Постанова

від 13.07.2006 по справі 10269-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10269-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.2006Справа №2-27/10269-2006А

За позовом – Приватне підприємство “Фаворит”, м. Ялта, вул. Ізобільна, 20.   

До відповідача –  Управління ПФУ в м. Ялта, м. Ялта, вул. Садова, 4.  

Про визнання нечинним та відміну рішення про застосування фінансових санкцій.   

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –     Запорожець К. К., дор. №0106 від 05.06.2006 р.    

Від відповідача – Сорокіна О. Ф., дор. у справі.    

Сутність спору:          Приватне підприємство “Фаворит”  звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним та відміну рішення №28 від 09.03.2006 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1640 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що належать до сплати за січень, лютий 2004 р. в розділі 1 в строкі 1.1 загальна сума фактичних витрат на оплату праці і інших виплат, що мають відношення до трудового найму ( КТ  661 ) було припущено технічну помилку і вказано суму 692 грн. ( тобто сума до видачі заробітної плати ), яка не вплинула на нарахування і сплату суми страхових внесків по ставці 32% за загальний оприбуткований доход ( заробітну плату ), який склав за січень 2004 р.  -  820 грн. і за лютий 2004 р. - 820 грн.

Нараховання 32%  за вищевказаний період проведено підприємством у повному обсязі і відображено в звітах вірно. Так в розділі 1 строкі 3 і 3.1 вказана сума 262, 40 грн.. яка нарахована з суми 820 грн.

В розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. що належать до сплати за січень, лютий 2004 р. в розділі 1 строкі 4 загальний оподаткований доход ( заробітна плата ) з якого утримуються внески з застрахованих осіб, вказана вірна сума виплат, з якої утримуються страхові внески по ставці 1 –2 % - 820 грн.

На підставі викладеного, позивач вважає, що у даному випадку не мало місце приховування заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, а мала місце лише помилка в фактичних даних, відповідальність за яку чинним законодавством України не передбачено. При таких обставинах, просить суд позов задовольнити.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить рішення №28 від 09.03.2006 р. про застосування фінансових санкцій за приховування ( заниження ) страхувальником сум заробітної плати ( виплат, доходу ), на які нараховуються страхові внески, котрим до позивача було застосовано фінансові санкції у розмірі 1640 грн. визнати нечинним.   

Відповідач з позовними вимогами згоден у повному обсязі і підтверджує, що у  даному випадку дійсно мала місце технічна  помилка, а не приховування заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.          

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

21.02.2006 р. Управлінням ПФУ в м. Ялта було проведено перевірку з питання  своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей. наданих в систему персоніфікованого обліку відомостей.

По результатам перевірки було складено акт №45 від 21.02.2006 р.

При перевірки правильності визначення фонду оплати праці. На який нараховуються страхові внески по ставці 32%, 32,3 % і суми виплат, з яких утримуються страхові внески по ставці 1-2% було встановлено. що позивач в результаті помилки у порушення п. 1 і п. 2 ст. 19 і п. 2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058 в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті, за січень і лютий 2004 р. занижено загальна сума фактичних витрат на оплату праці і інших виплат, пов'язаних з відносинами трудового найму ( заробітної плати ) на суму 1640,00 грн. і сума страхових внесків на суму 1,90 грн.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесено рішення №28 від 09.03.2006 р.. відповідно  до якого за приховування ( заниження ) сум заробітної плати ( виплат,  доходу ) на суму 1640,00 грн., на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058, було застосовано штрафна санкція у розмірі 1740 грн.

Позивач звернувся зі скаргою на дане рішення. Скарга була залишена без розгляду в зв'язку з пропущенням строку на її подання.

Також 10.03.2006 р. відповідачем було винесено постанову №7  про адміністративне правопорушення, відповідно до якої директор позивача Баденко А. В. за при приховування фонду оплати праці в сумі 1640,00 грн., було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що належать до сплати за січень, лютий 2004 р. в розділі 1 в строкі 1.1 загальна сума фактичних витрат на оплату праці і інших виплат, що мають відношення до трудового найму ( КТ  661 ) було припущено технічну помилку і вказано суму 692 грн. ( тобто сума до видачі заробітної плати ), яка не вплинула на нарахування і сплату суми страхових внесків по ставці 32% за загальний оприбуткований доход ( заробітну плату ), який склав за січень 2004 р.  -  820 грн. і за лютий 2004 р. - 820 грн.

В розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. що належать до сплати за січень, лютий 2004 р. в розділі 1 строкі 4 загальний оподаткований доход ( заробітна плата ) з якого утримуються внески з застрахованих осіб, вказана вірна сума виплат, з якої утримуються страхові внески по ставці 1 –2 % - 820 грн.

Нараховання 32%  за вищевказаний період проведено підприємством у повному обсязі і відображено в звітах вірно. Так в розділі 1 строкі 3 і 3.1 вказана сума 262, 40 грн.. яка нарахована з суми 820 грн.

Вказаний факт підтверджується і актом перевірки відповідача від 21.02.2006 р. №45.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку фактичного приховування сум заробітної плати не було. Про вказане свідчать дані відомостей по нарахуванню заробітної плати форми Т – 50, наявні в  матеріалах справи. Мала місце лише помилка в звітних даних, а не наявність наміру приховати суми заробітної плати.                               Від  вказаної суто  технічної  помилки бюджет в загалі не постраждав, оскільки нарахування страхових внесків зроблено позивачем в повному обсязі і відображено в звітах за січень, лютий 2004 р. вірно і перераховані позивачем повністю і в строк.

Треба додати, що відповідно до постанови  №2 від 31.06.2006 р. про відміну постанови №7 про притягнення до адміністративної відповідальності і припинення провадження по справі про адміністративне правопорушення  постанову №7  про адміністративне правопорушення, відповідно до якої директор позивача Баденко А. В. за при приховування фонду оплати праці в сумі 1640,00 грн., було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. було відмінено в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного порушення, а саму адміністративну справу №7 у відношенні Баденко А. В. було припинено.

В обґрунтування відміни постанови №7 було вказано те,  що в даному випадку мала місце лише помилка в звітних даних, відповідальність за яку ст.. 165 –1 КуоАП не передбачено, а значить і не було події адміністративного порушення.     

        Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

        Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна і резулятивна частини постанови оголошено 13.07.2006 р.

Постанову складено у повному обсязі 17.07.2006 р.  

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити.

           2. Визнати нечинним  рішення ПФУ в см. Ялта №28 від 09.03.2006 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1640 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь приватного підприємства “Фаворит”, м. Ялта, вул. Ізобільна, 20,  ( ЗКПО 32542240 )  3,40 грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.