Ухвала

від 08.09.2023 по справі 991/392/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/392/23

Провадження 1-кп/991/6/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прип`ять, Чорнобильського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000242 від 05.09.2022,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

08.09.2023 до суду надійшло клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, та, у разі внесення застави, покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. В подальшому такий строк було неодноразово продовжено. Так, хвалою суду від 11.07.2023 ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів та визначено заставу у розмірі 20 млн. грн., яка була внесена за обвинуваченого, отже до нього наразі застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Оскільки строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків спливає 11.09.2023, прокурор просив продовжити строк дії таких обов`язків ще на два місці, так як продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з наведеним прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 відповідно до ухвали суду від 11.07.2023, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 на два місяці, просив його задовольнити.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 просили обов`язок, покладений на ОСОБА_6 , не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду змінити та дозволити ОСОБА_6 виїжджати також до Запорізької, Харківської та Херсонської областей. Свою позицію обґрунтували тим, що ці регіони потерпають від збройної агресії та щоденних обстрілів ворогом. Зараз розпочинаються процеси щодо відбудови, в тому числі і цих регіонів. Оскільки ОСОБА_6 має значний досвід в сфері будівництва, наразі працевлаштований та перебуває на посаді заступника Генерального директора «Укрбуд Девелопмент», отже може допомоги у відновленні вказаних регіонів, що потребує частих виїздів на вказані території. За наведеного сторона захисту просила суд надати можливість ОСОБА_6 виїжджати на вказані території без отримання дозволу від прокурора чи суду. З цієї ж підстави захист просив скасувати обов`язок, покладений на ОСОБА_6 , носити електронний засіб контролю. На переконання сторони захисту застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 000 000,00грн є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. Зазначили, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується версія сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Окрім того, ризики, на які прокурор посилається у клопотанні, є необґрунтованими та недоведеними. Зауважили, що відомостей про порушення ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків стороною обвинувачення не надано.

Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши доводи клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Відповідно до вимог ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Згідно з положеннями ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тобто вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 20.10.2022 з одночасним визначенням розміру застави в сумі 260 000 000 грн. (справа №991/4791/22). Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2022 ухвалу слідчого судді від 20.10.2022 скасовано в частині визначення розміру застави та у цій частині постановлено нове рішення, яким визначено розмір застави ОСОБА_6 у сумі 100 000 000 грн. В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2022 продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 100 000 000 грн. (справа №991/6265/22), яка залишена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2023 без зміни.

18.01.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

В подальшому, у справі №991/392/23 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 07.02.2023 продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 85 000 000 грн та у разі внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2023 ухвала суду від 07.02.2023 залишена без зміни.

31.03.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 80 000 000 гривень та у разі внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

19.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 40 000 000 гривень та у разі внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України

11.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 20 000 000 гривень та у разі внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначено до 11.09.2023.

13.07.2023 за ОСОБА_6 внесено визначений судом в ухвалі від 11.07.2023 розмір застави та ОСОБА_6 звільнено з під варти, отже він вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, визначених судом в ухвалі від 11.07.2023, строк дії яких визначено до 11.09.2023.

При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 судом неодноразово встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, прокурор зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У ході розгляду клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні в ухвалах суду на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_6 , а саме вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож ризик переховування від суду є ймовірним.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст.69,75 КК України). Тож усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України. За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність ризику переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вартим уваги є і те, що ОСОБА_6 має досвід перетину державного кордону, у тому числі виїзд за межі України у вересні 2022 року, тобто під час дії правового режиму воєнного стану. Також з огляду на умови, які існують в Україні, є можливість нелегального перетину обвинуваченим кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 здав на зберігання паспорт для виїзду за кордон, не спростовують ймовірність ризику переховування від суду. Окрім того, належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 не гарантує відсутність наміру переховування в майбутньому.

Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 має досвід перетину державного кордону, в тому числі під час дії режиму воєнного стану, володіє значними майновими активами, існує ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується), колегія суддів погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та на час розгляду цього клопотання не зменшився.

Водночас слушними є доводи сторони обвинувачення, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). У той же час, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду та призначення судового розгляду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту свідків.

Тож колегія суддів вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано незаконно впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни показань.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені аргументи безумовно свідчать про можливість здійснення впливу обвинуваченим як безпосередньо, так і через інших осіб на свідків, які допитані у даному кримінальному провадженні.

Стосовно ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд погоджується з доводами прокурора щодо того, що ОСОБА_6 має особисті, ділові та бізнес зв`язки, які він може використати для того, щоб перешкоджати кримінальному провадженню.

В той же час не може залишатися поза увагою суду те, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.369, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, в іншому кримінальному провадженні №42017000000004969. На переконання суду, вказані обставини можуть свідчати про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені вище обставини свідчать, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст.178 КПК України повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, відсутність судимостей, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність утриманців, позитивні характеристики.

Захисники у судовому засіданні просили врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його спосіб та образ життя, тривалу трудову діяльність, у тому числі на керівних посадах, репутацію, стійкі соціальні зв`язки, сімейний стан (розлучений), наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання у м. Києві, позитивні характеристики, волонтерську діяльність.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тож з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, слушними є доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії покладених на нього обов`язків відповідно до ухвали суду, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК). Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеною необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Водночас стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідності продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, в тому числі обов`язку носіння електронного засобу контролю.

Доводи сторони захисту щодо необхідності зміни обов`язку, передбаченого п.2 ч.5 ст.194 КПК України, в частині надання дозволу ОСОБА_6 виїжджати окрім м.Києва та Київської області ще до Запорізької, Харківської та Херсонської областей є необґрунтованими, оскільки до суду не надано доказів звернення до прокурора із клопотанням про надання дозволу на виїзд до зазначених областей та відмови прокурора у наданні такого дозволу.

На переконання суду, покладені на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, суттєво не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя обвинуваченого, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Положення ч.7 ст.194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Тож за наведених обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 08.11.2023 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3