Рішення

від 08.09.2023 по справі 922/2978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2978/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліша Естейт", м.Харків про стягнення коштів 360 355,80 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліша Естейт" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 360 355,80 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0484 га по вул. Зерновій, 57 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:05:015:0029 за період з 28.01.2020 по 28.02.2022. Також просить стягнути на свою користь витрати по сплаті судового збору 5 405,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2978/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

31.07.2023 до суду відповідачем подано відзив (вх.№20175), в якому у задоволенні позову просить відмовити, а у разі його задоволенні просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, щодо нарахованої позивачем суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 28.01.2020 по 09.07.2020 включно. Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що акт обстеження земельної ділянки не підтверджує факту використання відповідачем земельної ділянки у межах визначеної площі, оскільки обстеження, на думку відповідача, відбувалось формально, без огляду самої будівлі, яка розташована на земельній ділянці.Дані, які зазначені у Витягу з державного земельного кадастру від 16.06.2014 року не відповідають дійсності та є на день розгляду справи не актуальними та не відображають дійсний розмір земельної ділянки. Крім цього з урахуванням того, що позивачем були здійснені розрахунки суми безпідтавно збережених коштів за три періоди - 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, останній мав надати витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки по кожному такому періоду. Додатково зазначає, що відповідач не може перевірити правильність нарахування суми безпідставно збережених коштів, оскільки не зрозуміло за якою формулою відбувалось таке нарахування, проте як саме Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 на яке посилається позивач, не було додано до позовної заяви.

10.08.2023 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№21309), в якій заперечує проти пропущення ним строків позовної давності.Наголошує, що Акт обстеження земельної ділянки виконаний позивачем у порядку ч.2 ст.83 Земельного кодекс України, як власником земельної ділянки, яку використовує відповідач. Вважає, що форма наданого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.02.2023 №НВ-9906786672023 повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а розрахунок суми безпідставно збережених коштів виконано у відповідності до Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, яке є у публічному доступі.

18.08.2023 від відповідача надійшли заперечення (вх.№22119), за замістом яких додатково наголошує на відсутність у позивача повноважень на складання акту обстеження земельної ділянки. Вважає, що позивачем належним чином не підтверджено та не доведено метод нарахування суми безпідставно збережених коштів.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аліша Естейт" на підставі Акту №4 прийому-передачі від 28.01.2020 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.09.2022 №310626898.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.06.2014 № НВ-6301132582014, земельна ділянка по вул. Зерновій, 57 у місті Харкові, кадастровий номер 6310136900:05:015:0029, була сформована як об`єкт цивільних прав з 26.09.2008; площа земельної ділянки 0,0484 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину.

З вказаного Витягу вбачається, що речові права на зазначену земельну ділянку за будь-яким суб`єктом господарської діяльності, в тому числі за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аліша Естейт", не зареєстровані, форма власності земельної ділянки комунальна власність.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.06.2014 № НВ-6301132582014, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:05:015:0029, площею 0,0484 га перебуває у власності Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

01.09.2022 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Сипалом О.А. у порядку ч.2 ст.83 Земельного кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:05:015:0029), яка розташована по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові та складено відповідний акт обстеження земельної ділянки

За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 0,0484 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0029) по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові, використовується ТОВ "Аліша Естейт" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2".

Позивач вказує, що відповідач у період з 28.01.2020 по 28.02.2022 користувався земельною ділянкою комунальної власності по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:05:015:0029, площею 0,0484 га, без оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі не вносив, внаслідок чого зберіг у себе за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати за землю, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 360 355,80 грн на підставі ст. 1212-1214 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до ст. 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідач у своїх запереченнях наголошує на неправомірності складання Харківською міською радою Акту обстеження земельної ділянки здійсненого Департаментом територіального контролю Харківської міської ради.

Статтею 189 Земельного кодексу України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Таким чином, виключно з підстав та на виконання наданих Харківській міській раді як органу місцевого самоврядування повноважень, на сесії міської ради прийняте рішення від 09.12.2020 № 7/20, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 8 скликання, (у редакції чинній на момент пред`явлення позову).

Так, додатком 127 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі-положення), відповідно до п. 3.2. якого основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Пунктом 4.1.1. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пункт 4.1.4. встановлює, що Департамент здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова фізичними та юридичними особами, зокрема виявляє та фіксує факти використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку; виявляє та фіксує факти порушення умов договору оренди землі; забезпечує звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; виявляє та фіксує факти неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства; здійснює облік, перевірку, контроль своєчасності та повноти надходжень орендних платежів за договорами оренди землі комунальної власності до бюджету Харківської міської територіальної громади, виявляє факти заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі комунальної власності, а також факти несвоєчасності внесення платежів.

Щодо правомочності Департаменту, то відповідно до п.п. 4.2. Департамент має право: обстежувати земельні ділянки комунальної форми власності міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, а також при підготовці рішень про затвердження проектівземлеустрою щодо відведення земельних ділянок, про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, продажу земельних ділянок, актів приймання-передачі земельних ділянок, під час проведення інвентаризації земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, при розгляді матеріалів з питань збереженім об`єктів самочинного будівництва за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках відповідно до покладених на Департамент повноважень.

За результатами проведення заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності складати акти обстеження земельних ділянок.

Безсумнівно, що такий контроль реалізується Харківською міською радою як єдиним власником всіх земельних ділянок у межах адміністративно-територіальної одиниці міста Харкова, які не перебувають у приватній або державній власності, з метою захисту своїх прав та інтересів саме як власника таких земельних ділянок та здійснюється нею у різних правових формах, однією з яких є проведення обстежень земельних ділянок комунальної власності, які використовується з порушенням земельного законодавства, виключно у межах здійснення заходів самоврядного контролю.

1) у випадку встановлення факту несплати фактичним землекористувачем плати за землю у вигляді земельного податку, Харківською міською радою визначається орієнтовний розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за відповідними формулами та із застосуванням коефіцієнтів, значення яких затверджені у нормативно - правових актах центральних органів виконавчої влади та нормативних актах Харківської міської ради із урахуванням вартості одного квадратного метра земель міста Харкова;

2) для здійснення такого розрахунку Харківській міській раді необхідно встановити площу земельної ділянки щодо меж її фактичного використання, оскільки площа є одним із значень, яке підлягає множенню з іншими значеннями у формулі, яка затверджена Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, для отримання розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, як наслідок, визначення розміру безпідставно збережених недобросовісним землекористувачем коштів за використання земельної ділянки без здійснення плати за неї;

3) для встановлення площі земельної ділянки міською радою використовується витяг з Державного земельного кадастру;

4) на підставі цього, після встановлення факту використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на неї та без здійснення плати за неї, після визначення фактичної площі земельної ділянки, розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, уповноважені особи Харківської міської ради з метою захисту інтересів та прав Харківської міської ради, яка є представницьким органом територіальної громади міста Харкова, звертаються із позовними заявами до суду із вимогою про стягнення з недобросовісних землекористувачів безпідставно збережених ними коштів у розмірі орендної плати у встановленій сумі, обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Таким чином, обстеження земельної ділянки є одним із етапів вжиття заходів самоврядного контролю, проходження якого необхідно для захисту прав власника земельної ділянки комунальної власності в особі Харківської міської ради з метою подальшого вжиття заходів правового реагування.

На підставі вищенаведеного алгоритму, головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку та на підставі ст. 12, 189 ЗК, у межах своїх повноважень, здійснені заходи самоврядного контролю щодо законності використання земельної ділянки по по вул. Зерновій, 57 у місті Харкові шляхом здійснення обстеження вказаної земельної ділянки.

Також, у відповідності до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 46):

"...46. Більше того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишився доказ, наданий Харківською міською радою, що встановлює фактичний розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач, - акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 04 вересня 2017 року, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень позивача, визначених приписами Земельного кодексу України та Закону України від 21 травня 1997року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні...".

Таким чином, Департамент територіального контролю Харківської міської ради під час обстеження земельної ділянки по вул. Зерновій, 57 у місті Харкові та складання відповідного акту діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України, Законами України та локальним нормативно-правовим актом.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1212 1215).

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Згідно зі ст. 17 Закону Про оренду землі, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за змістом викладених норм, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Разом з тим, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем, як власником спірної земельної ділянки, та відповідачем, як орендарем, договору оренди щодо земельної ділянки по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:05:015:0029, площею 0,0484 га.

Таким чином, з огляду на положення ст. 93, 125 ЗК України, ст. 17 Закону Про оренду землі, відповідач у спірний період з 28.01.2020 по 28.02.2022 користувався зазначеною земельною ділянкою без оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, тобто без достатньої правової підстави, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі не вносив, а отже за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За приписами п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (п. 289.2 ст. 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Тобто, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі не лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й інші докази, в тому числі: Довідку або Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

У справі, що розглядається, позивачем до позовної заяви на підтвердження проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки надано копію Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:05:015:0029) від 05.02.2023 № НВ-9906786672023, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 2810531,47 грн.

Чинне земельне законодавство України, у тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Зазначене повністю спростовує твердження відповідача про необхідність надання витягу за кожний спірний період і це дозволяє розраховувати суму орендної плати за земельну ділянку за період до дати формування витягу, використовуючи при цьому дані, вказані в наявному витязі, при визначенні розміру орендної плати за попередні періоди.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік -1,0, 2021 рік - 1,1; 2022 рік -1,15.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Судом встановлено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Зерновій, 57 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:05:015:0029, площею 0,0484 га за 2021-2022 роки був розрахований на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.2023 № НВ-9906786672023 з урахуванням коефіцієнту індексації. При цьому розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2021 років не змінювався.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:05:015:0029: у 2020 році та 2021 становить 2 221 764 грн; у 2022 році з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2 443 940 грн.

Пунктом 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (далі - Положення № 41/08), в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08, в редакції, яка діє з 01.01.2022.

Зважаючи на те, що користувачем (відповідачем) не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використання спірної земельної ділянки позивачем у розрахунках орендної плати було застосоване базове значення - 1.

Додатком «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» до Положення № 41/08, в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що у випадку перевищення 50 кв. м площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Пунктом 2.5 Положення № 41/08, в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що розмір поточної базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08, в редакції, яка діє з 01.01.2022, для іншого використання земельної ділянки встановлена річна орендна плата (ставка річної орендної плати) на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення № 41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» в редакції, яка діє з 01.01.2022 встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником до 0,0999 га відповідає значення 1.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки розміру орендної плати спірної земельної ділянки, що були здійснені на підставі Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.2023 № НВ-9906786672023 відповідають вимогам Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 зі змінами, а отже є по суті правильними.

У матеріалах справи станом на день прийняття судом цього рішення відсутні докази сплати відповідачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у загальному розмірі 360 355,80 грн за період з 28.01.2020 по 28.02.2022.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 360 355,80 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0484 га по вул. Зерновій, 57 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:05:015:0029 за період з 28.01.2020 по 28.02.2022 обґрунтованими та доведеними.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач у поданому до суду відзиві в порядку ст.267 ЦК України просив застосувати наслідки пропуску трирічного строку позовної давност щодо нарахованої позивачем суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 28.01.2020 по 09.07.2020 включно.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.256, ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". В подальшому відповідними указами президента України воєнний стан неодноразово продовжувався.

У зв`язку з введенням воєнного стану також були внесені зміни до норм чинного законодавства щодо перебігу строку позовної давності.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Трирічний строк загальної позовної даності за періоди з 28.01.2020 по 09.07.2020 припадає на період з 28.01.2023 по 09.07.2023, тобто в строк дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час. Тому суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності в частині вимог щодо нарахованої позивачем суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 28.01.2020 по 09.07.2020 включно, оскільки такий строк продовжено на підставі закону.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІША ЕСТЕЙТ" ( вул. Іскринська, 37, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 2651820270) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UА698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 360 355 грн 80 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0484 га по вул. Зерновій, 57 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:05:015:0029 за період з 28.01.2020 по 28.02.2022

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІША ЕСТЕЙТ" ( вул. Іскринська, 37, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 2651820270) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986; Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору 5 405 грн. 34 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "08" вересня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне