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов`язку з повернення речі. Обов`язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 2 вересня 2014 р. у справі N 3-85гс14).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що орендоване приміщення було звільнено відповідачем лише 14.07.2021р., що підтверджується складеним державним виконавцем актом; будь-які інші докази, які можуть свідчити про передання приміщення раніше, ніж вказано у акті, в матеріалах справи відсутні. При цьому, докази на підтвердження неможливості повернення відповідачем орендованого приміщення з обставин, які не залежали від відповідача, також в матеріалах справи відсутні. Таким чином, Департамент має право нараховувати відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за період з 20.04.2021р. до 14.07.2021р.

З викладених обставин господарський суд, перевіривши розрахунок неустойки, нарахованої Департаментом за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21 880,50 грн. за період з 20.04.2021р. по 14.07.2021р., дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Департаментом позовних вимог до ПП „М.ІД у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства „М.ІД заборгованості за орендною платою у розмірі 17 255,83 грн., неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21 880,50 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства „М.ІД /65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 67, кв. 6, ідентифікаційний код 37679135/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595/ орендну плату у розмірі 17 255,83 грн. /сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн. 83 коп./, неустойку у розмірі 21 880,50 грн. /двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят грн. 50 коп./, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна