Рішення

від 29.08.2023 по справі 910/6451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2023Справа № 910/6451/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ", в якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів в особі єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій Дім "Фортеця" про вхід до складу учасників ТОВ "Мій Дім Фортеця" ОСОБА_2 та про збільшення розміру статутного капіталу Товариства, оформлене у формі протоколу № 07/07-2021 від 27.07.2021.

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Мій Дім «Фортеця», що пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників на підставі рішення, оформленого у формі протоколу № 07/07-2021 від 27.07.2021, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. 29.07.2021 за реєстраційним записом № 1000701070038001567.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення загальних зборів в особі єдиного учасника ТОВ "Мій Дім "Фортеця", оформлене протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, прийняте з порушенням статей 15, 16, 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушує права та законні інтереси позивача, як учасника Товариства.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

04.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6451/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2023.

23.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заявлено про визнання позову в порядку ст. 191 ГПК України.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є, зокрема визнання недійсним рішення загальних зборів в особі єдиного учасника ТОВ "Мій Дім "Фортеця" про вхід до складу учасників Товариства ОСОБА_2 .

Ознайомившись із заявою про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову порушує права та інтереси інших осіб, зокрема, ОСОБА_2 , а тому в суду відсутні підстави для її прийняття.

Суд звертає увагу, що визнання позову відповідачем, як юридичне явище, є актом, що не породжує позитивні юридичні наслідки для позивача автоматично. Заява про визнання позову не є преюдицією та підлягає перевірці судом на достовірність та обґрунтованість.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_2 у справі № 910/6451/23, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про визнання позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролову Олену Олександрівну, та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , відкладено підготовче засідання у справі №910/6451/23 на 27.06.2023.

26.06.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 27.06.2023 відкладено підготовче засідання на 18.07.2023.

11.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У судовому засіданні 18.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.08.2023, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

У судове засідання 29.08.2023 представник відповідача та третьої особи не з`явилися, про розгляд справи по суті повідомлені ухвалами суду від 18.07.2023, направлені на адресу місцезнаходження учасників справи, відповідачем та третьою особою-1 заявлено клопотання про розгляду справи без участі їх представників.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2023 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 29.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.07.2021 рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця» ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 06-1/07-2021 від 26.07.2021, прийняті рішення:

про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства у грошовій формі, про запланований розмір статутного капіталу Товариства - 19 000 000 гривень;

про загальну суму збільшення статутного капіталу Товариства - 9 500 000 гривень;

коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі Товариства складає один до одного,

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив відмовитися від свого переважного права учасника щодо внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства та встановити право вносити додаткові вклади лише ОСОБА_2 ;

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив встановити строк для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства - протягом місяця з дня прийняття цього рішення про залучення додаткових вкладів.

Позивач зазначає, що у встановлений рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій «Фортеця» ОСОБА_1 , оформленим у формі протоколу № 06-1/07-2021 від 26.07.2021 строк, ОСОБА_2 відповідних перерахувань коштів не здійснив.

Однак, відповідачем в особі його керівника було подано документи на проведення держаної реєстрації змін та в подальшому 29.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників на підставі зазначеного рішення, номер реєстраційного запису 1000701070038001567.

Також, затверджено нову редакцію Статуту Товариства та прийнято рішення про проведення державної реєстрації Статуту у новій редакції .

За доводами позивача, невиконання обов`язку учасником ОСОБА_2 в частині внесення додаткового вкладу до статутного капіталу, подальше подання директором Товариства документів для проведення державної реєстрації та проведення такої реєстрації, призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, як учасника Товариства та створює перешкоди у діяльності.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов повністю визнав позовні вимоги позивача та не заперечив проти ухвалення рішення на користь позивача.

Позиція третьої особи - 1

У своїх письмових поясненнях третя особа-1 зазначила, що законодавством не встановлено обов`язку державного реєстратора під час проведення державної реєстрації змін статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів здійснювати перевірку фактів внесення учасниками своїх вкладів та витребування документів.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова О.О. повідомила, що у разі встановлення судом факту не внесення коштів учасником Товариства не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Позиція третьої особи - 2

Третя особа - 2 письмових пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із Статутом ТОВ «Мій Дім «Фортеця», затвердженого рішенням одноосібного учасника Товариства, оформленого протоколом № 06/07-2021 від 22.07.2021, та відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (надалі - позивач) є учасником ТОВ «Мій Дім «Фортеця» (надалі - відповідач).

