Рішення

від 04.09.2023 по справі 925/729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/729/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю, представників: позивача Кузьмін Д.В. адвокат за ордером (приймав участь в режимі відеоконференції), відповідача Шахов О.М., адвокат за ордером, розглянувши у відкритому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Страда ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд - Промінвест про стягнення 310 685,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Страда ЛТД звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд - Промінвест 146 000,00 грн. боргу, 36 600,00 грн. пені, 120 400, 00 грн. штрафу, 2 064,00 грн. 3% річних та 5 621,00 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошового зобов`язання по договору № С69/08092022 від 08.09.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного товару.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

04.09.2023 відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій посилаючись на положення ч.3 ст.551 ЦК України та ч.1 ст.233 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

08 вересня 2022 року між сторонами був укладений договір купівлі- продажу №С69/08092022 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Продавець) зобов`язався продати, а відповідач (Покупець) купити деревообробне обладнання відповідно до специфікації, яка є не від`ємним додатком до Договору.

Згідно п.2.2 Договору вартість обладнання складала 602 000, 00 грн.

Розділом 3 Договору визначено порядок розрахунків та терміни постачання.

Так, відповідно п.3.1 оплата за цим Договором мала здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця (позивача) таким чином:

- 100 000 грн. сплачується до 08.09.2022,

- 502 000,00 грн. сплачується до 09.12.2022.

За умовами п.3.3 Договору обладнання має бути поставлено протягом 50 (п`ятдесяти) робочих днів з дати підписання Договору.

Факт належного виконання позивачем умов вище вказаного Договору підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

- товарно-транспортною накладною від 16.09.2022 № Р49;

- видатковою накладною від 16.09.2022 № 49;

- довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 16.09.2022 № 21 на ім`я Горбенка А.М.;

- актом приймання-передачі обладнання від 16.09.2022, підписаним повноважними особами та скріплений печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено часткову оплату відповідачу за отриманий товар на підставі платіжних доручень:

- № 2095 від 08.09.2022 в розмірі 100 000 грн;

- № 2004 від 21.09.2022 в розмірі 56 000 грн;

- № 2075 від 24.10.2022 в розмірі 100 000 грн;

-№ 2111 від 04.11.2022 в розмірі 100 000 грн;

-№ 2304 від 29.12.2022 в розмірі 50 000 грн;

-№ 2318 від 30.12.2022 в розмірі 50 000 грн.

Загальна сума коштів сплачена відповідачем за придбане ним обладнання склала 456 000 грн.

Борг відповідача перед позивач становив 146 000 грн.

Позивачем відповідачу була направлена Претензія № 38С/26.01.2023 від 26.01.2023 з вимогою оплати існуючу заборгованість.

П.6.2. Договору сторони домовились, що за затримку платежів у строк, обумовлений цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Обладнання за кожний день прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості Обладнання.

Згідно умов Договору остаточний розрахунок відповідач мав здійснити до 09.12.2022.

Обладнання було передано згідно акту приймання-передачі 16.09.2022, тобто у встановлений Договором термін.

Станом на 10.12.2022 заборгованість відповідача становила 146 000 грн.

За порушення умов Договору позивач нарахував відповідачу за період з 10.12.2022 по 10.05.2023 - 36 600 грн. пені, а також 120 400 грн. штрафу за порушення умов оплати.

За прострочення грошового виконання по вище вказаному Договору позивач відповідачу нарахував за період з 10.12.2022 по 01.06.2023 в порядку ч.2 ст.625 ЦК України 2 064,00 грн. 3% річних та 5 621,00 грн. втрат внаслідок інфляції.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно частин 1-2 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Нормою ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання,

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору від 08.09.2022 № С69/08092022 та Додатків №1 і № 2 до цього договору. Даний правочин містить умови щодо купівлі-продажу товару (обладнання).

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач здійснював часткове перерахування позивачу грошових коштів за придбане обладнання.

Інших доказів перерахування заборгованості за поставлене позивачем Обладнання за вказаними вище договором відповідач до суду не подав.

Отже, борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 146 000 ,00 грн., який підлягає стягненню в судовому порядку.

За порушення відповідачем строків здійснення платежів щодо отриманого товару позивач в порядку п.6.2 Договору нарахував пеню в сумі 36 000,00 грн.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок нарахованої відповідачу розміру пені, вважає його обґрунтованим, і таким, що підлягає до задоволення.

Щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій за невиконане зобов`язання по Договору до 29 200,00 грн, суд зазначає наступне.

П.6.2. Договору сторони спору погодили відповідальність за прострочення платежів.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Водночас дані умови договору є оспорювані, а не нікчемними (недійсними в силу закону).

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання, що виникає з чинного договору в будь-якому випадку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений Товар відповідно до його умов, а тому не позбавлений був можливості внести на рахунок позивача кошти, залучені як позику, кредит, тощо.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Суд вважає, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Аналізуючи викладене, суд вважає посилання відповідача щодо нарахованого розміру штрафу таким, що не є винятковими обставинами для зменшення розміру неустойки.

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд, приймаючи до уваги майнові інтереси обох контрагентів за спірним договором, не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Відтак, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення п.6.2 Договору та ч.1 ст. 549,ч.1 ст. 627 ЦК України, суд вважає нарахований позивачем відповідачу штраф в сумі 120 400,00 грн. обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

За порушення умов грошового зобов`язання згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 10.12.2022 по 01.06.2023 нараховано 2064,00 грн. 3 % річних та 5621,00 грн. втрат внаслідок інфляції.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок, вважає його арифметично правильним.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Прострочення виконання грошового зобов`язання у спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення боргу, пені, штрафу, 3% річних та втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідають умовам вказаного Договору, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути146 000,00 грн. боргу, 36 600,00 грн. пені, 120 400, 00 грн. штрафу, 2 064,00 грн. 3% річних та 5 621,00 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошового зобов`язання по договору № С69/08092022 від 08.09.2022.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Крім того, позивач заявляючи позов до суду просив стягнути з відповідача 20 000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

- договір про надання професійної правничої допомоги та представництва в суді від 09.05.2023 № 0905/1;

- акт про надання правничої допомоги та представництва в суді від 11.05.2023;

- платіжне доручення від 10.05.2023 № 3847 на суму 20 000 грн.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст. 231, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД- ПРОМІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 43339450; вул.Козацька,80, с.Степанки, Черкаський район, Черкаська область, 19632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАДА ЛТД» (ЄДРПОУ 42617960; вул.Зоологічна,4, офіс 139, м.Київ,04119):

- 146 000 (сто сорок шість) тисяч гривень боргу,

- 36 600 (тридцять шість тисяч шістсот) гривень пені,

- 120 400 (сто двадцять тисяч чотириста) гривень штрафу,

- 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривень 3% річних,

- 5 621 (п`ять тисяч шістсот двадцять одну) грн. втрат внаслідок інфляції,

- 4 660,43 грн. витрат по сплаті судового збору,

- 20 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.09.2023.

Суддя К.І. Довгань