Постанова

від 21.07.2006 по справі 10304-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10304-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.07.2006Справа №2-31/10304-2006А

10 годин 25 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Рябец С.М., представник, довіреність №016 від 07.04.06р.

від відповідача – Нікуліна  О.Ю., головний спеціаліст, ю/к, довіреність №4123/01-5 від 17.10.05р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вербена» (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Ген.Васил'єва,29)

до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (95001, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Леніна,17)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фірма «Вербена» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим про скасування рішення №494 від 21.04.06р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1230,35грн., застосованих за надання недостовірних відомостей у систему персоніфікованого обліку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив норми діючого законодавства і права ТОВ «Вербена». Зокрема вказує на те, що ТОВ «Вербена» у встановленому закону порядку було знято з обліку в УПФУ Центрального району м.Сімферополя 10.04.06р. і взяте на облік до УПФУ Залізничного району м.Сімферополя 13.04.06р., отже  відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції до позивача, який не зареєстрований платником внесків у цьому Управлінні. Також вказує, що перед тим як зняти ТОВ «Вербена» з обліку відповідач здійснив перевірку позивача і провів з ним всі розрахунки, у тому числі по нарахованим штрафним санкціям за цим актом перевірки. Але  після зняття з обліку позивач неправомірно прийняв спірне рішення і застосував ще одну штрафну санкцію.

Представник позивача позов підтримав, з підстав викладених у позові просить позов задовольнити і скасувати спірне рішення відповідача.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити, посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем Порядку формування і надання органам ПФУ відомостей про застрахованих осіб, за що відповідно до пп.5 п.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  до позивача застосована відповідальність у вигляді фінансової санкції в розмірі 1230,35грн. (10% від суми страхових внесків, що були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період).

Відповідно до ст.150 КАС України по справі оголошувались перерви з 19.06.06р. до 04.07.06р. і з 17.07.06р. до 21.07.06р., у зв'язку з неявкою відповідача справа слуханням відкладалась з 04.07.06р. до 17.07.06р.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Вербена» було зареєстровано в якості платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні ПФУ Центрального района м.Сімферополя АР Крим 20.11.1997р., реєстраційний №15-14-160.

Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим з 28.03.06р. по 30.03.06р. було здійснено позапланову перевірку позивача на предмет дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, повноти і своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 08.04.04р. по 28.03.06р. і достовірності відомостей, що надаються до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за 2003-2006рік.

Перевіркою встановлено порушення порядку нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по ставці 32,3% на суму 12,01грн., по ставці 1,2% на суму 25,36грн. – всього 37,37грн. Також перевіркою встановлено, що при звірці списків робітників підприємства, наданих до системи персоніфікованого обліку, встановлено розбіжності у прізвищах застрахованих осіб з  відомостями про цих застрахованих осіб вказаних у списках, з  наданими ксерокопіями паспортів і ідентифікаційними кодами застрахованих осіб.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №80 від 30.03.06р., на підставі якого позивачу було винесене рішення №365 від 06.04.06р. про застосування штрафних санкцій в сумі 14,43грн. за донарахування органом ПФУ сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків. Суму штрафу позивач сплатив у повному обсязі шляхом взаємозаліку за рахунок переплати по особовому рахунку 712.

Як свідчать матеріали справи, позивач змінив свою юридичну адресу, у зв'язку з чим 10.04.06р. знявся з обліку в Управлінні ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя і 13.04.06р. встав на облік в Управлінні ПФУ Залізничного району м.Сімферополя за місцем нової юридичної адреси.

У зв'язку зі зняттям з обліку позивач провів з відповідачем повні розрахунки і  10.04.06р. ТОВ «Фірма «Вербена» було знято з обліку в УПФУ Центрального району м.Сімферополя, про що свідчить довідка відповідача (а.с.13). 13.04.2006 року ТОВ «Фірма «Вербена» було взяте на облік до Управління ПФУ в Залізничному районі м.Сімферополя, що підтверджується повідомленням (а.с.14).

Але відповідач без всяких правових підстав 21.04.06р. прийняв рішення №393 про застосування фінансових санкцій в розмірі  1230,35грн. за надання недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку на підставі акту перевірки №80 від 30.03.06р. до юридичної особи – позивача у даній справі, що зареєстрований у іншому терріторіальному органі Пенсійного фонду – Управлінні ПФУ в Залізничному районі м.Сімферопля АР Крим.

Суд вважає, що зазначене рішення Управління ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя підлягає скасуванню, оскільки винесено з перевищенням наданих йому законом повноважень.

Спеціальним законом з питань державного пенсійного страхування, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», №1058, який набрав чинності  з 01.01.2004 року (далі Закон-1058).

Стаття 1 Закону визначає поняття страхувальників – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсіне страхування.  

Згідно п.3 ст.15 Закону №1058 страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Статтею 17 цього Закону встановлено обов'язок страхувальника зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платника страхових внесків у 10-й термін із дня зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до закону державна реєстрація таких установ, організацій та відокремлених підрозділів не проводиться.

 Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1, встановлені у тому числі особливості реєстрації у разі зміни юридичного статусу чи адреси платника страхових внесків (п.3.3)

Зокрема, встановлено, у разі якщо платник за новим місцезнаходженням розташований за межами  території обслуговування органу Пенсійного фонду, то він зобов'язаний у 15-денний  термін провести розрахунки з органом Пенсійного фонду за попереднім місцем реєстрації і знятися з обліку. За новою адресою платник підлягає реєстрації в порядку і терміни, визначені цією Інструкцією.

При цьому у разі недодержання платником, що знімається з обліку, порядку обчислення та сплати внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника і складається акт, у якому зазначається вже нове місцезнаходження. У 10-денний термін проводяться остаточні розрахунки на підставі акта перевірки. Після проведення остаточних розрахунків на підставі заяви платник знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається, його реєстраційний номер надалі не використовується.

Як свідчать матеріали справи відповідач провів остаточні розрахунки з позивачем на підставі вказаного акту перевірки №80 від 30.03.06р. і в порядку, передбаченому цією Інструкцією, зняв позивача з обліку. Але в порушення положень Закону №1058 і порядку, встановленого зазначеною Інструкцією, позивач застосував до позивача після проведення остаточних розрахунків і зняття його зі свого обліку, ще одну штрафну санкцію.

          Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України є  центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

          Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України  від 30.04.02р., управління у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

          Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

          З наведеного випливає, що Управління у прийняті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, про застосування штрафних (фінансових) санкцій діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

          Підставами для скасування акта є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або  визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства – позивача у справі.

          Спірне рішення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя винесено з перевищенням наданих йому законом повноважень і порушило права і охоронювані законом інтереси позивача, а відтак підлягає скасуванню.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності і обґрунтованості спірного рішення про застосування штрафних санкцій до позивача, відповідачем суду не надано.

Таким чином, спірне рішення не відповідає визначеної Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» та Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України  від 30.04.02р., компетенції начальника (заступника начальника) Управління ПФУ в Центральному районі м.Сімфрополя щодо наявності у нього повноважень приймати рішення про застосування штрафних санкцій до страхувальника, що зареєстрований в іншому територіальному органі Пенсійного фонду. Отже застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1230,35грн. неправомірно і є підставою для скасування спірного рішення в повному обсязі.

При таких обставинах позовні вимоги ТОВ «Вербена» підлягають задоволенню, а рішення №494 від 21.04.06р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1230,35грн. скасуванню в повному осязі.  

          В судовому засіданні 21 липня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 31 липня 2006 року.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.70,71,86,94,122,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Скасувати рішення №494 від 21.04.2006р. Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена» (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Ген.Васил'єва,29, р/р2600932242001  у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 25135635) 3,40грн. державного мита.

  Виконавчий документ видати після вступу постанови у закону         силу.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.