Постанова

від 30.08.2023 по справі 902/915/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/915/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Карманнікова М.О.,

третьої особи-1 - Томашука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Навчального закладу Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 (головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді: Розізнана І.В., Василишин А.Р.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 (суддя Маслій І.В.)

у справі №902/915/22

за позовом Громадської організації "Товариство сприяння обороні України"

до Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -

1. Навчальний заклад Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України,

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_2 ,

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Громадська організація "Товариство сприяння обороні України" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України про визнання недійсним рішення Бюро обласного комітету Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 07.11.2014, оформленого протоколом №08 Бюро обласного комітету Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, "Про внесення змін до Статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України".

1.2.Позивач вважає, що оскаржуване рішення Бюро Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 07.11.2014, оформлене протоколом №8, порушує права позивача, є незаконними та таким, що підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки ані статутом відповідача, ані статутом позивача (на підставі якого діє також відповідач), не було надане право Бюро Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України приймати рішення про реорганізацію організації (установи, закладу) об`єднання громадян - Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України у господарське товариство (в результаті прийняття оскаржуваного рішення було створено статутний капітал, поділений на частки, що є головною ознакою господарського товариства); оскаржуваним рішенням була здійснена фактична реорганізація вказаної юридичної особи в корпоративне підприємство, без погодження із керівними органами Товариства сприяння обороні України.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Товариство сприяння обороні України (ТСО України) (Товариство) є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об`єднанням громадян. У своїй діяльності Товариство керується Конституцією України, чинним законодавством України і цим статутом (п.п.1.1, 1.2. статуту ТСО України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - статут ТСО України).

2.2.У відповідності до п.4.1 статуту Товариства сприяння обороні України Товариство будується за виробничо-територіальним принципом. Організаційну основу Товариства складають первинні організації. Вони об`єднуються по території в районні, міжрайонні, міські та об`єднані райміські організації, які входять до складу організації Автономної республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано - Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської обласних, Київської і Севастопольської міських організацій Товариства, які є для них вищестоящими і складають Товариство сприяння обороні України.

2.3.Районні, міжрайонні, міські, об`єднані райміські, обласні, Київська і Севастопольська міські організації і організація Автономної Республіки Крим: - у межах своєї території об`єднують всі первинні організації Товариства, проводять військово-патріотичну, оборонно-спортивну роботу, забезпечують виконання вимог статуту Товариства, рішень, постанов вищестоящих органів (п.4.12 статуту ТСО України).

2.4.Відповідно до статуту відповідача (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Вінницька обласна організація Товариства (ВОО ТСО України), як складова частина Товариства сприяння обороні України, є громадським, добровільним, оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об`єднанням громадян. Діяльність обласної організації Товариства поширюється на територію Вінницької області (п.1.1. та п.1.5. статуту ВОО ТСО України).

2.5.Обласна організація Товариств будується за виробничо-територіальним принципом. Її організаційну основу складають первинні організації. Вони об`єднуються по території в районні, міжрайонні, міські та об`єднані райміські організації, які входять до складу обласної організації Товариства, яка є для них вищестоящою (п.4.1. статуту ВОО ТСО України).

2.6.Первинні організації для виконання статутних завдань можуть створювати спортивно-технічні клуби, курси, гуртки і секції, купувати техніку і майно, здійснювати госпрозрахункову й іншу комерційну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству і статуту Товариства. Первинні організації в своїй діяльності керуються статутом Товариства. Можуть бути юридичними особами після реєстрації їх в порядку, встановленому чинним законодавством. Первинні організації можуть також діяти на підставі власних статутів (положень), які не суперечать статуту Товариства, приймаються загальними зборами і затверджуються бюро комітету району, міжрайонної і міської організації (п.4.11 статуту ВОО ТСО України).

2.7.Відповідач є юридичною особою, створеною Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України". У відповідності до статуту ВОО ТСО України до основних напрямків діяльності і завдань відповідача відноситься освітня діяльність.

