Рішення

від 11.09.2023 по справі 911/2039/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. Справа № 911/2039/23

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс»

про стягнення 155 582, 81 грн

Представники: не викликалися

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою б/н від 04.07.2023 (вх. № 1228 від 05.07.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс» (відповідач) 155 582, 81 грн заборгованості за договором № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін надати суду певні документи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати вартості виконаних підрядних робіт, у зв`язку з чим він просить суд стягнути з відповідача 84 790, 15 грн основного боргу, 33 447, 20 грн пені, 4 850, 46 грн 3 % річних та 32 495, 00 грн інфляційних втрат. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, а саме 2 147, 20 грн - судового збору та 8 000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи на адреси, що значаться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і позовних матеріалах, відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» (підрядник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс» (замовник - відповідач) укладено договір № 43/20 підряду на виконання робіт, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов`язання виконати монтажні роботи з улаштування зовнішньої системи блискавкозахисту та заземлення, згідно проекту 227_Дбр-01-ЕТР (надалі - роботи) на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі для розміщення багатопрофільної лікарні медичної мережі «Добробут» на Повітрофлотському проспекті, 54 в Соломянському районі м. Києва» (надалі об`єкт), в строки та розмірах, які обумовлені цим договором, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна договірна вартість робіт, що виконуються за цим договором становить 184 790, 15 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 30 798, 36 грн.

Згідно з п. 2.2 договору ціни на роботи та матеріали є звичайними та відповідають рівню ринкових цін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата робіт здійснюється відповідачем в безготівковій формі на поточний рахунок в два етапи:

1)відповідач здійснює попередню оплату в розмірі 70 % від загальної суми договору, передбаченої п. 2.1 цього договору, протягом 3 банківських днів з дати підписання договору (п. 3.1.1 договору);

2)протягом 10 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт здійснює остаточний розрахунок (п. 3.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору у платіжних дорученнях повинно бути посилання на номер і дату цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору строк здачі робіт, зазначених в п. 1.1 цього договору, до 31.08.2020, але при умові виконання робіт без порушення норм по охороні праці, що зумовлено несприятливими погодними умовами, що може призвести до переносу строку здачі робіт та готовності об`єкту.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що приймання робіт проводиться сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписується відповідачем впродовж п`яти календарних днів з дати надання даного акту.

Відповідно до п. 5.1.1 договору позивач зобов`язався виконати роботи якісно, в строк, завчасно повідомити відповідача про готовність робіт до здачі і передати роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт відповідачу, оформленому в 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Згідно з п. 5.2.4 договору відповідач зобов`язаний прийняти роботи за актом здачі-приймання виконаних робіт та оплатити прийняті роботи згідно умов визначених цим договором.

Пунктом 5.2.5 договору передбачено, що у разі несвоєчасно оплати виконаних робіт, згідно з п. 3.1.2 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.08.2020, а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання.

На виконання умов договору № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020 відповідач 05.10.2020 здійснив передоплату в розмірі 100 000, 00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

В свою чергу, позивач, на виконання умов договору № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020, виконав, визначені п. 1.1 цього договору, роботи на загальну суму 184 790, 15 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, який 22.07.2021 підписаний представники сторін та скріплений їх печатками.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач не здійснив оплати виконаних робіт згідно з п. 3.1.2 цього договору, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 84 790, 15 грн, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем робіт суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати виконаних позивачем робіт настав, доказів їх повної оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 790, 15 грн основного боргу за договором № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020 є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач, на підставі п. 5.2.5 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 33 447, 20 грн за період з 05.01.2023 по 04.07.2023.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з тим, за приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено інший розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі, визначеному у договорі сторонами, але не більше подвійної облікової ставки.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він суперечить вимогам ст. 253 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки договором чітко встановлено строк виконання зобов`язання та не передбачено «іншого» строку нарахування штрафних санкцій.

Отже, зважаючи на положення п. 3.1.2 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування у даному випадку пені можливе за період з 06.08.2021 по 06.02.2022.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення пеню за період з 05.01.2023 по 04.07.2023, що не входить до періоду, за який можливе у даному випадку нарахування пені, суд, зважаючи на положення ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 33 447, 20 грн пені.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення оплати за виконані роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 07.08.2021 по 04.07.2023 складають 4 850, 46 грн, а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 07.08.2021 по 21.06.2023 32 495, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, та встановлено, що він має арифметичні помилки, оскільки у ньому невірно визначено кількість прострочених днів. За розрахунком суду, з урахуванням заявленого позивачем періоду, сума 3 % річних є більшою, ніж заявлена позивачем.

Отже, зважаючи на положення ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі, що заявлена позивачем, а саме у розмірі 4 850, 46 грн.

Разом з тим, судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, з урахуванням визначеного ним періоду, та встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки у ньому невірно визначено сукупний середній індекс інфляції за вказаний період прострочення.

Отже, за розрахунком суду, з урахуванням заявленого позивачем періоду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 31 221, 43 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 120 862, 04 грн, з яких: 84 790, 15 грн - основного боргу, 4 850, 46 грн 3 % річних та 31 221, 43 грн інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 33 447, 20 грн пені та 1 273, 57 грн - інфляційних втрат суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем долучено копію договору № 11 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.06.2023, укладеного між адвокатом Мєстєчкіном Ігорем Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс», додаток № 1 до договору № 11 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.06.2023, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.07.2023 за договором № 11 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.06.2023, платіжну інструкцію № 1314 від 04.07.2023 та банківські виписку за період з 04.07.2023 по 04.07.2023 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» адвокату Мєстєчкіну Ігорю Володимировичу 8 000, 00 грн винагороди за надану правничу допомогу (адвокатські послуги) згідно договору № 11 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.06.2023.

Також, у матеріалах справи ордер серії АІ № 1420129, виданий адвокатом Мєстєчкіном Ігорем Володимировичем, про надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» адвокатом Мєстєчкіном Ігорем Володимировичем, на підставі договору № 11 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.06.2023, у Господарському суді Київської області.

Судом встановлено, що вищезазначені документи стосуються надання правничої допомоги та представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» адвокатом Мєстєчкіном Ігорем Володимировичем з питань, які виникли із взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс», зокрема щодо стягнення заборгованості за договором № 43/20 підряду на виконання робіт від 25.06.2020.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, як і заперечень проти вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, дослідивши наданні позивачем докази щодо витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо них, зважаючи часткове задоволення позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про доведеність вказаних судових витрат та наявність підстав для покладення їх на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 237-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс» (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Новопромислова, будинок 7/8 Б, ідентифікаційний код 39256618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» (04107, місто Київ, вулиця Підгірна/Татарська, будинок 3/7, приміщення 98, ідентифікаційний код - 36712558) 84 790 (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто) грн 15 коп - основного боргу, 4 850 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 46 коп 3 % річних, 31 221 (тридцять одна тисяча двісті двадцять одна) грн 43 коп інфляційних втрат, 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп судового збору та 6 214 (шість тисяч двісті чотирнадцять) грн 67 коп - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБП № 3 Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтек Плюс» 33 447, 20 грн пені та 1 273, 57 грн - інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано: 11.09.2023.

Суддя Т.В. Лутак