Рішення

від 04.09.2023 по справі 922/1320/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023м. ХарківСправа № 922/1320/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Міністерства освіти і науки України, 2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до 1. Харківської державної зооветеринарної академії, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний біотехнологічний університет про визнання недійсними договорів та звільнення ділянок за участю представників:

прокурора - Полякова С.О.

інші не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти, Позивач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр, Позивач-2) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської державної зооветеринарної академії (далі - Академія, Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (далі - ТОВ "НП "Агрозоовет", Відповідач-2) про:

- визнання недійсними договорів від 25.08.2020 № 1/20 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень та від 25.08.2020 № 2/20 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці, укладені між Відповідачами;

- зобов`язання ТОВ "НП "Агрозоовет" звільнити зазначені земельні ділянки.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що спірні договори є удаваними правочинами та містять ознаки договорів оренди, оскільки метою договорів є обробіток земельних ділянок, збирання врожаю та його реалізація, а також платне володіння та користування ТОВ "НП "Агрозоовет" земельними ділянками протягом певного строку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 у позові відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 вищезазначену постанову апеляційного суду скасовано, справу № 922/1320/21 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури було задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.04.2023, визначено для розгляду справи суддю Лаврову Л.С.

Ухвалою від 24.04.2023 судом прийнято справу до нового розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Засідання відкладалося з 15.05.2023 по 05.06.2023, з 05.06.2023 по 19.06.2023, з 19.06.2023 по 10.07.2023, з 10.07.2023 по 18.07.2023.

В підготовчому засіданні прокуратурою було подано письмові пояснення по справі (вх. 15911 від 21.06.2023).

Головним управління держгеокадастру у Харківській області було подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 18.07.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.08.2023 р. о 09:00. Засідання відкладалося з 07.08.2023 по 28.08.2023, з 28.08.2023 по 04.09.2023.

В судовому засіданні 04.09.2023 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Інші учасники справи своїх представників у судове засідання не направили.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Харківською державною зооветеринарною академією на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ХР № 10-00-003076, використовуються земельні ділянки загальною площею 2062,2 га.

25.08.2020 між Харківською державною зооветеринарною академією та ТОВ Науковий парк Агрозоовет укладено договори № 1/20 (далі - Договір № 1/20) з обробітку ґрунту для подальший спільних наукових досліджень та № 2/20 (далі - Договір № 2/20) про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці.

Пунктом 1.1. Договору № 1/20 встановлено, що Сторони за даним Договором зобов`язуються здійснити без об`єднання вкладів Сторін у рамках чинного законодавства України та у відповідності до своїх статутів передпосівний обробіток ґрунту для подальших спільних наукових досліджень за тематикою, затвердженою Вченою радою Академії. Пунктом 1.2. Договору № 1/20 передбачено, що мета Договору - з`ясувати вплив різних паратиповихі генотипових факторівна результативну ознаку - рівень врожайності та якість продукції.

Згідно з пунктом 2.3. Договору № 1/20, сторони в межах Договору, керуючись ч. 3. ст. 68 Закону України "Про вищу освіту" проводять необхідний обробіток ґрунту для подальших спільних наукових досліджень з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні Сторони-1 (Харківської державної зооветеринарної академії). Відповідно до пункту 3.1. Договору № 1/20, обов`язками Харківської державної зооветеринарної академії (Сторони-1) є, зокрема, надати ТОВНауковий паркАгрозоовет(Стороні-2) доступ до земельних ділянок загальною площею 1 168га, які перебувають у постійному користуванні Сторони-1 на підставі пункту 2.3. даного Договору, для досягнення цілей. передбачених пунктом 1.1. Договору. Відповідно до пункту 3.2. Договору № 1/20, для проведенняробіт за Договором Сторона-1 надає Стороні-2 наявну техніку (трактори, с.- г. машини тощо) з метою виконання передпосівного обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень за затвердженою тематикою та узгодженими методиками.

Пунктом 4.1. Договору № 1/20 визначено, що ТОВНауковий паркАгрозооветзобов`язується вжити заходів щодо забезпечення необхідними спеціалістами, працівниками для виконання робіт за даним Договором. Відповідно до пункту 4.2. Договору № 1/20, для виконання передпосівних робіт за Договором Сторона-2 надає необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, с.-г. техніку тощо. Пунктом 4.3. Договору № 1/20 визначено, що Сторона-2 зобов`язуєтьсяпроводити за свої кошти комплекс польових робіт для забезпечення виконання Договору з дотриманням агротехнічних та екологічних вимог.