2.8.Відповідно до статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння оборони України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України - є навчальним закладом установленого атестаційного рівня (далі - навчальний заклад), заснований на приватній власності Товариства сприяння обороні України, і забезпечує реалізацію потреб громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, у оволодінні спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я та базою оборонно-масової, навчальної і спортивної роботи (п.1.1 статуту третьої особи 1).

2.9.Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, Положеннями про професійно-технічний навчальний заклад, а також статутом Товариства сприяння обороні України, статутом Засновника, нормативно-правовими документами у галузі професійно-технічної освіти і нормативно-методичними документами ТСО України. Навчальний заклад створений за рішенням Бюро комітету Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, (надалі - Засновник) на майні, що є приватною власністю Товариства сприяння обороні України (п.1.3 та п.1.4 статуту третьої особи-1).

2.10.07.11.2014 керівним органом відповідача - Бюро обласного комітету було прийнято рішення, оформлене протоколом №08 "Про внесення змін до Статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України", відповідно до якого, для можливості переходу на спрощену систему оподаткування, було вирішено дозволити внести зміни до статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, а саме, дозволити залучити до складу засновників Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України фізичних осіб:

- Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України з часткою статутного капіталу в розмірі 20%;

- фізичні особи з часткою статутного капіталу в розмірі 80%.

Також вирішено доручити директору ОСОБА_2 внести відповідні зміни до статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, подати його на реєстрацію до державного реєстратора та надати право його підпису, з дотриманням вимог чинного законодавства.

2.11.14.11.2014 відбулись загальні збори трудового колективу Навчального закладу Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, рішення якого носять рекомендативний характер, яким було розподілено 80% статутного капіталу між фізичними особами ( ОСОБА_1 - 40%, ОСОБА_3 - 40%).

2.12.У результаті прийняття рішення Бюро обласного комітету Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, було: 1. Створено в Навчальному закладі Вінницькому обласному спортивно-технічному клубі "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України статутний капітал в розмірі 1 000,00 грн. 2. Розподілено новостворений статутний капітал наступним чином: 20% - Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України, 40% - ОСОБА_1 (член Товариства сприяння обороні України, голова (на момент прийняття рішення) Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України 40%, - ОСОБА_2 (член Товариства сприяння обороні України, керівник Навчального закладу Вінницький обласний спортивно - технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України). 3. Затверджено нову редакцію Статуту Навчального закладу Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, яка відобразила вищевказані зміни.

2.13.З огляду на наведене, позивач стверджує, що Навчальний заклад Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, єдиним засновником якого, згідно закону, могла бути та була Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України, що є відокремленим підрозділом позивача, шляхом внесення змін до статуту в порушення вимог закону та статутів позивача і відповідача, без дотримання процедури реорганізації, встановленої законом, за рішенням органу, що не мав належного обсягу цивільної правосуб`єктності, було перетворено у корпоративне підприємство та безпідставно визнано співвласниками такого корпоративного підприємства та всього його майна фізичних осіб - членів ГО "ТСО України".

2.14.Наведене стало підставою для звернення Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" із цим позовом до суду про визнання недійсним відповідного рішення.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/915/22, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, позов задоволено повністю.

3.2.Суди дійшли висновків, що позивачем доведено, що оспорюване рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства в сфері регулювання створення та діяльності громадських організацій, статутних положень Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" та підпорядкованих організацій, та як наслідок, здійснено протиправне втручання у право власності Громадської організації "Товариство сприяння обороні України", чим порушено його права та законні інтереси.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Навчальний заклад Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/915/22 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

4.2.Скаржник, підставою касаційного оскарження визначив пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що:

- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц, від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19, щодо застосування статей 14, 170 ГПК, статті 105 Цивільного кодексу України;

- судом першої та апеляційної інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення, неналежним чином дослідивши зібрані у справі докази, що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК є підставою для скасування судових рішень (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК).

5.Позиція Верховного Суду

Щодо доводів скарги про невірне визначення судами сторін спірних правовідносин та неврахування відповідних висновків Верховного Суду

5.1.Частина друга статті 4 ГПК визначає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.2.Стаття 45 ГПК встановлює, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

5.3.Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №303/3567/16-ц зазначив, що за теоретичним визначенням "відповідач" - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

5.4.Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що наведений висновок Верховного Суду стосується загального визначення поняття відповідача у судовому процесі, який відноситься до юрисдикції цивільних судів., втім його застосування є релевантним незалежно від юрисдикції спору (господарської чи цивільної), суб`єктного складу спору та предмету спірних правовідносин. Зазначене, у свою чергу, спростовує доводи касаційної скарги про помилкове застосування судами наведеної правової позиції.

5.5.У спірних правовідносинах позивач у справі діє як засновник відповідача, який прийняв рішення щодо управління третьою особою 1 у вигляді дозволу внести зміни до статуту останньої, та стверджує, що таке рішення прийняте відповідачем із порушенням вимог законодавства, статутів та внутрішніх документів позивача, які є обов`язковими для відповідача. Враховуючи ту обставину, що прийняття рішення у справі може впливати на права та обов`язки Навчального закладу "Вінницький обласний спортивно - технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України" та осіб, які набули прав на частки у його статутному капіталі ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ), останні залучені до участі у справі як треті особи 1 та 2 відповідно. Разом із тим, вказані особи не приймали оскаржуване рішення а лише його виконували (реалізовували), тому не можуть відповідати за вимогами про визнання такого рішення недійсним.

5.6.Отже, оскільки права та охоронювані законом інтереси на думку позивача були порушені рішенням органу управління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, а саме Бюро обласного комітету, яке останнім було прийняте в порядку управління третьою особою 1 у вигляді дозволу останній внести зміни до її статуту, саме ця особа має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальним правовідношенням, яке не є вимогами щодо внесення змін до статуту третьої особи 1, оскільки у позивача відсутнє право такої вимоги, позаяк він не учасником третьої особи 1 (учасником якої є саме відповідач), а тому позивачем вірно визначено відповідача у цій справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

5.7.Що стосується визначення статусу учасника справи - Навчального закладу Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України, в якості третьої особи, то колегія суддів відзначає, що виходячи зі змісту оскаржуваного рішення Бюро обласного комітету Вінницької ОО ТСО України, оформленого протоколом №08 від 07.11.2014 "Про внесення змін до Статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України", навчальний заклад був не суб`єктом, а об`єктом прийняття такого рішення, відтак прийняття цього рішення не залежало безпосередньо від волевиявлення цієї юридичної особи.

5.8.Водночас позовна заява не містить будь-яких посилань та доводів про порушення прав позивача Вінницьким обласним спортивно-технічним клубом "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України та вимог ані до останнього, ані до третіх осіб 2, 3..

5.9.Відтак, враховуючи викладене вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що у цій справі необхідно було залучити співвідповідачем Навчальний заклад Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України.

5.10.З`ясовуючи наявність порушених прав позивача у спірних правовідносинах, суди попередніх інстанцій встановили, що Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України була єдиним засновником Навчального закладу "Вінницький обласний спортивно - технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння України, відтак була володільцем майнових прав такої юридичної особи з огляду на таке.

5.11.Пунктом 6.4 статуту спортивно-технічного клубу визначено, що майно, що передано навчальному закладу Засновником (ВОО ТСО України), належить йому на засадах оперативного управління, є приватною власність ТСО України. Функції управління майном навчального закладу здійснює його Засновник і керівні органи Товариства на підставі діючого законодавства та нормативних документів ТСО України.

5.12.Враховуючи вказані приписи законодавства та статуту спортивно-технічного клубу Навчальний заклад Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння оборони України, останній до прийняття оскаржуваного рішення та рішення Загальних зборів трудового колективу (яке має рекомендаційний характер), здійснювала діяльність як унітарне підприємство, засноване на власності об`єднання громадян.

5.13.Наслідком прийняття оскаржуваного рішення став розподіл майна громадської організації (майнових прав засновника в юридичній особі) серед членів громадської організації, зокрема членів керівних органів відповідача та третьої особи 1, у вигляді часток у статутному капіталі, що прямо суперечить положенням частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання", відповідно до якої, члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

5.14.Так, на підставі оскаржуваного рішення внесені зміни до статуту Навчального закладу "Вінницький обласний спортивно - технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння України, при цьому внаслідок змін у статутному капіталі останнє набуло ознак корпоративного підприємства.

5.15.Згідно із частиною п`ятою статті 63 Господарського кодексу України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

5.16.Як вбачається із розділу 4 статуту відповідача, вищими керівними органами є: для районних, міжрайонних, міських об`єднань, обласної організації - їх відповідні конференції. Конференції районних, міжрайонних, міських об`єднань, обласної організації скликаються не рідше одного разу на п`ять років. Рішення про їх скликання, норми представництва і, порядок обрання делегатів приймаються відповідними комітетами. Для вирішення питань статутної діяльності, керівництва організаціями між пленумами, контролю і перевірки виконання прийнятих ними рішень комітети обирають бюро в складі голови організації ТСО, його заступників і членів Бюро. Бюро обласного комітету, зокрема, створює, ліквідує або реорганізує школи (за погодженням з ЦК ТСО України), професійно-технічні та вищі навчальні заклади, навчальні, спортивні, спортивно-технічні, промислові, ремонтно-будівельні, комерційні, інші госпрозрахункові організації у встановленому порядку за рахунок коштів товариства, подає клопотання в ЦК ТСО України про створення вищого навчального закладу.

5.17.Зазначений пункт статуту обласної організації кореспондується з п.4.17 статуту ТСО України, відповідно до якого Бюро комітету організації Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського комітетів: - затверджує рішення керівних органів районних, міжрайонних і міських організацій про їх створення, ліквідацію або реорганізацію, створює, ліквідує або реорганізує професійно-технічні навчальні заклади (за погодженням з керівництвом ТСО України), навчально-методичні центри (кабінети), спортивні, спортивно-технічні промислові, ремонтно-будівельні, комерційні, інші госпрозрахункові організації у встановленому порядку за рахунок коштів Товариства, подає клопотання на Бюро ЦК ТСО України про створення, реорганізацію та ліквідацію вищого навчального закладу.

5.18.Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що проведена реорганізація Навчального закладу Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" шляхом перетворення потребувала обов`язкового погодження з керівництвом ТСО України".

5.19.Однак, як встановлено судами, такого погодження з боку ТСО України не було, а саме не було дозволу останнього на залучення до складу засновників Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України фізичних осіб з розподілом на частки: - Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України з часткою статутного капіталу в розмірі 20%; - фізичні особи з часткою статутного капіталу в розмірі 80%, що свідчить про неправомірність прийнятого рішення Бюро обласного комітету Вінницької ОО ТСО України, оформленого протоколом №08 від 07.11.2014 "Про внесення змін до Статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України".

5.20.Водночас надання відповідачем дозволу на розподіл часток у статному капіталі третьої особи 1, яка хоча і не створена позивачем (ТСО України), однак заснована на його майні, і єдиними учасником якої (третьої особи 1) є підпорядкована юридична особа (відповідач), повинно здійснюватися зі згоди та відома ТСО України.

5.21.Крім того, як було вказано вище, зазначені оскаржувані рішення, в результаті прийняття яких члени ТСО України (треті особи 2, 3) стали власниками часток у статутному капіталі Навчального закладу Вінницький обласний спортивно-технічний клуб "Автодрайв" Товариства сприяння оборони України, суперечать статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання", відповідно до якої члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання, що є окремою достатньою підставою для визнання їх протиправними. При цьому статутними документами організацій ТСО України не передбачено створення статутного фонду, визначення його розміру, розподілу на частки.

5.22.Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, позивачем доведено, що оспорюване рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства в сфері регулювання створення та діяльності громадських організацій, статутних положень ТСО України та підпорядкованих організацій, і, як наслідок, що відповідачем здійснено протиправне втручання у право власності на майно ТСО України, чим порушено його права та законні інтереси.

5.23.З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується як з висновками судів попередніх інстанцій про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, так і з висновками про те, що вказане право було порушено саме відповідачем, а отже, останній був правильно визначений відповідачем за відповідними вимогами.

5.24.Зазначене, у свою чергу, спростовує доводи скаржника про неврахування судами таких висновків Верховного Суду: 1) "Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи", 2) "Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад", оскільки у цій справі суди розглянули спір із залученням в якості відповідача тієї особи, яка має відповідати за позовом, яка порушила права позивача у спірному правовідношенні щодо регулювання створення та діяльності громадських організацій.

5.25.Посилання скаржника на неефективність обраного позивачем способу захисту із зазначенням про неврахування судами такого висновку Верховного Суду: "При вирішенні спору суд прагне запобігти ситуаціям штучного створення преюдиції чи ситуаціям, коли для вирішення одного спору потрібно ініціювати два і більше процесів у судах різних юрисдикцій. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним. "Один спір - один процес" - це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки", через ствердження, що кінцевою метою рішення у даній справі є скасування державної реєстрації змін до статуту третьої особи 1, колегія суддів відхиляє, адже він не є релевантним до спірних правовідносин у цій справі, оскільки не вбачається, що позивач обрав неефективний спосіб захисту. Так, позивач , як наведено вище у цій постанові, має право вимоги лише до відповідача стосовно доведення неправомірності прийнятого ним рішення, яке мало дозвільний характер, тоді як зміни до статуту і подальша державна реєстрація таких змін, були прийняті на підставі рішення загальних зборів третьої особи 1, яке і є юридичною підставою внесення змін до статуту останньої. Отже спірне рішення не є безпосередньою юридичною підставою для внесення змін до статуту третьої особи 1 з подальшою державною реєстрацією таких змін. Тому визнання його недійсним не тягне безпосередньо за собою скасування державної реєстрації змін до статуту Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України.

Щодо доводів про неналежне дослідження судами доказів у справі та невстановлення обставин, що мають суттєве значення для її правильного вирішення

5.26.Посилаючись на вказану підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає про те, що відповідно до витягу із ЄДРПОУ у відомостях стосовно відповідача у справі - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України зазначено, що із 21.09.2021 ВООТСОУ (скорочена назва) перебуває в стані припинення в результаті її ліквідації.

5.29.Також, відомості із ЄДРПОУ містять інформацію про комісію із припинення відповідача ВООТСОУ, де членом комісії з припинення є Карманніков Максим Олександрович .

5.30.З огляду на вказане скаржник зазначає, що в силу статті 105 ЦК, Карманніков Максим Олександрович , як член комісії з припинення відповідача, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, тобто є представником ВООТСОУ.

5.31.Водночас Карманніков Максим Олександрович є представником позивача та як адвокат представляє позивача згідно виданого ордеру, ним підписувались та подавались від імені позивача пояснення у справі, завірено копії документів, подано ряд клопотань від імені позивача та приймалась особиста участь в судових засіданнях.

5.32.Скаржник зазначає, що судами не було перевірено вказану обставину та допущено порушення процесуального Закону (статті 59 ГПК) щодо перевірки прав представника позивача Карманнікова М.О. на законність представництва ним позивача у цій справі та підписання і подання ним документів, пояснень та ін. від імені позивача.

5.33.Колегія суддів відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки: по-перше, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.03.2020 у справі №826/16935/18: "Належним представником юридичної особи, яка згідно з даними Реєстру, перебуває у процесі припинення, може бути лише голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї комісії", водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, відсутні будь-які докази того, що відповідач - Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України в особі ліквідаційної комісії надавала повноваження Карманнікову М.О., як члену комісії ,здійснювати представництво юридичної особи відповідача в суді у справі, що розглядається; по-друге, порушення правил представництва в суді (а такого не вбачається, оскільки Карманніков не здійснював в суді представництво відповідача ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій) не є безумовною підставою для скасування законного, заснованого на повно встановлених обставинах, які входять у предмет доказування у цій справі, судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

5.34.З огляду на викладене вище, наведені скаржником доводи, на обґрунтування наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, не знайшли підтвердження.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.4.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Навчального закладу Вінницького обласного спортивно-технічного клубу "Автодрайв" Товариства сприяння обороні України залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/915/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець