Постанова

від 11.09.2023 по справі 915/766/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/766/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження, м. Миколаїв, суддя Олейняш Е.М., повний текст ухвали складено та підписано 14.06.2023 року

у справі №915/766/21

за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв

про стягнення 6 577 880 грн. 26 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів, клопотання про зупинення провадження у справі та ухвали суду першої інстанції.

У червні 2021 року Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» про стягнення з останнього на користь позивача 6 577 880 грн. 26 коп. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 146433 кв. м., а також про вирішення питання щодо відшкодування судових витрат.

Зокрема, позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідач у період з 07.12.2017 року по 01.10.2020 рік використовував земельну ділянку комунальної власності площею 146 433 кв. м, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/6, кадастровий номер 4810136300:07:001:0106 та на якій розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Відтак, на переконання прокурора, внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідачем в період з 07.12.2017 року по 01.10.2020 року отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 6 577 880 грн. 26 коп.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 року у справі №915/766/21, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 року у справі №915/766/21 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 року і рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 року у справі № 915/766/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Після отримання місцевим господарським судом матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2022 року прийнято справу №915/766/21 до провадження судді Олейняш Е.М.; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи почато спочатку; призначено дату підготовчого засідання.

01.06.2023 року до Господарського суду Миколаївської області від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. №7014/23) у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв просило суд першої інстанції зупинити провадження у справі №915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи №400/2760/20.

Зокрема, у вказаному клопотанні відповідач зазначив, що при ознайомленні із заявою прокурора про зменшення позовних вимог він дізнався, що Миколаївським окружним адміністративним судом була розглянута справа № 400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт» до Миколаївської міської ради, треті особи: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Державна служба з питань геодезії, картографїї та кадастру про визнання протиправним та недійним рішення від 10.07.2019 року № 52/18. При цьому, як зазначено заявником, рішення, що оскаржувалось та було предметом розгляду у вказаній справі № 400/2761/20 - це рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва».

Як вказано відповідачем, на підставі саме цього рішення Миколаївською міською радою визначалась нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, за користування якою прокурор та позивач вимагають стягнення з відповідача грошових коштів як розмір неодержаного доходу у вигляді неодержаної орендної плати за земельну ділянку.

Заявник також вказав, що твердження про те, що саме вказане рішення позивача було складовою для визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є основною базою для вирахування ціни позову, підтверджуються поданими прокурором та позивачем позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

При цьому, як зазначено відповідачем, визначення суми, яка безпосередньо залежить від вартості земельної ділянки (її нормативно грошової оцінки), на думку прокурора та позивача у даній справі, і є ціною позову, розрахунок якої базується на підставі рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18, оскільки саме на підставі цього рішення Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області визначає нормативно грошову оцінку земель по місту Миколаїв.

В той же час, заявник зауважив, що Миколаївським окружним адміністративним судом 06.08.2021 у справі №400/2760/20 винесено рішення, яким вирішено визнати протиправним та недійсним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року №52/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року, наразі справа № 400/2760/20 перебуває в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Разом з тим, посилаючись на правову позицію суду касаційної інстанції, яка визначає, що у подібних категоріях справ, судом має встановлюватися сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, заявник вказав, що розгляд справи №400/2760/20 має безпосередній вплив на результат розгляду у справі №915/766/21, а тому, наявні правові підстави для зупинення провадження у даній справі з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року у справі №915/766/21 зупинено провадження у справі № 915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи № 400/2760/20; зобов`язано учасників процесу повідомити суду про усунення обставин, які викликали зупинення провадження у справі № 915/766/21.

Зокрема, ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що справи №400/2760/20 та №915/766/21 є взаємопов`язаними, розгляд даної справи до вирішення адміністративної справи № 400/2760/20 є неможливим, оскільки обставини (факти) щодо законності рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва», які будуть встановлені під час розгляду справи № 400/2760/20, мають значення для вирішення даного спору, зокрема, встановлення обставин у даній справі щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки по роках та, як наслідок, розрахунку розміру плати за земельну ділянку по роках.

Також місцевим господарським судом у вказаній вище ухвалі висновано, що обставини, які є предметом розгляду в адміністративній справі, не можуть бути встановлені судом у даній справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох справ та непідсудністю іншої справи господарському суду, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин, наявні підстави для зупинення провадження у справі №915/766/21.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв з ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження у справі не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21 скасувати, справу №915/766/21 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, прокурор, зазначаючи про те, що суд першої інстанції, нехтуючи завданням і засадами господарського судочинства, не беручи до уваги позицію позивача, безпідставно, усупереч ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не прийняв до розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог, зауважив, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі.

Прокурор вказав, що у даному разі відсутні підстави вважати, що справа за позовом прокурора пов`язана із справою № 400/2760/20, рішення у якій набрало законної сили, оскільки матеріали справи №915/766/21 містять дані про розмір позовних вимог, що підлягає стягненню, а тому можливість розгляду даної справи не обумовлюється результатами остаточного вирішення спору у справі №400/2760/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у розумний строк, у зв`язку із перебуванням колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у щорічній відпустці.

03.08.2023 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв надійшов відзив (вх. №1889/23), у якому відповідач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м.Миколаїв, посилаючись на зміст та підстави оскаржуваної ухвали про зупинення провадження та позицію скаржника, викладену ним в апеляційній скарзі, зазначило, що заявлені прокурором грошові вимоги до відповідача згідно поданого позову та доданих до нього матеріалів (ціна позову) базуються на підставі рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва», яке адміністративним судом визнано недійсним та наразі, рішення адміністративних судів оскаржується Миколаївською міською радою до касаційного суду.

Відтак, на переконання відповідача, у даному разі необхідно визначити ціну позову, яка базується на вказаному вище рішенні міської ради.

Водночас, як вказало Товариство, неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які встановлюються судом в іншій справі, в принципі не можуть бути встановлені судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин, а тому, справа про визнання недійсним рішення про грошову оцінку земель міста Миколаєва, яка перебуває на розгляді Верховного Суду в порядку адміністративного судочинства, має безпосередній вплив та пов`язана із справою, яка розглядається судом першої інстанції в порядку господарського судочинства, та результат розгляду якої буде залежати від остаточного прийняття судового рішення касаційним адміністративним судом.

Також, відповідач вважає, що подана прокурором заява про зменшення позовних вимог за своєю суттю та змістом включали в себе зміну предмету та підстав позову, про що правомірно відображено судом першої інстанції в ухвалі про зупинення провадження.

Проте, на переконання відповідача, у зв`язку з порушенням прокурором процесуальних норм щодо змін предмету та підстав позову при новому розгляді справи судом першої інстанції законно не прийнято таку заяву до розгляду, про що детально наведено в ухвалі про зупинення провадження.

З огляду на зазначене, відповідач зауважив, що пов`язаною із даною господарською справою є справа про визнання недійсним рішення про грошову оцінку земель міста Миколаєва, оскільки в такій справі будуть встановлені обставини, що впливають на оцінку доказів у даній господарській справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Частиною 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Приписи ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України визначають, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21 потребує скасування з переданням справи на розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2021 Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАВАЛЬ ПАРК про стягнення з останнього на користь позивача 6 577 880 грн. 26 коп. за безоплатне користування земельною ділянкою.

Зокрема, позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, що відповідач у період з 07.12.2017 року по 01.10.2020 року використовував земельну ділянку комунальної власності площею 146 433 кв.м., яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальній, 1/6 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106) та на якій розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Прокурор також у позові наголосив, що внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідачем у вказаний вище період отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 6 577 880 грн. 26 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.

01.06.2023 року до Господарського суду Миколаївської області від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. №7014/23) у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв просило суд першої інстанції зупинити провадження у справі №915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи №400/2760/20.

Зокрема, вказане клопотання відповідача обґрунтоване наступним:

-Під час ознайомлення відповідача із заявою прокурора про зменшення позовних вимог останній дізнався, що Миколаївським окружним адміністративним судом була розглянута справа № 400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт» до Миколаївської міської ради, треті особи: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Державна служба з питань геодезії, картографїї та кадастру про визнання протиправним та недійним рішення від 10.07.2019 року № 52/18;

-Рішення, що оскаржувалось та було предметом розгляду у справі № 400/2761/20 це рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва», на підставі якого міською радою визначалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, за користування якою прокурор та позивач вимагають стягнення з відповідача грошових коштів як розмір неодержаного доходу у вигляді неодержаної орендної плати за земельну ділянку;

-Заявник також вказав, що твердження про те, що саме вказане рішення позивача було складовою для визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є основною базою для вирахування ціни позову, підтверджуються поданими прокурором та позивачем позовною заявою та доданими до неї матеріалами;

-Відповідачем наголошено, що визначення суми, яка безпосередньо залежить від вартості земельної ділянки (її нормативно грошової оцінки), на думку прокурора та позивача у даній справі, і є ціною позову, розрахунок якої базується на підставі рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18, оскільки саме на підставі цього рішення Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області визначає нормативну грошову оцінку земель по місту Миколаїв;

-Також заявник зауважив, що Миколаївським окружним адміністративним судом 06.08.2021 у справі №400/2760/20 винесено рішення, яким вирішено визнати протиправним та недійсним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року, наразі справа № 400/2760/20 перебуває в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду;

-Наголошуючи на необхідності встановлення суми, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов за користування земельною ділянкою без належних правових підстав, заявник вказав, що розгляд справи №400/2760/20 має безпосередній вплив на результат розгляду у справі №915/766/21, а тому, наявні правові підстави для зупинення провадження у даній справі з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження своєї правової позиції заявником до вказаного клопотання було долучено копії наступних документів:

-Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року у справі №400/2760/20;

-Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року у справі №400/2760/20;

-Ухвали Верховного Суду від 12.12.2022 року у справі №400/2760/20.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року у справі №915/766/21 зупинено провадження у справі № 915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи № 400/2760/20; зобов`язано учасників процесу повідомити суду про усунення обставин, які викликали зупинення провадження у справі №915/766/21, незгода з якою стала підставою для звернення прокурора з відповідною апеляційною скаргою.

Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є встановлення обставин на підтвердження підстав для зупинення провадження у справі №915/766/21 до перегляду Верховним Судом справи №400/2760/20 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та не погодився з позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі.

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 917/349/20).

Крім того, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Так, у справі що переглядається, місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у справі, зазначив, що від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що вирішення справи №915/766/21 неможливе без вирішення справи №400/2761/20, оскільки, Господарський суд Миколаївської області, під час дослідження матеріалів справи в рамках зазначеного вище клопотання про зупинення встановив, що предметом спору у справі №915/766/21 є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м. Миколаїв на користь Миколаївської міської ради, м. Миколаїв грошових коштів у розмірі 6 577 880 грн. 26 коп., які відповідач, на думку прокурора, зберіг у себе за рахунок користування ним земельною ділянкою комунальної власності без належних правових підстав.

В той же час, як зазначено судом першої інстанції, предметом спору у справі №400/2760/20 є вимога про визнання недійсним та протиправним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва».

З огляду на зазначене місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вказані вище справи є пов`язаними, а тому розгляд справи №915/766/21 до вирішення справи №400/2760/20 є неможливим, оскільки у даній справі наявна необхідність встановлення обставин щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки по роках та розрахунку розміру плати за землю.

Судова колегія не погоджується зі вказаним в оскаржуваній ухвалі висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, враховуючи вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду спору.

При цьому, пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4-6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі № 906/750/21.

Колегія суддів вважає, що Господарський суд Миколаївської області, зупиняючи провадження у справі №915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи №400/2760/20 по - перше, фактично не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи, та чому зібрані у справі № 915/766/21 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, а по друге, зупинив провадження у справі №915/766/21 до остаточного вирішення Верховним Судом справи №400/2760/20, що не передбачено вимогами чинного процесуального законодавства, оскільки нормою п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Тобто, враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі до остаточного вирішення справи Верховним Судом у даному разі є неможливим, оскільки така процесуальна дія, як зупинення можливе лише до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що як було неодноразово зазначено судом касаційної інстанції у низці правових позицій, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №400/2760/20, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №915/766/21, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Крім того, відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що розгляд справи № 400/2760/20 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом першої інстанції у даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування рішення у справі №400/2760/20, враховуючи також і те, що Миколаївським окружним адміністративним судом 06.08.2021 року по справі № 400/2760/20 було винесено рішення, яким вирішено визнати протиправним та недійсним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року № 52/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року.

Водночас, судова колегія також зазначає, що всупереч вимогам процесуального законодавства України суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх та обґрунтованих мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи № 915/766/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/2760/20, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для розгляду справи, зокрема, неможливості встановлення підстав для задоволення позовних вимог прокурора, або відмови у їх задоволенні у зв`язку із неможливістю обрахування суми стягнення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 915/766/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 400/2760/20, а доводи скаржника такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі, оскільки заявлені позовні вимоги Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наваль Парк", м.Миколаїв про стягнення 6 577 880 грн. 26 коп. можуть бути вирішені в межах даної справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, судова колегія вважає, що конкретні обставини даної справи не свідчить про наявність підстав для зупинення провадження за п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а господарський суд дійшов до передчасного висновку про те, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду іншої справи з відсутністю мотивування такого висновку в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, м.Миколаїв потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21 не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з направленням справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду, оскільки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми процесуального права.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21 задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 року про зупинення провадження у справі №915/766/21.

Справу № 915/766/21 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош