Рішення

від 05.09.2023 по справі 904/4099/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023р. Справа № 904/4099/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський», с. Веселе

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленімпекс Ком», м. Кишинів, Республіка Молдова

Про: стягнення 112 972,35 Євро

Суддя Васильєв О.Ю.

cекретар судового засідання Куліуш Ю.О.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Селюк М.Я. (адвокат);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Агроцентр «Раївський» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Ленімпекс Ком» ( відповідач ) про стягнення 112 972,35 євро заборгованості за договором . Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №АС-030123 від 05.01.23р. та додатковими угодами до нього в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.23р. відкрито провадження у справі №904/4099/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.09.23р.

25.08.23р. до суду від ТОВ «Ленімпекс Ком» (відповідач) надійшла заява про визнання позовних вимог, завірена підписом директора та печаткою товариства, в якій відповідач підтвердив факт поставки позивачем на його користь товару відповідно до умов договору та просив задовольнити позовні вимоги і розглядати справу без участі його представника.

До підготовчого засідання 05.09.23р. з`явився повноважний представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог. Крім того, позивачем подано заяву про повернення з державного бюджету позивачу судового збору у розмірі 50% в порядку ч.1 ст.130 ГПК ( у зв`язку із визнанням відповідачем позову ). Відповідач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив.

Відповідно до п.3. ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.23р. між ТОВ «Агроцентр «Раївський» (продавець) та ТОВ «Ленімпекс Ком» (покупець) укладено договір поставки №АС-030123, згідно з умовами якого покупець зобов`язується сплатити та прийняти, а продавець поставити насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 СВ у кількості 5 000 п.од., Кремінь 200 СВ у кількості 19 300 п.од., РАМ 1333 у кількості 5 000 п.од., РАМ 0133 у кількості 3 000 п.од. Кількість та вартість товару за кожним відвантаженням погоджується сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємними частинами договору.(п.1.1) Постачання насіння здійснюється га умовах постачання товару DAP (ИНКОТЕРМС 2020), місце: митний склад: м. Кишинів, Республіка Молдова.(п.2.1) Строк поставки товару за договором до 10.03.2023 року включно.(п.2.2) Датою поставки товару вважається дата митного оформлення товару, тобто відмітка про поставку вантажу в вантажній митній декларації.(п.2.3) Орієнтована вартість товару за цим договором складає 950 000,00 Євро та складається з вартості товару, упаковки, маркування та доставки до: м. Кишинів, Республіки Молдова та додатковому відшкодуванню не підлягає.(п.4.1) Графік розрахунків за поставлений товар зазначається в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами договору. (п.4.2) Валюта платежів Євро.(п.4.3) Відповідно до п.7.3. сторони погодили, що всі спори зприводу виконання договору розглядаються господарським судом за місцем знаходження продавця із застосуванням норм матеріального та процесуального права України ( а.с.12-14)

Сторонами укладено додаткові угоди №8 від 03.02.23р., №9 від 03.02.23р., №10 від 03.02.23р., №11 від 03.02.23р., №11 від 03.02.23р., №12 від 08.02.23р., №13 від 08.02.23р. до договору поставки №АС-030123 від 05.01.23р., якими було погоджено кількість та вартість товару , який постачається покупцю ( а.с.15,22,29,36,43,50).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору поставки та додаткових угод до нього, позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 112 972,35 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи: міжнародним товарно-транспортними накладними, вантажними митними деклараціями, пакувальними листами, інвойсами та не заперечується відповідачем. Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо оплати поставленого товару у зв`язку з чим виникла заборгованість, що на час розгляду справи складає у розмірі 112 972,35 Євро. Доказів оплати вказаної заборгованості сторонами не надано , відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Стосовно можливості розгляду даної справи господарським судом Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до вимог ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються, згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право». За змістом ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» (підстави визначення підсудності справ судам України), суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, в тому числі у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.366 ГПК України, даний спір підвідомчий господарським судам України, та з урахуванням суб`єктного складу сторін та умов договору, підлягає розгляду господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За приписами п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з ч.1 ст. 191 цього Кодексу позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначалося вище , 25.08.23р. до канцелярії господарського суду від ТОВ «Ленімпекс Ком» надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій відповідач підтвердив факт поставки позивачем на його користь товару та наявність заборгованості в розмірі , зазначеному у позовній заяві.

Судом встановлено, що цю заяву про визнання позову підписано повноважним керівником відповідача . Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідно до приписів п.4. ст.185 ГПК України: ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

За викладених вище обставин, суд вбачає підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 112 972,35 Євро.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання цієї позовної заяви позивачем було сплачено 68 555,80грн. судового збору. В той же час, згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно враховуючи те, що визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи по суті, а позивачем подано відповідну заяву про повернення йому з держбюджету 50 % сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при поданні цього позову ( що складає 34 277,90грн.) . Решта витрат зі сплати судового збору покладається на відповідача згідно приписів ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленімпекс Ком» (Республіка Молдова, 2051, м. Кишинів, вул. Іона Крянге, буд. 66, оф.27, код 1002600049006) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Токова, 2а, код ЄДРПОУ 34359005) : 112 972,35 євро - заборгованості та 34 277,90 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3.Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Токова, 2а, код ЄДРПОУ 34359005) з державного бюджету 34 277,90грн. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №1326 від 27.07.23р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 11.09.23р.

Суддя Васильєв О.Ю.