Повістка

від 06.09.2023 по справі 908/1996/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023 Справа № 908/1996/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1996/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» (вул. Золота, буд. 21, кв. 106, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 40945483)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» (вул. Крива Бухта, буд. 2, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 40937886)

про стягнення 122 298,81 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.08. 2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» 18068,28 грн основного боргу, 1994,60 грн пені, 806,05 грн 3% річних, 4990,85 грн інфляції та 567,53 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

25.08.2023 на електронну адресу Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, у якій останнє просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2023 вказане клопотання у справі № 908/1996/23 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 30.08.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1996/23 прийняти до розгляду, судове засідання призначено на 06.09.2023 о 13 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 06.09.2023 проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

За результатами судового розгляду заяви, судом ухвалено додаткове рішення.

Розглянувши матеріали справи № 908/1996/23 та клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат Богомазова І.О. (ордер серія ВС № 1210277 від 12.06.2023).

У тексті позовної заяви зазначено, що між ТОВ «ПП МАРКА», в особі та Адвокатським об`єднанням «АЛІТІС» укладено Договір-доручення про надання правової допомоги №1088 від 26.05.2023. Орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «ПП МАРКА», становить 20000,00 грн. Представником позивача у судовому засіданні 23.08.2023, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, було повідомлено про намір подати клопотання про відшкодування витрат па професійну правничу допомогу з належними підтверджуючими документами понесених витрат.

Оскільки ухвалення судового рішення відбулося 23.08.2023, то дане клопотання подане у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача надано: копія договору-доручення про надання правової допомоги №1088 від 26.05.2023, копія акту виконаних робіт від 23.08.2023, платіжна інструкція № 37 від. 12.06.2023, платіжна інструкція № 95 від 24.08.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2023 Адвокатське об`єднання «АЛІТІС» в особі керівника Богомазової Ірини Олександрівни (Виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Марка» в особі директора Танчака Тараса Васильовича (Замовник), уклали Договір доручення № 1088 про надання правової допомоги.

Так, згідно укладеного договору доручення про надання правової допомоги № 1088 від 26.05.2023 вартість послуг, які надаються Виконавцем, обумовлені у Додатку № 1 до договору (п. 5.1.).

Замовник сплачує на рахунок Виконавця завдаток, обумовлений у Додатку № 1 до договору, протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору (п. 5.4.).

Кінцевий розрахунок за виконання обумовлених договором послуг Замовник здійснює протягом трьох банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт (п. 5.5.).

Відповідно до Додатку № 1 від 26.05.2023 до договору - доручення № 1088 про надання правової допомоги, сторони погодили вартість правових послуг, а саме вартість однієї години роботи адвоката становить 2000,00 гривень. Замовник сплачує на рахунок Виконавця завдаток у розмірі 5000,00 гривень.

23.08.2023 сторонами складено Акт виконаних робіт, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 12000,00 грн за 6 годин затраченого часу, а саме: підготовка та подання позовної заяви 4 години; підготовка до участі та участь в судових засіданнях по справі № 908/1996/23 (24.07.2023, 2308.2023) 2 години.

На виконання умов договору доручення про надання правової допомоги № 1088 від 26.05.2023 позивачем перераховано АО «АЛІТІС» 12000,00 грн, про що свідчать платіжні інструкції № 37 від 12.06.2023 на суму 5000,00 грн та № 95 від 24.08.2023 на суму 7000,00 грн.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач будь-яких письмових заперечень на заяву позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.

Суд зазначає, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надані позивачем докази підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., однак враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 6000,00 грн., оскільки суд вважає, що цей розмір судових витрат відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/1996/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» (вул. Крива Бухта, буд. 2, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 40937886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» (вул. Золота, буд. 21, кв. 106, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 40945483) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині клопотання відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 11.09.2023.

Суддя Т.А. Азізбекян