26.07.2021 рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця» ОСОБА_1 №06-1/07-2021 прийняті наступні рішення:

про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства у грошовій формі;

про запланований розмір статутного капіталу Товариства - 19 000 000,00 гривень, загальна сума збільшення статутного капіталу Товариства - 9 500 000,00 грн;

коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі Товариства складає один до одного,

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив відмовитися від свого переважного права учасника щодо внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства та встановити право вносити додаткові вклади лише ОСОБА_2 ;

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив встановити строк для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства - протягом місяця з дня прийняття цього рішення про залучення додаткових вкладів.

27.07.2021 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», з наступним порядком денним:

1. Вступ учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця» ОСОБА_2 .

2. Збільшення розміру статутного капітулу, розподіл часток статутного капіталу Товариства.

У протоколі загальних зборів вказано, що присутній учасник ТОВ «Мій Дім «Фортеця» ОСОБА_1 , що має 100% голосів, та запрошено ОСОБА_2 .

27.07.2021 на загальних зборах учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця» були прийняті наступні рішення, які оформлені протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021:

задоволено рішення ОСОБА_2 про вступ до складу учасників Товариства;

збільшити розмір статутного капітулу Товариства до 19 000 000,00 грн, при цьому розподілити і затвердити частки у статутному капіталі Товариства таким чином: ОСОБА_1 - 9 500 000,00 грн, частка у статутному капіталі 50%; ОСОБА_2 - 9 500 000,00 грн, частка у статутному капіталі 50%.

На підставі рішення загальні збори учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. внесено відповідні зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис від 29.07.2021 за номером 1000701070038001567.

27.07.2021 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», оформлені протоколом № 08/07-2021, на яких було прийнято рішення: у зв`язку зі зміною складу учасників та розміру статутного капіталу Товариства викласти, затвердити та підписати в новій редакції установчі документи Товариства.

На підставі рішення загальні збори учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», оформленого протоколом № 08/07-2021 від 27.07.2021 затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Мій Дім «Фортеця».

Позивач в обґрунтування заявленого позову стверджує, що у встановлений рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій «Фортеця» ОСОБА_1 , оформленого протоколом № 06-1/07-2021 від 26.07.2021 для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства строк, ОСОБА_2 відповідних коштів не сплатив. На підтвердження чого позивач надав виписки з банківських рахунків Товариства.

Таким чином, на думку позивача, при прийнятті рішення загальних зборів в особі єдиного учасника ТОВ «Мій «Фортеця» про вхід до складу учасників ОСОБА_2 та про збільшення розміру статутного капіталу Товариства, оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, було порушено статті 15, 16, 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Позивач зазначає, що директор товариства, як його виконавчий орган, письмового попередження про прострочення ОСОБА_2 виконання обов`язку щодо внесення додаткового вкладу не надсилав, додатковий строк, для погашення заборгованості не надавав, загальні збори учасників для прийняття одного з рішень, визначеного ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не скликав.

В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів в особі єдиного учасника ТОВ «Мій «Фортеця», оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників на підставі рішення, оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. 29.07.2021 за реєстраційним записом № 1000701070038001567, позивач посилається на те, що загальні збори в особі єдиного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця», проведені 27.07.2021, є неправомочними, рішення загальних зборів є незаконним, оскільки прийняте з порушенням чинного законодавства України, встановленої ним процедури, визначеної послідовності дій, а також порушує права та законні інтереси позивача учасника Товариства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (ст. 140 ЦК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства, зокрема мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Відповідно до Статуту ТОВ «Мій Дім «Фортеця», затвердженого рішенням одноосібного учасника Товариства, оформленого протоколом № 06/07-2021 від 22.07.2021, та згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Мій Дім «Фортеця».