У пунктах5.1.2. та 5.2.1. Договору № 1/20 погоджено про особисту трудову участь сторін, майно, паливно-мастильні матеріали техніку, мінеральну добрива, засоби захисту рослин тощо.

Відповідно до пункту 7.1. Договору № 1/20, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2021.

Предметом Договору № 2/20, згідно з пунктом 1.1. Договору, є дослідження впливу змін клімату та різних технологій обробітку ґрунту та вирощування озимої пшениці на її врожайність та якість. У пункті 1.2. Договору № 2/20сторони домовились об`єднати свої зусилля на реалізацію зазначеної мети шляхом розробки методів постановочних дослідів, раціонального застосування наявнихтехнічних і людськихресурсів. Відповідно до пункту 1.3. Договору № 2/20, зміст робіт і терміни виконання визначаються календарним планом, що є складовою частиною договору. У розділі 2 "Виконання договору" сторони погодилися, що виконання цього договору розпочнетьсяз обґрунтованої методики проведення наукових досліджень, закладки демонстраційних дослідних полів (ділянок), проведення моніторингу фазової динаміки розвитку рослин та їх врожайність. Згідно з пунктом 2.3. Договору № 2/20, сторони в межах Договору, керуючись частиною 3 статті 68 Закону України "Про вищу освіту" проводять необхідний обробіток ґрунту та посів озимих культур для подальших спільних наукових досліджень з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійномукористуванні Академії.

У пункті 3.1. Договору № 2/20 сторони погодили, що продукція, яка отримана в процесі дослідів,а саме матеріальні та інтелектуальні результати є спільною власністю і розподіляються за згодою Сторін.

Пунктами 3.2., 3.3., 3.4. Договору № 2/20 визначено, що Академія є розпорядником результатів наукової інформації, яка може бути статистично опрацьована та опублікована в наукових виданнях.

ТОВ Науковий парк Агрозоовет є розпорядником результатів матеріальної продукції (врожаю), отриманого в результаті проведення наукового експерименту при вирощуванні сільськогосподарських культур. Після реалізації продукції ТОВ Науковий парк Агрозоовет проводить з Харківською державною зооветеринарною академією розрахунки, з урахуванням фактичних витрат сторін, здійснених під час виконання Договору № 2/20. Парк має право переробляти сировину (зерно врожаю) на посівний матеріал для харчових та кормових цілей.

Відповідно до пункту 4.1. Договору № 2/20, обов`язками Харківської державної зооветеринарної академії (Сторони-1) є, зокрема, надати ТОВ Науковий парк Агрозоовет (Стороні-2) доступ до земельних ділянок загальною площею 387га, які перебувають у постійному користуванні Академії на підставі пункту 2.3. цього Договору, згідно затвердженого плану посівів. Згідно з пунктом 7.1. Договору № 2/20, сторони погодили, що Парк зобов`язується сплачувати Академії на її розвиток 10-12% грошових коштів від вартості отриманого валового врожаю в заліковій масі за ринковими цінами не пізніше 01 жовтня 2021 року, що визначається додатковою угодою за результатами виконання науково-дослідних робіт узгодженого і затвердженого рішенням Загальних Зборів ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет".

Відповідно до пункту 8.1 Договору № 2/20, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021.

Харківська державна зооветеринарна академія є одним із засновників ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" та володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 53%. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" є юридичною особою, створеною з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у Харківській державній зооветеринарній академії, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріальної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх впровадження на вітчизняному та закордонному ринках та отримання прибутку (пункт 1.1. Статуту). Відповідно до пункту 1.2. Статуту ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет", Науковий парк створюється та діє відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України "Про наукові парки", "Про господарські товариства", "Про вищу освіту", "Про інвестиційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про інноваційну діяльність", "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в науково-технічній та інноваційних сферах, з урахуванням особливостей, передбачених цим Статутом та Засновницьким договором. Відповідно до Статуту ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет", головними видами діяльності Наукового парку є: вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код 01.11); розведення великої рогатої худоби молочних порід (код 01.41), розведення свиней (код 01.46), допоміжна діяльність у рослинництві (код 01.61), допоміжна діяльність у тваринництві (код 01.62), оброблення насіння для відтворення (код 01.64), дослідження й експериментальні обробки у сфері інших природних і технічних наук.

Заявляючи позовні вимоги, прокурор стверджував, що Договір № 1/20 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень від 25.08.2020 та Договір № 2/20 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці від 25.08.2020 є удаваними правочинами та містять ознаки договорів оренди, оскільки метою договорів є обробіток земельних ділянок, збирання врожаю та його реалізація, а також платне володіння та користування ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" земельними ділянками протягом певного строку. Зміст оспорюваних договорів свідчить, що, передаючи в користування ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" земельні ділянки, заклад освіти фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці без будь-якого обґрунтування про неможливість самостійно займатися господарською діяльністю та надав право іншому підприємству на обробіток землі, збору врожаю та права його реалізації. Разом з цим, Харківська державна зооветеринарна академія повноваженнями на надання земельних ділянок в оренду не наділена, а нормами спеціального земельного законодавства визначений особливий порядок передачі в оренду земель, який в даному випадку дотриманий сторонами не був.

Як вказує прокурор, Харківська державна зооветеринарна академія має державну форму власності та підпорядкована Міністерству освіти і науки України, що, у свою чергу, зумовлює контроль Міністерством за ефективністю використання майна закладу освіти. Проте, Міністерством не вжито достатніх заходів з метою визнання правочинів недійсними та не зорієнтовано підконтрольну установу на законне використання земельних ділянок. Відповідно, вказаний факт залишився без реагування і з боку закладу освіти.

Дергачівською окружною (місцевою) прокуратурою 23.02.2021 за № 40-898вих-21 до Міністерства освіти та науки України направлено лист з метою захисту державних інтересів та усунення порушень, допущених при розпорядженні Харківською державною зооветеринарною академією землями державної форми власності, однак відповідь на лист не отримано.

Відповідно до положень статті 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру в Харківській області є розпорядником земельної ділянки, переданої в постійне користування Харківській державній зооветеринарній академії. Організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичним особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, стаття 152 Земельного кодексу України відносить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, земельних відносин. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015, серед основних завдань Держгеокадастру зазначено реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, в тому числі державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків, дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області належним чином не забезпечено контроль за цільовим використанням земельних ділянок, наданих у користування Харківській державній зооветеринарній академії, і відповідно не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави.

Як зазначає прокурор, Державною окружною (місцевою) прокуратурою 23.02.2021 за № 40-901вих-21 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області направлено лист з метою захисту державних інтересів та усунення порушень, допущених при розпорядженні Харківською державною зооветеринарною академією землями державної форми власності. У відповідь Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області листом від 09.03.2021 № 10-20-14,2-1787/0/19-21 повідомлено, що останні перевірки дотримання вимог законодавства під час використання земельних ділянок, наданих Харківській державній зооветеринарній академії, проводились у 2019 році.

Таким чином, уповноваженим державою органом неналежним чином здійснюється захист інтересів держави. Відповідно, обґрунтованими є доводи прокурора, що у даному випадку у прокурора виникає обов`язок виконати субсидіарну функцію щодо захисту інтересів держави у земельній та освітній сферах. Як зазначає прокурор, його звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства. А саме, у даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконній передачі земельної ділянки державної власності із відання навчального закладу у господарювання юридичної особи для здійснення господарської діяльності.

09.04.2021 Дергачівською окружною прокуратурою направлено на адресу Міністерства освіти і науки України повідомлення № 57-108-300вих-21 в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що прокуратурою з метою захисту інтересів держави прийнято рішення звернутися до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Харківської державної зооветеринарної академії та ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" про визнання недійсними договорів та звільнення земельної ділянки. Аналогічне за змістом повідомлення від 09.04.2021 № 57-108-298вих-21 було надіслано Дергачівською окружною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, судом було встановлено, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За результатами первісного розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 у позові було відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 вищезазначену постанову апеляційного суду скасовано, справу № 922/1320/21 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури було задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/1320/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За приписами ч.4ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку доводам учасників справи, з урахуванням вищенаведених вказівок та висновків, викладених у постанові Верховного Суду в даній справі, якою справу було направлено на новий розгляд, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-5статті 203 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Відповідно достатті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 Цивільного кодексу України).

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків визначені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 Цивільного кодексу України). За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини. Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в статті 203 Цивільного кодексу України. Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин.

Відповідно до статей 1130-1131 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Умови договору про спільну діяльність мають передбачати у тому числі координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Зі змісту викладених приписів законодавства випливає, що основними елементами договору про спільну діяльність є:

- об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і відповідні частки мають бути визначеними;

- обов`язки сторін у правовідносинах спільної діяльності не мають зустрічного характеру, натомість кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а в загальному інтересі.

Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором і спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Згідно з частиною 1 статті 1133 Цивільного кодексу України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Слід зазначити, що змістом вказаних статей не передбачено створення простого товариства, проте, визначено можливість об`єднання сторонами договору простого товариства вкладів у спільну діяльність.

Характер правовідносин, що регулюється договором про спільну діяльність, полягає у об`єднанні вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України"Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За договором № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень на Харківську державну зооветеринарну академію покладено обов`язок по наданню доступу Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" до земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Харківської державної зооветеринарної академії, а також по наданню техніки для проведення робіт - передпосівного обробітку грунту. До обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" входить забезпечення спеціалістами, працівниками для виконання робіт; надання необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин для виконання передпосівних робіт; проведення за свої кошти комплексу польових робіт для забезпечення виконання договору; забезпечення належних умов праці, дотримання техніки безпеки та охорони праці.

За договором № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці сторони погодили, що отримана продукція є спільною власністю: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" є розпорядником врожаю, отриманого при вирощуванні сільськогосподарських культур; і після реалізації продукції ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" проводить з Харківською державною зооветеринарною академією розрахунки, з урахуванням фактичних витрат сторін: 10-12% грошових коштів від вартості отриманого валового врожаю в заліковій масі за ринковими цінами не пізніше 01 жовтня 2021 року.

Враховуючи вказане, договори№ 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень, № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці взаємопов`язані між собою: фактично Харківська державна зооветеринарна академія надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" доступ до земельних ділянок, на яких останній проводить комплекс польових робіт за рахунок власної техніки, обладнання, інвентарю, паливно-мастильних матеріалів, відповідних спеціалістів та працівників, здійснює реалізацію отриманого врожаю і проводить розрахунки з Харківською державною зооветеринарною академією. Договір № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень фактично укладений для виконання договору № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці.

Встановлені обставини свідчать, що обґрунтованими є доводи прокурора, що метою оспорюваних договорів є обробіток земельних ділянок, переданих Харківською державною зооветеринарною академієюТовариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", а також збирання врожаю та його реалізація з метою отримання прибутку: Харківською державною зооветеринарною академієювід надання земельних ділянок у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", а Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет"від обробки земельних ділянок, вирощування продукції і її реалізації.

Вищевказане дає можливість дійти висновку, що сторони оспорюваних правочинів під час їх укладання мали намір приховати правовідносини оренди землі, оскільки оренда передбачає фактичну передачу права користування земельною ділянкою на платній основі для здійснення відповідачами підприємницької діяльності (виробництва сільськогосподарської продукції). На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) використання майна (земельної ділянки). Такі ознаки договору оренди притаманні оспорюваним договорам № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень, договору № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці, які є взаємопов`язаними між собою.

Аналіз оспорюваних договорів, із врахуванням мети вчинених між відповідачами правочинів у їх взаємозв`язку, зміст вчинених правочинів, свідчить, що вони, враховуючи приписи статей 1130, 1133 Цивільного кодексу України, вказують на намагання відповідачів приховати дійсно укладений правочин договір оренди під виглядом договорів про спільну діяльність. Оспорювані правочини у їх взаємозв`язку не є договорами про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", він не спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені, тому він підлягає визнанню недійсним на підставі статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Посилання на те, що оспорювані договори не можуть вважатись договором оренди через відсутність істотних умов договору оренди землі та підписаного між сторонами акта приймання-передачі земельної ділянки, відхиляються судом, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі у користування земельної ділянки.

Зміст оспорюваних договорів у їх взаємозв`язку свідчить про те, що передаючи у користуванняТовариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" земельні ділянки, Харківська державна зооветеринарна академія усунулась від самостійного господарювання на земельних ділянках та передала право на обробіток землі, збору і реалізації врожаю іншій особі. При цьому, сільськогосподарська продукція, вирощена на земельних ділянках навчального закладу, не передається Харківській державній зооветеринарній академії, а лише сплачуєтьсяТовариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" 10-12% грошових коштів від вартості отриманого валового врожаю в заліковій масі за ринковими цінами. З огляду на викладене, земельні ділянки за оспорюваними договорами використовуютьсяТовариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" для вирощування сільськогосподарської продукції, від реалізації якої відповідачі отримують прибуток: Харківська державна зооветеринарна академіявід надання земельних ділянок у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", а Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет"від обробки земельних ділянок, вирощування продукції і її реалізації. Відтак, земельні ділянки, які перебувають у користуванні Харківської державної зооветеринарної академії, використовуються не за призначенням.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, що на момент укладення оспорюваних правочинів), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права землекористувачів визначені статтею 95 Земельного кодексу України: землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, Харківська державна зооветеринарна академія, як землекористувач, наділена передбаченими правами щодо земельної ділянки, належної їй на праві постійного користування. І не наділена повноваженнями на надання земельних ділянок в оренду, оскільки останні належать їй на праві постійного користування.

Положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, у тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій. Оскільки Відповідач-1 як постійний землекористувач не наділений правом розпоряджатися спірними земельними ділянками, зокрема, передавати їх іншим особам, тому є підстави вважати, що оспорювані правочини в сукупності складають удаваний договір оренди землі.

Окрім того суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, доказів дотримання якого сторонами при укладенні спірних договорів не було надано, що за наявності відповідних доводів та заперечень з боку Прокурора та Позивача-1 (Міносвіти) свідчить про порушення такого Порядку.

Щодо інших заперечень проти позовних вимог суд зазначає наступне.

Посилання на обставини планової перевірки Північно-Східним офісом Держаудитслужби фінансово-господарської діяльності Академії, зокрема, за оспорюваними договорами, стосується вже порядку виконання договорів та не може бути підставою для відмови у визнанні їх недійсними, оскільки, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Частиною третьою статті 68 Закону України "Про вищу освіту" передбачена право проводити спільні наукові дослідження, демонстраційні досліди тощо, у тому числі з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні закладів вищої освіти, разом з тим, саме по собі зазначення такого права в Законі жодним чином не змінює встановлений законодавством порядок укладення договорів як щодо користування земельною ділянкою виключно на передбачених Земельними кодексом України юридичних титулах, так і договорів про спільну діяльність.

Хибними є і посилання на приписи частини третьої статті 68 Закону України "Про вищу освіту", якою передбачено, що заклади вищої освіти, зокрема які є засновниками інноваційних структур різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори тощо), мають право проводити спільні наукові дослідження, демонстраційні досліди тощо, у тому числі з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні закладів вищої освіти та враховуючи те, що ТОВ "НП "Агрозоовет" було створено на базі Академії для організації господарської та науково-практичної діяльності, в тому числі на земельних ділянках, що перебувають на праві постійного користування Академії, оскільки відносини сторін щодо спільної наукової діяльності, в тому числі і з використанням спірних земельних ділянок, врегульовано вказаним вище законом.

З огляду на зазначену оцінку обставин справи, доводів та заперечень учасників справи, суд визнає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги прокуратури про визнання недійсними договору № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень та договору № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України). Отже, земельні ділянки площею 1 168га та 387га, доступ до яких Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" надала Харківська державна зооветеринарна академія на підставі визнаних недійсними судом апеляційної інстанції договорів № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень, договору № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці, підлягають звільненню Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет".

Враховуючи встановлені обставини справи, суд задовольняє позов керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Харківської державної зооветеринарної академії та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет".

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 236, 238, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Харківської державної зооветеринарної академії та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" задовольнити.

Визнати недійсним договір № 1/20 від 25.08.2020 з обробітку ґрунту для подальших спільних наукових досліджень, укладений між Харківською державною зооветеринарною академією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет".

Зобов`язати ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" звільнити земельну ділянку площею 1 168га, що знаходиться на праві постійного користування у Харківської державної зооветеринарної академії.

Визнати недійсним договір № 2/20 від 25.08.2020 про спільні наукові дослідження з вирощування озимої пшениці, укладений між Харківською державною зооветеринарною академією та ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет".

Зобов`язати ТОВ "Науковий парк "Агрозоовет" звільнити земельну ділянку загальною площею 387га, що знаходиться на праві постійного користування у Харківської державної зооветеринарної академії.

Стягнути з Харківської державної зооветеринарної академії (62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 00493758) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 20430,00 грн понесених витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 41472592) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 20430,00 грн понесених витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "07" вересня 2023 р.

СуддяЛ.С. Лаврова