Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/10352/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/10352/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ДІСТРІБ`ЮШН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕАЛЕКСІ"

про зобов`язання повернути обладнання

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ДІСТРІБ`ЮШН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕАЛЕКСІ" про зобов`язання відповідача повернути обладнання, передане у користування згідно договору оренди обладнання №221-О від 12 листопаду 2021 року загальною вартістю 6000,00 грн, а саме: Каво-машина SPIDER VILLA NERO серійний номер TW901025039050 вартістю 6000,00 грн, що передавався згідно Акту № 221-ОГ від 05.06.2021 року приймання передачі майна згідно договору оренди обладнання № 221-0 від 12.11.2021 року, що включає в себе повну робочу комплектацію.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди обладнання №221-О від 12.11.2021 щодо своєчасного повернення об`єкта оренди після дострокового розірвання договору.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10352/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.07.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 01004, місто Київ, вулиця Горького, будинок 10-Б, офіс 31, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 03.07.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами було укладено договір оренди обладнання №221-О від 12.11.2021, у відповідності до умов якого згідно Акту приймання передачі майна №221-ОГ від 05.06.2021, позивач передав, а відповідач прийняв згідно договору каво-машину SPIDER VILLA NERO (серійний номер TW901025039050) вартістю 6 000,00 грн.

Позивач стверджує, що 01.12.2022 направив відповідачу вимогу вих. № 01/12/22 від 01.12.2022 про розірвання договору та повернення орендованого обладнання на суму 6000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач повинен повернути протягом 3 (трьох) робочих днів (до 31.12.2022) обладнання разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) на підставі Акту передачі (повернення) передачі. Однак, в порушення вимог договору, відповідач не виконав свого обов`язку, передбаченого п.8.1. договору, що свідчить про неправомірне володіння ним обладнанням всього у кількості 1 (однієї) одиниці загальною вартістю 6000,00 грн, прийнятим згідно договору оренди обладнання №221-0 від 12.11.2021, починаючи із 01.01.2023.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору оренди обладнання №221-О від 12.11.2021 щодо своєчасного повернення об`єкта оренди після дострокового розірвання договору, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ДІСТРІБ`ЮШН" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕАЛЕКСІ" (орендар, відповідач) укладений договір оренди обладнання №221-О (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування на умовах оренди обладнання для приготування кави, кавових напоїв, чаю та інше допоміжне обладнання (далі за текстом - обладнання), яке належить орендодавцю на праві приватної власності. Найменування, серійний номер обладнання, його кількість та заставна вартість з урахуванням індексації визначається Сторонами в Акті приймання-передачі обладнання (зразок Акту приймання-передачі наведено в додатку №1 до договору).

Згідно із п.1.2 договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Обладнання передається орендарю в оренду за цільовим призначенням, а саме: в якості обладнання для приготування чаю, мелення кави та приготування кави та кавових напоїв. Напої готуються з товару (кава, чай), що постачається орендодавцем орендарю по договору поставки № 221-ПГ від 25.02.2020 (п.2.1. договору).

Обладнання вважається переданим орендарю з дати підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання (п.3.4. договору).

Договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2024 (п.9.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору, договір може бути розірваним достроково:

за згодою сторін;

на вимогу однієї сторони за умови письмового попередження іншої сторони не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання;

в разі несплати орендарем орендних платежів протягом десяти днів;

у випадку не цільового використання обладнання та не виконання орендарем без письмової згоди орендодавця;

у випадку зміни орендарем місцезнаходження та/або місця використання обладнання без письмової згоди орендодавця;

у випадку невиконання орендарем середньомісячних норм закупівлі кави та/або чаю, що встановлені в додатку №4 до договору;

у випадку дострокового розірвання договору поставки.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що у випадку дострокового припинення договору за ініціативою орендодавця, договір вважається припиненим з дати, зазначеної у відповідному повідомленні орендодавця до орендаря про припинення договору.

Згідно із п.11.3 договору, всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній для виконання договору, повинні бути здійснені у письмовій формі та направлені рекомендованим чи цінним листом, доставлені кур`єрською службою або особисто за адресами, вказаними сторонами у договорі. Датою повідомлення вважається дата на штемпелі поштового відділення отримувача повідомлення (у випадку відправки поштою), або дати вручення повідомлення під розписку отримувача (у випадку відправки кур`єром або особистої передачі).

У відповідності до пп.7.2.5. п.7.2. договору орендар зобов`язується повернути обладнання після припинення дії договору протягом 3-х робочих днів.

Відповідно до п.8.1. договору після закінчення строку дії договору або в разі дострокового його розірвання орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повернути обладнання орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацію (комплектно) на підставі Акту приймання - передачі (повернення) обладнання. В Акті приймання - передачі (повернення) обладнання зазначається фактичний стан обладнання, що повертається.

Повернення обладнання здійснюється відповідними фахівцями сторін за адресою місцезнаходження орендодавця (п.8.2. договору).

Обладнання повинно бути передано орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу (п.8.3. договору).

Згідно із матеріалів справи, 23.12.2022 позивач направив відповідачу вимогу вих. №01/12/22 від 01.12.2022 про розірвання договору та повернення орендованого обладнання на суму 6000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач повинен повернути обладнання протягом 3 (трьох) робочих днів (до 31.12.2022) разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) на підставі Акту передачі (повернення) передачі.

Однак, відповідач обладнання не повернув, у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕАЛЕКСІ" повернути обладнання, передане у користування згідно договору оренди обладнання №221-О від 12 листопаду 2021 року загальною вартістю 6000,00 грн, а саме: Каво-машина SPIDER VILLA NERO серійний номер TW901025039050 вартістю 6000,00 грн, що передавався згідно Акту № 221-ОГ від 05.06.2021 року приймання передачі майна згідно договору оренди обладнання № 221-0 від 12.11.2021 року, що включає в себе повну робочу комплектацію.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.759 та ч.1 ст.785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України).

У пункті п.9.1. договору сторони погодили, що договір діє до 31.12.2024.

Згідно з положеннями ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1, 2 ст.598 ЦК України).

Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Визначена у цивільному законодавстві конструкція "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України) охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина перша статті 188 ГК України).

Частина третя статті 651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, зміна та розірвання договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку.

Особливості припинення договору оренди визначені у статті 291 ГК України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний. Сторона, яка має бажання розірвати договір оренди, повинна мати підстави, передбачені Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, та дотриматися порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

У відповідності до ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пунктах 6.2.8, 6.2.10 постанови від 05.07.2019 у справі №916/1684/18 зробила висновки: за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору); за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №909/1199/21 навів такі висновки: розірвання договору в односторонньому порядку та одностороння відмова від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, є правовими наслідками порушення зобов`язання, але самостійними правовими категоріями (п.31 постанови);

одностороння відмова від зобов`язання - означає, що сторона відмовляється від виконання свого зобов`язання за договором, але договір залишається чинним. Сторона зобов`язання управомочена договором або законом здійснити односторонню відмову від зобов`язання за цей вид порушення;

одностороння відмова від договору - це односторонній правочин направлений припинити дію договору в цілому, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Для реалізації права на відмову від договору стороні не потрібно звертатися до суду;

розірвання договору в односторонньому порядку (розірвання договору на вимогу однієї із сторін) - це можливість однієї зі сторін припинити дію договору в разі порушення іншою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді (п.34. постанови).

У пункті 11.1. договору сторони погодили право на дострокове розірвання в односторонньому порядку та визначили, що договір може бути розірваним достроково на вимогу однієї сторони за умови письмового попередження іншої сторони не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.

Одночасно, пунктом 11.2. договору встановлено, що у випадку дострокового припинення договору за ініціативою орендодавця, договір вважається припиненим з дати, зазначеної у відповідному повідомленні орендодавця до орендаря про припинення договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.12.2022 позивач направив відповідачу вимогу вих. №01/12/22 від 01.12.2022 про розірвання договору та повернення орендованого обладнання на суму 6000,00 грн. Суд зазначає, що доводи позивача про направлення вимоги 01.12.2022 не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно із наданих позивачем у матеріали справи доказів направлення вимоги вих. №01/12/22 від 01.12.2022 остання направлена на адресу відповідача 23.12.2022.

Проаналізувавши зміст зазначеної вимоги, судом встановлено, що вимога вих. №01/12/22 від 01.12.2022 не можна вважати відповідним повідомленням в розумінні п.11.1., п.11.2. договору, оскільки не містить ні тексту, що позивач повідомляє про розірвання договору, ні дати припинення договору. Сам лише факт надсилання вимоги, яка містить назву "про розірвання договору та повернення орендованого обладнання на суму 6000,00 грн" із цитуванням пунктів договору, якими визначено порядок розірвання договору та повернення орендованого обладнання, а також зазначення про право орендодавця розірвати договір, не створює правових підстав для висновку вважати договір розірваним.

Окрім того, пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній для виконання договору, повинні бути здійснені у письмовій формі та направлені рекомендованим чи цінним листом, доставлені кур`єрською службою або особисто за адресами, вказаними сторонами у договорі. Датою повідомлення вважається дата на штемпелі поштового відділення отримувача повідомлення (у випадку відправки поштою), або дати вручення повідомлення під розписку отримувача (у випадку відправки кур`єром або особистої передачі).

У матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення з направлення вимоги чи поштовий конверт, яким направлялося повідомлення з штеплем поштового відділення (у разі повернення відправлення позивачу).

З огляду на те, що строк дії договору не закінчився, інші обставини припинення договору не встановлено, спір щодо розірвання договору на вирішення суду не передавався, суд дійшов висновку, що наразі позивач не має права вимагати повернення орендного майна, а позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути обладнання, передане у користування згідно договору оренди обладнання №221-О від 12.11.2021 є передчасною.

Одночасно, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права після дотримання встановленого у договорі порядку розірвання договору.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин дострокового припинення договору, внаслідок чого позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути обладнання, передане у користування згідно договору оренди обладнання №221-О від 12.11.2021 є передчасними та у задоволенні позову належить відмовити.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ДІСТРІБ`ЮШН" про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕАЛЕКСІ" повернути обладнання, передане у користування згідно договору оренди обладнання №221-О від 12 листопаду 2021 року загальною вартістю 6000,00 грн, а саме: Каво-машина SPIDER VILLA NERO серійний номер TW901025039050 вартістю 6000,00 грн, що передавався згідно Акту № 221-ОГ від 05.06.2021 року приймання передачі майна згідно договору оренди обладнання № 221-0 від 12.11.2021 року, що включає в себе повну робочу комплектацію.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.09.2023.

Суддя С.О. Турчин