Рішення

від 11.09.2023 по справі 925/1096/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2023 Справа №925/1096/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Буд-9998" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Постач" про стягнення 453239,33 грн, а саме, основної заборгованості в сумі 307 518,14 грн, штрафних санкцій в сумі 77005,92грн, 3 % річних в сумі 6 470,52грн, інфляційних втрат в сумі 62 244,75грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

18.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Буд-9998" (далі - ТОВ "Гранд-Буд-9998" ) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Постач" (далі - ТОВ "КБ Постач") про стягнення 453239,33 грн, у тому числі, основної заборгованості в сумі 307 518,14 грн, штрафних санкцій в сумі 77005,92грн, 3 % річних в сумі 6 470,52 грн, інфляційних втрат в сумі 62 244,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом № 30/07-ГБ від 30.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за актом №99 від 31.01.2022.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Ухвалою від 25.10.2022 господарський суд Черкаської області передав справу №925/1096/22 на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Донецької області, встановивши юридичну адресу відповідача: 85004, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Івана Франка, буд. 19.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 14.12.2022 Господарським судом Донецької області позовну заяву залишено без руху, встановлено ТОВ «Гранд-Буд-9998» строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу реєстрації відповідача; письмового застереження щодо місцезнаходження оригіналів документів, копії яких позивач надав до суду; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

19.12.2022 позивач органами поштового зв`язку направив на адресу суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви у письмовій формі, у якому повідомив суд про місцезнаходження оригіналів документів, копії яких позивач надав до суду; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також докази направлення позовної заяви з додатками на адресу реєстрації відповідача.

Ухвалю від 02.01.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №925/1096/22, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які доступні суду на платформі «ЛІГА ЗАКОН», 19.12.2022 проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу - ТОВ"КБ Постач", а саме, змінено місцезнаходження на 65074, Одеська область, м.Одеса, вул. Героїв Крут, буд.24, кв.56, про що зазначено у вищевказаній ухвалі та констатовано, що подальша зміна місцезнаходження відповідача не тягне за собою повторної зміни підсудності справи, яка первісно передана на розгляд суду за підсудністю, і передачі останньої до іншого господарського суду суперечить нормам статей 27, 29 та частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України). Відповідно у Господарського суду Донецької області відсутнє право на повторну передачу справи за іншою територіальною підсудністю.

Позивач надав суду докази направлення 16.01.2023 органами поштового зв`язку на адресу відповідача 65074, Одеська область, м.Одеса, вул. Героїв Крут, буд.24, кв.56 копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Копію ухвали від 02.01.2023 направлено органами поштового зв`язку на адресу реєстрації відповідача: 65074, Одеська область, м.Одеса, вул. Героїв Крут, буд.24, кв.56 та на адресу місця фактичного розташування відповідача, яке повідомив у позовній заяві позивач: 20822 Черкаська область, Камянський район, с. Флярківка, вул. Шевченка, буд. 16 Відправлення отримані, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Ухвалу від 02.01.2023 направлено на адресу електронної пошти позивача, інформація щодо якої міститься в позовній заяві: grandbud9998@gmail.com. Згідно довідки, що міститься у програмі «Діловодство господарського суду», відправлення електронною поштою отримано.

Суд вважає, що сторони належним чином повідомлені про факт відкриття провадження у справі.

23.07.2023 ТОВ "Гранд-Буд-9998" подало до суду клопотання про зменшення позовних вимог, в якому вказує, що сума основного боргу 307518,14 грн сплачена відповідачем 24.10.2022, внаслідок чого позивач зменшує позовні вимоги в цій частині та одночасно просить збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) в розмірі 78690,94 грн, 3% річних в сумі 6 544,14грн, інфляційні втрати в сумі 65520,21грн. До заяви додані докази її направлення відповідачу.

Згідно ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому, мінімальний розмір зменшення кількісного показника не може складати величину рівну нулю.

Дослідивши вказану заяву, суд вбачає, що позивач зменшує заявлені позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу до нуля внаслідок її сплати відповідачем в повному обсязі, тобто фактично не підтримує свої позовні вимоги в цій частині внаслідок їх задоволення. Внаслідок наведеного, суд приходить до висновку, що в цій частині заява не може бути прийнята в якості заяви про зменшення позовних вимог, за своєю суттю це заява про закриття провадження у справі за відсутністю предмет спору в цій частині.

Одночасно суд вбачає, що за іншими вимогами позивач збільшує первісно заявлені суми пені, 3%річних та інфляційних втрат, оскільки збільшує період нарахування до моменту фактичної оплати суми основного боргу. В цій частині заява приймається в якості заяви про збільшення позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України N 451/2023 від 26.07.2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України N 3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

За об`єктивних обставин, які пов`язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, яке постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

ТОВ "Гранд-Буд-9998" в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що на виконання умов договору №30/07-ГБ від 30.07.2021 ним здійснено перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме, згідно акту надання послуг №99 від 31.01.2022 за січень 2022 року перевезено піску 114 942,72 тонно-кілометрів на суму 307518,14грн з ПДВ, однак відповідач зобов`язання щодо оплати наданих послуг своєчасно не виконав. Фактично оплата у порушення умов договору здійснена платіжною інструкцією №336 від 24.10.2022. Позивач нарахував пеню на підставі п.5.5 договору за період з 15.02.2022 року по 24.10.2022 року в сумі 78690,94 грн, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3% річних в сумі 6 544,14грн за аналогічний період, інфляційні втрати в сумі 65520,21грн за період березня по жовтень 2022.

На підтвердження позовних вимог позивач надав належним чином засвідчені копії: договору №30/07-ГБ від 30.07.2021 перевезення вантажу автомобільним транспортом, актів надання послуг №1344 від 31.10.2021, №1420 від 15.11.2021, №1503 від 30.11.2021, №1573 від 15.12.2021, №1640 від 31.12.2021, №99 від 31.01.2022, акту звірки взаємних розрахунків за січень 2022, виписки з банківського рахунку позивачу за період з 01.09.2021 по 17.10.2022, листів-претензій №21 від 22.08.2022, №24 від 09.09.2022, доказів їх направлення, заявок на систематичні перевезення за січень 2022, платіжної інструкції №336 від 24.10.2022, витягу з ЄДРПОУ щодо позивача.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 11, 509, 510, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України (далі- ГК України), ст.ст. 1,2, 12, 49, 54-57, 58 ГПК України.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач копію ухвали суду отримав, однак під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

30.07.2021 між ТОВ "Гранд-Буд-9998" (Перевізник) та ТОВ"КБ Постач" (Замовник) укладено договір №30/07-ГБ перевезення вантажу автомобільним транспортом, за п.1.1 якого Перевізник за умовами даного договору зобов`язується власними та/або залученими силами та засобами приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених Сторонами заявок, вантаж, який Замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає Перевізнику до перевезення, а Замовник зобов`язується оплачувати Перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним договором.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє до 31 грудня 2022року, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами (п. 6.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору Перевізник здійснює перевезення на підставі погоджених Сторонами заявок, які Замовник надсилає Перевізнику поштою, електронної поштою, факсом, узгоджує із Перевізником по телефону. Заявка повинна містити пункт завантаження вантажу та дані про вантажовідправника, пункт призначення вантажу та дані про вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, строк надання транспортних засобів під завантаження, строк доставки вантажу та інші умови, погоджені Сторонами.

Провізна плата та порядок розрахунків визначено розділом 2 договору, зокрема, перевезення вантажу автомобільним транспортом та технологічні роботи здійснюється за договірними цінами. Технологічний простій (за умови фіксації його технологічними засобами) сплачується Замовником у розмірі 50% від вартості відповідних технологічних робіт (п.2.1 договору).

За п.2.2 договору вартість послуг, які надає Перевізник Замовнику (провізна плата), вказується у рахунках та в актах виконаних робіт (наданих послуг). За вимогою будь-якої зі Сторін чи додаткового передбачено оформлення /підписання специфікацій / тарифних сіток/ додатків в іншій прийнятній формі із зазначенням договірних цін, за якими Замовнику надаються послуги за даним Договором. У всіх інших випадках підтвердженням згоди Замовника з цінами Перевізника є оплата виставленого рахунку та надання вантажу до перевезення з подальшим підписанням актів виконаних робіт (наданих послуг).

Загальна вартість послуг (провізної плати) за кожною заявкою, як визначено в п. 2.4 договору, зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками Сторін у день виконання Перевізником зобов`язання з перевезення вантажу. У разі систематичних перевезень загальна вартість послуг (провізної плати) за кожен звітний період зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг) , який підписується повноважними представниками Сторін в останній день періоду. Звітний період щодо положень даного пункту договору становить 15 (п`ятнадцять) календарних днів.

Пунктом 2.5 договору визначено, що загальна вартість послуг за цим договором не обмежується Сторонами та визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг).

До обов`язків Перевізника, серед іншого, віднесено щоденно до 12 год.00хв. надсилати на адресу Замовника реєстр перевезень на погодження та наведена форма документу у вигляді таблиці(п.3.1.4 договору).

У відповідності до умов п. 2.7 договору Замовник сплачує вартість послуг (провізну пату) в безготівковому порядку на рахунок Перевізника протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (наданих послуг). Сторони додатково передбачають можливість за попередньою домовленістю за часткової чи повної передплати на перевезення вантажу. В такому випадку передплата здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок Перевізника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Перевізником рахунку.

Згідно узгодженого у п. 2.8 договору порядку у випадку вимоги будь-якої з Сторін за наслідками діяльності за певні періоди зобов`язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються відповідним Актом звірки взаєморозрахунків (далі - Акт звірки). Дані, підтверджені Сторонами в Акті звірки є підставою для остаточних розрахунків.

Умовами п.5.5 договору погоджено, що у випадку прострочення оплати наданих Перевізником послуг, Замовник сплачує за вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення. Цей пункт договору не застосовується у випадку порушення Перевізником п.3.1.4 цього договору.

На виконання умов договору Перевізник протягом жовтня 2021 - січня 2022 надав Замовнику послуги з вантажних перевезень автомобільним транспортом, зокрема, за актом надання послуг №1344 від 31.10.2021 на суму 75220,78грн, №1420 від 15.11.2021 на суму 457831,44грн, №1503 від 30.11.2021 на суму 792748,69грн, №1573 від 15.12.2021 на суму 722967,83грн, №1640 від 31.12.2021 на суму 279643,57грн, №99 від 31.01.2022 на суму 307518,14грн. Акти підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень, в них зазначено, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Випискою з банківського рахунку за період з 01.10.2021 по 17.10.2022 підтверджено, що Замовник здійснив оплати наданих послу в сукупній сумі 2328412,21грн.

Матеріали справи на підтвердження узгодження сторонами обсягу перевезення у січні 2022 містять копії заявок на систематичні перевезення.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за січень 2022 Сторонами договору підтверджено, що заборгованість ТОВ"КБ Постач" перед ТОВ "Гранд-Буд-9998" складає 307518,14грн, вона виникла на підставі акту №99 від 31.01.2022.

Позивач направив відповідачу лист - претензію №21 від 22.08.2022, в якому просив сплатити заборгованість в сумі 307518,14грн. Факт направлення документу на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Аналогічна вимога висловлена у листі -претензії №24 від 09.09.2022, що направлена відповідачу електронною поштою.

Відповіді на претензії з боку відповідача відсутні.

Згідно платіжної інструкції №336 від 24.10.2022 ТОВ"КБ Постач" здійснено оплату на користь ТОВ "Гранд-Буд-9998" суми 307518,14грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: сплата за послуги перевезення згідно рахунку №104 від 31.01.2022.

Позивач в заяві по зменшення позовних вимог підтверджує, що оплата в сумі 307518,14грн, що здійснена за вказаною платіжною інструкцією, врахована ним в рахунок оплати за актом №99 від 31.01.2022, внаслідок чого він не підтримує позовні вимог в частини стягнення основного боргу.

Внаслідок наведеного, приймаючи до уваги порушення строків виконання грошового зобов`язання з боку відповідача, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 78690,94 грн, 3% річних в сумі 6 544,14грн - за період з 15.02.2022 року по 24.10.2022 року, інфляційні втрати в сумі 65520,21грн за період березня по жовтень 2022 та відшкодувати судові витрати.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення пені, 3%річних та інфляційних втрат внаслідок невиконання відповідачем у встановлений договором перевезення строк зобов`язання з оплати наданих послуг.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина друга статті 908 ЦК України).

Положеннями частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту та регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Стаття 50 вказаного Закону передбачає, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, виходячи зі змісту договору, що укладений між сторонами у справі судом встановлено, що останній є договором надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, не є розірваним, на час розгляду справи у судовому порядку недійсним не визнаний. Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання п.п.2.2,2.4 договору, внаслідок надання послуг, що входять до предмету договору, сторонами без зауважень та заперечень як первинні документи на підтвердження господарських операцій у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підписано акти надання послуг №1344 від 31.10.2021 на суму 75220,78грн, №1420 від 15.11.2021 на суму 457831,44грн, №1503 від 30.11.2021 на суму 792748,69грн, №1573 від 15.12.2021 на суму 722967,83грн, №1640 від 31.12.2021 на суму 279643,57грн, №99 від 31.01.2022 на суму 307518,14грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

На момент звернення до суду з позовом послуги ТОВ"КБ Постач" сплачені в сумі 2328412,21грн, що вбачається з даних виписки з банківського рахунку за період з 01.10.2021 по 17.10.2022.

У позовній заяві первісно мова йшла про стягнення основного боргу в сумі 307518,14грн, який виник на підставі акту №99 від 31.01.2022.

Оскільки у відповідності до п. 2.7 договору встановлено, що Замовник сплачує вартість послуг (провізну пату) в безготівковому порядку на рахунок Перевізника протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (наданих послуг), відповідач повинен був виконати свої зобов`язання за актом в строк до 09.02.2022 включно.

Позивач стверджує, що сума за актом сплачена відповідачем у відповідності до платіжної інструкції №336 від 24.10.2022, з зазначенням в графі «призначення платежу»: сплата за послуги перевезення згідно рахунку №104 від 31.01.2022.

При цьому, позивач вказаного рахунку до матеріалів справи не надав, однак в заяві про зменшення позовних вимог констатує, що цей платіж ним прийнято від відповідача на виконання зобов`язань за актом №99 від 31.01.2022 на суму 307518,14грн, внаслідок чого зазначає, що зменшує позовні вимоги до 0.

З огляду на те, що суми оплати та акту співпадають, кредитор визнає, що платіж здійснено за вказаним актом, суд вважає, що відповідач виконав свої грошові зобов`язання 24.10.2022. Період прострочення за актом складає 10.02.2022 - 23.10.2022.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України).

Відсутність предмета спору у відповідності до чинного законодавства унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Оскільки виходячи зі змісту поняття зменшення позовних вимог їх зменшення до 0 є неможливим, суд розцінив означену заяву позивача як заяву про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору в частині суми основного боргу внаслідок повної її оплати.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав закриття провадження за відсутності предмета спору в частині суми основного боргу 307518,14грн.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (абзац 1 частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі порушення боржником виконання грошового зобов`язання у нього в силу закону за вимогою кредитора виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 6544,14грн, що нараховані за період з 15.02.2022 року по 24.10.2022 року на заборгованість в сумі 307518,14грн за актом №99 від 31.01.2022.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Суд вказує, що позивач невірно визначив період нарахування 3%річних, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.

Здійснивши за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 3% річних на заборгованість в сумі 307518,14грн за період з 15.02.2022 року по 23.10.2022 року суд встановив, що належна до сплати сума складає 6 344,14 грн. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалена постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, яка є більш пізньою у часі у порівнянні з тими правовими позиціями, на які вказує вище скаржник, а, отже, саме цю правову позицію суд касаційної інстанції враховує, та зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень враховали висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до наданого позивачем у тексті заяви про зменшення позовних вимог розрахунку останнім заявлено до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 65520,21грн, що нараховані за період з березня по жовтень 2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що останній здійснено позивачем методологічно та арифметично вірно, сума інфляційних втрат за означений період складає 65 520,21 грн, позовні вимоги в цій частині задовольняються у повному обсязі.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту пункту п. 5.5 договору вбачається, що у випадку прострочення оплати наданих Перевізником послуг, Замовник сплачує за вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення. Цей пункт договору не застосовується у випадку порушення Перевізником п.3.1.4 цього договору.

Оскільки договором не визначено форму пред`явлення такої вимоги, то Перевізник може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Порушення Перевізником п.3.1.4 договору не підтверджено.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені 78690,94 грн на заборгованість за актом №99 від 31.01.2022 в розмірі 307518,14грн за період з 15.02.2022 року по 24.10.2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», ухвалений Верховною Радою України 30.03.2020.

Зазначеним Законом розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено п.7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236» продовжено на всій території України дію карантину пов`язаного з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 7 червня 2023р. «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду.

Позивач припустився при здійсненні розрахунку помилки, що є аналогічною помилці у розрахунку 3% річних, тобто безпідставно включив день оплати у період розрахунку.

Здійснивши за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА: ЗАКОН розрахунок пені за період з 15.02.2022 року по 23.10.2022, суд встановив, що сума пені, яка належить до стягнення складає 78 438,19грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку щодо закриття провадження у справі за вимогами в частині основного боргу в сумі 307 518,14 грн та щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 78 438,19 грн, 3% річних в сумі 6 344,14, інфляційних втрат в сумі 65520,21грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє частково в сукупній сумі 150302,54грн, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2254,53грн.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З відповідним клопотання позивач до суду не звертався.

Згідно ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви ТОВ "Гранд-Буд-9998" наводить орієнований розрахунок судових витрат, в якому, окрім суми сплаченого судового збору, вказує, що ним понесені витрати за поштові послуги в розмірі 136,00грн, а також позивач очікує понести витрати по відрядженню працівника у судове засідання у сумі 6000,00грн.

У подальшому позивач не надав суду пояснень, які саме поштові витрати ним понесені, та докази понесення таких витрат, тому підстави для їх відшкодування відсутні.

Судові засідання при розгляду справи не проводились, тому інші витрати позивачем понесені не були.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 231,236 - 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Буд-9998" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Постач" про стягнення основної заборгованості в сумі 307518,14грн за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Буд-9998" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Постач" про стягнення пені в сумі 78690,94 грн, 3% річних в сумі 6 544,14грн, інфляційних втрат в сумі 65520,21грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Постач" (адреса місцезнаходження: 65074,Одеська область, м.Одеса, вул. Героїв Крут, буд.24, кв.56, ідентифікаційний код 43598292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Буд-9998"(адреса місцезнаходження: 29000, м.Хмельницький вул. Сицинського, буд. 11, ідентифікаційний код 41820913) пеню в сумі 78 438,19грн, 3% річних в сумі 6 344,14грн, інфляційні втрати в сумі 65520,21грн, судовий збір в сумі 2254,53грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити учасникам процесу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Рішення суду підписано 11.09.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова