Рішення

від 17.08.2023 по справі 760/21509/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/21509/21

2/760/6012/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт», 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегралінвест» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

встановив:

11 серпня 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт», 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегралінвест» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, у якому просила визнати за ОСОБА_1 майнове право (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на квартиру №300 (1 кімната), загальна площа 42,30 кв.м., поверх 21, секція №1, та квартиру АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

06 грудня 2018 року між позивачкою та відповідачем ТОВ «Київбудмоноліт» укладено Договір №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договір №461/КБ купівлі-продажу майнових прав, за умовами яких відповідач зобов`язався передати ОСОБА_1 протягом 2-го кварталу 2019 року у власність окрему квартиру будівельний номер АДРЕСА_3 та окрему квартиру будівельний номер 246 (1 кімната) загальною площею 40,6 кв.м., поверх 21, секція 1, які знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:69:136:0013, право на спорудження якого виникло у ТОВ «Київбудмоноліт» на підставі Договору №11/15 часткової участі у будівництві укладеному 13.11.2015 року між ТОВ «Київбудмоноліт» та ТОВ «Інтегралінвест».

Додатковими угодами №1 від 27 березня 2019 року сторони погодили, що позивач має отримати від ТОВ «Київбудмоноліт» квартиру №300 загальною площею 42,30 кв.м. та квартиру №301 загальною площею 42,00 кв.м.

Позивач на 100% виконала свої зобов`язання за Договорами та сплатила вартість квартир. Однак, ТОВ «Київбудмоноліт» не виконало свої зобов`язання перед позивачем свої зобов`язання, у власність вказані квартири не передало, а будинок в експлуатацію не введений.

Зазначає, що у зв`язку з виконанням зобов`язання щодо сплати вартості квартири, у позивачки виникло право вимоги й оформлення права власності на квартири шляхом укладення Основного договору, а у відповідача виникло право на отримання вартості квартир та кореспондуючий обов`язок укласти з позивачем основний договір купівлі-продажу квартир та передати їх за Актом приймання-передачі.

Оскільки квартири після завершення будівництва стають окремим майном, то до завершення будівництва об`єкта нерухомого майна, в якому знаходяться квартири, та прийняття його в експлуатацію, ОСОБА_1 належать майнові права на квартири, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.08.2021 цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду, постановленою на місці у судовому засіданні 03.10.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17 травня 2023 року представник ТОВ «Київбудмоноліт» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що позивачем не доведено факту виникнення майнових прав за Договором №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договором №461/КБ купівлі-продажу майнових прав.

Так, відповідно до п. 3.1 укладених договорів майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% вартості майнових прав.

На підтвердження виконання своїх обов`язків за Договором №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договором №461/КБ купівлі-продажу майнових прав відповідач видав позивачу довідки від 29.01.2019 року на квартиру №245 (1 кімната) загальною площею 40,6 кв.м., поверх 21, секція 1 та квартиру АДРЕСА_7 .

27 березня 2019 року мід сторонами укладено Додаткові угоди до Договору №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договору №461/КБ купівлі-продажу майнових прав, відповідно до яких, об`єктами нерухомості, майнові права на які передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, що розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , а саме на квартиру №300 , загальною площею 42,30 кв.м. та квартиру №301 , загальною площею 42,00 кв.м.

Однак, довідку про закріплення майнових прав на об`єкт нерухомості, що розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , а саме на квартиру №300 , загальною площею 42,30 кв.м. та квартиру №301 , загальною площею 42,00 кв.м., позивачем не надано, а тому майнові права на ці квартири у неї не виникли.

15 червня 2023 року позивачка подала відповідь на відзив, у якому заперечила проти доводів відповідача та просила позовні вимоги задовольнити. Вказала, що у довідках про 100% фінансування згідно договорів від 29 січня 2019 року зазначено про визначення фактичної кількості квадратних метрів загальної площі об`єкта нерухомості (квартир) після завершення будівництва будинку на підставі даних, зазначених у технічному паспорті БТІ, згідно з яким здійснюються остаточні розрахунки між сторонами в порядку передбаченому договором.

Технічні паспорти виготовлені 22 лютого 2022 року на замовлення відповідача. Та у них зазначено, про збільшення площі та закріплено іншу нумерацію об`єктів нерухомості, за квартирою будівельний №245 закріплено № 300 , за квартирою будівельний №246 закріплено №301.

За умовами Додаткових угод №1 відповідач зобов`язався протягом 3 банківських днів з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця виготовити остаточну довідку про 100% оплату, однак таких дій не вчинив.

На підтвердження повного розрахунку з відповідачем по укладеним Договорам, позивачка долучила до відзиву копії квитанцій про оплату.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, та наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у раніше поданих заявах.

Представник відповідача АТ «Київбудмоноліт» - адвокат Ієвлєв С.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник ТОВ «Інтегралінвест» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в порядку ч. 7, 10 ст. 128 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Судом встановлено, що 06 грудня 2018 року між ТОВ «Київбудмоноліт» та ОСОБА_1 укладено Договір №460/КБ купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого товариство продало, а позивачка купила майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , з наступними характеристиками: квартира, будівельний №245, одна кімната, загальна площа 40,6 кв.м. (проектна площа), 21 поверх, 1 секція (п.2.2. Договору)

Загальна площа об`єкту нерухомості є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорту, оформленого БТІ згідно Договору (п. 2.5. Договору).

Плановий термін закінчення будівництва - 1 квартал 2019 року; плановий термін введення в експлуатацію - 2 квартал 2019 року (п. 2.6, 2.7 Договору).

Майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% вартості майнових прав. Повідка підписується продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав. Після отримання продавцем на об`єкт капітального будівництва сертифікату, що підтверджує його готовність до експлуатації, продавець надсилає покупцю письмове повідомлення рекомендованим листом із зазначенням дати, коли покупець повенен зявитися та фізично прийняти закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування об`єкта нерухомості. (п. 3.1, 3.2 Договору).

За умовами п. 4.2. Договору сторони визначили орієнтовну загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору 894864,60 грн.

У підпункті п.4.2.1 Договору зазначено порядок оплати за договором та здійснення останнього платежу не пізніше 18 грудня 2018 року.

06 грудня 2018 року між ТОВ «Київбудмоноліт» та ОСОБА_1 укладено Договір №461/КБ купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого товариство продало, а позивачка купила майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , з наступними характеристиками: квартира, будівельний №246, одна кімната, загальна площа 40,6 кв.м. (проектна площа), 21 поверх, 1 секція (п.2.2. Договору)

Загальна площа об`єкту нерухомості є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорту, оформленого БТІ згідно Договору (п. 2.5. Договору).

Плановий термін закінчення будівництва - 1 квартал 2019 року; плановий термін введення в експлуатацію - 2 квартал 2019 року (п. 2.6, 2.7 Договору).

Майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% вартості майнових прав. Повідка підписується продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав. Після отримання продавцем на об`єкт капітального будівництва сертифікату, що підтверджує його готовність до експлуатації, продавець надсилає покупцю письмове повідомлення рекомендованим листом із зазначенням дати, коли покупець повенен зявитися та фізично прийняти закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування об`єкта нерухомості. (п. 3.1, 3.2 Договору).

За умовами п. 4.2. Договору сторони визначили орієнтовну загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору 894864,60 грн.

У підпункті п.4.2.1 Договору зазначено порядок оплати за договором та здійснення останнього платежу не пізніше 18 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 5.2. Договорів покупець зобов`язаний, окрім іншого, закріпити за покупцем майнові права на об`єкт нерухомості в момент підписання сторонами Договорів на строк дії цих договорів; після оплати покупцем 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, направити покупцю повідомлення про необхідність з`явитися для отримання довідки про оплату 100% майнових прав, відповідно до п. 3.1. Договорів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява №44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга №66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження №14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц (провадження №14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №638/12414/17 (провадження №61-21546св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (провадження №14-8цс21) зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93-95).

На підтвердження належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року позивачка надала копії квитанцій №1489-5174-0083-7511 від 29.01.2019, №1489-4376-8620-9966 від 29.01.2019, №1485-4720-2424-5062 від 25.01.2019, №1447-5102-0179-0054 від 18.12.2018, №1435-5232-2075-3438 від 06.12.2018 на суму 894869,01 грн. за Договором №460/КБ; та копії квитанцій №1489-5188-9827-1105 від 29.01.2019, №1489-4379-7441-7114 від 29.01.2019, №1485-4738-1727-3399 від 25.01.2019, №1447-5039-5584-7690 від 18.12.2018, №1435-5265-6912-9864 від 06.12.2018 на суму 894869,01 грн. за Договором №461/КБ.

Крім того, згідно Довідки про 100% фінансування від 29 січня 2019 року згідно Договору №460/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року, ОСОБА_1 відповідно до умов Договору сплатила продавцю грошові кошти у розмірі 894864,60 грн., що складає 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , а продавець прийняв їх та після завершення будівництва гарантував передачу квартири №245 , одна кімната, загальна площа 40,6 кв.м. (проектна площа), 21 поверх, 1 секція.

27 березня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №460/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року, за умовами якої домовилися, що у зв`язку з проведенням обмірів площі та закріплення нумерації Об`єкта нерухомості по договору, внесено зміни до п.2.2 Договору щодо характеристик об`єкта нерухомості, а саме: квартири №300 , однокімнатна, загальна площа згідно технічного паспорту 42,3 кв.м., 21 поверх, 1 секція.

У зв`язку зі збільшенням площі об`єкта на 1,7 кв.м. відповідно до п. 4.6.1 Договору сторони домовилися закріпити суму вартості майнових прав на надлишкові кв.м. в розмірі 41140,00 грн. Також погоджено вартість виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомості у розмірі 1000,00 грн. (п 2, 3 Додаткової угоди).

З дати укладення Додаткової угоди сторони погодилися, що Довідка 100% оплати, яка була видана по Договору є неостаточною і підлягає уточненню продавцем з дати отримання коштів на розрахунковий рахунок за цією Додатковою Угодою. Сторони домовилися, що продавець виготовляє остаточну Довідку 100% оплати протягом 3 банківських днів з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця за цією додатковою угодою.

Згідно копії квитанції №1566-5738-4095-8935 від 16.04.2019 року позивачка сплатила ТОВ «Київбудмоноліт» 42140,00 грн. за продаж майнових прав (додаткові метри) та виготовлення технічного паспорту за Додатковою угодою №1 від 27 березня 2019 року до Договору №460/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року.

Також, згідно Довідки про 100% фінансування від 29 січня 2019 року згідно Договору №461/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року, ОСОБА_1 відповідно до умов Договору сплатила продавцю грошові кошти у розмірі 894864,60 грн., що складає 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , а продавець прийняв їх та після завершення будівництва гарантував передачу квартири №246 , одна кімната, загальна площа 40,6 кв.м. (проектна площа), 21 поверх, 1 секція.

27 березня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №461/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року, за умовами якої домовилися, що у зв`язку з проведенням обмірів площі та закріплення нумерації Об`єкта нерухомості по договору, внесено зміни до п.2.2 Договору щодо характеристик об`єкта нерухомості, а саме: квартири №301 , однокімнатна, загальна площа згідно технічного паспорту 42,0 кв.м., 21 поверх, 1 секція.

У зв`язку зі збільшенням площі об`єкта на 1,4 кв.м. відповідно до п. 4.6.1 Договору сторони домовилися закріпити суму вартості майнових прав на надлишкові кв.м. в розмірі 33880,00 грн. Також погоджено вартість виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомості у розмірі 1000,00 грн. (п 2, 3 Додаткової угоди).

З дати укладення Додаткової угоди сторони погодилися, що Довідка 100% оплати, яка була видана по Договору є неостаточною і підлягає уточненню продавцем з дати отримання коштів на розрахунковий рахунок за цією Додатковою Угодою. Сторони домовилися, що продавець виготовляє остаточну Довідку 100% оплати протягом 3 банківських днів з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця за цією додатковою угодою.

Згідно копії квитанції №1566-5752-0044-1859 від 16.04.2019 року позивачка сплатила ТОВ «Київбудмоноліт» 34880,00 грн. за продаж майнових прав (додаткові метри) та виготовлення технічного паспорту за Додатковою угодою №1 від 27 березня 2019 року до Договору №461/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року.

Отже, позивачка виконала свої зобов`язання за Договором №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договором №461/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року та Додатковими угодами до них своєчасно та в повному обсязі, в зв`язку чим, набула майнових прав на отримання у власність квартир з наступними характеристиками: квартира №300 , одна кімната, загальна площа 42,3 кв.м., 21 поверх, 1 секція та квартира №301 , одна кімната, загальна площа 42,00 кв.м., 21 поверх, 1 секція.

Також, за умовами розділу 3 Договорів купівлі-продажу майнових прав саме на відповідача ТОВ «Київбудмоноліт» було покладено зобов`язання щодо документального оформлення прав ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості, та видачу інших підтверджуючих документів, що вбачається з сукупного аналізу положень пунктів 3.2., 3.3. Договорів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При підписанні Договору №460/КБ купівлі-продажу майнових прав та Договору №461/КБ купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року ТОВ «Київбудмоноліт», будучи вільним в укладенні договору та визначенні його умов, діючи на власний розсуд, визначило строк кінцевого виконання свого зобов`язання 2 квартал 2019 року.

Незважаючи на повне і своєчасне виконання позивачкою своїх зобов`язань договорами і внесення обумовлених ними коштів, товариством даного строку завершення будівництва не дотримано, станом на дату розгляду справи будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не введено.

Також, незважаючи на внесення ОСОБА_1 повної оплати за укладеними договорами з урахуванням додаткових угод до них, ТОВ «Київбудмоноліт» у порушення взятих на себе зобов`язань не видало позивачці Довідки про 100% оплати, чим не визнає виникнення у неї майнових прав на квартири.

Вказані обставини в сукупності і взаємозв`язку підтверджують те, що, незважаючи на сплив визначеного договором строку завершення будівництва, зобов`язання ТОВ «Київбудмоноліт» перед позивачем не виконані, Довідки про 100% оплати не видані, повідомлення про готовність об`єкта нерухомого майна до експлуатації позивачці не надіслано, акти прийому-передачі об`єктів нерухомості та договори на утримання та обслуговування об`єктів нерухомості не підписані, що свідчить про фактичне самоусунення відповідача від документального підтвердження прав ОСОБА_1 на профінансовані нею об`єкти і невизнання її майнових прав на ці об`єкти.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оскільки за умовами укладених між сторонами договорів купівлі-продажу майнових прав від 06 грудня 2018 року, передбачалося набуття ОСОБА_1 певного обсягу майнових прав на об`єкти нерухомості у вигляду новозбудованих квартир, проте відповідач свої обов`язки щодо належного документального оформлення прав позивача на профінансоване майно не виконує, її майнових прав на цей об`єкт на визнає, а тому на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку що позивач обґрунтовано стверджує про невизнання і порушення її майнових прав, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір в сумі 11350,0 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви звільнена від його сплати на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст. ст. 11, 16, 177, 179-182, 509, 525, 527, 530, 610, 629, 655-656 ЦК України , ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 223, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт», 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегралінвест» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_10 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт» (код ЄДРПОУ 39825226, місцезнаходження: 03067, м. Київ, пров. Машинобудівний, буд. 26) на користь держави судовий збір у розмірі 11350,0 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Кушнір