Ухвала

від 11.09.2023 по справі 947/28563/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28563/23

Провадження № 1-кс/947/11730/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480001225 від 09.09.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480001225 від 09.09.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він 09 вересня 2023 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_7 , вступили у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, що розташоване у приміщенні домоволодіння АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_8 .

При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розподілили між собою ролі, які полягали в тому, що ОСОБА_7 проникне на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , розіб`є одне з вікон у вказаному домоволодінні та в подальшому проникне у будинок, що на праві власності належить ОСОБА_8 , з якого викраде належне їй майно, а ОСОБА_4 , в свою чергу, буде знаходитись поруч, а саме: на території власного домоволодіння за для того, щоб попередити ОСОБА_7 в разі появи служби охорони чи поліції.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого сховища, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, дотримуючись розподілу ролей, в той час, як ОСОБА_4 спостерігав за відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_7 , в цей же час, переліз через паркан, обійшов прибудинкову територію, підійшов до одного з вікон, та в подальшому, а саме: об 11 годині 45 хвилин, шляхом пошкодження вказаного вікна, проник до приміщення вказаного будинку. Після цього, ОСОБА_7 , обійшов кімнати будинку в пошуках та цінних речей, де в одній з кімнат побачив прикріплений до стіни телевізор марки «LG» чорного кольору з серійним номером 110RAPW0P080, вартістю 5000 гривень, що належав ОСОБА_8 , та визначив його об`єктом злочинного посягання.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 знаходячись у вказаній кімнаті, демонтував телевізор марки «LG» чорного кольору з серійним номером 110RAPW0P080, та в подальшому передав його через паркан ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.

За викладених обставин, 10.09.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в ході слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому необхідно застосувати вказаний запобіжний захід.

У судовому засіданні -

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що її підзахисний є раніше не судимою особою, крім того, повідомила про нестабільний стан здоров`я підзахисного та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» унеможливить проходження останнім терапії.

Адвокат ОСОБА_5 звернула увагу на міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 .

У зв`язки із вищевикладеним, просила застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний азхід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний з підозрою згоден, заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, прийшов до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.09.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується, зокрема, протоколом допиту потерпілої, протоколами допиту свідків, протоколом огляду, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Також, враховуючи те, що підозрюваному ОСОБА_4 при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас слідчий суддя критично оцінює доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик є не обґрунтованим, так як ОСОБА_4 є раніше не судимим, стороною обвинувачення не надано будь яких доказів того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряються обставини того, що останній може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя доходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є мінімізованим.

Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення вони необґрунтовані, а тому приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування таких ризиків та про їх фактичну відсутність.

Разом з тим, попри вищевказані встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_4 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також відомостей щодо його особи, а саме як встановлено в судовому засіданні підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, адже він має постійне місце проживання, де він і зареєстрований та проживає спільно зі своє родиною, є одруженим, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 на теперішній час проходить терапію, спрямовану на позбавлення від наркотичної залежності, а тому має нестабільний стан здлоров`я.

Вищевикладене в сукупності, на думку слідчого судді, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Зокрема, зобов`язання підозрюваного цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу підозрюваним на свідків та потерпілу, а також здійснити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В свою чергу покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480001225 від 09.09.2023 року відносно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до10.11.2023року, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороноюцілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 10.11.2023року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1