Згідно із ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (ч. 4 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Як встановлено судом вище, 26.07.2021 рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця» №06-1/07-2021 прийняті наступні рішення:

про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства у грошовій формі;

про запланований розмір статутного капіталу Товариства - 19 000 000,00 гривень, загальна сума збільшення статутного капіталу Товариства - 9 500 000,00 грн;

коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі Товариства складає один до одного,

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив відмовитися від свого переважного права учасника щодо внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства та встановити право вносити додаткові вклади лише ОСОБА_2 ;

одноосібний учасник Товариства ОСОБА_1 вирішив встановити строк для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства - протягом місяця з дня прийняття цього рішення про залучення додаткових вкладів.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 27.07.2021 проведено загальні збори учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», оформлені протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, на яких були прийняті наступні рішення:

задоволено рішення ОСОБА_2 про вступ до складу учасників Товариства;

збільшено розмір статутного капітулу Товариства до 19 000 000,00 грн, при цьому розподілено і затверджено частки у статутному капіталі ТОВ «Мій Дім «Фортеця» таким чином: ОСОБА_1 - 9 500 000,00 грн, частка у статутному капіталі 50%; ОСОБА_2 - 9 500 000,00 грн, частка у статутному капіталі 50%.

Відповідно до пункту 2.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства необхідно встановити факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте з порушенням встановленої процедури, визначеної послідовності дій, а також порушує права та законні інтереси позивача учасника Товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось позивачем, оскаржуване рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця», оформлене протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021 мотивовано залученням додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства у грошовій формі.

При цьому, рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця» №06-1/07-2021 від 26.07.2021 встановлено строк для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства, а саме протягом місяця з дня прийняття цього рішення про залучення додаткових вкладів.

Позивач посилається на те, що після прийняття рішенням одноосібного учасника ТОВ «Мій Дім «Фортеця» №06-1/07-2021 від 26.07.2021 ОСОБА_2 не вніс додатковий вклад у строк встановлений рішенням.

Порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів визначений у статті 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.

Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

Отже, статтею 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. За змістом цієї статті вирішення питань, пов`язаних із внесенням/невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить саме до виключної компетенції загальних зборів.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 18 червня 2020 року у справі № 922/1393/19.

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи жодного рішення, прийняті загальними зборами учасників Товариства, ні рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства, ні рішень, визначених у статті 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач як учасник Товариства, намагався в межах своєї компетенції в порядку, визначеному законом, вирішити питання невиконання ОСОБА_2 обов`язку щодо внесення додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, у розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Таким чином, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Водночас, суд відзначає, що не внесення ОСОБА_2 додаткового вкладу у строк, визначений рішенням загальних зборів Товариства №06-1/07-2021 від 26.07.2021, не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця» про вхід до складу учасників Товариства ОСОБА_3 та про збільшення розміру статутного капіталу Товариства, оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, оскільки обов`язок внесення додаткового вкладу не порушує прав позивача, як учасника Товариства, враховуючи, що загальними зборами учасників може вирішуватися питання щодо подальшого перебування ОСОБА_2 у складі Товариства.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушене право станом на час звернення до суду та розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо посилань позивача на приписи статті 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Статтею 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Водночас, суд зазначає, що визначений статтею 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» правовий механізм дій у разі наявності заборгованості в учасника Товариства із внесення вкладу, може бути застосований виключено у випадку прострочення внесення вкладу учасником, що взяв участь у створенні товариства.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 904/562/19.

Як встановлено судом, рішеннями загальних зборах учасників ТОВ «Мій Дім «Фортеця» від 26.07.2021 та від 27.07.2021 прийняті рішення про задоволення рішення ОСОБА_2 про вступ до складу учасників Товариства та збільшення розміру статутного капітулу Товариства, а також встановлення строку для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що застосування правових механізмів, закріплених в статті 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до спірних правовідносин, які стосуються рішення загальних зборів учасників Товариства про збільшення статутного капітал Товариства за рахунок додаткових вкладів третіх осіб, є неправомірним.

Враховуючи встановлені вище обставини та відсутність порушень корпоративних прав позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій Дім "Фортеця", оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021.

Вимоги в частині скасування державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Мій Дім «Фортеця», що пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників на підставі рішення, оформленого протоколом № 07/07-2021 від 27.07.2021, є похідними від вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, а тому суд також відмовляє у задоволенні вимог.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову учасника ТОВ "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" ОСОБА_1 до ТОВ "МІЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець