Постанова

від 07.09.2023 по справі 589/1024/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м.Суми

Справа №589/1024/23

Номер провадження 22-ц/816/1179/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2023 року, в складі судді Сидорчука О.М., ухвалене у м. Шостка, повний текст якого складено 26 травня 2023 року,

в с т а н о в и в:

22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради (далі КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді лікаря - хірурга дитячого, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що наказом директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР №04 від 26.01.2023 року її було звільнено з 26.01.2023 з посади лікаря хірурга дитячого на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вказує, що була відсутня на роботі з поважної причини, оскільки з червня 2022 року вона є головою первинної профспілкової організації КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР, а 23.01.2023 на базі КНП «Шосткинська центральна районна лікарня» відбулися чергові збори профоргів первинних профспілкових організацій, в яких вона брала участь. Про цю подію, зокрема, необхідність участі позивача та особистої присутності на цих зборах, керівництво КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР було повідомлено. Вона була і є єдиним дитячим лікарем - хірургом в м. Шостка, вважає, що її звільнення відбулось через особисту неприязнь керівника відповідача на фоні її профспілкової активності. Зазначає, що у наказі про її звільнення безпосередньо не зазначається, які саме пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР або посадової інструкції нею було порушено. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому йдеться про відсутність на робочому місці протягом певного часу, тобто прогул, що є окремою підставою для звільнення, передбаченою п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Посилаючись на викладене, а також на те, що процедура її звільнення відбулася із порушеннями чинного законодавства про працю, просила суд скасувати, як незаконний, наказ директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР №04 від 26.01.2023 про її звільнення з посади лікаря-хірурга дитячого на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, поновити її на посаді лікаря-хірурга дитячого у КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР від 26.01.2023 № 4 про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря - хірурга дитячого.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі у КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР на посаді лікаря - хірурга дитячого.

Стягнуто з КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2023 по 12.05.2023 в сумі 72060 грн 16 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР на посаді лікаря - хірурга дитячого допущено до негайного виконання.

Стягнуто з КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 1073 грн. 60 коп.

Стягнуто з КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 1073 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не дотримані вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення. Вважає, що відповідач надав докази відсутності позивача на роботі без поважних причин та довів законність звільнення, проте суд надав невірну правову оцінку цим доказам.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Обов`язковою умовою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є систематичність невиконання обов`язків.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (Постанова Верховного Суду від 09.12.2021 р. по справі № 489/58/20).

У постанові Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі № 640/15754/19 визначено, що єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення працівником дисциплінарного проступку, є чинне рішення керівника відповідного органу (наказ) про накладення на працівника дисциплінарного стягнення за таке порушення.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України).

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем працюючи на посаді лікаря хірурга дитячого, в тому числі, в період з 13.01.2021 по 30.09.2022 на посаді лікаря-ендоскопіста поліклініки (на 0,5 ставки).

Наказом від 26.01.2023 № 4 позивача було звільнено з 26.01.2023 з посади лікаря хірурга дитячого на підставі п. 3 ст. 40 КУпАП - за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку про що в трудовій книжці позивача зроблено запис № 14 від 26.01.2023 (а.с. 16).

Зі змісту наказу судом встановлено, що в оскаржуваному наказі про звільнення від 26.01.2023 конкретні пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР та/або посадової інструкції лікаря хірурга - дитячого (а.с. 80 - 82), які порушила позивач і які є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності відсутні.

В наказі про звільнення зазначено про два факти відсутності позивача на робочому місці без поважних причин, за перший з яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани, а після другого факту позивача було звільнено з роботи за ініціативою роботодавця саме з підстав систематичного невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З першого наказу від 15.09.2022 № 102 «Про оголошення догани» вбачається, що на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у відсутності на робочому місці та в закладі з 16 год. 15 хв. до 16 год. 45 хв. 13.09.2022 (а.с. 41).

В той же час, згідно акту про відсутність працівника на робочому місці від 13.09.2022 (а.с. 45) ОСОБА_1 13.09.2022 була відсутня в період з 16 год. 15 хв. до 16 год. 45 хв. на робочому місці. Відсутність ОСОБА_1 саме на місці роботи (в КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР) вищевказаним актом не зафіксована. Інші докази цього відсутні.

ОСОБА_1 не оскаржувала наказ від 15.09.2022 № 102 «Про оголошення догани», він є чинним, і суд першої інстанції, надаючи оцінку звільненню ОСОБА_1 за систематичне невиконання обов`язків, правомірно оцінив, в тому числі, наказ від 15.09.2022.

З наказу про звільнення від 26.01.2023 вбачається, що 23.01.2023 ОСОБА_1 була відсутня на своєму робочому місці та в закладі КНП «Шосткинська дитяча лікарня» з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.

З інформації, яка перебуває у відкритому доступі в мережі інтернет, зокрема, на сайті air-alarms.in.ua, де наведена статистика повітряних тревог, вбачається, що 23.01.2023 о 14 год. 55 хв. на території Сумської області було оголошено повітряну тривогу, яка тривала 32 хв. 46 сек.

Тобто, відсутність позивача на рабочому місці 23.01.2023 з 14 год. 55 хв. до 15 год. 28 хв. не може взагалі ставитись в вину позивачу як невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки згідно зі ст. 153 КЗпП України роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Судом встановлено, що позивач визнає, що 23.01.2023 була відсутня на своєму робочому місці та на місці роботи з 14 год. 00 хв. та вказує, що на своє робоче місце повернулась о 15 год. 45 хв, причину своєї відсутності вважає поважною.

З доповідної записки на ім`я директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР за підписом завідуючого поліклінічним відділенням Тохтарова А.Г. від 23.01.2023 (а.с. 10) вбачається, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 23.01.2023 р. з 14 - 00 до 16 - 00 без поважної на те причини. Зі слів лікаря, вона приймала участь у профспілкових зборах КНП «ЦРЛ».

В своїй пояснювальній записці на ім`я директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР від 23.01.2023 ОСОБА_1 повідомила, що вона була відсутня на робочому місці 23.01.2023 з 14 год. 00 хв. до 14 год. 55 хв. у профспілкових справах.

Зі змісту оскаржуваного наказу від 26.01.2023 вбачається, що роботодавець не дав оцінку поважності причин відсутності позивача на роботі.

Разом з тим, обов`язковим елементом дисциплінарного правопорушення для звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України є саме відсутність поважної причини систематичного невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Так, з протоколу від 23.01.2023 № 2 зборів профоргів первинних профспілкових організацій у складі Шосткинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я у форматі робочої наради (а.с. 19) вбачається, що в цих зборах брала участь позивач - ОСОБА_1 .

З протоколу від 22.06.2022 № 1 профспілкових зборів КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР вбачається, що на цих зборах ОСОБА_1 обрано головою профспілкової організації КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР.

Лист від 19.07.2022 № 368 (а.с. 62) за підписом директора КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР В.Садовничого, адресований голові профспілкової організації Ользі Турочці свідчить про обрання її головою профспілкової організації КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР.

В судовому засіданні представник відповідача - директор КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР вказав, що будь-яких претензій до роботи позивача (тобто, до суті її трудової функції) немає. Скарги від пацієнтів не надходили. На посаді лікаря - хірурга дитячого позивач працювала більше 10 років. До дисциплінарної відповідальності (крім випадку 13.09.2022 та 23.01.2023) не притягалась.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач була відсутня 23.01.2023 на роботі з поважної причини, тобто її відсутність не є дисциплінарним проступком, а тому відсутній факт систематичного невиконання працівником без поважних причин своїх обов`язків. Крім того, оспорюваний наказ №04 від 26.01.2023 року про звільнення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки не містить посилань на конкретні пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції, які позивач (найманий працівник), нібито, порушила.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що підставою звільнення позивача стала відсутність без поважних причин на своєму робочому місці, а також в закладі КНП «Шосткинська дитяча лікарня» 23 січня 2023 року з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. та не скасована, не знята достроково догана від 15 вересня 2022 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Також встановлено, що в оскаржуваному наказі про звільнення від 26.01.2023 конкретні пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КНП «Шосткинська дитяча лікарня» ШМР та/або посадової інструкції лікаря хірурга - дитячого, які порушила позивач і які є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачем доведено обгрунтованість її позовних вимог, а відповідачем не було доведено правомірності звільнення позивача за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку відповідача свідчить про недоведеність позовних вимог.

Встановивши, що позивача було незаконно звільнено з роботи, суд дійшов правильного висновку про те, що її право було порушено, у зв`язку із чим є правові підстави для стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд правильно врахував період вимушеного прогулу та вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не була встановлена законність діяльності профспілки, пов`язаної з позивачем ОСОБА_1 були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані. Зокрема, встановивши, що позивач ОСОБА_1 має пряме відношення до профспілкової діяльності суд зазначив, що питання легалізації профспілок, їх структури та функціонування не є предметом спору у цій справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обгрунтованим.

Аналізуючи поняття «систематичність», суд послався на нормативний акт, який втратив чинність, зазначивши про це у рішенні. Такі дії суду не призвели до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду з цих підстав.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина