Рішення

від 07.09.2023 по справі 922/2556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023м. ХарківСправа № 922/2556/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" (31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Франка Івана, 16, код ЄДРПОУ 43496133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроторг Експо" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24-А, код ЄДРПОУ 44340561) про стягнення 106 265,41грн без виклдику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 67 320,00грн основного боргу, 31 224,33грн пені, 7 721,08грн збитків від інфляції. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням суду від 14.08.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроторг Експо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" - 67320,00грн основного боргу, 31224,33грн пені, 7721,08грн збитків від інфляції, 2684,00грн судового збору.

28.08.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Ухвалою суду від 29.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, заперень на заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надав. Ухвала суду про прийняття заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду у справі від 29.08.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Проте, відповідно до трекінгу з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення, а саме: ухвала суду від 29.08.2023 за штрих-кодом 6102272663350 відповідачу не вручена з причини: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та невручення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

В силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Юридична особа зобов`язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 910/15120/20.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 29.08.2023, якою було прийнято заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

На час прийняття додаткового рішення, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті поданої позивачем заяви не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

23.04.2023 між позивачем та адвокатом Заїкою Валерієм Вікторовичем укладено договір про надання правової допомоги № 16, відповідно до умов якого позивач доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу, здіймнювати представництво та захист в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зорема на стадії розгляду справи в суді, а позивач здійснювати оплату юридичних послуг адвоката з додатком до цього договору.

У п.4.1 договору сторони погодили порядок оплати послуг адвоката, а саме: оплата послуг проводиться в розмірі 20 000,00грн.

На виконання умов договору 15.08.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором від 23.04.2023. У вказаному акті з посиланням на дати детально зазначено найменування послуг, які були надані адвокатом на загальну суму 20 000,00грн. Акт підписано без зауважень та заперечень.

Адвокат засвідчив, що винагорода (гонорар) отримана від позивача своєчасно і в поіному обсязі, претензій до нього не має.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем одночасно з позовом попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, та подано заяву, в якій зазначено, що докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть надані ним на підставі ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Згідно з вимогами ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звертаючись 28.08.2023 до суду з заявою, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн.

В обґрунтування заяви провідшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 23.04.2023, Акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 15.08.2023 до договору, детальний опис наданих послуг по справі № 922/2556/23, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 445 від 25.12.2009, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ № 1000490 від 05.06.2023.

Як вже зазначалось вище, адвокат, підписуючи акт прийому-передачі наданих ним позивачу послуг від 15.08.2023 за договором, засвідчив факт отримання ним винагороди (гонорару) в повному обсязі, та претензій до позивача не має.

За приписами ч.1, ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його позові, а надані суду докази, свідчать про існування договірних відносин між позивачем та Адвокатом Заїкою В.В.

Враховуючи викладене, а також обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, суд дійшов висновку, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Відповідачем, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені повністю, витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у сумі 20 000,00грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроторг Експо" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24-А, код ЄДРПОУ 44340561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюк ЮА" (31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Франка Івана, 16, код ЄДРПОУ 43496133) - 20 000,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складено та підписано 07.09.2023.

Суддя Т.А. Лавренюк