Рішення

від 11.09.2023 по справі 357/3508/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3508/23

Провадження № 2-др/357/82/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюку П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача, адвоката Запаскіна Максима Романовича, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

30.03.2023 представник позивача, адвокат Запаскін Максим Романович, звернувся до суду з позовом, в якому просив у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» заборгованість зі сплати внесків щодо утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території у розмірі 10304,53 грн, інфляційні втрати - 1995,34 грн та 3% річних - 340,16 грн, всього 12640,03 грн, та вирішити питання про розподіл судових витрат, шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті, документальне підтвердження яких буде надано суду не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті.

03.04.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.05.2023 судом постановлено ухвалу, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

27.07.2023 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Павліченко 22» заборгованість зі сплати внесків щодо утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території у розмірі 10304,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 360,56 грн, 3 % річних у розмірі 99,27 грн, всього 10764,36 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2285,72 грн..У задоволенні решти вимог відмовлено.

01.08.2023 представник позивача, адвокат Запаскін Максим Романович, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, шляхом направлення засобами поштового зв`язку (зареєстрована судом 31.08.2023), в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь ОСББ «Павліченко 22» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4845,00 грн. Заяву обґрунтовує тим, що 27.07.2023 судом ухвалено рішення у справі, яким позов задоволено частково. У позовній заяві та в судовому засідання під час розгляду справи позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті. Документальне підтвердження судових витрат позивач зобов`язався надати суду не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті.Для підтвердження витрат, понесених позивачем у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги від адвоката Запаскіна М.Р. (АО «Арбітріум Ліберум»), надає наступні докази:копію договору про надання правничої допомоги № 189 від 20.02.2023, копію додаткової угоди №1 від 27.03.2023; акт про надання правничої допомоги №71/189/01-09 від 27.03.2023, табель обліку робочого часу від 27.03.2023, рахунок від 27.03.2023 щодо оплати послуг, доказ оплати послуг (платіжка від 31.07.2023).

11.09.2023 представник позивача, адвокат Запаскін Максим Романович, подав до суду заяву, в якій просив розгляд заяви проводити у відсутності позивача та її представника, заяву підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що позивач відповідно до положень ст. 134 ЦПК України надав попередній розрахунок судових витрат, який міститься у позовній заяві (а.с. 2-8),в позовній заяві та 27.07.2023 представник позивача, відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у судовому засіданні зробивусну заяву про те, що докази щодо розміру понесених стороною судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Крім того, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу подана 01.08.2023, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Представник позивача на підтвердження стягнення судових витрат надав: копію договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, копію додаткової угоди №1 від 27.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, копію акту №71/189/01-09від 27.07.2023 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, табель обліку робочого часу від 27.07.2023, рахунок-фактура №71/189/01-08від 27.07.2023 щодо оплати послуг в розмірі 4845,00 грн. та платіжна інструкція №514 від 31.07.2023 щодо оплати за професійну правничу допомогу адвоката у справі №357/3508/23 згідно рахунку №№71/189/01-08від 27.07.2023 на суму 4845,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 88-94).

Згідно п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023 розмір гонорару, який клієнт сплачує АО за надану в межах договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою., яка є невід?ємною частиною цього договору.

Згідно додаткової угоди №1 від 27.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, сторони домовились, що на виконання умов договору клієнт доручає, а АО зобов?язується надати клієнту наступні послуги, пов`язані з розглядом справи №357/3508/23: підготовка та направлення адвокатського запиту до БТІ з метою отримання документів, що підтверджують право власності відповідача 1700,00 грн. (година), вивчення предмету спору, підготовка та складання позовної заяви 1700,00 грн. (година), представництво інтересів клієнта під час судових засідань 1700,00 грн. (година), але не менше 1000,00 грн. за одне засідання, інші послуги, надання усних та письмових консультацій, висновків, рекомендацій, складання заяв, скарг, клопотань, запитів в інтересах клієнта 1700,00 грн. (година).

Згідно підписаного акта №71/189/01-09від 27.07.2023 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, сторони засвідчують надання наступних послуг: підготовка та направлення адвокатського запиту до БТІ 850,00 грн. (0,5 години), вивчення предмету спору, підготовка та складання позовної заяви 2550,00 грн. (1,5 години), представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 04.07.2023 850,00 грн. (0,5 години), представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 27.07.2023 1445,00 грн. (0,85 години), всього на загальну суму 4845,00 грн..

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання, однак, від відповідача в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України не надійшла заява про необґрунтованість витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Встановлено, що в договорі про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023, який укладений між адвокатом Адвокатським об`єднанням «Арбітріум Ліберум» (керуючим партнером якого є Запаскін Максим Романови) та ОСББ «Павліченко 22» та додаткової угоди №1 від 27.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №189 від 20.02.2023сторони належним чином узгодили порядок та умови надання правової допомоги позивачу ОСББ «Павліченко 22» з питання захисту його прав та законних інтересів у справі №357/3508/23, визначили деталізацію видів правової допомоги, розмір оплати праці адвоката Запаскіна Максима Романовича при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків клієнта з адвокатом.

Враховуючи вищезазначене, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд дійшов висновку, що представник позивача підтвердив обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, оскільки розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у погодинній оплаті, є визначеним в розмірі 4845,00 грн., який підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду від 27.07.2023 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» задоволено частково, тому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, та приходить до висновку, про ухвалення додаткового рішення і про стягнення з відповідача ОСОБА_1 користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4126,04 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 258, 259, 264, 265, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача, адвоката Запаскіна Максима Романовича, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 22» (ЄДРПОУ: 43858839, місцезнаходження: вулиця Павліченко, будинок 22, місто Біла Церква, Київська область, 09107) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4126,04 грн. (чотири тисячі сто двадцять шість гривень 04 копійки).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Додаткове рішення складено 11.09.2023.

Суддя О. В. Бондаренко