Рішення

від 11.09.2023 по справі 911/1687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1687/23

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194»

про стягнення 170 229, 59 грн

без виклику учасників процесу

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Комунальне некомерційне підприємство «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» (далі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 170 229, 59 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019, у частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає заборгованість перед позивачем за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019 у розмірі 170 229, 59 грн, проте зазначає, що в позивача існує заборгованість перед відповідачем у розмірі 234 572, 87 грн, а саме: за договором відшкодування витрат № 21-04 від 02.02.2021 в розмірі 66 748, 87 грн та 167 824, 00 грн шкоди за перешкоджання користування орендованим майном за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 08/21-01 від 20.08.2021, а тому просить відмовити в стягненні 170 229, 59 грн та стягнути з позивача різницю між взаємною заборгованістю в розмірі 64 343, 28 грн.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2023 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

12.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/1687/23 та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження в справі, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 03.08.2023 (включно) та відповідачу встановлено строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 17.08.2023 (включно).

27.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просить стягнути з позивача заборгованість у розмірі 234 572, 87 грн, а саме: 66 748, 87 грн заборгованості за договором відшкодування витрат № 21-04 від 02.02.2021 та 167 824, 00 грн шкоди за перешкоджання користування орендованим майном за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 08/21-01 від 20.08.2021.

Суд зазначає, що предметом позову, в даній справі є стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019, що знаходиться за адресою: місто Бориспіль, вулиця Гоголя 2, площею 510 м2.

Відповідачем не обґрунтовано, яким чином укладений між сторонами договір відшкодування витрат № 21-04 від 02.02.2021 та стягнення шкоди за перешкоджання користування орендованим майном, а саме: частини першого поверху нежитлової будівлі поліклінічного відділення Бориспільської центральної районної лікарні, площею 423, 9 м2, що розташована за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Гоголя 2, за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 08/21-01 від 20.08.2021 стосується правовідносин, які викинули між ним та позивачем на підставі договору про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019.

Суд звертає увагу, що відповідач був не позбавлений права звернутися в порядку передбаченому статтею 180 Господарського процесуального кодексу України із зустрічною позовною заявою, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову та повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Проте, відповідач правом на подання зустрічного позову не скористався та зустрічного позову не подав, а тому суд не бере до уваги вимоги останнього викладені в відзиві про стягнення з позивача заборгованістю в розмірі 64 343, 28 грн.

Беручи до уваги наведе вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.06.2019 між позивачем (надалі постачальник/центр) та відповідачем (надалі споживач/користувач) укладено договір відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг № 01/06-2019 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник надає можливість користуватись споживачу комунальними послугами та іншими послугами (опаленням, електроенергією, водопостачанням та водовідведенням, вивозом сміття, послуги охорони, телефонного зв`язку, експлуатаційні витрати), що знаходиться за адресою: місто Бориспіль, вулиця Гоголя 2, площею 510 м2.

Відповідно до п. 1.2. договору крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожиток послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання; за розміром теплопостачання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Приміщення використовуєтеся для розміщення не державного медичного закладу (п. 1.3. договору).

Згідно із п. 2.1. договору постачальник надає можливість споживачу користуватись комунальними послугами та іншими послугами, споживач відшкодовує кошти за користування комунальними послугами та іншими послугами в строки, вказані в договорі.

У пункті 2.2.3. договору сторони погодили, що користувач зобов`язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок центру, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та інші послуги.

Пунктом 2.3. договору сторонами погоджено порядок розрахунків, а саме:

п.п. 2.3.1. встановлення плати за комунальні послуги та інші послуги відповідно до розрахунків пропорційно займаній площі;

п.п. 2.3.2. оплата послуг здійснюється відповідно акту виконаних робіт за діючими розцінками та тарифами, пропорційно займаній площі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок центру відповідно до п.п. 2.2.3. даного договору.

Цей договір набирає чинності з 01.06.2019 та діє до 30.04.2022 (п. 5.1. договору).

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг отриманих в період з жовтня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 168 150, 04 грн, а саме: рахунок № 57 від 08.12.2021 на відшкодування комунальних послуг за жовтень 2021 року на суму 21 807, 60 грн, рахунок № 66 від 29.12.2021 на відшкодування комунальних послуг за листопад 2021 року на суму 39 060, 68 грн, рахунок № 1 від 09.02.2022 на відшкодування комунальних послуг за грудень 2021 року на суму 52 464, 79 грн, рахунок № 2 від 09.02.2022 на відшкодування комунальних послуг за січень 2022 року на суму 54 816, 97 грн.

Також позивачем висталено відповідачу рахунок № 55 від 08.12.2021 на оплату орендної плати за жовтень 2021 року на суму 2 079, 55 грн.

Позивач зазначає, що отримані послуги в розмірі 170 229, 59 грн (168 150, 04 грн (комунальні послуги) + 2 079, 55 (орендна плата)) відповідачем не оплачені.

Позивачем направлено відповідачу претензію за вих. № 178 від 22.08.2022, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 170 229, 59 грн, проте в матеріалах справи відсутні докази направлення (чек поштового відділення та опис вкладення цінного листа) її відповідачу, також матеріали справи не містять відповіді останнього на вказану претензію.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019, з огляду на що позивача просить суд стягнути з відповідача 170 229, 59 грн основного боргу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Як встановлено судом, у відповідності до договору про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити відшкодування позивачу коштів за користування комунальними послугами та іншими послугами (опаленням, електроенергією, водопостачанням та водовідведенням, вивозом сміття, послуги охорони, телефонного зв`язку, експлуатаційні витрати) на утримання майна загальною площею 510 м2 за адресою: місто Бориспіль, вулиця Гоголя 2, в строки, вказані в договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожиток послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання; за розміром теплопостачання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Пунктом 2.3.1. договору сторонами погоджено порядок розрахунків, а саме: встановлення плати за комунальні послуги та інші послуги відповідно до розрахунків пропорційно займаній площі.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг, а відтак відповідач повинен відшкодовувати частку витрат за фактичне користування комунальними послугами та іншими послугами пропорційно площі зазначеній в договорі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У пункті 2.2.3. договору сторони погодили, що користувач зобов`язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок центру, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та інші послуги.

На виконання умов договору позивачем виставлено рахунки на оплату комунальних послуг отриманих в період з жовтня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 168 150, 04 грн, а саме: рахунок № 57 від 08.12.2021 на відшкодування комунальних послуг за жовтень 2021 року на суму 21 807, 60 грн, рахунок № 66 від 29.12.2021 на відшкодування комунальних послуг за листопад 2021 року на суму 39 060, 68 грн, рахунок № 1 від 09.02.2022 на відшкодування комунальних послуг за грудень 2021 року на суму 52 464, 79 грн, рахунок № 2 від 09.02.2022 на відшкодування комунальних послуг за січень 2022 року на суму 54 816, 97 грн.

Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

Відповідач факт невиконання зобов`язання з відшкодування комунальних послуг та інших послуг у період з жовтня 2021 року по січень 2022 року не заперечує.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на приписи ст. 509, 525, 526, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що наданими позивачем та оціненими судом доказами підтверджується невиконання відповідачем зобов`язання з відшкодування комунальних послуг та інших послуг отриманих у період з жовтня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 168 150, 04 грн.

Відповідач у відзиві не заперечував щодо наявності в нього заборгованості за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019 в розмірі 170 229, 59 грн.

Доказів оплати комунальних послуг та інших послуг отриманих у період з жовтня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 168 150, 04 грн, відповідачем в порядку ГПК не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому вимоги позивача в частині стягнення 168 150, 04 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд зазначає, що виставлений позивачем рахунок № 55 від 08.12.2021 на оплату орендної плати за жовтень 2021 року на суму 2 079, 55 грн, не стосується предмета даного позову, так як рахунок виставлено, саме на оплату орендної плати, тоді як договором врегульовано відшкодування витрат саме за комунальні послуги та інші послуги, серед яких не зазначено орендної плати за користування приміщенням.

Також судом враховано, що підставою позову в даній справі позивачем визначено обставини наявності заборгованості за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги та інших послуг №01/06-2019 від 01.06.2019, а не за договором оренди.

Враховуючи зазначене вище суд відмовляє в задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 079, 55 грн орендної плати за жовтень 2021 року.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин у їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 168 150, 04 грн основного боргу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» про стягнення 170 229, 59 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» (08301, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 31, ідентифікаційний код 36108467) на користь Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» (08352, Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Слобідська, будинок 11, ідентифікаційний код 38462558) 168 150 (сто шістдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн 04 коп. основного боргу та 2 651 (дві тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн 21 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається:(http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова