Постанова

від 11.09.2023 по справі 916/1438/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1438/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року, м. Одеса, суддя Литвинова В.В., повний текст рішення складено та підписано 07.06.2023 року

у справі №916/1438/23

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м.Одеса

про стягнення 68 704 грн. 34 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У квітні 2023 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса, в якій просило стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ, борг у загальній сумі 68 704 грн. 34 коп., з яких: основної заборгованості 45011 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 3080 грн. 28 коп., інфляційних втрат у сумі 20613 грн. 01 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу від 16.10.2018 року № 7129/18-КП-23 в частині неповної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу, що і стало підставою для нарахування основної суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса задоволено у повному обсязі; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 45011 грн. 05 коп. основного боргу; 3080 грн. 28 коп. 3% річних, 20613 грн. 01 коп. втрат від інфляції та 2684 грн. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначенний договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 5.1 договору.

При цьому, суд першої інстанції наголосив, що оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса сум нарахованих 3% річних та інфляційних втрат також є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 скасувати у повному обсязі та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ задовольнити частково.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, апелянт зазначив, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010" не отримувало ані позовної заяви, ані ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, ані оскаржуваного рішення суду, чим було його позбавлено можливості участі у розгляді справи та надання своїх заперечень щодо доводів позовної заяви.

В той же час, посилаючись на обставини справи, встановлені судом першої інстанції, скаржник зауважив, що відповідачем за період з 28.12.2018 року по 04.05.2023 року за спірним договором було сплачено суму у розмірі 93678 грн. 06 коп., що підтверджується виписками по рахунку відповідача в Акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» від 21.06.2023 року за 2018-2023 роки та реєстрами вихідних документів по рахунку відповідача.

Відтак, на переконання відповідача, на момент подання позовної заяви до суду, ним було сплачено позивачу не 38667 грн. 01 коп., а 48667 грн. 01 коп., з огляду на що, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем невірно та на момент ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заборгованість споживача перед постачальником газу взагалі відсутня, а переплата склала 10000 грн.

З огляду на наведене, скаржник просив суд апеляційної істанції під час перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, врахувати вказану переплату за договором про постачання природного газу, та, відповідно, зменшити на 10000 грн. суму втрат від інфляції та 3% річних у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, скаржник наголосив, що враховуючи той факт, що відповідач не був обізнаний про слухання справи в суді, у нього не було можливості надати до суду відповідні докази, а тому, просив суд визнати поважними причини несвоєчасного подання доказів по справі та залучити їх до матеріалів справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23, вирішено розглянути апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у розумний строк, у зв`язку із перебуванням колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у щорічній відпустці.

24.07.2023 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ надійшов відзив (вх. № 1910/23/Д1), у якому позивач просить суд апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, позивач вказав, що вважає доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі необґрунтованими та такими, що не є підставами для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення основної суми заборгованості та нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, як зазначено позивачем, відповідачу направлялась позовна заява з додатками, та перед цим претензія про сплату коштів, з огляду на що, останній мав змогу своєчасно розрахуватися з постачальником газу, надати всі необхідні пояснення та докази та був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.

Також позивач повідомив суд апеляційної інстанції про те, що відповідач погасив суму основного боргу за спірним договором вже після звернення постачальника до суду, що жодним чином не впливає на розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, здійснених станом на 10.02.2023 року.

При цьому, постачальник, заперечуючи наявність у відповідача переплати за поставлений газ, зазначив, що 31.05.2023 року між сторонами у даній справі підписано акт звірки за яким факт переплати відповідача за отриманий від позивача природний газ відсутній.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 264800 грн. 00 коп.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.

Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа №916/1438/23 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 68 704 грн. 34 коп.

Разом з тим, щодо клопотання апелянта, зазначеного в тексті апеляційної скарги про визнання поважними причин несвоєчасного подання письмових доказів у даній справі та залучення їх до матеріалів справи, судова колегія зазнача таке.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В свою чергу, згідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За вимогами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, до апеляційної скарги апелянтом було додано додаткові письмові документи: реєстри вихідних документів Акціонерного товариства «Укрсиббанк» з 01.01.2023 року по 21.06.2023 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.02.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.09.2018 року по 31.12.2018 року; банківську виписку по рахунку відповідача від 21.06.2023 року.

В той же час, з матеріалів господарської справи судовою колегією встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 року у справі №916/1438/23 позовну заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Зазначену ухвалу канцелярією суду першої інстанції було направлено поштою на адресу відповідача: 65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62 та отримано Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010» 18.04.2023 року, про що свідчить підпис та відмітка в рекомендованому повідомленні від 11.04.2023 року.

Таким чином, зважаючи на факт належного повідомлення відповідача про наявне відносно нього судове провадження у місцевому господарському суді, судом першої інстанції вирішено дану справу за наявними у ній письмовими доказами.

Водночас, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м.Одеса своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, відповідних документів на підтвердження своєї правової позиції щодо відсутності у нього перед позивачем заборгованості не надало.

Судова колегія зазначає, що в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка, зокрема, визначає, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї та докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, письмові докази, які апелянтом було долучено до матеріалів апеляційної скарги на підтвердження заперечень щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не приймаються колегією суддів в якості належних та допустимих письмових доказів, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про наявне відносно нього судове провадження, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні від 11.04.2023 року, останнім не вжито віповідних заходів щодо надання суду першої інстанції доказів, які б свідчили про помилковість доводів позивача, викладених у позовній заяві про стягнення коштів та з урахуванням яких місцевим господарським судом було б прийняте відповідне рішення.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про визнання поважними причин для подання додаткових доказів та приєднання до матеріалів господарської справи реєстрів вихідних документів Акціонерного товариства «Укрсиббанк» з 01.01.2023 року по 21.06.2023 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.02.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.09.2018 року по 31.12.2018 року та банківської виписки по рахунку відповідача від 21.06.2023 року.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса не потребує задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

16.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010», (споживач) укладено договір № 7129/18-КП-23 постачання природного газу, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

За умовами п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.

Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в п. 2.1. цього договору, споживач визначає самостійно (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. зокрема, визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальники до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обзяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Також, у відповідності до вимог п. 3.10. договору про постачання природного газу, споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді.

Згідно з п. 5.2 договору, ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 7907 грн. 20 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9488 грн. 64 коп.

Пунктом 5.4 договору визначено, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та договором.

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. даного договору споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк договору визначено п. 12.1.

Так, вказаний договір діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 року до 17.10.2018 року (включно).

Договір про постачання природного газу підписано уповноваженими особами сторін без заперечень та зауважень та скріплено печатками юридичних осіб.

В подальшому між сторонами у даній справі було укладено низку додаткових угод до договору про постачання природного газу.

Додатковою угодою № 1 від 23.10.2018 року сторони погодили зміни до договору постачання природного газу від 16.10.2018 року, а саме зміни п. 2.1. «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу»; п. 3.8.-3.9. «Порядок та умови передачі природного газу»; п. 12.1. «строк дії договору» (продовжено строк дії договору до 26.10.2018 року).

Додатковою угодою № 2 від 31.10.2018 року сторони погодили зміни до договору постачання природного газу від 16.10.2018 року, а саме зміни п. 2.1. «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу»; п. 3.8.-3.9. «Порядок та умови передачі природного газу»; п. 5.3. «Ціна природного газу»; п. 12.1. «строк дії договору» (продовжено строк дії договору до 31.10.2018 року).

Додатковою угодою № 3 від 13.11.2018 року сторони погодили зміни до договору постачання природного газу від 16.10.2018 року, а саме зміни п. 1.4. «Предмет договору»; п. 2.1. «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу»; п. 3.1. «Порядок та умови передачі газу»; п. 5.1. - 5.3. «Ціна природного газу»; пп. 1, 3 п. 6.3. «Порядок та умови проведення розрахунків»; п. 12.1. «строк дії договору» (продовжено строк дії договору до 30.11.2018 року).

Додатковою угодою № 4 від 30.11.2018 року договір про постачання природного газу викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 4.2 додаткової угоди № 4 ціна за 1000 куб м газу становить 7482 грн. 61 коп., включаючи 20% ПДВ.

Згідно з п. 5.1, 5.2 додаткової угоди № 4 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За умовами п. 11.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Додатковою угодою № 5 від 20.03.2019 року сторони, зокрема, узгодили постачання газу з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року включно, замовлений споживачем обсяг газу - 11119 куб. м.

Додатковою угодою № 5/7 від 26.03.2019 року змінено найменування постачальника на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Додатковою угодою №6 від 20.03.2019 року сторони погодили початок застосування низки пунктів договору про постачання природного газу від 16.10.2018 року.

Вказані вище додаткові угоди до договору про постачання природного газу підписані сторонами та скріплені їх печатками.

На виконання умов договору, постачальник за період з 30.11.2018 року по 31.03.2019 року передав у власність споживача природний газ на загальну суму 83 678 грн. 06 коп., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 року, обсяг переданого газу 0,891 тис. куб. м, вартістю 6667 грн. 01 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 року, обсяг переданого газу: 2,624 тис.куб.м, вартістю: 19 634 грн. 38 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, обсяг переданого газу: 3,446 тис.куб.м, вартістю: 25 785 грн. 08 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 року, обсяг переданого газу: 2,458 тис.куб.м, вартістю: 18 392 грн. 26 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 року, обсяг переданого газу: 1,764 тис. куб. м, вартістю 13199 грн. 33 коп.

Всі вказані акти підписані та скріплені печатками сторін.

Також у матеріалах господарської справи наявна виписка по підприємству -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010» за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, за якою за договором №7129/18-КП-23 постачання природного газу дебет складає 83678 грн. 06 коп., дебет на кінець періоду 47011 грн. 05 коп., кредит 36667 грн. 01 коп.

Відповідно до довідки по операціям по підприємству - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010» за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року дебет складає 83678 грн. 06 коп., кредит 36667 грн. 01 коп.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за поставлений постачальником природний газ складає 45011 грн. 05 коп., 3% річних 3080 грн. 28 коп., інфляційні втрати 20613 грн. 01 коп. станом на 25.10.2022 року,

У зв`язку із невиконанням споживачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ, постачальником 29.12.2020 року на адресу боржника скеровано претензію, у якій Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просило Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010» протягом 7 робочих днів з дня її отримання сплатити заборгованість за договором про постачання природного газу у розмірі 61228 грн. 36 коп.

25.10.2022 року відповідачем сплачено на рахунок позивача 4000 грн., 21.10.2022 року 2000 грн., що підверджується наявними у матеріалах справи квитанціями Акціонерного банку «Укргазбанк».

Інших належних та допустимих письмових доказів щодо наявних між сторонами спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованої останнім заборгованості за договором про постачання природного газу, 3% річних та інфляційних втрат внаслідок неналежного виконання споживачем своїх господарських зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений постачальником природний газ.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Так, у даній справі судами встановлено, що 16.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД-2010», укладено договір № 7129/18-КП-23 постачання природного газу, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

В подальшому, низкою додаткових угод до вказаного вище договору, укладених в період 2018 2019 років сторони погодили між собою продовження дії спірного договору постачання природного газу до 30.04.2019 року включно, а також збільшення замовлених споживачем обсягів газу.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що між сторонами склалися сталі господарські відносини у сфері постачання природного газу.

Як вбачається з матеріалів господарської справи, постачальником за період із 30.11.2018 року по 31.03.2019 року передано у власність споживача природний газ на загальну суму 83 678 грн. 06 коп., що не заперечується сторонами у даній справі та підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 року, обсяг переданого газу 0,891 тис. куб. м, вартістю 6667 грн. 01 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 року, обсяг переданого газу: 2,624 тис.куб.м, вартістю: 19 634 грн. 38 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, обсяг переданого газу: 3,446 тис.куб.м, вартістю: 25 785 грн. 08 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 року, обсяг переданого газу: 2,458 тис.куб.м, вартістю: 18 392 грн. 26 коп.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 року, обсяг переданого газу: 1,764 тис. куб. м, вартістю 13199 грн. 33 коп.

Всі вказані вище акти підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками.

В той же час, судовою колегією з матеріалів господарської справи також встановлено, що відповідачем частково, на суму 38667 грн. 01 коп. виконано свої господарські зобов`язання з оплати за поставлений природний газ, проте зобов`язання на суму 45011 грн. 05 коп. залишились невиконаними, у зв`язку із чим, постачальник звернувся до господарського суду із відповідним позовом про стягнення.

Переглянувши в апеляційному порядку оскаржуване рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі, в свою чергу, відповідачем до суду першої інстанції не надано доказів погашення суми основного боргу перед постачальником, внаслідок чого, позовні вимоги про стягнення з нього суми основного боргу у розмірі 45011 грн. 05 коп. є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, судовав колегія зазначає наступне.

Так, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В свою чергу, умовами п. 6.1 договору, укладеного між сторонами, визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду на наведене, судова колегія зазначає, що розрахунок за поставлений природний газ постачальником з боку споживача проведено невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, позивачем здійснено відповідне нарахування відсотків річних та інфляційних втрат.

Судом апеляційної інстанції перевірено надані позивачем та здійснені судом першої інстанції розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично правильними та вірними, у зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є вірним та обґрунтованим.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не беруться апеляційним господарським судом до уваги, оскільки вони висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судами як першої, так і апеляційної інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок, з огляду на що, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 с. 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду у постанові від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАСКАД-2010", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 року у справі №916/1438/23 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош