Рішення

від 02.04.2015 по справі 570/4025/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4025/14-ц

Номер провадження 2/570/83/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" про визнання недійсними договорів та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У зв`язку з тим, що 13 березня 2014 року між ним як учасником та ТОВ "ЕкономКомфорт" як адміністратором було укладено договір № 02358/14 про участь у програмі "ЕКОНОМКОМФОРТ", за яким адміністратор за згодою іншої сторони - учасника, зобов`язується: сформувати групу Учасників, забезпечити її адміністрування; присвоїти та повідомити Учаснику його номер групи та персональний код у групі; організовувати та проводити Розподіли Свідоцтв; здійснити оплату Товару на користь Учасника та/або надати Учаснику відповідну суму у позику; надати інші послуги та здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього, тобто за плату вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, визначеного в додатку № 1 до договору, зокрема отримати 130000 грн. на придбання нерухомості, вказаним додатком визначено також кількість платежів -180 та розмір платежу - 1151 грн. 22 коп., зазначено розмір товарного платежу - 3,5%, крім того в другому договорі під тим же номером 02358/14 сторони дійшли згоди, що оплата наданих послуг є договірною, виражається у процентному відношенні у розмірі 3,5% від вартості Товару, визначеного в Додатку № 1 і становить 4550 грн., позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором і сплатив 4550 грн. за надання інформаційних та консультаційних послуг за договором та загальнообов`язкові місячні платежі у сумі 3453,66 грн., однак кошти в сумі 130000 грн. так і не отримав, хоча при підписанні основного договору його переконували, що позика буде надана протягом тижня чи трохи більше, на його неодноразові звернення представники відповідача повідомляли про необхідність подальшої сплати місячних платежів, які дадуть йому шанс на отримання позики на придбання нерухомості, тому зрозумівши, що його було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить визнати недійсними укладені договори з додатками до них як такі, що здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, стягнути з відповідача сплачені за договором кошти в сумі 8003 грн. 66 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, місце і час розгляду справи своєчасно і належним чином. Подав до суду заяву в якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити, в разі неявки в судове засідання представника відповідача не заперечує проти розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача ТОВ "ЕкономКомфорт" в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про слухання справи своєчасно і належним чином. Від директора ТОВ "ЕкономКомфорт" Сорочук О.В. в судове засідання надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він просить слухати справу у відсутності їх представника, одночасно зазначає, що позивачу були роз`яснені всі умови отримання позики, права та обов`язки сторін були чітко прописані в умовах договору, тому він мав можливість ознайомитися з ними до укладення договору, а також протягом п`яти днів після укладення і у випадку незгоди з цими умовами відмовитися від укладення договору. В цьому випадку відповідач здійснив би повернення сплачених грошових коштів. Крім того зазначив, що договори, які укладаються ТОВ "ЕкономКомфорт" з фізичними особами відповідають законодавству у сфері захисту прав споживачів, в них відсутні ознаки "пірамідальної схеми", за таких обставин вважає позовні вимоги безпідставними і просить відмовити в їх задоволенні.

Суд вважає за можливе справу слухати у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 13 березня 2014 року між ОСОБА_2 як учасником та ТОВ "ЕкономКомфорт" як адміністратором було укладено договір № 02358/14 про участь у програмі "ЕКОНОМКОМФОРТ", за яким адміністратор за згодою іншої сторони - учасника, зобов`язується: сформувати групу Учасників, забезпечити її адміністрування; присвоїти та повідомити Учаснику його номер групи та персональний код у групі; організовувати та проводити Розподіли Свідоцтв; здійснити оплату Товару на користь Учасника та/або надати Учаснику відповідну суму у позику; надати інші послуги та здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього, тобто за плату вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, визначеного в додатку № 1 до договору, зокрема отримати 130000 грн. на придбання нерухомості. Вказаним додатком визначено також кількість платежів - 180 та розмір платежу - 1151 грн. 22 коп., зазначено розмір товарного платежу - 3,5%. Крім того, в другому договорі під тим же номером 02358/14 сторони дійшли згоди, що оплата наданих послуг є договірною, виражається у процентному відношенні у розмірі 3,5% від вартості Товару, визначеного в Додатку № 1 і становить 4550 грн.

Як вбачається із квитанції № ПН191 від 13 березня 2014 року ОСОБА_2 на рахунок ТОВ "ЕкономКомфорт" було сплачено 4550 грн. за надання інформаційних та консультаційних послуг за договором.

Відповідно до п.2.1.1. Договору позивач, зобов`язувався своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати основний платіж, який складається з чистого платежу, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідну суму у позику, та адміністративних витрат, що є платою за послуги адміністратора, пов`язані, з діяльністю програми. На виконання вказаних умов договору ОСОБА_2 було сплачено загальнообов`язкові місячні платежі на загальну суму 3453,66 грн., що підтверджується копіями квитанцій, які долучені до матеріалів справи.

Порядок отримання коштів в сумі 130000 грн. вказаний в Додатку № 2 до Договору № 02358/14 від 13 березня 2014 року. Згідно п.6.2 Додатку № 2, для отримання Товару та/або відповідної суми у позику Учасник зобов`язується виконати ряд дій, які спрямовані на сплату Основних платежів, оплати платіжних зобов`язань, а також отримання Свідоцтва (розділ 5 Додатку № 2), як гарантія та підстава придбання Товару та/або перерахування відповідної суми у позику. Однак, на сьогоднішній день коштів в сумі 130000 грн. позивач не отримував.

Про умови програми "ЕкономКомфорт" позивач дізнався із оголошення в газеті, і як вбачається із його копії, програма дозволяє придбавати товари або отримати кошти у позику на будь-які соціальні потреби за відсутності прихованих платежів. При цьому в оголошенні не зазначається про те, що сплачуючи щомісячні внески, учасник програми отримує не саму позики, а право на її отримання в майбутньому.

За таких обставин, розміщуючи оголошення в газеті, відповідач порушив норму ч.1 ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка вказує - поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Таким чином суд приходить до висновку, що договори, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "ЕкономКомфорт" передбачали не отримання позивачем кредиту, а участь у програмі, в якій за рахунок коштів групи клієнтів здійснювалась передача права одному з учасників групи права на придбання Товару (отримання кредиту). Таким чином, реалізація права учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав і між ними ніяких прав і обов`язків не виникало.

Таке може свідчити про порушення з боку відповідача принципу добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов`язків на шкоду ОСОБА_2 , введення його в оману, наявність ознак пірамідальної схеми і нечесної підприємницької практики.

Як вбачається з ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19Закону України"Прозахист правспоживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність ), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.215ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, на користь споживача підлягають стягненню сплачені за договором кошти згідно зі ст.216 ЦК України.

Суд не може взяти до уваги зазначені в запереченні на позовну заяву твердження представника відповідача про свободу договору, оскільки положення ст.627 ЦК України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору за умови урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Крім того, відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Із позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11.09.2013 року, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях вбачається, що аналогічні оспорюваним договори слід вважати такими, що відповідають законодавству у сфері захисту прав споживачів. В той же час позивач вказує на постанову Верховного Суду України від 16.01.2013 року згідно якої умови договорів, які за своїм змістом є аналогічні до оспорюваних, є несправедливими та непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації пірамідальної схеми, що є нечесною підприємницькою практикою.

Оцінивши всіобставини справив їхсукупності,суд приходитьдо висновку,що єдина судова практика щодо вирішення аналогічних спорів відсутня, а тому суд бере до уваги вимоги ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" згідно якої нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Зважаючи на це, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "ЕкономКомфорт" договори слід визнати недійсними і стягнути з відповідача на користь позивача сплачені за договором кошти в сумі 8003 грн. 66 коп.

Отже, суд вважає, що в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Що стосується позовних вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн., то вони до задоволення не підлягають, оскільки ОСОБА_2 не надано жодних доказів того, що він поніс вказані затрати.

В зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судові витрати, а саме судовий збір, від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215, 223, 294, 295, 360-7 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 216, 627 Цивільного кодексу України, Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про захист прав споживачів", суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" про визнання недійсними договорів та стягнення коштів - задоволити частково.

Визнати договір № 02358 від 13 березня 2014 року разом з Додатками до нього, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" недійсним.

Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ЕкономКомфорт", що знаходиться за адресою:м.Житомир, м-н.Путятинський 2, оф.618, код ЄДРПОУ 37482421 на користь:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19 лютого 2001 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , сплачені за договором № 02358 від 13 березня 2014 року кошти в сумі 8003 (вісім тисяч три) гривні 66 копійок.

-на рахунок №31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, банк ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.